ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2024.04.23 23:40
Каштановий салют (сонет)
Фарбує квітень зеленню паркани
Красиво, мов поезії рядки.
Повсюди квітнуть чарівні каштани,
Суцвіття їхні - весняні свічки.

Сезон палкого, ніжного роману,
Коли кохання бережуть зірки.
І мрія незнайома та незнана

Іван Потьомкін
2024.04.23 22:56
***
Не вирубать і не спалить моє коріння.
Ніде не буть просто пришельцем
Дає мені з дитинства мова України.
Але нема для мене й мов чужих,
Бо кожна начебто вікно у світ,
І тому світ такий безмежний.
Кажуть, епоха книг минула,
А я начебто про це й не чу

Олена Побийголод
2024.04.23 20:00
Російські річки Убля¹ та Вобля²
Із І.В.Царьова (1955-2013)

Самі зміркуйте, в якім дерзанні
з’явилась назва у річки – Вобля!..
А ще – добряча й земля в Рязані:
ввіткнеш голоблю – цвіте голобля.

А потрясіння беріз пісенних!

Світлана Пирогова
2024.04.23 09:40
Плекає сонце (тріолет)
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує поміж нас,
Хоч зазирають в душі ще зловісні дії,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Єднання сила здійснюює все ж мрію.
І попри труднощі в воєнний час,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує б

Володимир Каразуб
2024.04.23 09:17
Хвилі
І слова, наче, хвилі, хвилі,
Гойдаються, хвилі, мов коми,
І скільки, любові, за ними,
І скільки, іще, невідомих.
І скільки, безмовних, схлипів,
У цьому, голодному, морі,
І лякає, не те, що квилить,
А те, що, не може, промовити.

Ілахім Поет
2024.04.23 07:19
Блюзове
Хтось скаже, що банально вию вовком.
Для мене це є блюзом самоти.
На перехресті не простоїш довго.
А на узбіччя тяжко відійти.
Я підкотив би Принцем, наче в казці.
Та побут твій спаплюжити боюсь.
Хтось скаже – меланхолія якась це.
А як на мене, рад

Віктор Кучерук
2024.04.23 04:48
* * *
Віддаляється вчорашнє
І послаблюється шум
Од учинків безшабашних,
І від плину мрійних дум.
Тільки згадки пам'ять мучать
Повсякчасно й без пуття
Про, на жаль, скороминуче
Богом дане раз життя.

Хельґі Йогансен
2024.04.22 21:05
Воскресіння весни
Закривавлена, знищена, спалена
Вже не вперше й не вдруге весна.
Вона — звістка, якої чекаємо,
Але досі до нас не дійшла.

У молитвах, прокльонах "оспівана",
Хоч нема її в тому вини.
Почуттями брудними, незрілими

Іван Потьомкін
2024.04.22 10:25
***
Не блудним сином їхав в Україну
Із того краю, що не чужий тепер мені.
До друзів поспішав, щоб встигнути обняти,
До кладовищ, щоб до могил припасти...
...Вдивлявсь- не пізнавав знайомі видноколи,
Хоч начебто й не полишав я їх ніколи,
Та ось зненацьк

Олександр Сушко
2024.04.22 08:52
Житіє моє
Ви чули як чмихають їжаки? Ні? Дивно. Спробуйте увечері натерти пусту собачу тарілку під порогом шматочком тушкованого м’яса. Як сяде сонце – вдягніть щось балахонисте з каптуром та сядьте в кущах на ослінчику. Гарантую: на густий запах тушонки їжак

Леся Горова
2024.04.22 08:32
Верба
Верба розплела свої коси за вітром
Під ними у брижах виблискує став,
Скотилися з берега запахи літа ...
Втікаючи геть очерет захитав

Сполоханий крижень. У сірої чаплі
Сьогодні в болоті скрипучий вокал,
А сонце розсипалось плесом по краплі,

Ілахім Поет
2024.04.22 07:03
Ісая
З гори, з Сіону видно все і скрізь! Дивись, запам’ятовуй, Єшаягу! Як паросток башанський нині зріс, яку він приписав собі звитягу.

