ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Шоха
2022.05.24 12:59
ІНе радують мене ворожі трупи,
засмучує героїка війни...
а хочеться із рідними укупі
ще раз біля вцілілої халупи
послухати мелодії весни.

Аби туди не падали ракети,
аби пізнати тиші іншу суть...

Віктор Кучерук
2022.05.24 05:55
Прокинься, друже, і мерщій
Біжи на звуки таємничі, –
Уже в гущавину кущів
Тебе пташині співи кличуть.
Згубися в тім чагарнику,
Де неможливо приховати
Рожеві полиски бузку
І цвіту ніжні аромати.

Володимир Бойко
2022.05.24 00:14
Z – остання буква в алфавіті. Колись Росія прорубала вікно в Європу,нині його замуровує. Українська земля – не для москаля. Сомалійський пірат рашисту брат. Соцконцлагерь – розбігся, совконцлагерь – розбігся, росконцлагерь – на вихід. Загад

Ольга Олеандра
2022.05.23 17:03
Стояла люлька на хмарці, а всередині неї лежав та посміхався рум’янощокий малюк. Очі в нього були кольору неба у безхмарний день літечка, на щічках красувались веснянки – по одній на кожен цілунок, яким його зранку вітало ласкаве сонце. З малюком грав

Іван Потьомкін
2022.05.23 14:58
Уперше жабенята
Побачили вола на лузі
І пострибали батькові сказати
Про диво дивне в їх окрузі.
«Ти не стрічав такого звіра -
З рогами і хвостом гора!..»
«Які ви, дітки, ще наївні,
Щоб отаке казати про вола.

Сергій Губерначук
2022.05.23 11:32
Зараз кину монету.
Що випаде – так і буде.

Об стелю блакитну – вдарилось.
По жовтій підлозі задзеленчало.

Чи обманули мене?
і випало, що обманули.

Тетяна Левицька
2022.05.23 09:22
Сон стуляє утомлені очі.
За вікном, — комендантська година,
навіть чутно, як серце стукоче,
кров схолола мордує судини.

Перетягують думи — канати,
опускають повіки пудові,
хочу спати, о як хочу спати,

Володимир Невесенко
2022.05.23 08:38
Лізе в очі пітьма тягуча,
біля вуха дзеленька час.
Звисла туча, немов онуча,
закриваючи Волопас.
Тільки й видно: зорить окраєць
закоптілих у тьмі небес.
Он – збліднілий мигає Заєць,
ось – яріє Великий Пес.

Віктор Кучерук
2022.05.23 05:53
Вітер носом ткнувся в шибку,
А в кімнату не проник,
Хоч підводився на дибки
І брикався, наче бик.
Він, як пес, і вив, і скиглив,
Та ялозив скло, мов вуж, –
Шарпав сутінки застиглі,
Шаленіючи чимдуж.

Сергій Губерначук
2022.05.22 21:46
На іклах ветхих лисих жриць
пронумеровано народи.
А наші люди – в морі птиць
Свободи!

Рушаймо, браття, на Майдан,
де проростає горде слово!
Точімо плуг зорати лан,

Микола Дудар
2022.05.22 21:12
Невпевнений, що ти мене почуєш
Яким би словом і хто б не пригвоздив,
Ти будеш відковирювати збрую,
Бо надто вже себе не дозвіздив…
Талантом поетичним обладаєш…
Та щось людське в тобі геть зогнило…
Хоч ув-вісні, надіюся, не лаєш
Усе що не збулося і

Євген Федчук
2022.05.22 20:28
Сидить дід старий на лавці, спочива,
Похилилась його сива голова.
Я спинився, щоб дорогу розпитать
І даремно у трьох соснах не блукать.
Підійшов: - Добридень, діду! Як діла?
Чи туди мене дорога привела?
- А куди ти саме, синку, поспішав?
Сядь, поси

Микола Дудар
2022.05.22 19:24
Вісімдесят восьмий вже…
Неділя
І не втекти від сліз
і болю
Туди вже пізно… а там - бадилля
З доріг усіх одна
в неволю…
Молюсь до Бога… Невчасно старість…

Ігор Шоха
2022.05.22 18:41
До віків уже дев'ятий рік
додає історія навали
дикого сусіда-канібала
і у течії кривавих рік,
поки люди пізнають вандала,
мову поневолює язик.

Йде ідеологія у маси

Домінік Арфіст
2022.05.22 17:08
у моїй глушині… на моєму дні
де ілюзія тиші – лишня…
де дерева шепочуть-шепочуть мені
ти у сні… ти у сні… ти вже не на війні…
і цвіте у саду моя вишня…
і буяє бузок… і конвалій разок…
і усе таке дивно колишнє…
і блукає мій брат в лабіринті казок

Шон Маклех
2022.05.22 16:34
Споглядання поцяткованих шпаків-пересмішників
Нагадує сині квіти гонорової гортензії
Коли сірі тіні почвар-троглодитів
Сунуть зі сходу – здичавілого. Темного. Непробудимого.
А дух громадить ірландські башти,
Що нагадують мінарети Ататюрка.
Чому? Чом
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Алекс Чеська
2022.04.12

Чоловіче Жіноче
2022.03.19

Радченко Рудий Гриб Рудольф
2022.03.12

Сібіл Нотт
2022.03.09

Саша Серга
2022.02.01

Евеліна Гром
2021.11.08

Марія Артамонова
2021.09.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Аліса Серпень / Проза

