ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Гундарєв
2024.04.20 09:59
Юркодар - 102
Про Павлика Морозова


Жив колись Морозов Павлик.
Причаївся, наче равлик,
а коли щось помічав,
«Гей, сюди!» - усім кричав.
Багатьох зігнув в дугу,

Володимир Каразуб
2024.04.20 09:56
Вероніка
Ти будеш втішений її лляним платком
В останній стації де слів уже не треба,
Як був утішений в холодну ніч зими
Вустами жінки, що сплела із неба
Платок весни, платок що сповнив грудь
Гарячим сонцем сяяння любові
І був тобі пеленою в очах, туманним м

Микола Дудар
2024.04.20 07:21
***
Обіймаю і… благаю
Не носи до вітру сліз
Він і сам цього не знає,
Що розсіє сльози скрізь…
Хто їх годен позбирати?
Хто посмілиться, скажи?
Ну хіба якщо вже мати…
Це відомо всім — ази

Микола Соболь
2024.04.20 06:52
Вже скоро
Війна не розуму, а дронів,
такі реалії буття.
Міста великі – полігони,
а ти у них мішенню став.
Замість примножити красиве,
множим життя людське на нуль.
Якщо хтось вижив це вже диво
під градом мін, ракет чи куль.

Віктор Кучерук
2024.04.20 05:27
З дитинства
Хмарки струмують понад дахом,
Немов сріблясто-біла ртуть,
І, пил здіймаючи над шляхом,
Корови з випасу ідуть.
Звисають яблука та груші,
З донизу зігнутих гілок,
І, мов його хтось міцно душить,
Кричить на Лиску пастушок:

Володимир Бойко
2024.04.19 22:47
Мінус краса
Високі небеса, далекі виднокраї,
Галяви і луги виблискують в росі,
Прадавнішні дуби дива оповідають
І молоді гаї чудуються красі.

Там неба голубінь і жовте сяйво поля,
Зо світом гомонить одвічна давнина,
Але ота краса не вернеться ніколи,

Іван Потьомкін
2024.04.19 18:27
***
Якби товариш Сі
пройшовся по Русі,
тільки Московію
лишив ісконно руським,
на повні груди
дихнуві би світ тоді,
сказавши розбещеній орді
належне їй: "Дзуськи!"

Микола Дудар
2024.04.19 12:49
***
За чередою череда…
Роки біжать, мов коні
А з неба сочиться вода,
Але не на долоні…
Ступає кожен по землі
Куди — кому, є розклад
Старі похилені й малі
Спішать чомусь на розпад

Світлана Пирогова
2024.04.19 08:13
Квітка на лататті
А я стояла на глухім розпутті.
Гойдались зорі у ставочку.
Шляхи ожина застеляла пруттям,
Немов вдягала оторочку.

І та любов, як квітка на лататті,
Закрилась у вечірню сутінь.
На диво, щезло із душі сум'яття.

Леся Горова
2024.04.19 08:00
Залишся
Залишся у мені теплом осіннім,
І заходом не гасни у думках.
Бо то давно не мрія, то легка
Рожева тінь пелюстки, то - тремтіння
З чола спадаючого завитка.

То - тріпотіння крил, що не збулися,
Згубились на ходу, незвісно де.

Микола Соболь
2024.04.19 07:14
Варяг
Пам'ять тобі, друже Варяже,
із Богом покойся, братику.
Слово лихе хіба хто скаже?
Один я пройду Хрещатиком.
Тільки спогад колючим дротом,
де ми до війни приковані.
Повзе крізь дим їдкий піхота,
через міста йде зруйновані.

Віктор Кучерук
2024.04.19 06:07
* * *
Посадили квіти
Біля школи діти
І весняна клумба аж вогнем зайшлась, –
Іскорки шафрану,
В полум’ї тюльпанів,
Запашіли жаром з рястом водночас.
Квітів аромати
Стали наповняти

Гриць Янківська
2024.04.18 21:10
І тільки думка
Я не сумую, просто – білий вальс,
А думка в пелюстках стоїть безвітрям.
І впала б вже, та звичка, Ісабель!..

А ти чи так дивилась і на нас,
Як на бездення прорваного неба,
Коли ми світ розрізали навпіл?

