ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Гриць Янківська
2024.04.18 21:10
Я не сумую, просто – білий вальс,
А думка в пелюстках стоїть безвітрям.
І впала б вже, та звичка, Ісабель!..

А ти чи так дивилась і на нас,
Як на бездення прорваного неба,
Коли ми світ розрізали навпіл?

Євген Федчук
2024.04.18 19:59
Ать-два! Ать-два!
В генерала голова.
Сам придумав, сам зробив.
Мабуть, орден заробив
Ще й підвищення звання.
А все інше – то дурня.
Легко було при Союзі.
Перед старшими – на пузі,

Артур Сіренко
2024.04.18 19:35
Отримав нагороду мовчанням –
Найвищу нагороду нинішніх рапсодів,
Що шиють собі сорочки-мантії
Для буття-блукання в царстві марень,
Братів кіфари, сестер ірландської арфи,
Нагороди сумної білої тиші
Пелюстками анемон посипаної –
Нагороди мовчання

Юрій Гундарєв
2024.04.18 19:12
Уранці 17 квітня російські варвари завдали ракетного удару по Чернігову.
Є загиблі. Багато поранених. Серед них четверо дітей…


Старенький Чернігів - в крові без сил…
Кремлінський палець униз: вбий його!
Святі мовчки виходять з могил.
Сльози в оча

Володимир Каразуб
2024.04.18 19:05
Ти виходиш з будинку, що носить прізвище якогось поета чи композитора,
А вона вже чекає тебе на балконі у свиті з каріатидами
І погляд її, як у звичайного, пристойного інквизитора,
Який знає, що буде далі, а тому милується міськими видами;
А тоді огля

Вікторія Лимар
2024.04.18 15:16
Терпіти несила, мовчати не можу,
бо замість весільного – траурне ложе.
Загинув хлопчина – йому дев’ятнадцять.
В матусі життя обірвалось неначе.

Її зрозуміють лиш ті, що втрачали.
Бо після такого – дорога печалі.
Дорога постійного смутку та болю.

Козак Дума
2024.04.18 10:34
Політики, філософи, експерти…
Усіх несила і порахувать!.
Куми, свати, недоумки і смерди –
ота наразі «королівська рать»
аналізує, пророкує, пише,
висвітлює, доводить, викрива,
розбурхує і каламуте тишу…
Ярять і шаленіють нувориші –

Микола Дудар
2024.04.18 09:44
Люблю какао в молоці…
Моє їм привітання --
То друзі справжні, молодці
А особливо зрання…
Тако сьорбнеш ковточок їх
І завібрірує щодення…
І не згадати буде гріх
Любязність їх, і ймення…

Світлана Пирогова
2024.04.18 08:39
Якщо серця співають, то вона, мов пісня.
Солодка чи гірка, але в житті не прісна.
І пишуться вірші, сонети й навіть оди.
І з розуму бентежно чарівниця зводить.
А очі набувають сонячного блиску,
І ось вона велична зовсім близько-близько.
Пірнають в г

Микола Соболь
2024.04.18 08:26
Циклопу треба жертва, voila,
і він знайшов її в центрі Европи,
нема потвори гірше москаля,
не люди, а трикляті азіопи.
У світі всі стурбовано мовчать.
Не можна, кажуть, монстра турбувати.
Коли вода затопить Арарат,
то хай потопить й полчища сохатих

Леся Горова
2024.04.18 08:16
Не ласкає нас море життєве лазурними хвилями.
Не втішають його буруни, у вітрах неприкаяні.
Ми - дві чайки утомлені, низько літаємо й квилимо.
І чи крила піднімуть у завтра, напевно не знаємо.

Ми з тобою - дві чайки. І берег в такій невідомості.
З-

Віктор Кучерук
2024.04.18 05:58
Ширяє ластівка над мною
І так щебече угорі,
Що довго мовчки я не встояв
У співом збудженім дворі.
Почав підспівувати пташці –
І звеселіли небеса, –
І у конвалієвій чашці
Заграла перлами роса.

Іван Потьомкін
2024.04.17 21:42
У густому лісі, на дубі крислатім,
Знайшли собі хату
Орлиця та кішка, та свиня кирпата.
Орлиця вподобала собі верховіття,
Кішка полюбила над усе на світі
Просторе дупло. А свиня кирпата
Внизу оселилась: жолудів багато.
Жили тихо й мирно. Кожен сам

Ігор Деркач
2024.04.17 14:19
А це не раша почала війну
та і Європа, нібито, не винна,
що не одну
годує звірину
і поїть її кров’ю України.

***
А нами управляють не каліки,

Микола Дудар
2024.04.17 09:42
Основне завдання курсу —
Бути кращим в черзі знань…
І не бути сліпим буслом
Поміж зібраних питань…
Раптом хтось візьме і бовкне
Щось про славу, про медаль…
Якщо він… ще й осінь жовкне —
Стелить паморозь печаль…

Світлана Пирогова
2024.04.17 08:45
А-ж гілля гнеться бузу від суцвіть,
Р-анкові пахощі несуться в світ,
О-бласкані промінням золотим,
М-агічно ваблять запахом крутим.
А кущ танцює з вітерцем танок
Т-акий щасливий з вихором думок.
Улад, у такт шепоче, шурхотить
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Степан Коломиєць
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ґеорґус Аба (1992) / Вірші

 Нгол
Не хочу до раю,
не хочу до пекла,
Як помру - хочу бути
запеклим.

Я хочу мати крила у крові,
у крові демонів,
Мати меч
Всепросторовий,
Кулемет безперервний.

Абсолютний бронежилет,
І щоб ноги мої обросли турбінами,
Щоби хребет керував нервами
часу плином.

Хочу руками дантиста
Рвати пащеку Люциперову,
Я бажаю, щоби сьогодні
всі злодії
зробили перерву.