 ЩО СКАЗАВ НЕ ЧУЙ ВІТЕР..(VI)
Цього дня Аліса вирішила залишитися вдома і присвятити час складанню валізок. Ходити по лісу було небезпечно. Десь там по хащах продирався войовничий загін зомбованих козенят та хом’ячків, серед яких були утаємничені і особливо небезпечні ТРАКТАТИ, «абіділ» та клон. Очолював загін Вовк, якого Аліса не боялася. крім того, вона мала охоронну грамоту від РеМа. Та все ж краще було пересидіти цей час у мушлі.
Сьогодні дівчинка переживала справжнє творче піднесення. Валізки складались гарно, легко…Аліса відчувала себе пташкою колібрі, яка літає від однієї запашної квітки до іншої і насолоджується нектаром.
Раптом з лісу донеслося цокотіння копитець, чмихання, дзенькання, барабанний бій.
Це був той самий загін, який зібрав проти Аліси той самий, недоброзичливий Равлик з вишнею. Рішуче налаштовані вояки зупинилися перед дверима і… побачили ОХОРОННУ грамоту равлика Рема, яка світилася на дверях фіолетово – голубим сяйвом, немов неоновий ліхтар.
Наслідки були неочікуваними. ТРАКТАТИ, клон та «Абіділ» зникли, наче на них натиснули клавішею DELETE. Козенята, Вовк та Пташина хвороба почали танути, немов морозиво і за мить перетворилися на 7 білих і дві сірих краплинки. Нетрхної крутості Хом’ячки - характерники, яких Аліса боялася чомусь найбільше, за кілька секунд вирили нірки у піщаному ґрунті і зникли у підземних лабіринтах…
Все це сталося так швидко, що дівчинка навіть не встигла прийти до тями. А коли опам’яталася, то розсміялася дзвінко і весело.
На її сміх, що срібним дзвіночком залунав у лісі, в ту ж мить з’явився равлик Сонце. Аліса подумала : непогано було б подружитися з ним, він такий милий і має гарне ім’я. Та равлик, як і в перший день був розгніваний. Він намалював на доріжці ось такий промінчик ____________ і сказав: - Ваші жалюгідні хлюпання і висмоктування пальців мало зрозумілі та зрештою - невесело смішні
і рівень Ваш отут: ______________
Аліса пригадала незв’язні слова равлика Маші і подумала, що ці два чимось схожі у своїх висловлюваннях… Замислившись знову над Таємницею Країни ПМ вона раптом побачила ще одного равлика, який ішов просто до неї. Він був білявим, з добрими голубими очима і привітним обличчям. Назвавши себе Не Чуй Вітром, равлик сказав дуже важливу фразу, яка найближчим часом допоможе Алісі нарешті зрозуміти цю дивну Країну : У КОЖНОГО РАВЛИКА СВОЯ ТАЄМНИЦЯ - приблизно так сказав Не Чуй Вітер.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-08-29 16:22:54
Переглядів сторінки твору 2673
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.552 / 5.25  (4.626 / 5.34)
* Рейтинг "Майстерень" 4.418 / 5.25  (4.439 / 5.28)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.768
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2009.04.06 21:20
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Аліса Серпень (Л.П./Л.П.) [ 2008-08-29 18:47:30 ]
Для більш докладного розуміння цієї глави, Аліса радить шановному читачу прочитати коментарі до II - IV глав/


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Аліса Серпень (Л.П./Л.П.) [ 2008-08-29 18:50:03 ]
Афродіта? Небесна? Яке гарне ім"я! Цікаво зустрітися і подружитися з такою дівчинкою!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2008-08-29 20:58:34 ]
Алісо, хіба можлива дружба з Богинями?
Вони недосяжні.
Мені здається, що у нас із нею близькі стосунки. Але ми такі розбіжні в часі, - коли у мене день, у неї - ніч. :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2008-08-29 21:12:43 ]
А ще у ПМ лісі є багато примар і духів. Є духи равликів, але є і духи драконів, є привиди і сублімаційні плями, і жорстка реальність невідомого походження, що випалює романтичні галявини. А ще є сліпі, однорукі критики, які сперечаються між собою щодо кольорів веселок і формальних новацій покинутих мушельок...
Але життя триває! Кущики повні ділового сопіння і тремтіння, вічних пошуків приємного і корисного. Пристрастей і кохання.
І час від часу чути аукання щойнонароджених і відлуння їм вічноживих.
І пори року, пори року, шати, шляпки, сандалії і сонячні зайчики під склом моніторів...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-08-29 21:53:30 ]
А ще є і реінкарнаційні речі, так? Сюжети схожі Нагібінському "Рассказу синего лягушонка"...
http://svetlana-spb.narod.ru/nagibin.html
до речі, рекомендую, Алісо, ось сторіночку для пригадування цього сюжету.
"По сторонам костра были вбиты рогатки, на эти рогатки уложили отягощенные мясом шампура. Мы все еще были живы и начали корчиться. когда пламя лизнуло кожу. О, это совсем не легкая смерть и не быстрая, даже для таких хрупких и незащищенных созданий, как мы. Корчась и задыхаясь, я сумел вспомнить о том, что толкалось мне в мозг и душу, когда я шел от мертвой Алисы: это не конец, будет еще тоннель... А раз так... То когда-нибудь, где-нибудь... Пусть через тысячи лет, через все превращения и муки... Господи, прости мне хулу на тебя... Господи, воля твоя!.. "


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2008-08-30 19:48:03 ]
ВАШ власний Світ - от найважливіша таємниця і святиня водночас. Вона потребує розвою і рівноваги. Не дайте втягнути себе у війну з іншими Світами.Справа це невдячна і безперспективна.
Будьте собою, врешті-решт інші равлики звичнуть і до Вашої шкаралупки... :))