ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Публіцистика):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.04.23
20:00
Із І.В.Царьова (1955-2013)
Самі зміркуйте, в якім дерзанні
з’явилась назва у річки – Вобля!..
А ще – добряча й земля в Рязані:
ввіткнеш голоблю – цвіте голобля.
А потрясіння беріз пісенних!
Самі зміркуйте, в якім дерзанні
з’явилась назва у річки – Вобля!..
А ще – добряча й земля в Рязані:
ввіткнеш голоблю – цвіте голобля.
А потрясіння беріз пісенних!
2024.04.23
09:40
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує поміж нас,
Хоч зазирають в душі ще зловісні дії,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Єднання сила здійснюює все ж мрію.
І попри труднощі в воєнний час,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує б
Весна квітує поміж нас,
Хоч зазирають в душі ще зловісні дії,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Єднання сила здійснюює все ж мрію.
І попри труднощі в воєнний час,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує б
2024.04.23
09:17
І слова, наче, хвилі, хвилі,
Гойдаються, хвилі, мов коми,
І скільки, любові, за ними,
І скільки, іще, невідомих.
І скільки, безмовних, схлипів,
У цьому, голодному, морі,
І лякає, не те, що квилить,
А те, що, не може, промовити.
Гойдаються, хвилі, мов коми,
І скільки, любові, за ними,
І скільки, іще, невідомих.
І скільки, безмовних, схлипів,
У цьому, голодному, морі,
І лякає, не те, що квилить,
А те, що, не може, промовити.
2024.04.23
07:19
Хтось скаже, що банально вию вовком.
Для мене це є блюзом самоти.
На перехресті не простоїш довго.
А на узбіччя тяжко відійти.
Я підкотив би Принцем, наче в казці.
Та побут твій спаплюжити боюсь.
Хтось скаже – меланхолія якась це.
А як на мене, рад
Для мене це є блюзом самоти.
На перехресті не простоїш довго.
А на узбіччя тяжко відійти.
Я підкотив би Принцем, наче в казці.
Та побут твій спаплюжити боюсь.
Хтось скаже – меланхолія якась це.
А як на мене, рад
2024.04.23
04:48
Віддаляється вчорашнє
І послаблюється шум
Од учинків безшабашних,
І від плину мрійних дум.
Тільки згадки пам'ять мучать
Повсякчасно й без пуття
Про, на жаль, скороминуче
Богом дане раз життя.
І послаблюється шум
Од учинків безшабашних,
І від плину мрійних дум.
Тільки згадки пам'ять мучать
Повсякчасно й без пуття
Про, на жаль, скороминуче
Богом дане раз життя.
2024.04.22
21:05
Закривавлена, знищена, спалена
Вже не вперше й не вдруге весна.
Вона — звістка, якої чекаємо,
Але досі до нас не дійшла.
У молитвах, прокльонах "оспівана",
Хоч нема її в тому вини.
Почуттями брудними, незрілими
Вже не вперше й не вдруге весна.
Вона — звістка, якої чекаємо,
Але досі до нас не дійшла.
У молитвах, прокльонах "оспівана",
Хоч нема її в тому вини.
Почуттями брудними, незрілими
2024.04.22
10:25
Не блудним сином їхав в Україну
Із того краю, що не чужий тепер мені.
До друзів поспішав, щоб встигнути обняти,
До кладовищ, щоб до могил припасти...
...Вдивлявсь- не пізнавав знайомі видноколи,
Хоч начебто й не полишав я їх ніколи,
Та ось зненацьк
Із того краю, що не чужий тепер мені.
До друзів поспішав, щоб встигнути обняти,
До кладовищ, щоб до могил припасти...
