ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2024.04.25 11:38
Ізраїль - це Тори сувій
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.

Юрій Гундарєв
2024.04.25 09:40
Дощ, вона і Маркес
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…

Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік

Володимир Каразуб
2024.04.25 09:16
n
Просто вітер, якоїсь осені зупинив мене,
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом

Світлана Пирогова
2024.04.25 08:41
Душевна квота
А за вікном вже вечоріє,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?

Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,

Леся Горова
2024.04.25 07:45
Після дощу
В смолистих бурунах лежить рілля.
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.

Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови

Віктор Кучерук
2024.04.25 06:23
* * *
Серце сумно защеміло
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск
І ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.

Ілахім Поет
2024.04.25 00:03
Епістола
Вельмишановна леді… краще пані…

Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д

Артур Курдіновський
2024.04.24 21:33
iPhone 15 (сонет)
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!

Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,

Сергій Губерначук
2024.04.24 20:00
Шість хвилин, як я прокинувсь…
Шість хвилин, як я прокинувсь.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.

Ілахім Поет
2024.04.24 12:21
Кажуть
Кажуть, він жив непомітно десь в закутку.
І пожинав регіт там, де кохання сіяв,
Начебто думав – троянди ростуть с піску.
Вірив в поезію, як інший люд - в Месію.

Кажуть, вигулював душу свою щодня
Серед рядків, повних сутінків і печалі.
Бачили, йшов

Віктор Кучерук
2024.04.24 05:21
* * *
Стали іншими забави,
Як утратив снам число, –
Домальовую в уяві
Те, чого в них не було.
Тішусь образом посталим
Вперше в пам’яті моїй, –
Мрійним розквітом фіалок
Між краями довгих вій.

Артур Курдіновський
2024.04.23 23:40
Каштановий салют (сонет)
Фарбує квітень зеленню паркани
Красиво, мов поезії рядки.
Повсюди квітнуть чарівні каштани,
Суцвіття їхні - весняні свічки.

Сезон палкого, ніжного роману,
Коли кохання бережуть зірки.
І мрія незнайома та незнана

Іван Потьомкін
2024.04.23 22:56
***
Не вирубать і не спалить моє коріння.
Ніде не буть просто пришельцем
Дає мені з дитинства мова України.
Але нема для мене й мов чужих,
Бо кожна начебто вікно у світ,
І тому світ такий безмежний.
Кажуть, епоха книг минула,
А я начебто про це й не чу

Олена Побийголод
2024.04.23 20:00
Російські річки Убля¹ та Вобля²
Із І.В.Царьова (1955-2013)

Самі зміркуйте, в якім дерзанні
з’явилась назва у річки – Вобля!..
А ще – добряча й земля в Рязані:
ввіткнеш голоблю – цвіте голобля.

А потрясіння беріз пісенних!

Світлана Пирогова
2024.04.23 09:40
Плекає сонце (тріолет)
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує поміж нас,
Хоч зазирають в душі ще зловісні дії,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Єднання сила здійснюює все ж мрію.
І попри труднощі в воєнний час,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує б

Володимир Каразуб
2024.04.23 09:17
Хвилі
І слова, наче, хвилі, хвилі,
Гойдаються, хвилі, мов коми,
І скільки, любові, за ними,
І скільки, іще, невідомих.
І скільки, безмовних, схлипів,
У цьому, голодному, морі,
І лякає, не те, що квилить,
А те, що не може, промовити.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Костянтин Мордатенко (1975) / Вірші

 Як ішла я опівночі
В душі навколо серця водокруг…
Кохання сповідається в прощенні…
Живлюще джерело, родючий ґрунт
для спогадів – лунає «Два перстені»,

молитвує Ротару… гусне кров –
немов зайшов на службу до костьолу…
Щоб стать до таїнств ближче, молитов
душа сховалася в стареньку радіолу.






