ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поезія):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.04.25
11:38
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.
2024.04.25
09:40
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…
Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…
Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік
2024.04.25
09:16
Просто вітер, якоїсь осені зупинив мене,
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом
2024.04.25
08:41
А за вікном вже вечоріє,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?
Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?
Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,
2024.04.25
07:45
В смолистих бурунах лежить рілля.
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.
Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.
Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови
2024.04.25
06:23
Серце сумно защеміло
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск
І ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск
І ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.
2024.04.25
00:03
Вельмишановна леді… краще пані…
Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д
Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д
2024.04.24
21:33
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!
Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!
Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,
2024.04.24
20:00
Шість хвилин, як я прокинувсь.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.
2024.04.24
12:21
Кажуть, він жив непомітно десь в закутку.
І пожинав регіт там, де кохання сіяв,
Начебто думав – троянди ростуть с піску.
Вірив в поезію, як інший люд - в Месію.
Кажуть, вигулював душу свою щодня
Серед рядків, повних сутінків і печалі.
Бачили, йшов
І пожинав регіт там, де кохання сіяв,
Начебто думав – троянди ростуть с піску.
Вірив в поезію, як інший люд - в Месію.
Кажуть, вигулював душу свою щодня
Серед рядків, повних сутінків і печалі.
Бачили, йшов
2024.04.24
05:21
Стали іншими забави,
Як утратив снам число, –
Домальовую в уяві
Те, чого в них не було.
Тішусь образом посталим
Вперше в пам’яті моїй, –
Мрійним розквітом фіалок
Між краями довгих вій.
Як утратив снам число, –
Домальовую в уяві
Те, чого в них не було.
Тішусь образом посталим
Вперше в пам’яті моїй, –
Мрійним розквітом фіалок
Між краями довгих вій.
2024.04.23
23:40
Фарбує квітень зеленню паркани
Красиво, мов поезії рядки.
Повсюди квітнуть чарівні каштани,
Суцвіття їхні - весняні свічки.
Сезон палкого, ніжного роману,
Коли кохання бережуть зірки.
І мрія незнайома та незнана
Красиво, мов поезії рядки.
Повсюди квітнуть чарівні каштани,
Суцвіття їхні - весняні свічки.
Сезон палкого, ніжного роману,
Коли кохання бережуть зірки.
І мрія незнайома та незнана
2024.04.23
22:56
Не вирубать і не спалить моє коріння.
Ніде не буть просто пришельцем
Дає мені з дитинства мова України.
Але нема для мене й мов чужих,
Бо кожна начебто вікно у світ,
І тому світ такий безмежний.
Кажуть, епоха книг минула,
А я начебто про це й не чу
Ніде не буть просто пришельцем
Дає мені з дитинства мова України.
Але нема для мене й мов чужих,
Бо кожна начебто вікно у світ,
І тому світ такий безмежний.
Кажуть, епоха книг минула,
А я начебто про це й не чу
2024.04.23
20:00
Із І.В.Царьова (1955-2013)
Самі зміркуйте, в якім дерзанні
з’явилась назва у річки – Вобля!..
А ще – добряча й земля в Рязані:
ввіткнеш голоблю – цвіте голобля.
А потрясіння беріз пісенних!
Самі зміркуйте, в якім дерзанні
з’явилась назва у річки – Вобля!..
А ще – добряча й земля в Рязані:
ввіткнеш голоблю – цвіте голобля.
А потрясіння беріз пісенних!
2024.04.23
09:40
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує поміж нас,
Хоч зазирають в душі ще зловісні дії,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Єднання сила здійснюює все ж мрію.
І попри труднощі в воєнний час,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує б
Весна квітує поміж нас,
Хоч зазирають в душі ще зловісні дії,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Єднання сила здійснюює все ж мрію.
І попри труднощі в воєнний час,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує б
2024.04.23
09:17
І слова, наче, хвилі, хвилі,
Гойдаються, хвилі, мов коми,
І скільки, любові, за ними,
І скільки, іще, невідомих.