Євген Федчук
2024.04.18 19:59
Про Гаркушине море і водоспад Вчелька
Ать-два! Ать-два!
В генерала голова.
Сам придумав, сам зробив.
Мабуть, орден заробив
Ще й підвищення звання.
А все інше – то дурня.
Легко було при Союзі.
Перед старшими – на пузі,

Артур Сіренко
2024.04.18 19:35
Архіпелаг міста
Отримав нагороду мовчанням –
Найвищу нагороду нинішніх рапсодів,
Що шиють собі сорочки-мантії
Для буття-блукання в царстві марень,
Братів кіфари, сестер ірландської арфи,
Нагороди сумної білої тиші
Пелюстками анемон посипаної –
Нагороди мовчання

Юрій Гундарєв
2024.04.18 19:12
Чернігів: діти не винні!
Уранці 17 квітня російські варвари завдали ракетного удару по Чернігову.
Є загиблі. Багато поранених. Серед них четверо дітей…


Старенький Чернігів - в крові без сил…
Кремлінський палець униз: вбий його!
Святі мовчки виходять з могил.
Сльози в оча
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Степан Коломиєць
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Костянтин Мордатенко (1975) / Вірші

  Жовтневе жакування
Погода нагромаджена, важка і збита,
як вірші, що без розділових знаків…
Земля землиться, мов банúта…
втомилась розриватись, брякти…

пруг сонцем кровоточить, наче ясна…
І місяць в небі, як Ай-Сі-Бі-еН у книжці…
І доля, мов світань бризяста…
Поезією в майбуття крячúшся…

Сновиддя на горищі, як малеча,
так гарцювали, що збудили літо в сіні…
І падали Тютюннику на плечі
ефектні демпінгові рими – дієслівні…




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2010-01-17 18:13:16
Переглядів сторінки твору 4974
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.695 / 5.39)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.579 / 5.3)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.747
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2014.08.08 07:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-01-17 19:03:59 ]
Вірші без розділових знаків не завжди бувають нагромаджені, важкі і збиті.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-17 20:41:48 ]
... не знаю...
Пунктуація - це серцебиття і ритм вірша. Автор вдихає життя в нього - і пускає на волю. Заради експеремента можна зробити пару віршів без розділових знаків. Але цілу книжку читати?... Розгадувати ребуси - на любителя... Рідко можна вибудувати вірш конструкцією "казнить нельзя помиловать", коли дійсно відсутність розділового знаку - є родзинкою, задзеркаллям буденності. Але коли зрозумілий текст без розділових знаків, коли слова, як порепане груддя здимаються і просять - постав кому - окропи... то це вже бравада авторська... НМСД.
Дякую.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-01-17 22:14:32 ]
Знаєте, Костянтине, я не люблю щось комусь доводити. Бо, як на мене, всі ми ( більшість) тут уже зі сформованими поглядами не тільки на вірші. І кожен, так чи інакше, лишиться при своїй думці. Просто якби ж то зміст вірша кращав від того, що в ньому є розділові знаки чи їх немає.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-17 23:12:33 ]
Не маю нічого доводити: тон моїх слів спокійний (тихий-тихий... переходить на шепіт)
Так... думки... На колір і смак - товариш не всяк - звісно головне слова, зміст, а не пунктуація... І все таки вона крутиться!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2010-01-17 19:10:07 ]
Неординарний вірш, шановний Костянтине.
Це як на мене. Сподобався. Смисл зрозумів, тропи сприймаються також.
А як на Вас, то, мабуть, звичний, що все одно не означає «рядовий».
Мені трішки ріже вухо «що» у другому рядку. Я вже починаю у своїх віршах рахувати приголосні та голосні літери, але про всяк випадок, а от з шиплячими приголосними – з усією серйозністю. Бо розумію, що важко читати, коли через слово шипиш-висвистуєш. І Вам порадив би. Тим більше, що можливість існує.
За баниту дякую. Довідався і про баніту.
Про все було цікаво читати.
Дякую, друже.
Аби тільки ніхто не ображався на Ваш вірш.
Хоча навряд чи є смисл ображатись. Я позавчора у коментарях читав більш глибші одкровення. І нічого. Може, тому, що йшлось, мабуть, не про мене. Я майже не коментую нічого і нікому, а тільки тим, хто не проти. Як Ви, наприклад. Або для творчого знайомства. Потім буває по-всякому.
Спостерігаю я всі тенденції, про які пишете, шановний Костянтине. То нехай собі йдуть у майбутнє всі, хто тільки бажає. А мені непогано і тут. Тим більше, що дорога відома, але мені одна з них нецікава. Може, піду своєю.
Стосовно розділових знаків хотів би зауважити, що я толерантно ставлюсь до цих вихилясів (їхньої відсутності), якщо ці знаки гарантовано вгадуються виходячи з побудови речень, а якщо існує якась варіативність, яка може змінити смисл на протилежний, якщо взагалі не завести в манівці, то не хочу читати – ні далі, ні будь-якого наступного разу.
Ваші твори читаю. І навіть зауважую. І підтримую.

