ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2024.04.25 06:23
Серце сумно защеміло
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск,
Як ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.

Ілахім Поет
2024.04.25 00:03
Вельмишановна леді… краще пані…

Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д

Артур Курдіновський
2024.04.24 21:33
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!

Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,

Сергій Губерначук
2024.04.24 20:00
Шість хвилин, як я прокинувсь.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.

Ілахім Поет
2024.04.24 12:21
Кажуть, він жив непомітно десь в закутку.
І пожинав регіт там, де кохання сіяв,
Начебто думав – троянди ростуть с піску.
Вірив в поезію, як інший люд - в Месію.

Кажуть, вигулював душу свою щодня
Серед рядків, повних сутінків і печалі.
Бачили, йшов

Віктор Кучерук
2024.04.24 05:21
Стали іншими забави,
Як утратив снам число, –
Домальовую в уяві
Те, чого в них не було.
Тішусь образом посталим
Вперше в пам’яті моїй, –
Мрійним розквітом фіалок
Між краями довгих вій.

Артур Курдіновський
2024.04.23 23:40
Фарбує квітень зеленню паркани
Красиво, мов поезії рядки.
Повсюди квітнуть чарівні каштани,
Суцвіття їхні - весняні свічки.

Сезон палкого, ніжного роману,
Коли кохання бережуть зірки.
І мрія незнайома та незнана

Іван Потьомкін
2024.04.23 22:56
Не вирубать і не спалить моє коріння.
Ніде не буть просто пришельцем
Дає мені з дитинства мова України.
Але нема для мене й мов чужих,
Бо кожна начебто вікно у світ,
І тому світ такий безмежний.
Кажуть, епоха книг минула,
А я начебто про це й не чу

Олена Побийголод
2024.04.23 20:00
Із І.В.Царьова (1955-2013)

Самі зміркуйте, в якім дерзанні
з’явилась назва у річки – Вобля!..
А ще – добряча й земля в Рязані:
ввіткнеш голоблю – цвіте голобля.

А потрясіння беріз пісенних!

Світлана Пирогова
2024.04.23 09:40
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує поміж нас,
Хоч зазирають в душі ще зловісні дії,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Єднання сила здійснюює все ж мрію.
І попри труднощі в воєнний час,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує б

Володимир Каразуб
2024.04.23 09:17
І слова, наче, хвилі, хвилі,
Гойдаються, хвилі, мов коми,
І скільки, любові, за ними,
І скільки, іще, невідомих.
І скільки, безмовних, схлипів,
У цьому, голодному, морі,
І лякає, не те, що квилить,
А те, що не може, промовити.

Ілахім Поет
2024.04.23 07:19
Хтось скаже, що банально вию вовком.
Для мене це є блюзом самоти.
На перехресті не простоїш довго.
А на узбіччя тяжко відійти.
Я підкотив би Принцем, наче в казці.
Та побут твій спаплюжити боюсь.
Хтось скаже – меланхолія якась це.
А як на мене, рад

Віктор Кучерук
2024.04.23 04:48
Віддаляється вчорашнє
І послаблюється шум
Од учинків безшабашних,
І від плину мрійних дум.
Тільки згадки пам'ять мучать
Повсякчасно й без пуття
Про, на жаль, скороминуче
Богом дане раз життя.

Хельґі Йогансен
2024.04.22 21:05
Закривавлена, знищена, спалена
Вже не вперше й не вдруге весна.
Вона — звістка, якої чекаємо,
Але досі до нас не дійшла.

У молитвах, прокльонах "оспівана",
Хоч нема її в тому вини.
Почуттями брудними, незрілими

Іван Потьомкін
2024.04.22 10:25
Не блудним сином їхав в Україну
Із того краю, що не чужий тепер мені.
До друзів поспішав, щоб встигнути обняти,
До кладовищ, щоб до могил припасти...
...Вдивлявсь- не пізнавав знайомі видноколи,
Хоч начебто й не полишав я їх ніколи,
Та ось зненацьк

Олександр Сушко
2024.04.22 08:52
Ви чули як чмихають їжаки? Ні? Дивно. Спробуйте увечері натерти пусту собачу тарілку під порогом шматочком тушкованого м’яса. Як сяде сонце – вдягніть щось балахонисте з каптуром та сядьте в кущах на ослінчику. Гарантую: на густий запах тушонки їжак
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ванда Нова (1982) / Вірші

 Передноворічне
«And due to the crisis –
who knows where Christ is..»
(Ю. Лазірко)


вантажівка летить -
наближається час вакацій,
а надворі сльота – і стемніло від провокацій,
і немає кому божевілля замкнути в карцер,
бо свобода: внизу - хаос, німота - вгорі,
і вистрибують глупі ставки в невинній грі

чи то нічка зіткала б якусь гамівну сорочку,
чи то взяв на приціл би півень шалену квочку,
чи діждемо у мирі, люди, Нового рочку?
каламутить ріку скоцюблений білоперст,
і черва осоружна суне за сотні верст…

огорнула думки пітьма і роз’їла мізки:
плямувати усіх! і усюди шукати зиски!
у Миколи, бува, не знайшлося такої різки…
у гостиннім куті зневажено хліб і сіль,
через діри вилазить крадене звідусіль,

чи кричи чи мовчи – все одно, як об мур горохом,
і виходять із нір потвори, зарослі мохом,
під овчиною – кігті, а сорому - анітрохи…

але станемо поряд – і згине сердитий рик,
і насічкою січень поставить на руку рік.