І скільки, безмовних, схлипів,
У цьому, голодному, морі,
І лякає, не те, що квилить,
А те, що не може, промовити.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Гойдаються, хвилі, мов коми,
І скільки, любові, за ними,
І скільки, іще, невідомих.
І скільки, безмовних, схлипів,
У цьому, голодному, морі,
І лякає, не те, що квилить,
А те, що не може, промовити.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поезія):
2024.04.15
2024.04.15
2024.04.15
2024.04.12
2024.04.01
2024.03.28
2024.03.26
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Віктор Марач (1955) /
Вірші
/
Із Станіслава Єжи Лєца
Станіслав Єжи Лєц Незачесані думки 12
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Станіслав Єжи Лєц Незачесані думки 12
ПОЗБАВТЕСЬ ІЛЮЗІЙ
Не вірте казкам,
Бо правдиве все там!
ВТРАТИ І ЗДОБУТКИ
Перша людина самотності не відчувала,
Бо лічби ще не знала.
ПОЧЕКАЄМО
Залишаймось поки що людьми,
А тим часом наука з’ясує – хто ми.
БЕЗХРЕБЕТНИЙ
Він від гордині аж роздувсь.
Й не дивно: бо хребта позбувсь.
ЗАКЛИК ДО СОВІСТІ
Злочинці несли плакати:
“Не мучте совість! Дайте їй поспати!”
Й ВІД ГОЛИЗНИ ЖДУТЬ НОВИЗНИ
Й на нудистських пляжах, де голий народ,
Теж є свої законодавці мод.
ЯК БАЧИШ ВВІ СНІ ВЛАДУ
Як спиш і бачиш вві сні владу,
То вже хоч хропи до ладу.
ЯКЩО ГРУНТ РОДЮЧИЙ
Дать поросль може і батіг,
Якщо в родючий грунт він ліг.
РОЗПЛАТА – БЕЗСОННЯ
Розплата – безсонні ночі,
Якщо на все заплющував очі.
ЯКИЙ ЕТИКЕТ, ТАКИЙ І БЕНКЕТ
Для декого святкувать і поразки ввійшло в етикет.
Звичайно, якщо переможці запросять на бенкет.
ПОРОЗУМІЛИСЬ
Нарешті прийшли до згоди й ми з вами:
Домовились вважатись ворогами.
МОЖЛИВОСТІ СЛОВА
Слово проникає всюди,
А от вийти назад не дають йому люди.
СУТТЄВА ПОПРАВКА
“Не вбий!” – освячено віками.
Ми ж додамо: “Власними руками.”
ПРОЯВ ДЕФІЦИТУ
За те, що в нас дефіцит суцільний, стидно:
От і шапок-невидимок ніде не видно.
БЛАГО ЧИ ЗЛО
Друге життя – уявім, що маєм таку нагоду! –
Давалось би на покару чи в нагороду?
ЗАСЛУЖЕНИЙ КОМПЛІМЕНТ
Говорять: “Це голова!” про людину
Тоді лиш, як падає з гільйотини в корзину.
ПЛАТА ЗА ІМІДЖ
Зебра згодна й у клітці проводить день за днем,
Тільки б здаватися білим конем.
ЖДЕШ ПРОЩЕННЯ – ГРІШИ
Світ не прощає тих,
Кого не торкнувся гріх.
САМУРАЙСЬКИЙ ЗВИЧАЙ
Сатирик здійснює харакірі
Затупленим вістрям власної сатири.
ТИТУЛОМАНІЯ
А що вже титулів – то мав він їх без ліку:
Його Предурість Всебездарність Найбезграмотність
.....Нібеніменікукаріку.
СПОДОБЛЯЮТЬСЯ НЕ ВСІ
Думок тих навкруг, наче бліх,
Але ж кусають не всіх.
БЕЗ ЗУСИЛЬ НЕ ДОСЯГНЕШ МЕТИ
Тренуйтесь від зорі і до зорі,
Щоб взять найвищу ноту в букварі.
БЕЗ ЧОГО НЕ ПРОЖИТЬ
Час –
Ось головна сировина для нас.
