ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2022.06.29 05:30
В’ється стежка польова
Від села до ставу, –
Дружно родяться слова
Тьмяні та яскраві.
Сохнуть крапельки роси
На похилих стеблах, –
Жайворонків голоси
Деренчать у небі.

Микола Дудар
2022.06.29 00:18
Знесилені. Чого вже там… ціна.
Знервовані. Зловісна партитура…
Без іграшок урощища… Війна -
Традиція. Шануймося, скульптура…

Чому ти, Боже… Ти не запобіг.
Чим зайняті твої славетні слуги?
Чому дозволив виповзти з барліг

Нінель Новікова
2022.06.28 18:19
Душу чорною печаллю
Огорнуло вмить…
Пекло з крилами примчало –
Світу це болить!

І якщо нема нікого,
Хто б це зло спинив,
Господи! Скажи для чого

Ігор Деркач
2022.06.28 15:57
Йдемо у церкву. Жити – не умерти.
Ми не скупі і маємо капшук,
з якого можна дати Богу лепту,
аби пожити і не мати мук.

Усі побожно сіли, помолились...
Капелою виспівують отці...
аж тут мені до носа опустилась

Тетяна Левицька
2022.06.28 11:37
Посивіла душа, відблудила,
І покинула зморене тіло.
Полетіла у вирій до раю,
А Бог каже: — "тебе не чекаю!
Ще не всі ти гріхи відмолила,
Не для тебе копають могилу.
Ще не все позбирала каміння,
Вирви з серця пирій із корінням,

Іван Потьомкін
2022.06.28 09:34
Одділили тебе, синку, від снів, що дрижать метеликом,
гафтували тобі, синку, смутні очі кровію рудою,
малювали краєвиди в жовті пасма згарищ,
вишивали повішальниками дерев плинне море.
Навчили тебе, синочку, землі твоєї напам’ять,
Колись стежки її

Микола Соболь
2022.06.28 07:46
Чи віра сліпа, чи люди?
Чуєш? Це голос Іуди.
Від страху тремтить осина.
Що ти, скажи, за людина?
Багацько тобі подібніх
так просто за тридцять срібних
навіть ріднесеньку матір
запросто зможуть продати.

Віктор Кучерук
2022.06.28 05:28
Коли ми десь посеред хвиль
Опинимося здуру, –
Удвох менш витратим зусиль,
Рятуючись від бурі.
Нас не злякає темний вир
Чи блискавок зигзаги, –
Рука в руці – це балансир
І сил двох рівновага.

Микола Соболь
2022.06.28 02:57
Ніч готує ракети,
сажею маже небо.
Боже Всевишній, де Ти?
Царство прийшло Ереба.
Зірка одна – кремлівська.
Мо’ Віфлеємська згасла?
Кров пролилась синівська,
вільні пустують ясла.

Ірина Вовк
2022.06.27 17:02
Сьогодні чорно так душі моїй.
Сьогодні так думкам моїм свавільно.
Мовчиться про… про що мовчать не вільно,
А ти мене з півслова зрозумій.

Мовчить той ліс, що слухав наші сни.
Мовчить верба, що нам стелила ложе.
Нам не дійти торішньої весни,

Володимир Бойко
2022.06.27 09:41
Хай стихнуть гармати,
Хай музи говорять,
Бо ми так багато
Набралися горя.

Побита війною
Вже кожна родина
І крові рікою

Микола Соболь
2022.06.27 07:15
Гординю сховай за сльози,
вітер збери у жменю,
вибери вірші чи проза…
Жити – це так буденно.
Дощ наливає калюжі,
грім від люті гуркоче:
– А люди?
– Вони байдужі, –

Віктор Кучерук
2022.06.27 06:17
Мабуть, крізь просторінь та час
Я йшов занадто швидко
І розгубив увесь запас,
Бо власності не видко.
Мабуть, не так, як треба жив
І рухавсь хибним шляхом,
Якщо куштую хліб чужий
Під незнайомим дахом.

Ярослав Чорногуз
2022.06.27 00:10
Дотліває серед віття
Сонячне багаття.
Одяглося буйноліття
У вечірнє плаття.

Розлила по небу чари,
Витягла з пуделка* -
Рожевенько-біла хмара --

Микола Дудар
2022.06.26 23:19
Його ще витягти з окопу…
Йому ще в спину цілить дим…
І ритм якийсь… одні синкопи…
І невідомо де і з ким
Йому ще вніч сягнути в небо…
І не забути - хто він є?
Якщо зустріти буде треба
Лице у смерті як своє…

Євген Федчук
2022.06.26 19:43
Пройшовся якось Бесарабським ринком,
Від цін пошкріб потилицю лишень.
Хоча пустив, як кажуть люди, слинку,
Не стільки заробляючи грошей.
Пішов тоді Хрещатиком пройтися,
На лавочці підсів до дідуся,
Який в потерту книжечку дивився.
Не раз вже, мабут
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Галина Тименюк
2022.06.28

Хелен Норвуд
2022.06.17

Філософ Олександрович Хмара
2022.06.16

Олександра Самойленко
2022.05.24

Іронія Я
2022.05.20

Віолетта Лі
2022.05.18

Іван Григорків
2022.05.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 * * * Із циклу
Моя ніжносте світла, журавлице небесна,
Не зміняю я Вас на найкращу синицю,
У житті їй не високо зовсім летиться,
Хоч тремкоче в руці, та любов не воскресне.

