ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2022.10.04 05:57
Ми всі чекаємо світання,
Ми всі чекаємо на день
В яскраво-сонячнім убранні
І без розривів аніде.
Ростуть на краще сподівання,
Мов чиста синь межи хмарин, –
Ми всі чекаємо світання
І тільки радісних новин.

Микола Соболь
2022.10.04 05:53
Коли душі захочеться співати,
нехай співає, що їй тій душі.
Вона знайшла у тілі свої ґрати
і сльози їй, немов комусь дощі.
Нехай співає, не переч, не треба,
поринь і ти до світлих перемін.
Настане час злетіти їй у небо,
як заячить про те церковний

Олексій Могиленко
2022.10.03 21:44
Скільки їх, безвинно убитих?
Закатованих,замордованих,замучених
на очах у маленьких дітей,
в міцних обіймах батьків ,
в лоні материнському, коли
мамине серце до останнього імпульсу
боролося за життя крихітки-кровиночки.

Козак Дума
2022.10.03 18:24
«Життя без виміру» – то треш чи парадокс?
Але таким його господар бачить…
Хто любить волейбол, хокей чи бокс,
а хто натхненно по танцполу скаче.

«Життя прожить – не поле перейти!»
Слова ці мудрі чуємо ми часто.
Воно охоплює галактики, світи,

Богдан Манюк
2022.10.03 18:14
Ти гортаєш свою самотність,
як гортають книжки старезні
ті, у кого персти, як гості,
що до затишку геть замерзли.
Все твоє в ній
в кільці чужого -
від іудів і від пілатів...
Не здіймаються в руки Бога

Віктор Кучерук
2022.10.03 05:31
Молитви, зойки і прокльони,
Рішучість, впевненість і злість, –
Працюють теж на оборону
І захист рідної землі.
Нема нечулих і бездушних,
Усі відчули біль сповна, –
Іде запекла й відчайдушна
Війна…

Микола Соболь
2022.10.03 04:54
Павук у лісі плів тенета,
гукав кохану тетерук,
а вже стріла із арбалета
летіла на пташиний звук.
На жаль так створена людина –
вбивати будь-що, будь-коли,
підступно ціляться у спину
іржею з’їдені стволи.

Іван Потьомкін
2022.10.02 23:26
Старе вино в міхи нові переливаю.
Колись воно гуло і вирувало...
Настояне на почуттях і мріях,
Воно й сьогодні грати не вгаває…
Угамуватися в нових міхах не вміє.

Євген Федчук
2022.10.02 19:32
Іван злютований метавсь
По переходах і кімнатах.
Служилий люд увесь ховавсь,
Бо поміж них кому ж не знати,
Що краще схоронитись десь,
Аніж потрапити під руку.
І увесь гнів тоді впаде
На нього – та й помре у муках.

Микола Соболь
2022.10.02 18:39
Ні бабиного літа, ні тепла.
Дощі, дощі…,
а поміж ними зливи
і клен стоїть самотній, сиротливо
розглядує себе крізь сльози скла…
Одна скотилась, як моя печаль.
А інші вслід їм байдуже, що осінь.
Крик журавлиний пролетів між с

Сергій Губерначук
2022.10.02 18:06
Я раніше – був добрішим?..
Злішим став – то й став старішим!
(З лішим спав – і пострашнішав…)
Але більш не подобрішав…
Тільки колобка зліпивши –
дещо віршики поліпшив…

24 липня 2007 р., Богдани

Віктор Кучерук
2022.10.02 06:59
Г. С...

Мовчазна, запізніла, непрохана,
Ніби осінь в ошатнім гаю, –
Ти своєю красою сполохала
Угамовану душу мою.
Золотистими, довгими віями,
На краях ворухливих повік, –

Микола Соболь
2022.10.02 05:41
Пізнавши ночі божевілля
назад не буде вороття
коли твого торкнувся тіла
була ти грішна і свята.
І подиху легке тремтіння,
і плоть розбурхана вогнем…
Чи то було гріхопадіння?
Чи шлях, що двох веде в Едем?

Іван Потьомкін
2022.10.01 19:35
Двадцять літ зі сходу на захід, з півночі на південь ходив імператор Діоклетіан, усмиряючи різномовних бунтівників. Час його названо «поверненням золотого століття». Заглянув імператор на якусь часину в Рим. І не сподобалось йому тут жити, а закортіло на

Микола Соболь
2022.10.01 05:44
Тихими переливами, дзвонами зорі
заспівала пісню квітневу Десна.
Небо ще холодне й скупе, але десь в горі
вперше чорногузи клекочуть. Весна
цього року воєнна ні сну, ні спокою…
птахи ледь взнають місцевість згорілу.
Попелища сіл. Кружляючи над рікою

Віктор Кучерук
2022.10.01 05:41
Непроглядні осінні тумани
Від світань аж до смерків щодня, –
Повз світіння листочків багряних
Без стежинок ходжу, навмання.
Мов крізь сон, поглядаю під ноги,
Щоб об щось не спіткнутись ніде, –
Час так скручує трави вологі,
Наче пряжу старанно пря
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Критика | Аналітика):

Анна Лисенко
2021.07.17

Валентина Інклюд
2021.01.08

Ярослав Штука
2020.12.05

Оранжевый Олег Олег
2020.03.12

Тарас Ніхто
2020.01.18

Євген Чорний
2019.04.01

Величко Анастасія
2019.01.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ігор Павлюк (1967) / Критика | Аналітика

 ПРО ЕПАТАЖ, СКАНДАЛ...
Образ твору Епатажність (від франц. epater) – вражати, приголомшувати незвичайною поведінкою, скандальними витівками, порушенням загальноприйнятих правил і звичаїв) диктує популярність не лише сьогодні і не лише художнього твору. І направду країна, територія, навіть час, мають тут найменше значення. Природа людська універсальна, а внутрішньо людина не змінюється уже давно. Як там у Булгакова: «Люди, як люди. Люблять гроші, але це ж завжди було… квартирне питання тільки їх зіпсувало»... І в екзистенційних, межових ситуаціях, знаю із власного досвіду спостережень за гомосапієнсами різних держав, статей, рас, класів, люде плачуть і сміються від того ж самого...
Тому тут доречно говорити про тенденції здобуття популярності і тих же грошей тими чи іншими способами у певні періоди на певних територіях у контексті соціально-політичного ладу в тій чи іншій країні-державі, погоджуючись чи ні, але задумуючись над рядком із поета, який для одних популярний, для інших великий, для ще інших визначний, а для декого просто поет: «Поезія і популярність – у цьому завжди є якась полярність»...

Як казав Сергій Єсєнін, який, як і Байрон, Пушкін, Рембо, Верлен... епатував публіку навіть зовнішнім виглядом (то одягався як пастушок-Лель, то ходив у циліндрі – «під Пушкіна»), талант – це вже сам собою скандал, епатаж.
Епатаж, скандал – це неписане право і правило для літератури, для мистецтва загалом.
Лише одне діло – епатаж воїнів, інше діло – епатаж корчмарів, поетів-підлітків, які п’ють склоочисник і б’ють вікна у корчмах... Епатаж графоманів та епатаж снобів: тих же графоманів, тільки «учоних», тому ще шкідливіших для суспільно-духовного організму.

Хіба не епатував ліберальне панство Тарас Шевченко, своїм дендівським виглядом у молодості... своєю відомою поемою «Сон»? Є епатаж Михайля Семенка і Миколи Хвильового, Василя Стуса і бубабістів... Тобто епатаж приборкувача хижих звірів та епатаж клоуна у цирку – епатажі різних рівнів ризику, тому це дві великі різниці, як кажуть в іронічно-епатажній Одесі.
Сміливість – це вже епатаж.

Тобто, як бачимо із контекту названих імен, мова може йти не про те, епатували чи ні ті чи інші митці, а про те – як і чим (окрім власне талановитих творів) привертали увагу сучасників до свого імені-особи і тих дивували сучасників ?
Адже одна справа – епатажні вуса Сальвадора Далі, інше – епатаж матюками Леся Подерев’янського, ще інше епатаж каліцтвом «на показ» вуличних жебраків, чи відвертою демонстрацією своїх приваб вуличними повіями... І вже зовсім інший епатаж на хресті, на барикадах, у бою, в казематах, на дуелі, в Чорнобилі... Приклади відомі.
Про різну ціну епатажу заради слави, безсмертя говорили самі ж епатажники:

Я делаю себе карьеру
тем, что не делаю ее! –
(Євген Євтушенко).

Про «славу, куплену кров’ю» писав у вірші «Вітчизна» відомий епатажник Михайло Лєрмонтов.
Епатував оточення, тримаючи ведмедя вдома, череп людини, згадуваний уже лорд Байрон, який увійшов в історію світової літератури явно не тому, що епатував, принаймні не лише тому.
Епатував публіку під час слему на поетичному фестивалі як член його журі і аз грішний: читав вірші зі сцени, стоячи у буквальному розумінні на голові, про що писала газета «Дзеркало тижня» за 15 вересня 2006 року (див.: http://www.zn.ua/3000/3680/54405/).

Отож, мова може йти про кілька видів епатажу: монахині у борделі, повії у монастирі, голого на морозі, вовка серед зайців, талановитого серед бездарностей, оригінального серед підробок, секондхендів, епатаж красою чи потворністю, вульгарністю чи цнотливістю, епатаж-епізод чи епатаж-стиль буття тощо.
Справжнє мистецтво може бути епатажним, але щось лише епатажне і сміхотворне – то ще не мистецтво... Візьмемо, наприклад, як вид мистецтва архітектуру. Вона ж – навіть модерністська, постмодерністська – підпорядкована тим же законам фізики, простору, матерії, що і традиційна. І епатаж там можливий настільки, наскільки спроможна істота жити, скажімо, у скляній кулі.
Цікава тема для роздумів: цензура і епатаж, матеріалом для якої може бути недавня ситуація із книгою Олеся Ульяненка «Жінка його мрії», яку Національна комісія з питань захисту суспільної моралі визнала порнографічною продукцією і заборонила продавати.
Щодо порівняння ситуації з епатажем в Україні і за кордоном, то я, будучи присутнім на різних літературних імпрезах і в Києві, Львові, Луцьку... і у Сполучених Штатах Америки, в Росії, Польщі, Туреччині, Ірландії... особливої різниці не зауважив. Тобто епатаж він і в Африці епатаж, якщо там зустрінеш, приміром, пінгвіна у вишиванці.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-04-24 16:23:01
Переглядів сторінки твору 2400
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (5.096 / 5.72)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.911 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.785
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2022.09.27 01:14
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2010-04-24 18:10:51 ]
О! Скільки ще тих пінгвінів...
І, певно, не скоро переведуться...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2010-04-24 19:05:23 ]
Ага, пане Іване.
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2010-04-25 01:20:05 ]
нічогенька реклама книжки...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2010-04-25 10:44:40 ]
;)