ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Уляна Світанко
2019.12.06 20:45
Відмежуйся від мене, звіре!
Не полохай безликих ще сліз
І тремтячи (помітно) сили
Позбавляєш, зробивши надріз.

Я не плачу, ти бачиш, крига
Замережила серце живе,
До лиця мені одяг білий,

Ігор Деркач
2019.12.06 17:58
Іду у край забутої оази,
минаючи приватні береги,
украдені багатіями бази,
циганами освоєні луги.

І досі тут ще водиться усяке –
і патерчата, і басаврюки,
буває, ще хіхікає русалка

Олексій Кацай
2019.12.06 17:26
Рве світ на світло в об’єктивах
і ми, пливкі мов акварель,
розпочинаємо дуель
в інопланетних перспективах.

Твій постріл перший болем лине
в перетинах добра і зла
і він розмазує людину

Юрій Сидорів
2019.12.06 15:55
Як міллю виїдений шовк -
Побита інеєм отава.
Вона місцями золотава,
А десь - немов її потовк
Народ.

Містки - обидва-обидва,
Скульптурні групи, арка, плити...

Сергій Губерначук
2019.12.06 10:59
Не розумію. Що це? Фатум?
Зла доля чи такий собі маразм
як дивний прояв особистої історії
у схемах світових надбань?
Чи дату цю запам’ятати?
Чи, може, мій тривкий екстаз
лише чиєсь самозакохане повторення?
І не потрібно жодних знань ані бажань?

Галина Сливка
2019.12.06 10:21
Зав'язала хустку так святочно.
На плечах - коромисло з роками.
Силуету лінії жіночні
У свічаді неба, між зірками,
Міряєш, немов звіряєш долю.
А вона хлюпоче у відерцях.
Ранок дневі вигаптував льолю,
День у ночі топить своє серце.

Микола Соболь
2019.12.06 07:15
Усміхнене маля біжить до мами
Ще світ йому незнаний і чужий,
Щебече щось, махаючи руками,
За матінку сховалося мерщій…
Надійніше не знайдете нікого,
Бо матір смачно пахне молоком.
Пізнає потім у життя хиткого
І проліски й веселки за вікном.

Олександр Сушко
2019.12.06 06:47
На світ стовбурчить гребня півень,
Гарчить від люті хижий вовк.
Є бевзі, створені для гніву,
А є ласкавці, для жінок.

Життя колеги - чорна плахта,
Бо чоловік, як стигла піч.
Поезія - душі відрада,

Олена Побийголод
2019.12.06 00:07
Володимир Висоцький. «Аліса»

Посаджене вхід стерегти,
сидить жабеня день при дні,
щоб рішення вчасно знайти:
впустити - чи ні?

Якщо ж пропустити когось - то, мабуть,

Ігор Федів
2019.12.05 21:55
Утішає висока блакить,
Я її опишу поетично,
Зупинити бажаю цю мить
І у ній залишитися вічно.
Від магії лісу п’янію,
І марноти долаю тяжіння,
Душею літаю у мрію,
Але тілом пускаю коріння.

Іван Потьомкін
2019.12.05 21:53
На старості багато в чому маю каятись.
Почав з вини перед бездомними котами.
Каюсь, донедавна обминав не тільки чорних,
а й навіть тих, що просто шлях перетинали.
Сторожко поглядав я на весь кошачий рід.
І що найприкріш – без причини.
Ніхто з ни

Галина Сливка
2019.12.05 21:24
Малювала тиша білий день снігами -
У обіймах білих розливались межі.
Від тепла морозні відчинялись брами...
Дивувалось диво... Чи то так належить?
А у снах дерева, мов заснулі пензлі,
Вибирали барви із того, що буде.
У вітаннях гріли люди руки змерз

Олександр Сушко
2019.12.05 20:12
Настрій - пастельна блакить.
Мить - і усе навпаки:
Буря у ложці води,
Гнівних філіппік пуки.

Взяли мене на ножі
І утоптали у бруд.
Нащо? От нащо, скажіть?

Сергій Губерначук
2019.12.05 10:59
Люди мої дорогі,
як багато серед вас людей
і як мало людей.
Написав я на руках і лобі
формули для багатьох прості.
Все одно, не запам’ятаю.
Все одно, люди, мої дорогі,
не любити вас був мені наказ,

Ніна Виноградська
2019.12.05 10:37
Ще земля не степліла
І повняться холодом ранки,
Ще московка стоїть,
Де припнуті човни на воді.
І в розливі оцім
Ген за Пслом виглядають світанки,
І лелеки-птахи
Вже по прутику зводять свій дім.

Н Кап
2019.12.05 08:26
Більше немає, легіню, віри, ані тепла.
Осінь чесала гребенем коси... І пролягла
стежка між полонинами - наче і не межа...
Тільки сіріє синява: ти йому вже - чужа.