...Вдивлявсь- не пізнавав знайомі видноколи,
Хоч начебто й не полишав я їх ніколи,
Та ось зненацьк
2024.04.22
08:52
Ви чули як чмихають їжаки? Ні? Дивно. Спробуйте увечері натерти пусту собачу тарілку під порогом шматочком тушкованого м’яса. Як сяде сонце – вдягніть щось балахонисте з каптуром та сядьте в кущах на ослінчику. Гарантую: на густий запах тушонки їжак
2024.04.22
08:32
Верба розплела свої коси за вітром
Під ними у брижах виблискує став,
Скотилися з берега запахи літа ...
Втікаючи геть очерет захитав
Сполоханий крижень. У сірої чаплі
Сьогодні в болоті скрипучий вокал,
А сонце розсипалось плесом по краплі,
Під ними у брижах виблискує став,
Скотилися з берега запахи літа ...
Втікаючи геть очерет захитав
Сполоханий крижень. У сірої чаплі
Сьогодні в болоті скрипучий вокал,
А сонце розсипалось плесом по краплі,
2024.04.22
07:03
З гори, з Сіону видно все і скрізь! Дивись, запам’ятовуй, Єшаягу! Як паросток башанський нині зріс, яку він приписав собі звитягу.
- Я бачу – в наступ знову йде Арам; і смертю Манасія та Єфрем нам загрожують. Їм кістка в горлі – Храм! Хизуються – баг
- Я бачу – в наступ знову йде Арам; і смертю Манасія та Єфрем нам загрожують. Їм кістка в горлі – Храм! Хизуються – баг
2024.04.22
07:01
Словами не відтворюються ноти,
а ключ скрипковий – музи реверанс.
Приємно спілкуватися на дотик,
коли у тиші слово – дисонанс.
а ключ скрипковий – музи реверанс.
Приємно спілкуватися на дотик,
коли у тиші слово – дисонанс.
2024.04.22
05:47
Клекоче й булькає вода,
І піниться, мов юшка, –
Мигоче блякло, як слюда,
Повніюча калюжка.
Навколо неї, як вужі,
Снують струмки глибокі,
Бо для калюжі не чужі
Оці брудні потоки.
І піниться, мов юшка, –
Мигоче блякло, як слюда,
Повніюча калюжка.
Навколо неї, як вужі,
Снують струмки глибокі,
Бо для калюжі не чужі
Оці брудні потоки.
2024.04.21
22:16
МАГІСТРАЛ
Бездонна ніч своєю глибиною
Створила непохитний нотний стан.
А сивий сніг спостерігав за мною:
Чи впораюсь я з болем свіжих ран?
Мелодія, пригнічена журбою
Бездонна ніч своєю глибиною
Створила непохитний нотний стан.
А сивий сніг спостерігав за мною:
Чи впораюсь я з болем свіжих ран?
Мелодія, пригнічена журбою
2024.04.21
21:42
Квітні, травні, липні, червні…
Серпнів я би не чіпав…
Не помістяться в майстерні —
Нечитайло підсказав…
Що робити, де та правда?
Що такого я зробив?
Серпні наче — не завада,
Серпнів я би не чіпав…
Не помістяться в майстерні —
Нечитайло підсказав…
Що робити, де та правда?
Що такого я зробив?
Серпні наче — не завада,
2024.04.21
21:09
Ти була всім, чим я дихав і дихаю.
Тим, що втрачав і що в серці відкрив.
Грізною зливою, повінню тихою.
Теплим ковчегом в безмежності криг.
Садом Едемським і небом з сузір’ями.
Чим насолоджувавсь я, чим страждав.
Днями святковими, буднями сір
Тим, що втрачав і що в серці відкрив.
Грізною зливою, повінню тихою.
Теплим ковчегом в безмежності криг.
Садом Едемським і небом з сузір’ями.
Чим насолоджувавсь я, чим страждав.
Днями святковими, буднями сір
2024.04.21
14:49
Стояв травневий ясний, свіжий ранок.
Вже сонце освітило куполи
Софії. Ніч майнула наостанок
За Гору. Пташки співи завели.
Грайливі горобці чогось зчепились
У поросі. Знайшли, напевно, щось.
