ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2024.04.23 09:40
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує поміж нас,
Хоч зазирають в душі ще зловісні дії,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Єднання сила здійснюює все ж мрію.
І попри труднощі в воєнний час,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує б

Володимир Каразуб
2024.04.23 09:17
І слова, наче, хвилі, хвилі,
Гойдаються, хвилі, мов коми,
І скільки, любові, за ними,
І скільки, іще, невідомих.
І скільки, безмовних, схлипів,
У цьому, голодному, морі,
І лякає, не те, що квилить,
А те, що, не може, промовити.

Ілахім Поет
2024.04.23 07:19
Хтось скаже, що банально вию вовком.
Для мене це є блюзом самоти.
На перехресті не простоїш довго.
А на узбіччя тяжко відійти.
Я підкотив би Принцем, наче в казці.
Та побут твій спаплюжити боюсь.
Хтось скаже – меланхолія якась це.
А як на мене, рад

Віктор Кучерук
2024.04.23 04:48
Віддаляється вчорашнє
І послаблюється шум
Од учинків безшабашних,
І від плину мрійних дум.
Тільки згадки пам'ять мучать
Повсякчасно й без пуття
Про, на жаль, скороминуче
Богом дане раз життя.

Хельґі Йогансен
2024.04.22 21:05
Закривавлена, знищена, спалена
Вже не вперше й не вдруге весна.
Вона — звістка, якої чекаємо,
Але й досі до нас не дійшла.

У молитвах, прокльонах "оспівана",
Хоч нема її в тому вини.
Почуттями брудними, незрілими

Іван Потьомкін
2024.04.22 10:25
Не блудним сином їхав в Україну
Із того краю, що не чужий тепер мені.
До друзів поспішав, щоб встигнути обняти,
До кладовищ, щоб до могил припасти...
...Вдивлявсь- не пізнавав знайомі видноколи,
Хоч начебто й не полишав я їх ніколи,
Та ось зненацьк

Олександр Сушко
2024.04.22 08:52
Ви чули як чмихають їжаки? Ні? Дивно. Спробуйте увечері натерти пусту собачу тарілку під порогом шматочком тушкованого м’яса. Як сяде сонце – вдягніть щось балахонисте з каптуром та сядьте в кущах на ослінчику. Гарантую: на густий запах тушонки їжак

Леся Горова
2024.04.22 08:32
Верба розплела свої коси за вітром
Під ними у брижах виблискує став,
Скотилися з берега запахи літа ...
Втікаючи геть очерет захитав

Сполоханий крижень. У сірої чаплі
Сьогодні в болоті скрипучий вокал,
А сонце розсипалось плесом по краплі,

Ілахім Поет
2024.04.22 07:03
З гори, з Сіону видно все і скрізь! Дивись, запам’ятовуй, Єшаягу! Як паросток башанський нині зріс, яку він приписав собі звитягу.

- Я бачу – в наступ знову йде Арам; і смертю Манасія та Єфрем нам загрожують. Їм кістка в горлі – Храм! Хизуються – баг

Козак Дума
2024.04.22 07:01
Словами не відтворюються ноти,
а ключ скрипковий – музи реверанс.
Приємно спілкуватися на дотик,
коли у тиші слово – дисонанс.


Віктор Кучерук
2024.04.22 05:47
Клекоче й булькає вода,
І піниться, мов юшка, –
Мигоче блякло, як слюда,
Повніюча калюжка.
Навколо неї, як вужі,
Снують струмки глибокі,
Бо для калюжі не чужі
Оці брудні потоки.

Артур Курдіновський
2024.04.21 22:16
МАГІСТРАЛ

Бездонна ніч своєю глибиною
Створила непохитний нотний стан.
А сивий сніг спостерігав за мною:
Чи впораюсь я з болем свіжих ран?

Мелодія, пригнічена журбою

Микола Дудар
2024.04.21 21:42
Квітні, травні, липні, червні…
Серпнів я би не чіпав…
Не помістяться в майстерні —
Нечитайло підсказав…

Що робити, де та правда?
Що такого я зробив?
Серпні наче — не завада,

Ілахім Поет
2024.04.21 21:09
Ти була всім, чим я дихав і дихаю.
Тим, що втрачав і що в серці відкрив.
Грізною зливою, повінню тихою.
Теплим ковчегом в безмежності криг.

Садом Едемським і небом з сузір’ями.
Чим насолоджувавсь я, чим страждав.
Днями святковими, буднями сір

Євген Федчук
2024.04.21 14:49
Стояв травневий ясний, свіжий ранок.
Вже сонце освітило куполи
Софії. Ніч майнула наостанок
За Гору. Пташки співи завели.
Грайливі горобці чогось зчепились
У поросі. Знайшли, напевно, щось.
А сонні голуби на те дивились
Зі стріхи. Сонце вище піднял

Ігор Шоха
2024.04.21 11:43
Життя таке, що їде дах,
та поки дибаємо далі,
воно збувається у снах
як репетиція реалій.
Ховатися немає де,
хоча і мусимо – подалі:
на Марсі, Місяці... ніде,
якщо і досі де-не-де
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тетяна Дігай (1944) / Вірші

  * * *
Прости мені, великий Дант, зухвалі спроби
занотувати плин думок високим стилем
твоїх карбованих терцин - важкий той стилос,
що сховано в Равенні, як в утробі.
Але намарно - вірю я, що дух піїта
безсмертний, бо цілований зірками,
у легкім леті над поснулими віками
шукає вибраних і ставить тайні міти.
Сумлінно вчусь, гортаю сиві фоліанти.
Горять у присмерку століть вогні причальні.
Сотають Парки нить з лахміття й діамантів.
Вузлами - вірші - кораблі мої печальні.