Бо ще цілує рученьки - зносить вода містки!
Тільки танцює кручено дотик його руки,
д
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ольга Якубенко
2019.11.28

Н Кап
2019.11.26

Козак Ігор Козак Ігор
2019.11.20

Тетяна Шульга
2019.11.20

Галина Сливка
2019.11.19

Тетяна Глінчук
2019.11.14

Андрій Скакодуб Архіп
2019.11.06






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Галина Фітель (1965) / Вірші

 Сватання на Левандівці
Образ твору Заморський пане, кави я не п’ю,
ви говоріть, я чую, ви в раю.

Ви кажете, чудова пара з нас?
Таж ваш удвічі швидший віку час.

Що ваша доня старша – не біда?
Таж ваш онук на «бабцю» загляда.

Вам молодість-краса моя проста
запала в душу і зняла з хреста?

Ви очі ті за скельцями знайшли?
Ви кажете, щасливі б ми були?

Мої вам руки – наче два крила,
а губи – мов водиця з джерела?

Які красиві і палкі слова,
та вже на плечах міцно голова…

Наш рай для двох шука нових воріт?
Ви говоріть, я чую, говоріть…

Для вас я – наче пісня солов’я?
Та ж не співаю по-англійськи я.

Цей птах хіба в Америку летить,
як осені прийде прощальна мить?

Для мене тут співають солов’ї,
тут рідні, друзі й вороги мої.

Не полетить ця пташка в злоту кліть.
Тож ви мене до бару не просіть.

2010





Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-02-05 14:42:34
Переглядів сторінки твору 6122
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.935 / 5.5  (4.929 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 4.389 / 5.5  (4.370 / 5.46)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.762
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2013.03.15 02:29
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-05 15:07:46 ]
Ах це ж треба! останній рядок. Я гадав пошле заморського олігофрена наша рідна пані з його фабриками-заводами. А підстаркуватий дуглас тільки в бар тягнув із нумерами.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-05 15:24:21 ]
Насправді, пане Олександре, все було якраз до загсу, і в першому варіанті, на папірчику, теж було до загсу. :) Та потім мені захотілося щось смішненького додати, і першою спробою було "у гості", а потім прийшло оте "до бару".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-05 15:08:33 ]
Ату старикана, хай памелам силікон мне!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-05 15:33:04 ]
Та може не ату, а просто нафікк, ми ж українці, культурна нація.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-02-05 17:41:37 ]
Галинко,
Та Америка - не така вже й "злота кліть".
Кожен її тут будує на власний лад.
Але кому шо.
Я наприклад маю тут клаптик України - це наша громада.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-05 23:14:23 ]
Та знаю, Юрчику, що Америка - не молочні ріки з кисільними берегами, бачиш, і від загсу, і від бару відмовилася. :) Клаптики України є в багатьох містах, мене ж теж до такого клаптика кликали, коліжанка з родиною приїхала на свята додому і пана свого привезла, то він в"юнчиком крутився, дарма що 72, як моєму татові. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-02-05 19:40:55 ]
:)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-05 23:24:03 ]
Саме так і задумалося, пане Мирославе, щоб посміхнутись.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2010-02-05 20:19:54 ]
молодість-краса - чи не краще без /й/? (невпевнено так)
практично захотілося народного /Ви говоріт, я чую, говоріт.../:)
ага! і в/тут рідні, й друзі, й вороги мої/ теж краще без тої самої літери:
тут рідні друзі й вороги мої - так мелодичніше.
втім, суб"єктивно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-05 23:22:44 ]
Ну і як маю не подякувати, попри попередні протести, за такі цінні варіанти. ТОж дуже дякую, Сергію, і за візит, і за думки. Молодість-краса не занадто самозахоплено буде, хоча, а чо нам красівим скромничати. :) От говоріт - раптом почнуть докоряти, що елементарної мови не знаю. А в друзях то зараз позабираю всі "й", тільки рідні друзі може, з комою, бо виглядає мало не як любі друзі. А я ж пару віршів назад так пройшлася по всіх "любих друзях". Ваше суб"єктивне краще за всяке об"єктивне, бо мудре.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2010-02-10 13:04:40 ]
Привіт, Галинко! Цікавий монолог, динамічний.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-10 14:02:45 ]
Привіт-привіт, Тетяночко! Тішуся, що сподобалося. Сама не сподівалася, що вся історія обернеться таким віршиком.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Малиновська (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-11 10:30:52 ]
Актуально дуже!Модно стало все купувати. Але ж нас так просто не візьмеш)))
Дуже цікаво викладена історія. 5,5!
А бар це той, що на озері?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-19 10:55:29 ]
Справді, Тетянко, звикають чоловіки, що все потроху купується і в нас. І приємно, що є ще жінки, котрі себе не паскудять. Вірш написала дуже швидко, практично несподівано. А бар на озері мені не подобається, там атмосфера специфічна.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Катерина Савельєва (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-17 00:05:48 ]
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-19 10:57:09 ]
Тішуся, Катю, що все весело обійшлося:)