ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ілахім Поет
2024.04.25 00:03
Вельмишановна леді… краще пані…

Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д

Артур Курдіновський
2024.04.24 21:33
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!

Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,

Сергій Губерначук
2024.04.24 20:00
Шість хвилин, як я прокинувсь.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.

Ілахім Поет
2024.04.24 12:21
Кажуть, він жив непомітно десь в закутку.
І пожинав регіт там, де кохання сіяв,
Начебто думав – троянди ростуть с піску.
Вірив в поезію, як інший люд - в Месію.

Кажуть, вигулював душу свою щодня
Серед рядків, повних сутінків і печалі.
Бачили, йшов

Віктор Кучерук
2024.04.24 05:21
Стали іншими забави,
Як утратив снам число, –
Домальовую в уяві
Те, чого в них не було.
Тішусь образом посталим
Вперше в пам’яті моїй, –
Мрійним розквітом фіалок
Між краями довгих вій.

Артур Курдіновський
2024.04.23 23:40
Фарбує квітень зеленню паркани
Красиво, мов поезії рядки.
Повсюди квітнуть чарівні каштани,
Суцвіття їхні - весняні свічки.

Сезон палкого, ніжного роману,
Коли кохання бережуть зірки.
І мрія незнайома та незнана

Іван Потьомкін
2024.04.23 22:56
Не вирубать і не спалить моє коріння.
Ніде не буть просто пришельцем
Дає мені з дитинства мова України.
Але нема для мене й мов чужих,
Бо кожна начебто вікно у світ,
І тому світ такий безмежний.
Кажуть, епоха книг минула,
А я начебто про це й не чу

Олена Побийголод
2024.04.23 20:00
Із І.В.Царьова (1955-2013)

Самі зміркуйте, в якім дерзанні
з’явилась назва у річки – Вобля!..
А ще – добряча й земля в Рязані:
ввіткнеш голоблю – цвіте голобля.

А потрясіння беріз пісенних!

Світлана Пирогова
2024.04.23 09:40
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує поміж нас,
Хоч зазирають в душі ще зловісні дії,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Єднання сила здійснюює все ж мрію.
І попри труднощі в воєнний час,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує б

Володимир Каразуб
2024.04.23 09:17
І слова, наче, хвилі, хвилі,
Гойдаються, хвилі, мов коми,
І скільки, любові, за ними,
І скільки, іще, невідомих.
І скільки, безмовних, схлипів,
У цьому, голодному, морі,
І лякає, не те, що квилить,
А те, що не може, промовити.

Ілахім Поет
2024.04.23 07:19
Хтось скаже, що банально вию вовком.
Для мене це є блюзом самоти.
На перехресті не простоїш довго.
А на узбіччя тяжко відійти.
Я підкотив би Принцем, наче в казці.
Та побут твій спаплюжити боюсь.
Хтось скаже – меланхолія якась це.
А як на мене, рад

Віктор Кучерук
2024.04.23 04:48
Віддаляється вчорашнє
І послаблюється шум
Од учинків безшабашних,
І від плину мрійних дум.
Тільки згадки пам'ять мучать
Повсякчасно й без пуття
Про, на жаль, скороминуче
Богом дане раз життя.

Хельґі Йогансен
2024.04.22 21:05
Закривавлена, знищена, спалена
Вже не вперше й не вдруге весна.
Вона — звістка, якої чекаємо,
Але досі до нас не дійшла.

У молитвах, прокльонах "оспівана",
Хоч нема її в тому вини.
Почуттями брудними, незрілими

Іван Потьомкін
2024.04.22 10:25
Не блудним сином їхав в Україну
Із того краю, що не чужий тепер мені.
До друзів поспішав, щоб встигнути обняти,
До кладовищ, щоб до могил припасти...
...Вдивлявсь- не пізнавав знайомі видноколи,
Хоч начебто й не полишав я їх ніколи,
Та ось зненацьк

Олександр Сушко
2024.04.22 08:52
Ви чули як чмихають їжаки? Ні? Дивно. Спробуйте увечері натерти пусту собачу тарілку під порогом шматочком тушкованого м’яса. Як сяде сонце – вдягніть щось балахонисте з каптуром та сядьте в кущах на ослінчику. Гарантую: на густий запах тушонки їжак

Леся Горова
2024.04.22 08:32
Верба розплела свої коси за вітром
Під ними у брижах виблискує став,
Скотилися з берега запахи літа ...
Втікаючи геть очерет захитав

Сполоханий крижень. У сірої чаплі
Сьогодні в болоті скрипучий вокал,
А сонце розсипалось плесом по краплі,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Січнева відлига
Замети тануть так невчасно,
Іскринка снігова згаса.
Як тінь бліда сумного насту –
Зими розмитая краса.

Майнула згадка знов про весну,
У сніжки грать рука звика.
Для скульптора пора чудесна –
Творить-ліпить сніговика.

Та до тепла іще далеко,
І вечір кличе холоди.
І нависає з ринви глека
Стріла замерзлої води.

7. 01. 7517 р. (Від Трипілля) (2010)




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2022-05-07 16:28:17
Переглядів сторінки твору 305
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (6.329 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.716
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Візуальна поезія
Автор востаннє на сайті 2024.04.25 00:22
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-05-07 16:28:58 ]

Отправить
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2010-01-09 20:04:26 ] - відповісти

Ярославе! Просто захотілося привітати Вас зі святами :)
А "розмитая" це вірно?