А сонні голуби на те дивились
Зі стріхи. Сонце вище піднял
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Вже сонце освітило куполи
Софії. Ніч майнула наостанок
За Гору. Пташки співи завели.
Грайливі горобці чогось зчепились
У поросі. Знайшли, напевно, щось.
А сонні голуби на те дивились
Зі стріхи. Сонце вище піднял
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Публіцистика):
2023.11.22
2023.02.21
2022.02.01
2021.07.17
2021.01.08
2020.03.12
2020.01.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Микола Лукаш (1920 - 1988) /
Публіцистика
Виступ Віце-прем'єр-міністра України І. Васюника на вечорі пам'яті МИКОЛИ ЛУКАША
ВИСТУП
ВІЦЕ-ПРЕМ'ЄР-МІНІСТРА УКРАЇНИ ІВАНА ВАСЮНИКА
НА ВЕЧОРІ ПАМ'ЯТІ МИКОЛИ ЛУКАША
Національний академічний театр ім. Івана Франка
Київ, 21 грудня 2009 року
Шановне товариство!
Дев’яносто років тому, на Святого Миколая, в Кролевці, що на Сумщині, народився поет, перекладач, лексикограф. Український геній. Микола Лукаш.
Він знав понад двадцять мов. Мав феноменальне лінґвістичне обдарування, дивовижну ерудицію. Його переклади – живі. Вони ніби змагаються з оригіналами. Не дивно, що Миколу Лукаша називають «Моцартом українського перекладу»!
Микола Лукаш зробив переворот у свідомості мільйонів людей. Не дискусіями, а власною працею довів: українська мова настільки багата, соковита, багатогранна і висока, що їй під силу найкращі та найскладніші переклади із світової літератури.
«Перекладацька спадщина Миколи Лукаша – це весь обшир європейської (і не лише європейської) культури в геніальному українському відтворенні.
Перекладацька спадщина Миколи Лукаша – це весь обшир, уся симфонічність, уся божистість, уся богоданість і богообраність Української Мови».
Це слова українського поета Мойсея Фішбейна. Краще і не скажеш.
Микола Лукаш завжди виступав на захист тих, кого утискали. Після арешту Івана Дзюби він вимагав його звільнення. Він запропонував заарештувати себе замість нього. Він заплатив за свою позицію дорого. Дуже дорого. Виключенням зі Спілки письменників. Переслідуваннями. Творчою ізоляцією.
Цього року виповнилося 90 років від дня народження Миколи Олексійовича Лукаша.
А чи відомі наші генії Україні та світові? Чи ми самі оцінюємо їх належно? На жаль, прірва «українських Бермудів» поглинає свої таланти...
Ім’я українського унікуму Миколи Лукаша до цього часу перебуває в такому, я б сказав, «українському забутті».
Як голова Оргкомітету з відзначення 90-річниці від дня народження Миколи Лукаша, хотів би висловити слова подяки всім, завдяки кому ім’я Миколи Олексійовича постає із забуття. Окремо: Вадиму Скуратівському, Леоніду Череватенку, Мойсеєві Фішбейну, Вірі Соловйовій, Борису Чернякову та багатьом іншим.
Переконаний, що завдяки нашим спільним зусиллям нарешті буде видано повну перекладацьку спадщину Миколи Лукаша і його унікальні словники – цю воістину культурну й мовну скарбницю Українського народу.
Буде відкрито меморіальну дошку в Києві, упорядковані місця, пов’язані з його життям та творчістю, видані книги спогадів, бібліографічний покажчик, словник лексичних раритетів…
І ця спадщина має бути не просто видана – вона повинна «жити». В бібліотеках, шкільних та вузівських програмах…
Ще до кінця року буде видано марку та конверт.
Нам ще багато треба зробити, щоб віддати належне нашому, українському генію.
Завдяки йому сьогодні з нами Сервантес і Флобер, Ґете і Шіллер, Тувім і Бернс, Лорка і Верлен, Бокаччо і Рільке, Аполлінер і Сен-Поль Ру...
