ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Гундарєв
2024.04.25 09:40
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…

Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік

Володимир Каразуб
2024.04.25 09:16
Просто вітер, якоїсь осені зупинив мене,
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом

Світлана Пирогова
2024.04.25 08:41
А за вікном вже вечоріє,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?

Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,

Леся Горова
2024.04.25 07:45
В смолистих бурунах лежить рілля.
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.

Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови

Віктор Кучерук
2024.04.25 06:23
Серце сумно защеміло
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск
І ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.

Ілахім Поет
2024.04.25 00:03
Вельмишановна леді… краще пані…

Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д

Артур Курдіновський
2024.04.24 21:33
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!

Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,

Сергій Губерначук
2024.04.24 20:00
Шість хвилин, як я прокинувсь.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.

Ілахім Поет
2024.04.24 12:21
Кажуть, він жив непомітно десь в закутку.
І пожинав регіт там, де кохання сіяв,
Начебто думав – троянди ростуть с піску.
Вірив в поезію, як інший люд - в Месію.

Кажуть, вигулював душу свою щодня
Серед рядків, повних сутінків і печалі.
Бачили, йшов

Віктор Кучерук
2024.04.24 05:21
Стали іншими забави,
Як утратив снам число, –
Домальовую в уяві
Те, чого в них не було.
Тішусь образом посталим
Вперше в пам’яті моїй, –
Мрійним розквітом фіалок
Між краями довгих вій.

Артур Курдіновський
2024.04.23 23:40
Фарбує квітень зеленню паркани
Красиво, мов поезії рядки.
Повсюди квітнуть чарівні каштани,
Суцвіття їхні - весняні свічки.

Сезон палкого, ніжного роману,
Коли кохання бережуть зірки.
І мрія незнайома та незнана

Іван Потьомкін
2024.04.23 22:56
Не вирубать і не спалить моє коріння.
Ніде не буть просто пришельцем
Дає мені з дитинства мова України.
Але нема для мене й мов чужих,
Бо кожна начебто вікно у світ,
І тому світ такий безмежний.
Кажуть, епоха книг минула,
А я начебто про це й не чу

Олена Побийголод
2024.04.23 20:00
Із І.В.Царьова (1955-2013)

Самі зміркуйте, в якім дерзанні
з’явилась назва у річки – Вобля!..
А ще – добряча й земля в Рязані:
ввіткнеш голоблю – цвіте голобля.

А потрясіння беріз пісенних!

Світлана Пирогова
2024.04.23 09:40
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує поміж нас,
Хоч зазирають в душі ще зловісні дії,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Єднання сила здійснюює все ж мрію.
І попри труднощі в воєнний час,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує б

Володимир Каразуб
2024.04.23 09:17
І слова, наче, хвилі, хвилі,
Гойдаються, хвилі, мов коми,
І скільки, любові, за ними,
І скільки, іще, невідомих.
І скільки, безмовних, схлипів,
У цьому, голодному, морі,
І лякає, не те, що квилить,
А те, що не може, промовити.

Ілахім Поет
2024.04.23 07:19
Хтось скаже, що банально вию вовком.
Для мене це є блюзом самоти.
На перехресті не простоїш довго.
А на узбіччя тяжко відійти.
Я підкотив би Принцем, наче в казці.
Та побут твій спаплюжити боюсь.
Хтось скаже – меланхолія якась це.
А як на мене, рад
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 МАМІ НА ДЕНЬ МЕДИКА ПРИСВЯЧУЮ