Отправить
Єлизавета Горбачевська (М.К./Л.П.) [ 2010-01-09 20:12:41 ] - відповісти

Усе вірно, коли лине із серця ;)


Отправить
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2010-01-09 20:14:55 ]

Не завжди, о, Леді :)


Отправить
Єлизавета Горбачевська (М.К./Л.П.) [ 2010-01-09 20:15:56 ] - відповісти

Та знаю... Але ж помріяти хочеться:)


Отправить
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2010-01-09 20:16:58 ]

Аааа, ну це так! Помріяти - наше всьо! :))


Отправить
Єлизавета Горбачевська (М.К./Л.П.) [ 2010-01-09 20:20:41 ] - відповісти

Усьо! :)
Інколи не хочеться зазирати у тлумачний чи орфоепічний словники, а писати, як то кажуть, наобум:)


Отправить
Єлизавета Горбачевська (М.К./Л.П.) [ 2010-01-09 20:13:15 ] - відповісти

Лепсько, пане Ярославе.


Отправить
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2010-01-09 20:20:25 ] - відповісти

Світла не було, от і мріялось)))" Стріла замерзлої води." таки ж файно ! Києвє мій...)))


Отправить
Єлизавета Горбачевська (М.К./Л.П.) [ 2010-01-09 20:22:03 ] - відповісти

Ха-ха:)
Та воно хоч із світлом, хоч і без світла, інколи хочеться розслабитися і не шукати у своєму творі недоліки, розкладаючи все по поличках:)


Отправить
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2010-01-09 20:20:35 ] - відповісти

Світла не було, от і мріялось)))" Стріла замерзлої води." таки ж файно ! Києвє мій...)))


Отправить
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-01-09 21:36:46 ] - відповісти

Нависають стріли..... Гарно! Дякую!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-01-10 00:23:27 ] - відповісти

Любо! Доброго вечора! Дякую за вітання, вітаю Вас взаємно! Усіх гараздів і натхнення. А щодо розмитая - подивіться інші мої вірші і знайдете "веселая", "зеленая" і т.д. Це свідомо вжитий архаїзм. Це така фішка мого стилю, я б сказав, якщо Ви не проти. Адже ми - романтики, любимо старовину, і це закінчення додає романтизму, як на мене.


Отправить
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2010-01-10 00:25:02 ] - відповісти

Нє, звісно, я не проти :) Хто ж встоїть проти вас, романтиків :))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-01-10 00:25:42 ] - відповісти

Леді Лі, дякую, що так активно співпереживаєте. Зі святами Вас і натхнення! Але це - свідома не те що помилка, а несучасність, старомодність, я б так сказав.


Отправить
Єлизавета Горбачевська (М.К./Л.П.) [ 2010-01-10 10:13:06 ] - відповісти

На мій погляд, ви правильно робите. Адже не всі сучасні словечка гарні, є деякі архіїзми, яким немає аналогів у сучасності.


Отправить
Єлизавета Горбачевська (М.К./Л.П.) [ 2010-01-10 10:46:43 ]

вибачаюся, архаъзм*


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-01-10 00:27:56 ] - відповісти

Вітре, Софіє! Щиро дякую, радий що мої стріли потрапили в ціль. Натхнення вам обом і гарних свят!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-01-10 00:30:17 ] - відповісти

Любо, я знав, що Ви мене розумієте. До речі, моя розмитая краса перегукується з Вашим бульдожьим лицом непогоды. Ми різними образами висловили щось подібне. Дякую!


Отправить
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2010-01-10 00:31:35 ] - відповісти

О, Брате, скучив і жажду твоэї творчості...)))


Отправить
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-01-10 00:41:52 ] - відповісти

Не встояла перед спокусою зайти до Вас у гості, пане Ярославе. Ковтнути і вдихнути свіжинки... Відлига... "Пахне зима весною". Хочеться, та справді - далеко. Але добре, що є таке тепло як Ваше. Воно так гріє, що на будь яку душевну зиму відлига чекає.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-05-07 16:29:38 ]
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-01-10 21:31:19 ] - відповісти

Вітре, для тебе, брате, ше один вірш. Дивись далі.
А моя жінка - родом з Гадяцького району Полтавщини - твоя сусідка.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-01-10 21:32:09 ] - відповісти

Олесю, радий ВАс зігріти своїми віршами. Хай пишеться.


Отправить
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2010-01-11 00:07:08 ] - відповісти

Дуже сподобалося. Особливо "І нависає з ринви глека
Стріла замерзлої води." Дякую.)


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-01-11 13:41:39 ] - відповісти

Щиро дякую. Радий, що щось зачепило у вірші, пані Блакитна Кішко.


Отправить
Тетяна Левицька (М.К./М.К.) [ 2010-01-15 14:40:26 ] - відповісти

Ярославе, нарешті прочитала Вашу "Відлигу" - вона розтопила моє серце. Дуже гарно! Дякую!
З теплом,
Таня


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-01-18 16:39:36 ] - відповісти

Таню, сердечно дякую і дуже радий. Із взаємним теплом.