- Я бачу – в наступ знову йде Арам; і смертю Манасія та Єфрем нам загрожують. Їм кістка в горлі – Храм! Хизуються – баг

Козак Дума
2024.04.22 07:01
Смичкове
Словами не відтворюються ноти,
а ключ скрипковий – музи реверанс.
Приємно спілкуватися на дотик,
коли у тиші слово – дисонанс.


Віктор Кучерук
2024.04.22 05:47
* * *
Клекоче й булькає вода,
І піниться, мов юшка, –
Мигоче блякло, як слюда,
Повніюча калюжка.
Навколо неї, як вужі,
Снують струмки глибокі,
Бо для калюжі не чужі
Оці брудні потоки.

Артур Курдіновський
2024.04.21 22:16
Уламки зими (вінок сонетів)
МАГІСТРАЛ

Бездонна ніч своєю глибиною
Створила непохитний нотний стан.
А сивий сніг спостерігав за мною:
Чи впораюсь я з болем свіжих ран?

Мелодія, пригнічена журбою

Микола Дудар
2024.04.21 21:42
***
Квітні, травні, липні, червні…
Серпнів я би не чіпав…
Не помістяться в майстерні —
Нечитайло підсказав…

Що робити, де та правда?
Що такого я зробив?
Серпні наче — не завада,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Олена Пашук (1982) / Вірші

 Вони бояться
Вони бояться ходити під мотузками і чорних котів; вони бояться абортованих відер, протягів і потягів поготів…Зеленого змія, вроків на віях і крутять дулі; слухають Баха, підкупають янголів-охоронців: гулі-гулі. Із власних нервів в’яжуть потай сорочки для неї або для нього, за гороскопом типові квочки. Міми без гриму, волосся непофарбоване, округлий животик – ще місяць-півтора до повені. І кожна могла би позувати для картини да Вінчі – так само посміхаються, пролазять кадром у вічі. Пливуть вздовж будинків, неначе кити блакитні; вигляд розумний, наче б то знаються на івриті. Бояться, щоб їх не роз’їхало колесо диму; деякі (важко повірити) бояться навіть інтиму. Їм все дозволено, червоний килим простелено; для них висячі сади, вакантні сліди попід стелею…
…а потім зникають по черзі: то одна, то друга…з’являються інші – і так далі по кругу…і доки в одних очах лампадка гасне – Бог пробиває когось (три п’ятсот) на касі.




Найвища оцінка Костянтин Мордатенко 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Єва Тоцька 5.25 Любитель поезії / Любитель поезії

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-08-20 09:33:29
Переглядів сторінки твору 8216
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.931 / 5.38  (5.028 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.921 / 5.46)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.776
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2013.10.16 16:34
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2009-08-20 10:32:21 ]
Мені сподобалось.

Ось лише порадив би, з твого дозволу, "Бог пробиває когось"... не "три п’ятсот" , а "дві тисячі десять" (ну, й віршу дати назву 2010, звісно, щось я розійшовся у порадах, але вони носять запитальний характер...)

