ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2019.08.19
07:20
Ти все сказав і навіть більше ніж хотів,
а після замовчав зненацька у зажурі.
А я шукала, поміж змучених рядків,
зворушливу сльозу, дні сонячні, похмурі.
Жаливу губ, солоний смак сумних долонь,
давно зітлілий прах стосунків тривіальних.
Не відпуск
а після замовчав зненацька у зажурі.
А я шукала, поміж змучених рядків,
зворушливу сльозу, дні сонячні, похмурі.
Жаливу губ, солоний смак сумних долонь,
давно зітлілий прах стосунків тривіальних.
Не відпуск
2019.08.18
20:25
Хто сіє вітер, пожинає бурю!
Емоціям потрібно дати лад!
Нарешті визначитись: що ж не так?
Позбутися думок про авантюру.
Здоров’я берегти прискіпливо, фігуру.
Позбутися дурних, шкідливих звичок!
Щоденної отрути гіркота:
Емоціям потрібно дати лад!
Нарешті визначитись: що ж не так?
Позбутися думок про авантюру.
Здоров’я берегти прискіпливо, фігуру.
Позбутися дурних, шкідливих звичок!
Щоденної отрути гіркота:
2019.08.18
18:48
Душе моя,
гармоніє - привіт!
Світи тобі
даровані у спадок!
У кожної загадки -
свій отвіт -
не відаєм
ні правди,
гармоніє - привіт!
Світи тобі
даровані у спадок!
У кожної загадки -
свій отвіт -
не відаєм
ні правди,
2019.08.18
17:03
На трон, буває, лізуть по приколу,
І хоч із цього діла завжди пшик -
Володаря не критикуй ніколи,
А будь розумним, віршики пиши.
Найкраще - про любов, плачі з розпуки,
Безпечно й до вподоби читачам.
Тому, братва, візьму себе у руки
І хоч із цього діла завжди пшик -
Володаря не критикуй ніколи,
А будь розумним, віршики пиши.
Найкраще - про любов, плачі з розпуки,
Безпечно й до вподоби читачам.
Тому, братва, візьму себе у руки
2019.08.18
13:17
Завірюхою доля кружляє,
Замітає знайомі пороги
І у пам'яті витирає
Уже ходжені нині дороги.
Білизна чистотою чекає,
Пропонує її дослідити
І уперто мені натякає,
Які кроки уперше робити.
Замітає знайомі пороги
І у пам'яті витирає
Уже ходжені нині дороги.
Білизна чистотою чекає,
Пропонує її дослідити
І уперто мені натякає,
Які кроки уперше робити.
2019.08.18
11:33
Хочеться світла і літа,
І смаку ожинного ще…
Хочеться з неба злетіти
Теплим дбайливим дощем…
Щоб ані схлипом, ні стогоном…
Ані розхвиленим сном…
Щоб лише шелестом-гомоном
Липових віт за вікном.
І смаку ожинного ще…
Хочеться з неба злетіти
Теплим дбайливим дощем…
Щоб ані схлипом, ні стогоном…
Ані розхвиленим сном…
Щоб лише шелестом-гомоном
Липових віт за вікном.
2019.08.18
10:17
Із Сергія Буданцева (1896—1940)
Осінній день згаса поволі
над неосяжністю землі;
знов по твоїй скорботниій долі
поллються з неба сльози злі.
В старих розлогах мовчазливих,
Осінній день згаса поволі
над неосяжністю землі;
знов по твоїй скорботниій долі
поллються з неба сльози злі.
В старих розлогах мовчазливих,
2019.08.18
10:14
Сідаю чи стою,
лежу, біжу чи їду –
я згадую: «адью... »,
тамуючи обиду.
Очікую її,
скубу ромашку білу –
усі думки мої:
лежу, біжу чи їду –
я згадую: «адью... »,
тамуючи обиду.
Очікую її,
скубу ромашку білу –
усі думки мої:
2019.08.18
09:21
До млості, болю і до - зневіри,
тобі не вірю, собі не вірю.
Обличчя ласі, підступні звірі,
червоні очі і душі - сірі.
А ти, красивий, чи друг, чи хижий,
чи пристрасть дика, чи серцю - вижить?
Не ранить мізки в основі слова,
не та розмова, на що ц
тобі не вірю, собі не вірю.
Обличчя ласі, підступні звірі,
червоні очі і душі - сірі.
А ти, красивий, чи друг, чи хижий,
чи пристрасть дика, чи серцю - вижить?
Не ранить мізки в основі слова,
не та розмова, на що ц
2019.08.18
07:53
Г. С...
Надихни і силою наповни,
Від нудьги й мовчазності – зціли!..
Стань мені світінням негріховним
І видінням щастя будь-коли.
Будь завжди оздобою легкою
І новою радістю струми, –
Полони осінньою красою
Надихни і силою наповни,
Від нудьги й мовчазності – зціли!..
Стань мені світінням негріховним
І видінням щастя будь-коли.
Будь завжди оздобою легкою
І новою радістю струми, –
Полони осінньою красою
2019.08.18
01:19
Мій сусід щодня носить діряві штани,
Ні віслюка не має, ні вола, ні жони,
І, здається, й не хоче нічого такого мати.