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-09-29 20:34:58
Переглядів сторінки твору 4927
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.953 / 7  (6.329 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 5.953 / 7  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.701
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2024.04.25 00:22
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Єва Тоцька (Л.П./Л.П.) [ 2009-09-29 20:38:52 ]
Дуже актуально,в наш час, на жаль, медики часто помиляються...А мамі Вашій - многая літ і зі святом звісно:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2009-09-29 21:03:52 ]
Дай Бог здоров"я Вашій мамі - на таких людях ще тримається віра у лікаря, який порятує!
Останню строфу я би на друкувала над входом до лікарні!!! ВЕ-ЛИ-КИ-МИ буквами!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2009-09-29 21:18:37 ]
Твір одразу ж привернув мою дохторську увагу. Справді, інколи банальна уважність рятує хворому життя! Респект мамі-терапевту, Лікарю.
Мацьопкі зауваги:
1. лікавався - лікувався?
2. Третій куплет, як на мене слабкий з декількох причин: три з чотирьох рядків починаються на І, в другому рядку приходиться ковтати наголос в наголошених складах, останній рядок заїжджений. Чи не простіше було б його взагалі прибрати і наступний куплет почати: (щось на кшталт)
З світом він прощався вже навіки...
3. Й квітів - Квітів оборемок (без Й)
4.лікарі від Бога - лікарці від Бога? Лікарю від Бога?
5.білки - молодий, терапевт - момент, помилятись - мати - ше над римами можна попрацювати.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-09-29 21:24:54 ]
А моя мати була фармацевтом...
Нехай Бог нам дає лише лікарів від себе!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-09-30 00:24:59 ]
Єво і Любо! Дуже дякую за гарні слова і побажання. Прочитаю мамі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-09-30 00:40:16 ]
Пане Ярославе! Дякую за зауваги. Як я міг не помі-тити аж три опечатки! Сам на себе злий, мов чорт!І тричі все перечитував! Значить мало. Крім того,
виправив усе, із чим згоден. Третю строфу підредагував, але викидати шкода, бо там важлива деталь сюжету - грип. А рими для сюжетного вірша можуть бути і асонансними дещо. Придумайте кращу
риму до слова "терапевт". Хіба що "фармацевт", на
яку наштовхує коментар п. Юрія Лазірка. Але це буде всуціль медична термінологія, якою не хочу зловживати. І це слово сюди не в"яжеться.
А можна зробити зауваги редактору майстерень щодо його коментаря? "Приходиться" - русизм, краще - доводиться, квітів "оборемок" - опечатка, "ше" над римами - ще над римами... Опечатка або одруківка.
Я Вам дякую за Вашу пильність і прискіпливість і беру з Вас приклад.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-09-30 00:44:37 ]
Пане Юрію! Дякую за слушну думку. Якщо над нами "висітиме" постійно лікар від себе, або може - янгол-охоронець, який рятуватиме від злих думок,
то, може, ми взагалі не хворітимемо? Як Ви гадаєте?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-09-30 00:59:12 ]
Так воно є, пане Ярославе, купа хворіб саме так і починається з негативної енергетики.
З випромінювання антисвітла на довкілля, або притаєння його у собі.
Ми самі собі забиваємо цвяхи у покрівлю труни...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-09-30 00:44:59 ]
Згодна з п. Любою. Чоловікова мати теж лікар, для нашого часу просто неприродно правильна і вірна найкращим принципам. Як добре, що є такі Лікарі. Велике вітання Вашій мамі. Вона має чим в житті гордитися - це основне! (маю на увазі і професію, і Сина :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-09-30 00:54:35 ]
Спасибі, Олесю. Поки є такі люди, доти і цей світ живе, і живе по-людськи, не животіючи.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-10-06 23:50:57 ]
Так ось, ви, Ярослав Чорнугуз, і ще ціла, якщо не помиляюсь у формулюваннях, капела бандуристів ім. Майбороди (ім'я метра я запам'ятав) поставили Львів на вуха! Такого давненько не було. І приїхали ви до Львова з Івано-Франківська ( не з якого-небуть Києва), і повернулися до Івано-Франківська, що характерно! Персон 60-70.

Якби ви, Ярославе мені не телефонували раз так із десять, то я би і не попав на це Дійство, і не побачив ні вас, не почув би фантастичної феєрії української пісні, Козацької пісні, живого нашого серцебиття. Це було би погано, до того ж не спілкувався б я і з Дмитром Павличком, що теж приїхав із провінційного Києва до столичного Львова саме на цю імпрезу. Та найголовніше, не побачив би вас у центрі композиції, рівно посередині трирядового строю, як найбільш колоритного козака-виконавця. Як втіленого окапельно українського Дон Жуана в колоритному однострої!
Мені прикро, що мало хто з наших побачить і почує те, що бачив і чув нині я, бо це не купити за гроші, бо це і є мистецтвом, якого не побачиш нині у телевізорі, можливо завтра побачимо, але нині тільки ваш дзвінок може таке диво прозвістити, позвоніть кожному з наших авторів, і скажіть, - "Приходьте нині до Філармонії, не пожалкуєте..."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-10-10 17:53:11 ]
Страшенно радий такому відгуку, пане Володимире! Виступати у нашій справжній столиці Львові - то велика честь! І якщо ми здобули прихильність львів"ян, значить тягнемося до них в духовному зрості. Чудово нас приймали на Івано-Франківшині, в Косові, Сколе на Львівщині й особливо гарно на Тернопільщині - в Тернополі, Кременці, Чорткові,
Теребовлі...
Слава всій західноукраїнській публіці і хмельничанам. Це було щастя співати перед Вами!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2022-12-01 21:14:13 ]
Цікава історія про маму! Не кожен може похвастатися такою мамою! На жаль, наші мами не вічні!