Їх привів до нас Микола Лукаш. Сьогодні з нами чи не вся Європа.
Її привів в Україну Микола Лукаш.
Сьогодні з нами в цій залі він, наш український геній, наш неповторний, наш незабутній Микола Олексійович Лукаш.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Виступ Віце-прем'єр-міністра України І. Васюника
ВІЦЕ-ПРЕМ'ЄР-МІНІСТРА УКРАЇНИ ІВАНА ВАСЮНИКА
НА ВЕЧОРІ ПАМ'ЯТІ МИКОЛИ ЛУКАША
Національний академічний театр ім. Івана Франка
Київ, 21 грудня 2009 року
Шановне товариство!
Дев’яносто років тому, на Святого Миколая, в Кролевці, що на Сумщині, народився поет, перекладач, лексикограф. Український геній. Микола Лукаш.
Він знав понад двадцять мов. Мав феноменальне лінґвістичне обдарування, дивовижну ерудицію. Його переклади – живі. Вони ніби змагаються з оригіналами. Не дивно, що Миколу Лукаша називають «Моцартом українського перекладу»!
Микола Лукаш зробив переворот у свідомості мільйонів людей. Не дискусіями, а власною працею довів: українська мова настільки багата, соковита, багатогранна і висока, що їй під силу найкращі та найскладніші переклади із світової літератури.
«Перекладацька спадщина Миколи Лукаша – це весь обшир європейської (і не лише європейської) культури в геніальному українському відтворенні.
Перекладацька спадщина Миколи Лукаша – це весь обшир, уся симфонічність, уся божистість, уся богоданість і богообраність Української Мови».
Це слова українського поета Мойсея Фішбейна. Краще і не скажеш.
Микола Лукаш завжди виступав на захист тих, кого утискали. Після арешту Івана Дзюби він вимагав його звільнення. Він запропонував заарештувати себе замість нього. Він заплатив за свою позицію дорого. Дуже дорого. Виключенням зі Спілки письменників. Переслідуваннями. Творчою ізоляцією.
Цього року виповнилося 90 років від дня народження Миколи Олексійовича Лукаша.
А чи відомі наші генії Україні та світові? Чи ми самі оцінюємо їх належно? На жаль, прірва «українських Бермудів» поглинає свої таланти...
Ім’я українського унікуму Миколи Лукаша до цього часу перебуває в такому, я б сказав, «українському забутті».
Як голова Оргкомітету з відзначення 90-річниці від дня народження Миколи Лукаша, хотів би висловити слова подяки всім, завдяки кому ім’я Миколи Олексійовича постає із забуття. Окремо: Вадиму Скуратівському, Леоніду Череватенку, Мойсеєві Фішбейну, Вірі Соловйовій, Борису Чернякову та багатьом іншим.
Переконаний, що завдяки нашим спільним зусиллям нарешті буде видано повну перекладацьку спадщину Миколи Лукаша і його унікальні словники – цю воістину культурну й мовну скарбницю Українського народу.
Буде відкрито меморіальну дошку в Києві, упорядковані місця, пов’язані з його життям та творчістю, видані книги спогадів, бібліографічний покажчик, словник лексичних раритетів…
І ця спадщина має бути не просто видана – вона повинна «жити». В бібліотеках, шкільних та вузівських програмах…
Ще до кінця року буде видано марку та конверт.
Нам ще багато треба зробити, щоб віддати належне нашому, українському генію.
Завдяки йому сьогодні з нами Сервантес і Флобер, Ґете і Шіллер, Тувім і Бернс, Лорка і Верлен, Бокаччо і Рільке, Аполлінер і Сен-Поль Ру...
Їх привів до нас Микола Лукаш. Сьогодні з нами чи не вся Європа.
Її привів в Україну Микола Лукаш.
Сьогодні з нами в цій залі він, наш український геній, наш неповторний, наш незабутній Микола Олексійович Лукаш.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію