ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олена Побийголод
2021.12.06 21:06
Із Миколи Некрасова

...Як вихор скаче пан з Рязані,
явився: бунт у всій красі.
Він висварив як слід буянів -
і впали на коліна всі!

Нагнавши холоду гарячим,

Марія Дем'янюк
2021.12.06 19:40
А у лісі рано-вранці
Вовчик полював на зайця.
Зайчик вдів біленьку шубку,
Хай у вовка гострі зубки
Він його не відшукає,
Вухань радісно гуляє.
Куцохвостий, косоокий,
Плигає у різні боки.

Юлія Івченко
2021.12.06 18:43
Після того прикрого випадку, коли Маринці мама доброго прочухана дала, дівчинка, наче років на п’ять подорослішала. Стала помічати, що батько і мати гірше до неї ставляться, ніж до меншого братика Русланчика, бо тому все з рук сходило. Чи вазона з квіткою

Володимир Невесенко
2021.12.06 14:13
Приснилось таке, що й повідати грішно –
ні сп’яну, ні здуру, а так…
Явились чорти: «Піднімайся – мов – спішно,
не трафив іще поки шляк!
Ти щось там писав про війну і скорботи,
отож-бо не хнич, не дрижи.
Скоріш роздягайся! І що ти, і хто ти,
і що у

Ігор Шоха
2021.12.06 13:48
IПомітити поезію найлегше,
допоки є крилаті фрази... і
метафори, ремінісценції,
біблійні і живучі аксіоми,
язичницької оргії фантоми,
цитати, рими, тропи, рубаї –
відомі істини... і тим не менше
усе доречне у містерії,

Олександр Сушко
2021.12.06 11:32
Тиша...ні звуку .. скрута в кишенях свище -
Вклала останній гріш у свою державу.
А на печерськім троні сидить небіжчик,
мертва вода обціловує лик блідавий.

Кинувши хрестика, йду цілувати руку

Віктор Михайлович Насипаний
2021.12.06 08:57
Урок останній. Сил немає.
Петрусь на фізиці дрімає.
Хапає сон обох із другом.
Аж тут як гаркне хтось над вухом.
Підняв учитель друзів сонних,
Питає фізики закони.
Малий встає ліниво й кволо,
Бурмоче щось, бо стисло горло.

Олександр Сушко
2021.12.06 08:36
Смерть - сурйозна справа, а не блаж,
Опинився, раптом на межі я.
Буду брати рай на абордаж,
Бо із пекла вигнали втришиї.

А виною те, що я святий,
Согрішив раз тищу (це дрібниці).
В королев опуклі животи...

Микола Соболь
2021.12.06 05:51
А, що приховують сніги?
Не розбереш крізь морок ночі.
Комусь можливо до снаги
дивитись, повня як регоче
і проливає світ без меж,
і витоки стають ясніші…
Було я любувався теж
красою місяця у тиші.

Віктор Кучерук
2021.12.06 05:24
Моє життя – це дар за доброту,
Передчуття, турботу і тривогу, –
За суєту невтомну і круту
Мою дорогу сходження до Бога.
Моє життя – це в серці вічний щем
І на душі таємності покрови, –
Моє життя заквітчане іще
Яскравими сузір’ями любові.

Володимир Бойко
2021.12.05 22:30
Кожне яйце мріє стати куркою. Когось тішить своє щастя, а когось – чуже нещастя. Вирішуючи чужі проблеми, створюєш свої. Усяк дуднить у свою дуду. І вважає, що всі інші грають неправильно. . Живи так, аби хотілося ще. Якщо ніхто тебе не люби

Тетяна Левицька
2021.12.05 21:58
Розпочинався весело роман,
Скінчився безутішно— драмою.
Необережне слово і вулкан,
З глибин душі назовні магмою.

Від любощів до ненависті — крок.
Давно не дарував лілеї ти.
Порвався швидко щастя ланцюжок,

Юрій Лазірко
2021.12.05 21:10
троє нас
набралося на віче
на безлюдді повному
корчма
де за біль
розносить вина
відчай
павутиння тче

Юрій Лазірко
2021.12.05 21:10
назбирав доріг
осінній день
у торбину виткану
зірками
не забрав мене
туди лишень
де міняють
серця стук

Ярослав Чорногуз
2021.12.05 21:07
Землю вкрив сніжечок де-не-де,
Залишивши острівки зелені,
І зима розпатлана бреде,
Оголившись майже дерзновенно.

Усміхаються собі з-під вій
І берези лагідні усюди,
Виставили разом голі груди,

Євген Федчук
2021.12.05 19:54
Готи Рим узяли у облогу.
Уже вдруге збентежений Рим.
«Вічне місто» полишили боги,
Відвернулися від його стін.
У пихі своїй горді римляни
Геть забули вже, що таке страх.
І що помста за завдані рани
Ще живе у безправних рабах.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Сергій Калюжний
2021.11.15

Евеліна Гром
2021.11.08

Марія Артамонова
2021.09.11

Алекс Міс
2021.07.31

Конрад Ренегат
2021.07.14

Наталія Чумак
2021.03.31

Іван Іванченко
2021.01.05






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Мара Щира (1984) / Проза

 Персонажі однієї редакції (Актор лялькового театру)
- Ні, а таки добре, що я вчасно встиг втекти з театру. А то б ось так само винесли б мене ногами вперед з новорічної вистави... - зітхає приблизно сорокап'ятирічний з натяком на імпозантність (принаймні у поведінці) тепер вже мій колега.
- А, що хіба краще вмерти над клавіатурою? - запитую я з виправдано недовірою до щирості його відчуттів. (Як на мене то смерть на сцені все ж таки краще, трагічніше чи що...)
- Ой, Марго (ну ніколи не розуміла ЧОМУ (?) він мене так називає, мене ж бо звуть зовсім інакше, ну навіть приблизно не Маргарита), що тобі сказати... Краще вже перед монітором чим на сцені в ролі їжачка. Уявляєш ось я відкидаюсь і прямо в зал, а там діти і в крик...
Після такого, більш ніж образного пояснення розумію.
В принципі він правий. Для малюків, що прийшли на виставу до лялькового театру буде досить неприємним споглядання досвідом труп лисуватого сорокалітнього їжачка. Та і батьки стовідсотково не за те гроші заплатили. Тим більше одна справа померти на сцені граючи Гамлета чи Макбета... а інша їжачка. Навіть на скільки б героїчним, за сюжетом той їжачок не був.
Євгеній, то взагалі унікальний та надзвичайно цікавий персонаж. Замолоду був одним з ведучих акторів-лялькарів. Навіть став співавтором одної з повчальних п'єс для підростаючого покоління... Ледь не поступив до "МГИКу" чи "ЩЁТКИ" (періодично назва навчального закладу варіювалась) та знявся в кількох фільмах. Щоправда на широкий екран жоден з тих фільмів так і не вийшов. І плівки з ними можна знайти лише в приватних колекціях особливих поціновувачів кіномистецтва.
Улюбленою його фразою, звичайно крім "Ой, Марго, та що тобі сказати" було: "Коли ми із Смоктуновським знімались в одному фільмі..." і далі по тексту. Нині колишній партнер по стрічці Смоктуновського змінив рід діяльності майже кардинально. Служіння Мельпомені він замінив служінням іншій музі з невідомим ім'ям. Бо коли, стародавні греки вигадувались супутниць Сонцеликого Аполлона то ніхто і гадки не мав про те, що і журналістам потрібна буде отака покровителька . Та і взагалі, про те, що з'явиться на світі отой настирно огидний народ ніхто, навіть сам Аполлон і гадки не мав.
Так от, про Євгенія, або як ми, не зважаючи на різницю у віці десь у років двадцять, називали його просто Женьою. Женя в житті найбільше любив дві речі жінок та алкоголь. Причому, навіть через кілька років роботи з ним пліч о пліч вичислити що з цих двох "найбільше любив" було на першому місці я не змогла. Скоріше за все, це були дві основні рівноцінні та невід'ємні складові його такого нелегкого життя. Тематикою в якій працював колишній актор лялькового театру Женя, була економіка. А ще Женя був дуже не проти видати мене заміж. При чому не просто видати заміж, а саме за одного з його чи то друзів, чи то знайомих. Який ось як раз зараз заходиться у пошуку своєї другої половинки. І не просто пошуку, а з самими які тільки можуть бути серйозними намірами. Чи не головним аргументом на користь "жениха" була наявність у нього власного бізнесу та кількох автомобілів, один з яких "ну дуууууже класний джип". Крім того ці безумовні плюси були набагато вагоміші навіть того факту, що ні я ні “наречений” один одного ні в реальному життя ні на фото не бачили. Проте Женя був впевнений що ми один одному підходимо на сто відсотків. Або ж навіть і на більше.
- Ну ти ж знаєш, я перебірлива, - кокетувала я перед Женьою.
- Ну ти дивись. Але ж фііірма, машииина, - шипів він мені на вухо як, клятий змій спокусник.
І я Жені вірила. Але на умовини не піддавалась.
Звичайно можливість змінити роботу з основного засобу забезпечення собі відносно достойного життя на таке собі хобі аби розважитись, була досить приваблива. Але ж в решті решт, я на жаль не на стільки корислива. А ще, як виявилось не так давно, затята моногамниця. І змінювати об’єкт свого бажання в найближчі часі не планувала.
А ще Женя, сам збирався одружитись. Вже в котре. І в котре одружитись, і в котре збирався. Але поки що не одружився. І вся жіноча частина колективу, яка у нас складає переважну більшість з нетерпінням очікувала на цю подію. Бо жіноча цікавість то смерть. ;) Ми, навіть, потай влаштували тоталізатор де робили ставки: одружиться він в решті решт чи ні. Згідно до останніх даних нашого тоталізатору ставки приймались три до одного, що він таки не одружиться.





Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією
Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-07-05 10:09:30
Переглядів сторінки твору 4505
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.653 / 5.5  (4.333 / 5.21)
* Рейтинг "Майстерень" 4.175 / 5.5  (3.920 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.761
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2012.10.29 23:52
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-07-05 12:57:07 ]
Цікаво і дотепно, легко написано, хочеться продовження. :)
І особливо це потішило: "І я Жені вірила. Але на умовини не піддавалась" - прямо на стінку вішай нашим донечкам і сестричкам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мара Щира (Л.П./Л.П.) [ 2010-07-05 13:13:18 ]
Дякую, дуже приємно читати такий відгук.
А Жені (то вже будему його так називати і далі) я вірю й досі ))) і ні на які умовини не підаюсь. Бо хоч люблю його безмірно, але добре знаю )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-07-06 14:33:47 ]
Як важко нам, чоловікам... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мара Щира (Л.П./Л.П.) [ 2010-07-06 14:35:57 ]
Чому це важко? (здивовано) Ми ж, жінки любимо, вас, чоловіків )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Оля (Л.П./Л.П.) [ 2010-07-08 21:11:56 ]
я теж дуже хочу продовження.....цікаво про інших персонажів вашої редакції почитати ))))))
=*


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мара Щира (Л.П./Л.П.) [ 2010-07-09 10:17:04 ]
колись...колись щось ще обов"зково буде ) Але, мабуть не про всіх