Їй - в кімнаті не дуже широкій, літати,
І крильцятами креслити кола вузенькі.
Може, вдасться - мені білий світ зав"язати,
Щоб злітать час од часу під стелю низеньку.

А мені б не крильцятами - крильми змахнути,
А мені б усе небо і клаптик землиці,
А мені хоч би раз, хоч на мить би сягнути
До весняного сонця - до Вас, журавлице.

Випускаю в кватирку синицю крикливу
І до лету лаштуюсь, як справжній лелека,
Геть, навстіж одчиняю світлицю сяйливу -
Закурличте, покличте в дорогу далеку.

7492 р. (від Трипілля) (1986)




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2022-05-07 17:14:46
Переглядів сторінки твору 72
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 6.147 / 7  (6.323 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 6.147 / 7  (6.335 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.729
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2022.06.28 01:03
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-05-07 17:16:29 ]

Отправить
Михайло Закарпатець (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-17 23:09:54 ] - відповісти

Прекрасний вірш, Майстре. Спасибі за задоволення! В останній строфі технічне "крикливу" певно, малося на увазі. Успіхів і творчого настрою!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-11-18 00:04:21 ] - відповісти

Дякую, Михайле, за відгук. А там так і написано "крикливу". І Вам взаємно - натхнення і творчих злетів!


Отправить
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-11-17 23:14:51 ] - відповісти

:))
Моя печаль не в тому, що твоя,
Хоча в обох вирує біль неспитий.
...Впіймавши не синицю - журавля,
Не знаєш ти: а що із ним робити?

В яку його кошару приточить:
Чи до овець, чи краще вже - до птиці?
А він чека, похнюплено стоїть,
Припнутий мотузочком до криниці.

І начебто усе в господі є,
І айстри пахнуть, мов далекі хмари,
Та журавель пшениці не клює,
Та журавель не мріє вже, а марить.

На сірі клапті крається блакить,
Приречена у вимірі пласкому.
В НЕВОЛІ ЖИТИ СТРАШНО ВІДПУСТИТЬ.
Прошу тебе, постав, нарешті, кому...



Отправить
Михайло Закарпатець (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-17 23:18:16 ] - відповісти

...нема слів!


Отправить
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-11-17 23:40:56 ]

Це не експромт, віршик було написано 1996 року (хха, 10 р. після Ярославового :)) - не знаю, як порахувати від Трипілля :)


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-11-18 00:02:02 ] - відповісти

Замість коми, дорога моя світлосте, пропоную Вашій ліричній героїні третій варіант - стати журавлицею і літати разом з ним у поетичнім небі! Бути в небі вільною птахою, а не в хаті - диктатором-комахою! І буде, щО робити, і не буде печалі!


Отправить
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2009-11-18 00:14:58 ] - відповісти

Привіт, привіт! Я вже не хвалю, бо знову не туди...)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-11-18 00:21:58 ] - відповісти

Лайте мене, лайте, Вітре!


Отправить
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2009-11-18 00:24:48 ] - відповісти

Буду))) Потрібна порада: чому не працює - відповісти ???


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-11-18 00:30:13 ] - відповісти

Чомусь у мене - теж. Не знаю, я - не технар. Тут я Вам - не порадник.


Отправить
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-11-18 00:44:04 ] - відповісти

У Вашій поезії відчувається справжнє небо і вільний щасливий розмах крил ...


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-11-18 07:35:50 ] - відповісти

Дякую, Олесю. Бажаю Вам високого лету в поезії!


Отправить
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-11-18 06:25:37 ] - відповісти

так це програмна річ
розірвана між ніжністю
і мужністю
і складена на інше
на вище

світлих ранків, пане Ярославе

С*


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-11-18 07:38:51 ] - відповісти

Дякую, колего! Зустрічаю ранок з Вашим світлим коментарем! Сяйте нам у поезії!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2022-05-08 13:33:22 ]
Душа лелеки живе в тобі, сердечний Ярославе! Он, як літеєш високо і милуєш красою око, і несеш на крилах — віру, надію, любов!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-05-18 03:22:31 ]
Спасибі сердечне, дорога Таню! Це так проникливо ти сказала, дякую! Натхнення тобі невичерпного!)))