На долонях у нього - бридкі червоні стигмати,
І ще одна - у самому центрі чола.
Він живе на околиці міста (точніше, села)
У сіро-зел
Ні віслюка не має, ні вола, ні жони,
І, здається, й не хоче нічого такого мати.
На долонях у нього - бридкі червоні стигмати,
І ще одна - у самому центрі чола.
Він живе на околиці міста (точніше, села)
У сіро-зел
2019.08.17
23:38
Я пам'ятаю тоскні муки:
Ніч дотлівала край вікна;
Її заламувані руки
Ледь мріли при світанку дня.
Усе життя, дарма прожите,
Принижувало і пекло;
А там, зростаючи щомиті,
Ніч дотлівала край вікна;
Її заламувані руки
Ледь мріли при світанку дня.
Усе життя, дарма прожите,
Принижувало і пекло;
А там, зростаючи щомиті,
2019.08.17
21:29
Поволі так збуваємося страху,
Що дивними здаємось молодим.
Тим, хто не знав доносів і на плаху
Не сходив безневинним чи на дим
Із газових печей у небеса полинув...
Хто не вставав з молитвою єдиною:
«Спасибі батьку Сталіну за те,
Що жи
Що дивними здаємось молодим.
Тим, хто не знав доносів і на плаху
Не сходив безневинним чи на дим
Із газових печей у небеса полинув...
Хто не вставав з молитвою єдиною:
«Спасибі батьку Сталіну за те,
Що жи
2019.08.17
08:09
Любий мій, не хворій, я для тебе, що хочеш, дістану.
Із душі - спориші, а із серця - жагу океану!
Подарую тобі перламутрову моря перлину
і на крилах любові натхненна до тебе прилину.
Мій сумний, не тужи, витру тугу цілунком шовковим.
Напою чебрецем
Із душі - спориші, а із серця - жагу океану!
Подарую тобі перламутрову моря перлину
і на крилах любові натхненна до тебе прилину.
Мій сумний, не тужи, витру тугу цілунком шовковим.
Напою чебрецем
2019.08.16
18:50
Був на світі сирота –
Вподобав дівчину,
Наступила середа –
Надів сорочину,
Підперезався паском,
Скуйовдив чуприну,
Та на конику баскому
Вподобав дівчину,
Наступила середа –
Надів сорочину,
Підперезався паском,
Скуйовдив чуприну,
Та на конику баскому
2019.08.16
13:30
***маленька поема. оригінальна авторська ідея***
Ми летимо. Ми не бачимо сонця.
Ми усередині. У оболонці.
Стиснені вмістом. Ні сісти. Ні стати.
Ми усередині аеростату.
Втім, летимо. Чи до пекла? У вирій?..
Ми обирали собі командира,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Ми летимо. Ми не бачимо сонця.
Ми усередині. У оболонці.
Стиснені вмістом. Ні сісти. Ні стати.
Ми усередині аеростату.
Втім, летимо. Чи до пекла? У вирій?..
Ми обирали собі командира,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поезія):
2019.08.11
2019.08.06
2019.08.06
2019.08.04
2019.08.01
2019.07.15
2019.07.14
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Галина Фітель (1965) /
Вірші
Сватання на Левандівці
Заморський пане, кави я не п’ю,
ви говоріть, я чую, ви в раю.
Ви кажете, чудова пара з нас?
Таж ваш удвічі швидший віку час.
Що ваша доня старша – не біда?
Таж ваш онук на «бабцю» загляда.
Вам молодість-краса моя проста
запала в душу і зняла з хреста?
Ви очі ті за скельцями знайшли?
Ви кажете, щасливі б ми були?
Мої вам руки – наче два крила,
а губи – мов водиця з джерела?
Які красиві і палкі слова,
та вже на плечах міцно голова…
Наш рай для двох шука нових воріт?
Ви говоріть, я чую, говоріть…
Для вас я – наче пісня солов’я?
Та ж не співаю по-англійськи я.
Цей птах хіба в Америку летить,
як осені прийде прощальна мить?
Для мене тут співають солов’ї,
тут рідні, друзі й вороги мої.
Не полетить ця пташка в злоту кліть.
Тож ви мене до бару не просіть.
2010
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Сватання на Левандівці
Заморський пане, кави я не п’ю,ви говоріть, я чую, ви в раю.
Ви кажете, чудова пара з нас?
Таж ваш удвічі швидший віку час.
Що ваша доня старша – не біда?
Таж ваш онук на «бабцю» загляда.
Вам молодість-краса моя проста
запала в душу і зняла з хреста?
Ви очі ті за скельцями знайшли?
Ви кажете, щасливі б ми були?
Мої вам руки – наче два крила,
а губи – мов водиця з джерела?
Які красиві і палкі слова,
та вже на плечах міцно голова…
Наш рай для двох шука нових воріт?
Ви говоріть, я чую, говоріть…
Для вас я – наче пісня солов’я?
Та ж не співаю по-англійськи я.
Цей птах хіба в Америку летить,
як осені прийде прощальна мить?
Для мене тут співають солов’ї,
тут рідні, друзі й вороги мої.
Не полетить ця пташка в злоту кліть.
Тож ви мене до бару не просіть.
2010
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.1165 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.1165 seconds