ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Гундарєв
2024.04.20 09:59
Про Павлика Морозова


Жив колись Морозов Павлик.
Причаївся, наче равлик,
а коли щось помічав,
«Гей, сюди!» - усім кричав.
Багатьох зігнув в дугу,

Володимир Каразуб
2024.04.20 09:56
Ти будеш втішений її лляним платком
В останній стації де слів уже не треба,
Як був утішений в холодну ніч зими
Вустами жінки, що сплела із неба
Платок весни, платок що сповнив грудь
Гарячим сонцем сяяння любові
І був тобі пеленою в очах, туманним м

Микола Дудар
2024.04.20 07:21
Обіймаю і… благаю
Не носи до вітру сліз
Він і сам цього не знає,
Що розсіє сльози скрізь…
Хто їх годен позбирати?
Хто посмілиться, скажи?
Ну хіба якщо вже мати…
Це відомо всім — ази

Микола Соболь
2024.04.20 06:52
Війна не розуму, а дронів,
такі реалії буття.
Міста великі – полігони,
а ти у них мішенню став.
Замість примножити красиве,
множим життя людське на нуль.
Якщо хтось вижив це вже диво
під градом мін, ракет чи куль.

Віктор Кучерук
2024.04.20 05:27
Хмарки струмують понад дахом,
Немов сріблясто-біла ртуть,
І, пил здіймаючи над шляхом,
Корови з випасу ідуть.
Звисають яблука та груші,
З донизу зігнутих гілок,
І, мов його хтось міцно душить,
Кричить на Лиску пастушок:

Володимир Бойко
2024.04.19 22:47
Високі небеса, далекі виднокраї,
Галяви і луги виблискують в росі,
Прадавнішні дуби дива оповідають
І молоді гаї чудуються красі.

Там неба голубінь і жовте сяйво поля,
Зо світом гомонить одвічна давнина,
Але ота краса не вернеться ніколи,

Іван Потьомкін
2024.04.19 18:27
Якби товариш Сі
пройшовся по Русі,
тільки Московію
лишив ісконно руським,
на повні груди
дихнуві би світ тоді,
сказавши розбещеній орді
належне їй: "Дзуськи!"

Микола Дудар
2024.04.19 12:49
За чередою череда…
Роки біжать, мов коні
А з неба сочиться вода,
Але не на долоні…
Ступає кожен по землі
Куди — кому, є розклад
Старі похилені й малі
Спішать чомусь на розпад

Світлана Пирогова
2024.04.19 08:13
А я стояла на глухім розпутті.
Гойдались зорі у ставочку.
Шляхи ожина застеляла пруттям,
Немов вдягала оторочку.

І та любов, як квітка на лататті,
Закрилась у вечірню сутінь.
На диво, щезло із душі сум'яття.

Леся Горова
2024.04.19 08:00
Залишся у мені теплом осіннім,
І заходом не гасни у думках.
Бо то давно не мрія, то легка
Рожева тінь пелюстки, то - тремтіння
З чола спадаючого завитка.

То - тріпотіння крил, що не збулися,
Згубились на ходу, незвісно де.

Микола Соболь
2024.04.19 07:14
Пам'ять тобі, друже Варяже,
із Богом покойся, братику.
Слово лихе хіба хто скаже?
Один я пройду Хрещатиком.
Тільки спогад колючим дротом,
де ми до війни приковані.
Повзе крізь дим їдкий піхота,
через міста йде зруйновані.

Віктор Кучерук
2024.04.19 06:07
Посадили квіти
Біля школи діти
І весняна клумба аж вогнем зайшлась, –
Іскорки шафрану,
В полум’ї тюльпанів,
Запашіли жаром з рястом водночас.
Квітів аромати
Стали наповняти

Гриць Янківська
2024.04.18 21:10
Я не сумую, просто – білий вальс,
А думка в пелюстках стоїть безвітрям.
І впала б вже, та звичка, Ісабель!..

А ти чи так дивилась і на нас,
Як на бездення прорваного неба,
Коли ми світ розрізали навпіл?