Я бажаю усе пронизувати, як сва і воля,
Врятувати хочу від кулі мужа,
Чабана вберегти від сонця дужого
У магнітному полі.

Аз бо янгол, тут залишений,
не чорний, не білий,
не сірий, не більший,
До раю не запрошений
І з пекла не вигнаний.

Я - нгол невидимий,
Що летить, прозорими крильми провалюючись
Крізь густину світлового моря,
Лаючись.

2010ЧЕР29

Наїв!





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-06-29 21:23:47
Переглядів сторінки твору 5376
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.799 / 5.25  (4.568 / 5.27)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.540 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.798
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Модернізму і Неомодернізму
Метафізична поезія
Духовна поезія
Автор востаннє на сайті 2021.05.26 16:39
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2010-06-29 21:40:23 ]
Або я не прониклася, або я чогось не розумію, або це нісенітниця. Певно, я поки зачекаю відгуків інших ПМ-мівців, аби остаточно то з'ясувати :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ґеорґус Аба (Л.П./Л.П.) [ 2010-06-29 21:48:56 ]
Та це взагалі жах якийсь. Шизофренія. Іноді буває, можна вибачити.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2010-06-29 21:56:30 ]
Кожен з нас має право влаштовувати перфоманси, як йому забажається. Зараз країна болісно переживає часи реформаторства не тільки в політиці, історії, географії etc. А це - література. Кожен пише про те, що його турбує або викликає увагу читача, активізуючи процес пізнання першого через відгуки останнього. Той може сміятись, а може - і ні :)))
Я бачу гру зі словами. "Янгол" без літери "Я".
Бачу елементи готики - навіть трішки архітектурної, якщо твір покласти кінцями рядків догори.
Є щось, що нагадує "іншу поезію" в одному з її різновидів. Хай він і далекий від неї або близький, якщо мислити по-сучасному, по-реформаторськи.
Є щось, що нагадує гумор.
Цікавий вірш. Перечитав - і посміхнувся. Космічна готичність :))) Якщо не комічна.
Бувайте здоровими всі.
З повагою,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ґеорґус Аба (Л.П./Л.П.) [ 2010-06-29 23:16:26 ]
Ви помітили більше, ніж я вкладав у твір. Мій нгол явно задоволений. Спасибі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2010-06-30 09:05:13 ]
Я намагаюсь ставитись до творів як до текстів, в яких автор хотів би поділитись всім тим, що в них існує. Я прибічник тієї думки, що автор хотів би сказати більше, ніж написав. Це не означає, що я вдаюсь до домислів, але бачити все, що є, мені хотілось би. Я довіряю автору як читач, а як автор довіряюсь читацькому сприйняттю. І хай він бачить ВСЕ. Читаєш вірші мудреця - підтягуйся до його рівня, читаєш вірші йолопа - знаходь, щось і в них, бо все одно ним щось керує, а читаєш вірші практично людини, яку ти не уявляєш, то спробуй розібратись і в них.
З повагою,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ґеорґус Аба (Л.П./Л.П.) [ 2010-06-30 12:51:46 ]
We seem to SHARE the same life philosophy.
Успіхів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Андрій Мирохович (М.К./Л.П.) [ 2010-07-02 18:05:41 ]
Цікавий комент, з критикою вирозумілою. Але, що воно таке - "інша поезія"? які в неї елементи?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-06-30 01:02:01 ]
У кожному слові - є крихта відчАю,
Але між рядками... шукаєш ти раю...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ґеорґус Аба (Л.П./Л.П.) [ 2010-07-03 00:23:39 ]
Відчай я вимірюю не в крихтах,
Відчай відпускається хлібами.
А рядки - це грати, з них би бігти
Геть від (поки?) незаслуженого раю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Оля (Л.П./Л.П.) [ 2010-06-30 04:37:36 ]
а мне понравилось. люблю шизу всякую)
=*


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ґеорґус Аба (Л.П./Л.П.) [ 2010-07-03 00:25:07 ]
майже одноDOOMці
=*


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-07-03 15:36:55 ]
Ого, як вас допекло! А що, непогана забава вийде… Особливо сподобався «безперервний кулемет» - ех, як його часом не вистачає… У напарниці візьмете? ;)) Треба ж чимось вічність зайняти!
Мабуть, з кожним таке час від часу буває. Набридає бути (чи відчувати себе) іграшкою. Навіть якщо ти не пішак, а король – все одно ходиш не за своєю волею… А нездатність не те що розпочати, а навіть вигадати власну гру - просто до відчаю доводить!
Уявила янгола, що лається – досі сміюсь…


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ґеорґус Аба (Л.П./Л.П.) [ 2010-07-03 17:10:13 ]
Так так, зробимо бойовик
У маніхейському стилі
Де добрі герої злі,
Де безмежна їх сила.

Спиною спітнілою до спини,
Вниз, до монокоріння Дерева.
Потоки перенаправимо ми,
І Ігри повстануть у стерео.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2010-09-19 15:48:38 ]
Маючи свої відмінні погляди на дійсність, все-таки не можу не відзначити, що стиль цікавий. Оцінювати не стану, бо оцінка за зміст одна, а за оригінальність і почерк - інша. Їх складно звести до купи. Лишається тільки побажати успіхів у творчих спробах і головне - впорядкувати світогладні моменти. Мені здалося, що Ви не впевнені у питаннях стосовно сенсу життя і того, що називають істиною.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ґеорґус Аба (Л.П./Л.П.) [ 2010-09-19 16:08:59 ]
я вміщую усі світоглядні моменти, години,
я люблю перемінний струм, а не постійний,
я тримаю розкриті кишені, як жадібні очі,
я не бажаю мети - мета мене хоче.