Творчих успіхів, гарного настрою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-17 20:37:27 ]
Щиро дякую за таку увагу до мого скромного вірша... Завжди важко (якось морально важко, щоб не виникло у дописувача відчуття, що він витратив даремно свій час на тебе) відповідати на дописи розлогі, змістовні і великі за обсягом, адже читач доклав таких зусиль... Критикувати мене - будь ласка: можете розбивати в пух і прах, по рядку чи по слову. Я радий таким коментарям, але як правило на сайтах, в т.ч. ПМ, вісутній конструктивізм, а на перших ролях або самолюбування (коронації, аплодисменти, вздохи-ахи) або клонована критика з підйо...ми...
Переконаний (без слова "глибоко"), що вірші пишуться на інтуїтивній логіці використовуючи образність. А усі правила і створені для того, щоб їх порушувати...
Дякую, пане Олександре.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2010-01-17 19:27:09 ]
Кость, дорогий, ну шо таке "крячишся" ? це добре чи не дуже?
де я найду, у мене особистого Грінченкового словника нема :((
...найбільше мені сподобалися демпінгові рими, а найменше – перший рядок, чось він важкучий здався...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-17 20:19:49 ]
Дякую Верховинка Василина Іванина.
Та хай йому грець - тому "крячишся"...
Старатимуся...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2010-01-17 19:43:13 ]
Вітаю, Костянтине!
Так, погода важкувата, але як вона може бути "нагромадженою"? Крячуся, крячуся - а ніяк не збагну...

І до чого тут Тютюнникові плечі?

А вірш узагалі непоганий! От лише, здається, недостатньо виношений...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-17 20:17:46 ]
Дякую.
"Нагромаджена погода" - НМСД може бути: настрій, відчуття-почуття, емоції і погода (у моєму розумінні) взаємодоповнюючі категорії (єдність і боротьба протилежностей), слова синоніми (коротше так може бути)
І взагалі - я інтуїтивно визначаю...
крячитися, крячуся (Б.Грінченка) - "давать разветвляющийся корень" В сучасних словниках є слово "крячистий -а, -е, Вкритий кущами."...

Вірш починається із порівння погоди (недовершеної або "інші слова підберіть") з віршами, тобто вводиться поняття майстерності виявлення (в т.ч. погоди). а Тютюнник - як взірець втілення на папері переживань...
З найкращими побажаннями, Костя.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2010-01-17 20:36:23 ]
Звісно, Вам видніше (ВОСД)

Але, як на мене, взірцем є не лише Тютюнник...



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2010-01-17 20:53:45 ]
А що таке жакування?
У книжках Ай-Ес-Бі-Ен (а не Сі), ISBN.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-17 21:03:50 ]
... разграбление, расхищение...
Дякую - вірно вказали (про Сі)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2010-01-17 22:36:32 ]
Якщо йдеться про Григора Тютюнника, то він, здається, у своїй автобіографії писав, що прочитання словника Грінченка, спонукало його до писання українською мовою... Але це так - асоціації. Ви, як і Тютюнник, користуєтеся тим самим словником...
Можна і про розділові знаки посперчатися - не всі вірші без них важкі і збиті. Іноді можна і повітрям подихати, читаючи їх. А може бути і навпаки - коми, тире, двокрапка, трикрапка, знаки запитання... І нічого - ні питань, ні відповідей.
А за вірша Вашого спасибі - переживання відчуваються. Як у Тютюнника.
З повагою,
:о)
Я.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-17 23:17:17 ]
Вам спасибі. Так, Б.Грінчекно - в тому числі...
З усім згоден.
З найкращими побажаннями, Костя.
:о)
Я.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2010-01-17 23:53:18 ]
Мені треба писати в кінці не "Я.", а "Яр." так буде мовно правильно, зрозуміло, поетично і дуже глибоко - яр все ж таки... ;о))))
І Вам всіляких побажань найкращих.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-01-18 06:32:47 ]
Костю,
Файно.
Тільки можеш мені розлумачити чому рими "демпінгові"?
З теплом,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-18 06:53:38 ]
Дякую пане Юрію. А демпінгові, тому що такі рими мають знижену часову (пошукову) вартість, їх легше придбати через їх низьку ціну... (ну, якось так...)
З повагою, Костя.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ореста Возняк (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-31 16:19:06 ]
Важко мені даються ваші вірші, важко... аж шкода, що й вища освіта і аспірантура не допомагають (жарт!)))
Але добре відчувається, що живете тою справжньою інтуїцією, яка залишається після вірша, навіть якщо відкинути всі правила, знаки, рими, наголоси,нововведення...