Євген Федчук
2024.04.18 19:59
Ать-два! Ать-два!
В генерала голова.
Сам придумав, сам зробив.
Мабуть, орден заробив
Ще й підвищення звання.
А все інше – то дурня.
Легко було при Союзі.
Перед старшими – на пузі,

Артур Сіренко
2024.04.18 19:35
Отримав нагороду мовчанням –
Найвищу нагороду нинішніх рапсодів,
Що шиють собі сорочки-мантії
Для буття-блукання в царстві марень,
Братів кіфари, сестер ірландської арфи,
Нагороди сумної білої тиші
Пелюстками анемон посипаної –
Нагороди мовчання

Юрій Гундарєв
2024.04.18 19:12
Уранці 17 квітня російські варвари завдали ракетного удару по Чернігову.
Є загиблі. Багато поранених. Серед них четверо дітей…


Старенький Чернігів - в крові без сил…
Кремлінський палець униз: вбий його!
Святі мовчки виходять з могил.
Сльози в оча
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Критика | Аналітика):

Геннадій Дегтярьов
2024.03.02

Теді Ем
2023.02.18

Анна Лисенко
2021.07.17

Валентина Інклюд
2021.01.08

Ярослав Штука
2020.12.05

Оранжевый Олег Олег
2020.03.12

Тарас Ніхто
2020.01.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Критика | Аналітика

 Провокаційні публікації Ігоря Шохи




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2022-07-02 00:44:26
Переглядів сторінки твору 975
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 6.568 / 7  (6.329 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 6.568 / 7  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.789
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми ПЕРСОНИ
Автор востаннє на сайті 2024.04.15 16:17
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Соболь (Л.П./М.К.) [ 2022-07-02 08:23:15 ]
Я давно кажу не чіпайте ні християнства, ні язичництва, зараз ворог один - московія. Але дехто забув, що нація може бути сильною тільки об'єднавшись. А у нас на жаль все ділиться на порохоботів і зеленобобиків, християн і рідновірів, а ракети ворога нікого не ділять, лише множать на ноль,як літніх людей так і дітей. Не збережемо країну гріш ціна нашим Богам буде а людям і ломаного гроша тої ціни не стане.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-07-02 09:19:10 ]
Дякую сердечно, дорогий Миколо, за розуміння підтримку. Християн переважаюча більшість, "подавляющее большинство", як кажуть наші вороги, то можна "подавлять" релігійну меншість. Я особисто, не пишу на релігійні теми, і особливо ЗАРАЗ, намагаюсь не ображати братів українців християн в тому числі, бо знаю серед них багато гарних людей. І Вас до них відношу. Найстрашніше, що нова публікація одного з лідерів сайту Ігоря Шохи знову сіє розбрат між нами. "Розділяй і владарюй" - давній принцип, який застосовують наші вороги, щоб загарбати нашу землю і панувати на ній. ФСБ аплодує.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2022-07-02 11:09:08 ]
Я лесь читала, що жив на безлюдному острові один відлюдник. Він кожного дня годував звірів, ловив рибу і не знав молитов. Коли прокидався казав,— Дякую Богу, що я прокинувся, коли засинав, говорив дякую, Боже, що дав мені змогу прожити безгрішно цей день. Та якось до цього острова прибув корабель з місіонерами. Вони запитали у того відлюдника, як він молиться і здивувалися, що він навіть не знає молитву — Отче наш. Почали його повчати, як правильно молитися, запропонували біблію, а той не вмів читати. Коли відпливали, то відлюдник забув молитву і хотів запитати тих, хто був на кораблі. Він біг по воді, як Ісус Христос і кричав: "Отче Наш, а що далі, я забув!" Коли місіонери побачили, то сказали: "Ти живеш праведно і молишся так, що Бог тебе чує, тож не переймайся, живи, як жив і молися так, як молився. У цій історії закладено багато мудрості і те, що людина може жити праведно і без релігії маючи в душі Бога.
Дякую, дорогий Ярославе, що закликаєш до миру і порозуміння! Підтримую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-07-02 12:16:15 ]
Чудова притча, Таню, дякую. Природа дає і без релігії правильний напрямок світосприйняття - почуття природності і справедливості, любов до того, щоб творити добро. Цікаво, що Леся Українка засуджквала "оте мертводухе християнство", її вислів, але не дуже хвалила і грецьких язичницьких Богів, які теж були грішні. Хвалила найбільше титана Прометея, який приніс людям вогонь, зігрів їхні оселі. Отож ідеал - як релігія нова чи стара - творити добро людям - ось істинне покликання непересічної людини, а особливо митця.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Кравченко (Л.П./Л.П.) [ 2022-07-03 13:24:59 ]
Дякую що ви висвітлюєте таких авторів

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-07-04 07:53:13 ]
Не хотів цим займатися, поет нормальний повинен писати просто поезію, а не зводити порахунки! Але коли ображають мою віру, не зміг мовчати! Причому це брехня, висмоктана з пальця! Християнина Гундяєва називають язичником, і приписують йому усі гріхи. Уже той, хто вживає епітет поганин, поганська віра, сам не достойний кращого епітета, ніж цей! Він є сам гірше будь-якої погані! І нові люди на сайті повинні знати, хто є хто!)))