З найкращими побажаннями, Костя.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-08-20 11:06:54 ]
Дякую, Костику. Але 3-500 тут майже принципово. Може це не зовсім зрозуміло, але малась на увазі вага немовляти. А тому 2010 трохи не підходить. Дякую, що читаєш і коментуєш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Левандівський (Л.П./Л.П.) [ 2009-08-20 13:03:45 ]
Зміст, образи - сподобалися! Мені імпонує революційність сучасної поезії стосовно форми і змісту. Але, зізнаюся вам чесно, не завжди сприймаю перевтілення поезії в прозу. Поезія має свій, відмінний семантичний код, іншу форму, яка її робить поезією. Поезія наділена своєю ідентичністю. НМСД, грань між поезією і прозою мусить бути. Принаймні, щоб це проглядалося. Можливо я не дозрів до руйнування такої межі? А можливо і не треба цього робити? Це я пишу як поціновувач ваших поезій.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-08-20 13:57:04 ]
Дякую, Миколо. Я теж не завжди сприймаю такі метаморфози, але іноді затісно в певних рамках, і хочеться спробувати себе в новому амплуа. Може, це і не завжди вдається, але щоб про це дізнатися - потрібно обпектися.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Строкань (М.К./М.К.) [ 2009-08-20 13:57:35 ]
сподобалось
Зруйнували мою уяву про власні очі. А може можна якось цього досягти без івриту? : )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-08-20 15:45:52 ]
Дякую, Юрію. А есперанто підійде? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-08-20 15:46:57 ]
Приємно, коли хтось любить саме отаке:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-08-20 20:44:41 ]
Юрію, та можна і так, але хіба від того щось кардинально змінилося?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-08-20 20:52:32 ]
Читати легше, принаймі мені.
Бо шось новаторського і стрункуванню рядків не бачу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ондо Линдэ (Л.П./М.К.) [ 2009-08-20 20:22:50 ]
Как интересно...
Вы классик :).
А меня выносит... заклинания, проза-жизни-которая-еще-правдивей из-за неподчинения каким-то канонам (и тут Остапа понесло...:)), с непричесанными придыханиями и километровыми выдохами, такой неформат-каждого-слова - и ведь о чем так пишут? о чем-то почти-чудесном, слишком-обыденном и совсем-невероятном...
я так не умею, меня это ДИКО прет - это, кажется, не аргумент?.. :))))
(а задним умом понимаю, что может быть, дело не в этом...)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-08-20 20:49:08 ]
Зміст цього твору вибрав саме таку форму, і я, як раб своєї уяви, нічого не змогла вдіяти:) Не треба забігати далеко, але колись і така форма знайде прихильників у масах. Верлібр так само довго не визнавали, і я колись від цього багато потерпала. Може,я мазохістка:)але знову йду тернистим шляхом. Критикуйте на здоров'я, я від цього не меншаю:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-08-20 20:50:16 ]
Угу,
В класіки в дєтстве іґрал с девчонкамі со двора, даже в резінку пробовал. :)
Автор може писати як йому/їй "задній ум" підказує - питання - як це сприйме
читач. Бо "чукча нє чітатєль - чукча пісатєль" - не завжди стикується праперлі.
Як би ми не виходили зо себе, а кілометрового видоху не вийде, ну хіба що на
передсмертному одрі. Щоби наше слово не здихало, а вмирало неповсякденно
не потрібно гонитися за котрольним пострілом у кожному рядку, а бачити себе
і світ збоку - фром енозер дайменшін, бо гострота слова приводить у тупик, а його
глибина на дно іситини. (Думає шо ше таке вумне ляпнути)
Для чогось та рима там є - якого... тоді її там мати?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-08-20 20:51:03 ]
Ондо, дякую за відсилання до вірша Ю.Бро, бо я не читала раніше.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-08-20 20:55:04 ]
Ого-го, Юрію, вумного тут ти багато сказав. Будь-яка форма вірша має свою аудиторію, автор, перш за все, має писати для себе, а не для когось. Тобто, якщо йому хочеться експериментувати, то, будь-ласка, аби не шкодило здоров'ю.А хоча б один читач колись-таки похвалить.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-08-21 11:28:29 ]
Юрію, за це я і ціную твою думку. Бо немає нічого гіршого для поета ніж захвалювання, тим паче незаслужене
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Малиновська (Л.П./Л.П.) [ 2011-03-05 18:03:15 ]
Мені подобається Ваша творчість,у ній самобутність переплітається з хайтеком