ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2024.04.19 08:13
А я стояла на глухім розпутті.
Гойдались зорі у ставочку.
Шляхи ожина застеляла пруттям,
Немов вдягала оторочку.

І та любов, як квітка на лататті,
Закрилась у вечірню сутінь.
На диво, щезло із душі сум'яття.

Леся Горова
2024.04.19 08:00
Залишся у мені теплом осіннім,
І заходом не гасни у думках.
Бо то давно не мрія, то легка
Рожева тінь пелюстки, то - тремтіння
З чола спадаючого завитка.

То - тріпотіння крил, що не збулися,
Згубились на ходу, незвісно де.

Микола Соболь
2024.04.19 07:14
Пам'ять тобі, друже Варяже,
із Богом покойся, братику.
Слово лихе хіба хто скаже?
Один я пройду Хрещатиком.
Тільки спогад колючим дротом,
де ми до війни приковані.
Повзе крізь дим їдкий піхота,
через міста йде зруйновані.

Віктор Кучерук
2024.04.19 06:07
Посадили квіти
Біля школи діти
І весняна клумба аж вогнем зайшлась, –
Іскорки шафрану,
В полум’ї тюльпанів,
Запашіли жаром з рястом водночас.
Квітів аромати
Стали наповняти

Гриць Янківська
2024.04.18 21:10
Я не сумую, просто – білий вальс,
А думка в пелюстках стоїть безвітрям.
І впала б вже, та звичка, Ісабель!..

А ти чи так дивилась і на нас,
Як на бездення прорваного неба,
Коли ми світ розрізали навпіл?

Євген Федчук
2024.04.18 19:59
Ать-два! Ать-два!
В генерала голова.
Сам придумав, сам зробив.
Мабуть, орден заробив
Ще й підвищення звання.
А все інше – то дурня.
Легко було при Союзі.
Перед старшими – на пузі,

Артур Сіренко
2024.04.18 19:35
Отримав нагороду мовчанням –
Найвищу нагороду нинішніх рапсодів,
Що шиють собі сорочки-мантії
Для буття-блукання в царстві марень,
Братів кіфари, сестер ірландської арфи,
Нагороди сумної білої тиші
Пелюстками анемон посипаної –
Нагороди мовчання

Юрій Гундарєв
2024.04.18 19:12
Уранці 17 квітня російські варвари завдали ракетного удару по Чернігову.
Є загиблі. Багато поранених. Серед них четверо дітей…


Старенький Чернігів - в крові без сил…
Кремлінський палець униз: вбий його!
Святі мовчки виходять з могил.
Сльози в оча

Володимир Каразуб
2024.04.18 19:05
Ти виходиш з будинку, що носить прізвище якогось поета чи композитора,
А вона вже чекає тебе на балконі у свиті з каріатидами
І погляд її, як у звичайного, пристойного інквизитора,
Який знає, що буде далі, а тому милується міськими видами;
А тоді огля

Вікторія Лимар
2024.04.18 15:16
Терпіти несила, мовчати не можу,
бо замість весільного – траурне ложе.
Загинув хлопчина – йому дев’ятнадцять.
В матусі життя обірвалось неначе.

Її зрозуміють лиш ті, що втрачали.
Бо після такого – дорога печалі.
Дорога постійного смутку та болю.

Козак Дума
2024.04.18 10:34
Політики, філософи, експерти…
Усіх несила і порахувать!.
Куми, свати, недоумки і смерди –
ота наразі «королівська рать»
аналізує, пророкує, пише,
висвітлює, доводить, викрива,
розбурхує і каламуте тишу…
Ярять і шаленіють нувориші –

Микола Дудар
2024.04.18 09:44
Люблю какао в молоці…
Моє їм привітання --
То друзі справжні, молодці
А особливо зрання…
Тако сьорбнеш ковточок їх
І завібрірує щодення…
І не згадати буде гріх
Любязність їх, і ймення…

