ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2021.04.14 18:25
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Що кілометрами розгорнеться зненацька.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує

Олена Музичук
2021.04.14 12:16
Уплету анапести у ямби
і впишу у рубрику – «сонет»...
і тоді почую дифірамби,
що співає іноді поет.

Правила поетики – до лампи.
Сяду на Пегаса і... вперед!
Де шукають меду косолапі,

Віктор Кучерук
2021.04.14 10:23
Хоч я боятися не звик,
Та побратими чують крик
І мій, буває,
Коли знайти не можу слів,
Щоб обернуть на радість гнів,
Жаркий до краю.
Раптовим подувом вогню
Торкнуло голову мою

Сергій Губерначук
2021.04.14 08:15
Дощі роз’їли землю і втопили.
Ми ходимо у вогкому взутті.
Весна була востаннє у житті.
Ми вперше так любили – й розлюбили!

Весна в калюжах березень купала.
Я з буханця щипав для горобців,
грів подумки твій дім, а прикінці,

Олександр Сушко
2021.04.14 08:06
Товстунці! Голодні ненажери!
Всі у кого зайві є кіло -
Не мордуйтеся на тренажерах,
Приїздіть до мене у село.

В п'ястуки засуну вам лопати
І поставлю...сполом на межі.
Будете городика копати,

Микола Соболь
2021.04.14 03:47
Замовкає на горі трембіта
і смереки умиває дощ…
Чи ви чули на початку літа,
як співає Чорний Черемош.

Переспівом задзюрчали води
і хори каміння на зорі…
Аж гроза затамувала подих

Ярослав Чорногуз
2021.04.14 01:14
Вкрилось небо сизою імлою,
Сяє вечір тихо вдалині.
За Дніпром - неонові вогні...
Як, мій саде, скучив за тобою!

Перейду кущі і переліски,
І немов спалахують в гаю,
Душу розтривожують мою -

Сергій Гупало
2021.04.13 22:37
Як же бути з людьми й не боятися тиші,
І не мислити: завтра озветься біда,
А відчути, як думи щоразу мудріші,
І що кров не змінилася – ще молода?

Приплететься непевність, охоплена болем,
Що пора вже ставати таким, як усі.
І тоді перейти доведетьс

Олексій Кацай
2021.04.13 21:55
лечу у вихорі думок
над океаном
темним і незнаним
наповненим до таємниць
безмежжям хвиль і блискавиць
миттєвостями
щоб ракетопланом
і бризки і молекули

Іван Потьомкін
2021.04.13 21:12
Не з добра-дива вітер цей з Долини сопілок,
Що під Єрусалимом, зриває пелюстки із руж
І птаство змушує замовкнуть.
З Долини сопілок цей вітер злинув,
Щоб вище й вище здіймались прапори,
Щоб наші погляди здіймались в небо,
А губи в унісон сирені про

Ігор Деркач
2021.04.13 20:03
Шелестять березові гаї
і вербові котики буяють...
ну, а я пасу свої рої
і ніяких клопотів не маю.

Поки не щебечуть солов’ї,
непомітно і весна минає,
і літа розхристані мої

М Менянин
2021.04.13 15:58
Свинец да цинк –
ничЕго лично
когда привык
стрелять цинично…
2.
Война и цирк
и все прилично:
колеблют мир

Сергій Губерначук
2021.04.13 13:07
– Не звертаймо на нього уваги.
– А що він? Навмисне дражниться?..
– Нажлугтився хлібної браги…
– А більш ні на що не наважиться?
– Йому відібрало мову –
так когось злякався…
– Зажди, він не скаже ні слова?..
– Кривляється, бо наклався.

Петро Скоропис
2021.04.13 10:59
Пора року – зима. На кордонах супокій. Вві сні,
як у купелі в чімось заміжнім, в’язкім, як варенні.
І щупачим велінням пороблено дрожем блешні,
і пильнують за нею праотчі зіниці недремні.
Вдар об землю хвостом, і в морозній грудневій імлі,
ти побачи

Олександр Сушко
2021.04.13 09:21
Розчакловувати навроки земляків - важка справа. Особливо, коли ті земляки змалку привчилися красти і брехати. Здорова людина ніколи не дозволить собі поміняти чесну працю на барижництво, або піти, наприклад, у депутати. Раніше як було: обирали козаки к

Віктор Кучерук
2021.04.13 05:48
Раз погрожують боєм
Україні моїй, -
Чвс вдягти однострої
І ставати у стрій.
І стояти не скраю
На переднім краю,
Де герої вмирають
За Вітчизну свою.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Анна Марічка
2021.03.24

Віктор Михайлович Насипаний
2021.03.06

Пан Сам
2021.03.01

Оля Мовшук
2021.02.22

Неоніла КОВАЛЬСЬКА
2021.02.22

Вікторія Павлишин
2021.02.03

Валентина Інклюд
2021.01.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Дяченко (1955 - 2020) / Вірші

 Мої терцини
немає і не буде

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.




Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією
Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-01-20 15:24:12
Переглядів сторінки твору 3604
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 8.410 / 5.5  (8.082 / 5.54)
* Рейтинг "Майстерень" 7.672 / 5.5  (7.279 / 5.47)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 1.400
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2020.12.10 22:56
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Зубар (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-20 15:54:49 ]
Ви, шановний Олександре, так гарно – так жартівливо і тепло про дідуся написали :)
Це я приміряюся, бо нещодавно сам отримав це почесне звання :))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2010-01-20 16:03:02 ]
Дякую, шановний Іване.
Я саме кілька хвилин тому читав Ваш вірш, бо бачив написані Вами коментарі біля іншого твору, який має страшну назву з цифрою. Хотілось мені як пересічному громадянину внести ясність, але пішов на Вашу сторінку.
Зараз завітаю вдруге.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-20 16:20:51 ]
Молоток зенітчик! Ех не цінують в нас героїв. Збив натовський "геркулес" а його взашию. Але з таким дідом не пропаде. Хороший дід. Воєнний дід.
А зенітному училищу присвоїти ім'я льтчика-аса... в цьому є щось символічне.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2010-01-20 16:28:36 ]
Треба було "завалити" учбовий. Пластиліновою ракетою. На набреханій карті.
Але п'яному море... Самі знаєте, якої глибини. А око яке... Як у орла. А техніка - гарна. Не підводить, якщо нею вміло володіти :)))
Дякую.
Творчих успіхів, гарного настрою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2010-01-20 16:27:53 ]
Та ми й чекаємо...
Коли будете?
:о)))
Я.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2010-01-20 16:34:32 ]
Щовечора о шостій. Як у назві кіно. Початок також о шостій, але ранку. Дворазово по сто грамів, як дід звик. А вже - і ліричний герой цього вірша. Обід о другій. Три рази по сто. Нормальний розклад. Здоров'я - нівроку.
Справа в генетиці.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2010-01-20 16:46:23 ]
Олесю, якщо дід ще в "йордань річну" скаче, тоді зі здоров"ям у нього дійсно все гаразд.
На тому ж місці, в той же ж час?
:о)))
Я.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2010-01-20 16:58:22 ]
Взагалі ліричний герой попереднього твору збирався плигнути у йордань річну з попівною.
Та в мені як в авторі і людині живе суворий цензор. Він і вплинув на остаточний вибір. А то молилась би попівна...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2010-01-20 22:07:45 ]
Попівна би молилася, як Дездемона? :о)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2010-01-20 22:22:00 ]
Це асоціативне мислення Вам підказує Дездемону.
Все було б по-людськи.
Все живе вийшло з води - спочатку живши в ній рибами та іншими високоінтелектуальними організмами, поки на Землі було гаряче. Потім стало зимніше. Мерзляки вийшли на сушу, а ті, кому не вдалось і кому було комфортно, залишились. Принаймні, в цю гіпотезу легше повірити, ніж в інші. Дитина підходить до води і хоче в неї налюрити. П'яниця хоче йти. Мій герой - купатись.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-20 21:53:57 ]
... Селендже на практиці в КВІРТУ...
Давайте ще!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2010-01-20 22:25:41 ]
Цей серіал доведеться призупинити.
Я відчуваю, що він не є взірцем високої поезії, бо я не вигадую нісенітниць, а змальовую пережите - хай навіть в трішки зміненій формі.
Дякую, шановний Костянтине.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2010-01-20 23:10:05 ]
"І вчився я КВІРТУ, І збив..." - можливо так веселіше, і красивіше, Олександре, та і в стилі, ніби, вашому, суто вашому.
"Аби не зморили до ранку спирти..." - теж ніби активніше, акцентованіше?

Ви знаєте, Олександре Дяченко, я би вас назвав найбільш незвичнім автором не лише "Майстерень", а взагалі всієї відомої мені української поезії. Бо так у нас, схоже, таки ніхто не в'яже, не тче полотна всесвіту, як ви.
Бо лише у вас відчувається отой потужний надчасовий зв'язок із усім проминулим, тими ось аріями, від яких, напевно і дід - один із лір.героїв, тут застряг, та й внук теж. Тою предвічною, максимально втихомиреною, беземоційною енергетикою дихає у вас усе, вищим спокоєм часу, що давно вже все розклав по своїх місцях...

Не покидайте цієї ріки, бо іншого такого перевізника тут ще довго не буде.

А щодо збивання літаків, то розповідав мені мій тесть, як під Тамбовом пили вони самогонку в полі, а кукурудзяник обробляв тим часом околиці - літав низько, діловито, і збили його порожньою пляшкою, поціливши в заздрісну і беззахисну перед вічною чоловічою спрагою голову. І це не жарт...
Словом, люблю толкову поезію, і нікуди від цього не дітися.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2010-01-21 13:19:04 ]
Ось такі, як мені здається, обміни думками сприяють взаєморозумінню і формуванню уяви про те, що окремо взятий автор власних віршів робить в світі Поезії взагалі і яким є його крихітний внесок до скарбниць української поезії.
Моя незвичність може полягати в непослідовності чи нелогічності моїх вчинків, якщо їх розглядати прагматично.
Про "арії" я спочатку не вкумекав. Міцна гіпербола :))
Дякую.