ЛЮБОВ СЛІПА
Серце музи він не елітарністю
Підкорив, а своєю бездарністю.
БЕЗ ФАНТАЗІЇ НЕМА ПОЕЗІЇ
На твердому грунті реальності
Виростають одні лиш банальності.
НЕРОЗЛУЧНІ
Брехня, як правило, завжди
Осідає на дно правди.
ЩО ЛЕГКО І ЩО ВАЖКО
Жартувать легко, як постаратись;
Важко – сміятись.
НАСТАНОВА
Хай будуть вічними шлях людський і віра
Від звіра і до звіра!
НЕВИБАГЛИВІСТЬ
Митці скромніші – без вагань і докорів
Вони б задовольнились безсмертям власних творів.
СМЕРТЕЛЬНА САМОТНІСТЬ
Це просто жахливо, яка смерть одинока:
Одразу ж вмирає, хто впаде їй в око.
КОРИСТЬ ВІД ЗАБУДЬКУВАТОСТІ
Застряють в голові деякі думки
Забудькуватості лиш завдяки.
СПОКУТА
Каїнову печать над лицем
Ховав під терновим вінцем.
ЄДНІСТЬ ПРОТИЛЕЖНОСТЕЙ
В ньому дух антагонізму
Обріс вже плоттю конформізму.
СПОЧАТКУ БУЛО СЛОВО
Словом створено світ і декілька віршів.
Що ж, могло буть і гірше.
ЦІКАВО БУЛО Б ЗНАТЬ
Чи є питання про владу громади
Виключно тільки питанням влади?
ПРО ГАРНІ МАНЕРИ
Не показуй пальцем,
Та ще й вимазаним смальцем.
ПРО ЕХО
Буває, що ехо не повторює,
А тільки спотворює.
СИЛА МОДИ
Завжди те, що модне, люди вибирають:
В різні епохи навіть по-різному вмирають.
РАЙ ВІД ПЕКЛА НЕДАЛЕКО
Не дивуйтесь, потрапивши в пекло, як зору
Відкриється лаз, що веде кудись вгору.
ХТО Б РОЗ’ЯСНИВ
Біжить за роком рік,
Але в який бік?
З КИМ ПОВЕДЕШСЯ
Серед цих баранів
І пастух помарнів.
Не вірте казкам,
Бо правдиве все там!
ВТРАТИ І ЗДОБУТКИ
Перша людина самотності не відчувала,
Бо лічби ще не знала.
ПОЧЕКАЄМО
Залишаймось поки що людьми,
А тим часом наука з’ясує – хто ми.
БЕЗХРЕБЕТНИЙ
Він від гордині аж роздувсь.
Й не дивно: бо хребта позбувсь.
ЗАКЛИК ДО СОВІСТІ
Злочинці несли плакати:
“Не мучте совість! Дайте їй поспати!”
Й ВІД ГОЛИЗНИ ЖДУТЬ НОВИЗНИ
Й на нудистських пляжах, де голий народ,
Теж є свої законодавці мод.
ЯК БАЧИШ ВВІ СНІ ВЛАДУ
Як спиш і бачиш вві сні владу,
То вже хоч хропи до ладу.
ЯКЩО ГРУНТ РОДЮЧИЙ
Дать поросль може і батіг,
Якщо в родючий грунт він ліг.
РОЗПЛАТА – БЕЗСОННЯ
Розплата – безсонні ночі,
Якщо на все заплющував очі.
ЯКИЙ ЕТИКЕТ, ТАКИЙ І БЕНКЕТ
Для декого святкувать і поразки ввійшло в етикет.
Звичайно, якщо переможці запросять на бенкет.
ПОРОЗУМІЛИСЬ
Нарешті прийшли до згоди й ми з вами:
Домовились вважатись ворогами.
МОЖЛИВОСТІ СЛОВА
Слово проникає всюди,
А от вийти назад не дають йому люди.
СУТТЄВА ПОПРАВКА
“Не вбий!” – освячено віками.
Ми ж додамо: “Власними руками.”