Світлана Пирогова
2024.04.18 08:39
Якщо серця співають, то вона, мов пісня.
Солодка чи гірка, але в житті не прісна.
І пишуться вірші, сонети й навіть оди.
І з розуму бентежно чарівниця зводить.
А очі набувають сонячного блиску,
І ось вона велична зовсім близько-близько.
Пірнають в г

Микола Соболь
2024.04.18 08:26
Циклопу треба жертва, voila,
і він знайшов її в центрі Европи,
нема потвори гірше москаля,
не люди, а трикляті азіопи.
У світі всі стурбовано мовчать.
Не можна, кажуть, монстра турбувати.
Коли вода затопить Арарат,
то хай потопить й полчища сохатих

Леся Горова
2024.04.18 08:16
Не ласкає нас море життєве лазурними хвилями.
Не втішають його буруни, у вітрах неприкаяні.
Ми - дві чайки утомлені, низько літаємо й квилимо.
І чи крила піднімуть у завтра, напевно не знаємо.

Ми з тобою - дві чайки. І берег в такій невідомості.
З-

Віктор Кучерук
2024.04.18 05:58
Ширяє ластівка над мною
І так щебече угорі,
Що довго мовчки я не встояв
У співом збудженім дворі.
Почав підспівувати пташці –
І звеселіли небеса, –
І у конвалієвій чашці
Заграла перлами роса.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Степан Коломиєць
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Сергій Татчин / Вірші

 Півсонети

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Микола Левандівський 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Редакція Майстерень 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-03-29 16:59:44
Переглядів сторінки твору 29275
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.080 / 5.88  (5.188 / 5.7)
* Рейтинг "Майстерень" 4.952 / 5.75  (5.224 / 5.76)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.723
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2014.10.08 13:41
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-03-29 17:07:22 ]
Це таке, що не раз треба перечитати. І перечитувати. Це й насправді справжнє.
Ой, не хочеться видатися пафосною, але це – як причастя. Не смійтеся тільки :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2009-03-29 17:52:33 ]
звичайно ж, не сміятимусь. тільки щось дійсно пафосно у вас вийшло... так що ви того - без цих врочистих слів.
та-а-ак собі, віршики. коротенькі. (спльовує_й_розтирає:)

дякую за неоминання.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-03-29 18:22:01 ]
Якщо вам, Сергію, "не вписується" оце "дійсно пафосно", то витріть та й по всьому :)
Все одно моя думка при мені залишиться. У всякому разі поки що – до наступних перечитувань :))
а так написалося як сприйнялося зразу ж


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2009-03-29 20:02:34 ]
що значить витріть - та я вже роздрукував під подушку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-03-29 19:04:16 ]
Сервус немолодому лінивому бонвіану :) А де з 1 по 13? Хочу знати, що було до юродства зі скотством!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2009-03-29 20:00:30 ]
пакує бандерольку з аналогічним сервусом.
з 1 по 13 десь там нижче, двома порціями.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2009-03-29 19:39:57 ]
Чорі, перше питання, яке у мене виникло було таким же.
Сергію, спіткнулася об "що (навзаєм) не рідні_не_чужі." Тра читати навзаЄм, або ота літра Тамянки була зайвою...
Я до останнього ковтка, ой, сорі, - рядочка чекала, що утнеш щось, ну ти вмієш, праааааааавда? А тут так ніжно-сентиментально, що я аж розчулилася. Фааааааааааайно.
З любов'ю, руда Варця;)---


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-03-29 19:58:28 ]
Нє, не зайва, Варюнь,- не допила, мабуть :) Перечитала те місце із "навзаєм", і наголос наче на місці, і ритм. Чи те в мене не ті напої? :)
(довго і повільно кружляє між рядками, доходить до пустелі у центрі світу, розуміє, що прийшла, тихенько лягає і дивиться на зоряні ікони