Найвища оцінка Іван Гонта 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Редакція Майстерень 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-12-07 08:02:33
Переглядів сторінки твору 7471
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.964 / 5.83  (4.613 / 5.27)
* Рейтинг "Майстерень" 4.612 / 5.5  (4.597 / 5.33)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.710
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2024.03.10 08:51
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-07 08:47:05 ]
Перше враження дуже хороше. Особливо початок, до Равенни. Перше спотикання на "Пробі, але намарно!"
А потім, навіть беручи до уваги "вогні причальні", які готують до наступної асоціації з кораблями, важкуватий перехід від вузлуватих ниток до печальних кораблів.
Гарнно про дух пііта, про лахміття й діаманти.
Може я не правильно розумію вигук "Пробі!" як прохання порятунку?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Дігай (М.К./М.К.) [ 2007-12-07 09:03:13 ]
Валентине, дякую за увагу і зауваги.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-07 09:15:50 ]
Прошу. Але хотів би знати вашу думку про мій коментар, - чи є у ньому щось варте вашої уваги і чи логічне моє запитання про "Пробі!"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-07 09:19:43 ]
О! Та ви вже встигли зробити правочку, а я не помітив...Ну, то так вже воно не випирає і може трактуватися не як волання про допомогу, а інший нюанс цього слова.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гонта (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-07 09:23:58 ]
Здорово! З першого погляду закохався.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-07 09:29:00 ]
Оцінку ставити?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Дігай (М.К./М.К.) [ 2007-12-07 09:43:49 ]
Дякую, Іване, за таку високу оцінку, вельми потішена, бо люблю цей вірш!
Валентине, всі Ваші зауваги мені цікаві, як неупереджений погляд збоку, і правочку Ви вчасно помітили, дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-12-07 10:00:28 ]
Дуже симпатична і витримана за високим стилем композиція.
Єдине, можливо, для вас буде цікавою музично-філософська пропозиція альтернативи до "пробі" - середньовічні "тропи"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Дігай (М.К./М.К.) [ 2007-12-07 10:15:59 ]
Дякую, шановна РМ, я подумаю над тим "пробі", пошукаю альтернативи, щоби й рима залишилась, і змістовно було не зле. З повагою Т.Д.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2007-12-07 13:37:16 ]
Дуже файно, Тетяно! Абсолютно нічого зайвого. Мої вітання.
З теплом, Варця;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Дігай (М.К./М.К.) [ 2007-12-07 15:04:25 ]
Подякувала, Варцю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2007-12-07 15:07:18 ]
Тетяно, проступають крізь рядки Ваші неабиякі досвід та відточена майстерність у володінні поетичним словом...А печальні кораблі - прекрасна метафора до віршів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Дігай (М.К./М.К.) [ 2007-12-07 15:27:08 ]
Вандо, мені приємно читати такі слова, дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-12-07 19:24:29 ]
Можливо, я чогось і не розумію, але "нить з лахміття й діамантів" звучить для мене незрозуміло в значенні "з... діамантів". Пані Тетяно, я перепрошую, що звертаюся з проханням про пояснення, але якщо не тяжко, то допоможіть мені розібратися з цим і зрозуміти Вас.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Дігай (М.К./М.К.) [ 2007-12-08 08:38:46 ]
Мирославо, "нить з лахміття й діамантів", що прядуть Парки - це метафора людського життя з його крайнощами.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Дігай (М.К./М.К.) [ 2007-12-08 08:45:43 ]
Додаю: "діамант" - це "verweile doch, du bist so schon"(Остановись, мгновенье, ты прекрасно!".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-12-09 12:56:05 ]
Метафору я зрозуміла, однак вважаю складною із огляду на фізичне тлумачення. Тобто тяжко сприйняти водночас поряд "лахміття й діамантів". "Нить з лахміття" - природньо, логічно і відповідно, "нить з діамантів" - однозначно метафора і чудова. Якщо все йде разом, то суперечність сприйняття очевидна. як на мене. В жодному разі не сприйміть за прискіпливість. Просто моя точка зору.
А дімант німецькою Ви обрізали. ;)
"Zum Augenblicke dürft’ ich sagen:
Verweile doch, du bist so schön!"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-09 13:11:38 ]
Я вже казав, що кінець вірша важко піддається образному осмисленню. Там, пані Мирославо, є перехід від причальних вогнів до діамантів і кораблів. Коли все окремо - добре, а коли разом то змушує вмикати різної глибини памяті образи, які не так просто поєднати у кількох рядочках як щось ціле. Тобто: логічний образ є, а підсвідомість спотикається. Вірш цей - свідчення глибоких знань, уміння, але, як на мене, він писався з тверезим розумом і приглушеними почуттями.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Дігай (М.К./М.К.) [ 2007-12-09 13:29:43 ]
Мирославо, Валентине, мені складно щось іще додати до своїх пояснень, вірш писався не від розуму, а від почуттів. Шкода, що він справляє інше враження.
Мирославо, як ви робите "о" з двома крапками над?
Є літера на клавіатурі?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-12-09 14:19:17 ]
Тетяно, цю літеру можна набрати на клавіатурі, якщо у Вас встановлена німецька мова, або знайти в неті слово з відповідною буквою і скопіювати її.