ПРОЯВ ДЕФІЦИТУ
За те, що в нас дефіцит суцільний, стидно:
От і шапок-невидимок ніде не видно.
БЛАГО ЧИ ЗЛО
Друге життя – уявім, що маєм таку нагоду! –
Давалось би на покару чи в нагороду?
ЗАСЛУЖЕНИЙ КОМПЛІМЕНТ
Говорять: “Це голова!” про людину
Тоді лиш, як падає з гільйотини в корзину.
ПЛАТА ЗА ІМІДЖ
Зебра згодна й у клітці проводить день за днем,
Тільки б здаватися білим конем.
ЖДЕШ ПРОЩЕННЯ – ГРІШИ
Світ не прощає тих,
Кого не торкнувся гріх.
САМУРАЙСЬКИЙ ЗВИЧАЙ
Сатирик здійснює харакірі
Затупленим вістрям власної сатири.
ТИТУЛОМАНІЯ
А що вже титулів – то мав він їх без ліку:
Його Предурість Всебездарність Найбезграмотність
.....Нібеніменікукаріку.
СПОДОБЛЯЮТЬСЯ НЕ ВСІ
Думок тих навкруг, наче бліх,
Але ж кусають не всіх.
БЕЗ ЗУСИЛЬ НЕ ДОСЯГНЕШ МЕТИ
Тренуйтесь від зорі і до зорі,
Щоб взять найвищу ноту в букварі.
БЕЗ ЧОГО НЕ ПРОЖИТЬ
Час –
Ось головна сировина для нас.
ЛЮБОВ СЛІПА
Серце музи він не елітарністю
Підкорив, а своєю бездарністю.
БЕЗ ФАНТАЗІЇ НЕМА ПОЕЗІЇ
На твердому грунті реальності
Виростають одні лиш банальності.
НЕРОЗЛУЧНІ
Брехня, як правило, завжди
Осідає на дно правди.
ЩО ЛЕГКО І ЩО ВАЖКО
Жартувать легко, як постаратись;
Важко – сміятись.
НАСТАНОВА
Хай будуть вічними шлях людський і віра
Від звіра і до звіра!
НЕВИБАГЛИВІСТЬ
Митці скромніші – без вагань і докорів
Вони б задовольнились безсмертям власних творів.
СМЕРТЕЛЬНА САМОТНІСТЬ
Це просто жахливо, яка смерть одинока:
Одразу ж вмирає, хто впаде їй в око.
КОРИСТЬ ВІД ЗАБУДЬКУВАТОСТІ
Застряють в голові деякі думки
Забудькуватості лиш завдяки.
СПОКУТА
Каїнову печать над лицем
Ховав під терновим вінцем.
ЄДНІСТЬ ПРОТИЛЕЖНОСТЕЙ
В ньому дух антагонізму
Обріс вже плоттю конформізму.
СПОЧАТКУ БУЛО СЛОВО
Словом створено світ і декілька віршів.
Що ж, могло буть і гірше.
ЦІКАВО БУЛО Б ЗНАТЬ
Чи є питання про владу громади
Виключно тільки питанням влади?
ПРО ГАРНІ МАНЕРИ
Не показуй пальцем,
Та ще й вимазаним смальцем.
ПРО ЕХО
Буває, що ехо не повторює,
А тільки спотворює.
СИЛА МОДИ
Завжди те, що модне, люди вибирають:
В різні епохи навіть по-різному вмирають.
РАЙ ВІД ПЕКЛА НЕДАЛЕКО
Не дивуйтесь, потрапивши в пекло, як зору
Відкриється лаз, що веде кудись вгору.
ХТО Б РОЗ’ЯСНИВ
Біжить за роком рік,
Але в який бік?
З КИМ ПОВЕДЕШСЯ
Серед цих баранів
І пастух помарнів.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Станіслав Єжи Лєц Незачесані думки 13"
• Перейти на сторінку •
"Станіслав Єжи Лєц Незачесані думки 11"
• Перейти на сторінку •
"Станіслав Єжи Лєц Незачесані думки 11"
Про публікацію