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2009-03-29 19:58:40 ]
сам спіткнувся - видно спішив (ти куди спішив, ґа? - питається сам себе).
ніжно-сентиментально - бо я насправді саме такий:) тупить погляд долу й копирсає ніжкою щось там на підлозі.
дякую за підказку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2009-03-29 20:01:52 ]
в навзаАєм/і/ наголос там, де величезна літера. як вам заміна? (запопадливо заглядає в очі)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2009-03-29 20:03:25 ]
В таких випадках тра руки цілувати:)
Файно переробив, тримай поцілунка. В щічку;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-03-29 20:06:39 ]
заміна... заміна... За змістом, здається, краще c'est la vie. Нє?
А де це - "нижче"??? Нижче, ніж що? У кого нище? Я вже хвилююсь.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2009-03-29 20:10:14 ]
я сам хвилююсь (опускає очі).
теж файна заміна... тре порозмислити... пару днів.
нжче - це http://maysterni.com/publication.php?id=10549 і http://maysterni.com/publication.php?id=7726
дякую за підказку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-03-29 20:11:00 ]
Знайшла!!! Нічого собі, відстань - 2 роки...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Руденко (М.К./Л.П.) [ 2009-03-29 20:28:49 ]
...і хочеться щось написати, але що?
І не написати нічОго... теж якось незручно...
Стою самотній й розгублений посеред світу,
який створив Татчин:-) і думаю:
"Якби я не кинув "бухати", зараз - би напився б
в..., бо і я той " приблуднимй син на батьківській землі"...
Дякую, брате, за черговий "ковток свіжого повітря"!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2009-03-29 20:50:19 ]
як приблудний - приблудному: дякую, брате, за твоє поблажливе відношення.
я (взагалі-то) теж не бухаю - то так... е-е-е... від надміру вражень...
щиро твій.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Півторак (Л.П./М.К.) [ 2009-03-30 04:42:39 ]
Класно, Сергію!
Так по-пацанськи.
Файно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2009-03-30 17:14:37 ]
дякую за гарну чоловічу оцінку, Володимире. ви мене потішили:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Строкань (М.К./М.К.) [ 2009-03-30 09:39:56 ]
Татчина треба в заслання якесь або кріпацтво і буде Кобзар-2.
Суди мене по праву, мій народе!(с)
тре збирати гроші на викуп


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2009-03-30 17:17:26 ]
не знаю як реагувати, окрім багатовимірного ґґґґ:) тема серйозна, а тому дещо розлого:
згоден, для нашого часу звучить досить пафосно, але подальший текст має нівелювати цю (патріотичну?) оскомину і векторно спрямувати читача в особистісну царину ліричного героя. справа тут в тому... е-е-е... що кожен свідомий чоловік (а чоловік - в першу чергу) має себе співвідносити зі своїм народом. якщо ні - тоді "моя хата скраю". а цей принцип (характерний не тільки для українців... але приказка все ж наша) ні до чого доброго не приводить (ретроспективно оглядається навколо). найближче коло - близькі, родичі, друзі... дівахи... - то в першу чергу (так вже людина влаштована), але коли все обмежується тільки цим, а свідомість не розширяється хоча би до етнічних кордонів місцини, де родився, то це вже біда... бо пошуки гарної роботи, заробляння класного житла (шоб як у всіх), купівля кількох автівок (любовно грається кількома брєлочками) - це класно, так і має бути, але перед людиною (як варіант - чоловіком:) має гостро (і дедалі - гостріше)стояти абсолютно нериторичне питання - що ти (сука така) зробив для свого народу - врешті-решт! (не зовсім в тему згадується перифразом "родіна мать зовьот!") і не треба відповідати питанням на питання - а шо він зробив для мене? бо це вже жлобство.
(автор вибачається за певне (риторичне) менторство і запевняє, що кидає каміці тільки до власного городу а ще до городів абсолютно несвідомих українців, яких все менше і менше).
ху-у-у... аж впрів!
розшаркується, дякуючи за візиту.


1   2   3   4   5   Переглянути все