    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2009-01-24 20:57:25
Переглядів сторінки твору 4605
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.695 / 5.39)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.579 / 5.3)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.672
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2014.08.08 07:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-01-25 15:21:34 ]
Я не є фанаткою творчості пані Софії, але настрій вірша мені дуже знайомий :) Так, справді є такі пісні, від яких гусне кров, і в які хоче сховатися душа...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-25 17:16:56 ]
Привіт, Ганно!
Дякую, що прочитала і відгукнулася.
Отак і живемо... (ти - у мене, я - у тебе)...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-01-25 17:20:32 ]
на сторінках? :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-25 17:25:37 ]
Шкода, що лише на сторінках...
Але дива трапляються навіть у житті (останню фразу я вимовляю дуже серйозним голосом, не посміхаючись, з камяним обличчям, нервування виказує - пересмикування пальцями) Отакеє...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-01-25 17:30:07 ]
А чому навіть? і чому дива? :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-25 17:52:15 ]
А хіба є у світі справедливість і відповідність (тобто, коли людина чогось прагне - вона ніколи цього не досягає: пише вірші - їх ніхто не читає (за винятком таких само варят, як і сам), закохується - не знаходить взаємності або переживає зраду, отримує диплом - не знаходить роботу за спеціальністю, розмовляє українською мовою - з нього сміються як із селюка, хоче змінити світ, а натомість знову пише вірші...)
Справжнє життя - це уява про справжнє життя, що є таке...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-01-25 18:25:30 ]
Дорогий Костянтине! Не узагальнюйте надто глобально! :) У світі є справедливість: кожне моє кохання було взаємне; мене ніхто не зраджував, працюю за спеціальністю, розмовляю українською і все оточення з натугою прагне мене зрозуміти :)); а вірші читають на найкращому сайті, от!
Вибачте за особисте. але я це так прагну змінити світ (тобто Ваш песимістичний настрій біля такого хорошого вірша):))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2009-01-27 08:00:47 ]
Мені інколи закидають, що я ніяк не можу подорослішати у свою енну кількість років... Образливо до крику... хто знає напевно, що таке дорослість - поважність? не дивуватися життю, як дивується дитина..? Про невідповідність реалій намріяному веде до страшенного розчарування життям, людьми, стосунками. Вважаю, що сміються ті, хто в своєму житті нічого не зробив з точки зору добра і кому наплювати на те, який страшний світ навколо... Самозаспокоєння типу - життя прекрасне, якраз веде до протилежного... Намагаєшся у ньому знайти прекрасне, а бачиш зовсім інше... Чому так? Особисто мені хотілося і хочеться кудись на безлюдний острів... Саме слово - безлюдний - вказує на те, що Таким (страшним, незрозумілим, шаленим) світ зробили люди... Так ото, коли хочеться змінити світ - ...Хотіла написати - треба писати вірші... Хто зна - кожен повинен займатися тим, що вміє найкраше: поет - писати вірші, селянин - працювати на землі, вчитель - вчити дітей. Друге діло - хист. Якщо є хист писати, треба писати... Ой, так усе плутано, так не зрозуміло... Вибачте, Кость, хотіла підтримати Вас, натомість додала і свій "камінь"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-01-27 13:29:19 ]
Пане Костянтине - на сторінці
http://maysterni.com/publication.php?id=28727
ви зробили коментар, який викликає серйозні до вас претензії.
Отже, вкажіть, будь-ласка, де, хто і кого обізвав графоманом у контексті тієї розмови? Чи десь інше - стосовно учасників коментування?
Чекаю на відповідь.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-28 18:49:14 ]
Шановна редакція! Відповідаю на Ваше чорно-жирне (в розумінні виділення) речення. Малося на увазі (те, як я зрозумів), Людмила Калиновська Вам відповіла наступне: (М.К./М.К.) [ 2009-01-26 22:39:12 ] -

"Малевич... Земляки - понад усе! Щодо графоманії... не знаю, що й сказати... обізвіть мене графоманом - поцікавлюся, вивчу і зникну назавше, бо то є сором... а ось "Чим далі, тим гірш" - не вистачало нам ще й гонінь... Хоча... закайданений розум на звалищах... Нам кажуть, що криза, банкротують підприємства і прибирають до рук все, що погано лежить, а в голову втокмачують інше - світова криза (а під шумок...?) роблять свою справу. Але ми не повинні це знати. Мовчання ягнат... Вибачте, що така емоційте, це те, що підтримує у мені життя."