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-12-22 17:02:58
Переглядів сторінки твору 6284
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.084 / 5.57)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.051 / 5.55)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.765
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Поезія Модернізму і Неомодернізму
Автор востаннє на сайті 2012.04.25 12:03
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зеньо Збиток (Л.П./Л.П.) [ 2008-12-22 18:05:40 ]
Гммм,
Вандзю.
Мені си подобає Твоя поєзія, ну Ти не менш її. ;)
Вумний вірш - мусів жем 2 рази перечитати.
Ритм дещо складнуватий, але коли читати повільно - то виправданий.
Я бим виділив "стАвки", бо спочатку прочиталось "ставкИ".
Мо` запитатисі чому півень взяв би на приціл саме шалену квочку,
бо ніби то квока - то вже та, котра висиджує, або ходить з малими...
"і насічкою січень поставить на руку рік." - то по руці можна сказати
скільки людині років?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-12-22 18:12:48 ]
*червоніє, згадує, як колись їй подобалися мужчіни у військовій формі із холодною зброєю в зубах, зітхає - і заходиться тайпати*

Я щось не дуже у квочках розбираюся - просто здалося мені, непоганий символ. Можливо, замість півня проти шалу варто задіяти сокиру? :-)

СтАвки виділю, а про насічки - то в переносному значенні сказано...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зеньо Збиток (Л.П./Л.П.) [ 2008-12-22 18:29:37 ]
А шо - вже си не подобают такі джігіти? Ух! (тобто Асса).
(танцює лєзгінку на капоті хамера)
Нє сокиру не тра - діточок шкода, най доквокає, а тоди вже...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-12-22 18:32:29 ]
Ну я і кажу, ліпше трохи більше любові (півень), ніж сокира... :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зеньо Збиток (Л.П./Л.П.) [ 2008-12-22 18:40:34 ]
Тут головне півневі не думати довго, а квоці - не втікати зашипко,
во тіко не є певним чи квока дасть йому, але коли шалена, то певні же дасть,
дожене і ще раз дасть. Півню легше - своє діло зробить і до єншої і
аліментів Тобі - навпаки, не справлятиметься - до росолу попаде.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-12-22 18:46:59 ]
(голос за кадром: Ви почули невеличку лекцію про психологічні особливості особистих стосунків курей та півнів, яку прочитав кандидат сільгосп. наук, Зеньо Збиток...)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зеньо Збиток (Л.П./Л.П.) [ 2008-12-22 19:05:57 ]
(Пропопощує горло - бомкає лобом у мікрофон, довкола кури та півні плескають у обкуцані крила - птахоферма, виймає пляху текіли власного виробництва - настойка алоє на спирті).
На чому то я думку втратив?
А ! Сокира - то холодна зброя в руках баби Рузі. Пропоную більш гуманний спосіб - 300 Вольт до пельки - водразу зосмажисі
і голова ціла.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-12-22 19:11:29 ]
(за кадром запахло смаженою курятиною...)
:-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зеньо Збиток (Л.П./Л.П.) [ 2008-12-22 19:15:02 ]
Yeah, lunch time :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Карасьов (М.К./М.К.) [ 2008-12-22 19:54:31 ]
Бідна Вандо, як Вам з Вальгалли та в курник!:) Я не з приводу вірша, вірш справді гарний, я з приводу коментарів. А хочу сказати про "Осідлати дракона" (бо не втовпився за шанувальниками:)) - як, мабуть, кожного, хто в дитинстві книжки читав, зачепив цей вірш спогадом про свою мрію (банально, але по іншому не придумав). А тепер сховатися там від реальності можна, певно, лише в поезії. Вам це вдалося зробити прекрасно, дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-12-22 20:06:02 ]
Михайле, куди тільки доля (і уява) не заносить поета :-)
Дякую за Ваш відгук на композицію про дракона - спогад про мрію, це Ви влучно сказали, найперше враження, що виникає в читача. Я ж надаю йому трохи іншого значення - можливість поглянути на звичайне життя ішншими очима, привнести в нього нотки фантазії - і фантастики. Нехай на коротку мить - але світ набуде нових барв :-)
Дякую за увагу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-12-22 21:34:16 ]
No passaran усім моховим потворам!
Ванд, а хто такий "скоцюблений білоперст"? Цей звірьок мені спокою не дає :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-12-22 21:40:28 ]
:-))))
Ну білоперст - це "білий перст", тільки у вигляді неологізму.
А "скоцюблений" - то зігнутий або скривлений. Коротше кажучи, звірьок не при собі :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-12-23 14:24:25 ]
Цікаву тему ви тут означили. :)

Вандо, трохи початок, як на мене, можна було би посилити.
А далі вже дуже файно все розвинулось.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-12-23 17:46:09 ]
ОК, я сьогодні в доброму гуморі - так що вирішила послухатися і почаклувати над початком ;-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2008-12-23 14:21:06 ]
хай всі скоцюрблені неприсобі лишаться в цьому грудні.

ДраКонИ forever!

:-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-12-23 17:44:44 ]
A great wish, my friend :-)
Welcome, драконе!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2008-12-24 10:15:06 ]
Актуально і свіжо, Вандо!

Респект. ;)

Якби ми не переймалися тим, що буде потім і що ми, як не крути, не можемо змінити, то дерева були б нам набагато зеленішими, сонце- помаранчевішим, а люди- людоподібнішими.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-12-24 11:41:48 ]
Респект навзаєм, Ганусь - за розуміння ;-)