Там є слова: "обізвіть мене графоманом - поцікавлюся, вивчу і зникну назавше, бо то є сором..." - її відповідь на Ваший коментар. Тобто вона зрозуміла, що своїм коментарем Ви поставили дану поетесу в розряд "графоманів". Тому вперше вжила слово "графоман" мною шанована авторка. А я заперечив - ій, що вона не графоманка, а справжня! Ось...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2009-01-28 19:06:26 ]
Дякую, пане Кость, і - вибачте, що ось так Вас "підставила". Так, дійсно, Ви правильно вгадали... Ще раз вибачте, я написала і пану Ляшкевичу, щоб він правильно все зрозумів... Людині, яка подала руку - перестрибнути через калюжу чи обминути небезпеку, чи навіть за квиток у автобусі я завжди говорю - дякую... А це - не гріх, якщо я правильно розумію життя...(вираз обличчя у мене зараз російською - "з недоумением")


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-28 19:10:36 ]
Ви, Людмило,- молодець! Я - за Вас!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2009-01-28 19:51:39 ]
Дякую, Костю, ще раз... Взагалі то я прийшла на ПМ за конструктивною розмовою - без підтекстів, із готовністю допомогти і, звичайно висловити свою думку... Власне, я не новичок у поезії, маю ряд публікацій у газетах і часописах, маю власну книжку поезій "Одкровення". перед цим були публікації у обласних літзбірниках "Тороки", "Слобожанщина", "Березоль", потім "Земляки" Сумського земляцтва, зараз готую книжку за назвою "Сходами нагору", головую у літоб’єднанні районному "Вир"(у цьому році видала колективну збірку "На Білому полі", бо місто, де живемо і район Білопілля, Білопільський, мені люди - повірили, вирішила трішки повчитися, натрапила на сайт ПМ, вирішила, що це доля і шанс чомусь навчитися і враз - отаке!!!)
Знаю по обласній Спілці - ревнощі, перекручування, бозна шо - бо кожен вважає себе великим - це не по людськи і неправильно... якщо сайт відкрили - вчитися!- висловлюйтеся конкретно - правильно я говорю? якщо для того, щоб поставити своє конкретне "я"... Про це інша розмова... встановіть у себе icg і пишіть мені на icg 421485113


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-01-28 20:12:31 ]


"Обізвіть мене графоманом" - емоційно запропонувала шановна Людмила Калиновська.

І шановний Костянтин Мордатенко тут же і відповів, мовляв, не переймайтеся, що вас (клята редакція - ред.) "назвала" графоманом - Друкуйтеся - я буду Вас читати. Так що - все нормально!
Проблема лише в тому, що ніхто нікого графоманом не називав. Але це вас мало чомусь хвилювало. А даремно.
Ось ваші слова.
"А обізвати графоманом може лише людина, яку в свій час обізвали графоманом і вона шукає кому б це і мені дошкулити: тому вибирає більш-менш пристойного автора, в якого іноді трапляються огріхи (автор це відчуває), і кидає філософські роздуми про "графоманство". Не переймайтеся. Друкуйтеся - я буду Вас читати. Так що - все нормально!"

Ви вилили відро помий. І що далі? Будете вчити любити Україну? Забувши те, Христове, що «важливим є не те, що входить у вуста, а що виходить із вуст»...
А чи потрібні Україні такі вуста?