ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ілахім Поет
2024.04.25 00:03
Епістола
Вельмишановна леді… краще пані…

Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д

Артур Курдіновський
2024.04.24 21:33
iPhone 15 (сонет)
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!

Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,

Сергій Губерначук
2024.04.24 20:00
Шість хвилин, як я прокинувсь…
Шість хвилин, як я прокинувсь.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.

Ілахім Поет
2024.04.24 12:21
Кажуть
Кажуть, він жив непомітно десь в закутку.
І пожинав регіт там, де кохання сіяв,
Начебто думав – троянди ростуть с піску.
Вірив в поезію, як інший люд - в Месію.

Кажуть, вигулював душу свою щодня
Серед рядків, повних сутінків і печалі.
Бачили, йшов

Віктор Кучерук
2024.04.24 05:21
* * *
Стали іншими забави,
Як утратив снам число, –
Домальовую в уяві
Те, чого в них не було.
Тішусь образом посталим
Вперше в пам’яті моїй, –
Мрійним розквітом фіалок
Між краями довгих вій.

Артур Курдіновський
2024.04.23 23:40
Каштановий салют (сонет)
Фарбує квітень зеленню паркани
Красиво, мов поезії рядки.
Повсюди квітнуть чарівні каштани,
Суцвіття їхні - весняні свічки.

Сезон палкого, ніжного роману,
Коли кохання бережуть зірки.
І мрія незнайома та незнана

Іван Потьомкін
2024.04.23 22:56
***
Не вирубать і не спалить моє коріння.
Ніде не буть просто пришельцем
Дає мені з дитинства мова України.
Але нема для мене й мов чужих,
Бо кожна начебто вікно у світ,
І тому світ такий безмежний.
Кажуть, епоха книг минула,
А я начебто про це й не чу

Олена Побийголод
2024.04.23 20:00
Російські річки Убля¹ та Вобля²
Із І.В.Царьова (1955-2013)

Самі зміркуйте, в якім дерзанні
з’явилась назва у річки – Вобля!..
А ще – добряча й земля в Рязані:
ввіткнеш голоблю – цвіте голобля.

А потрясіння беріз пісенних!

Світлана Пирогова
2024.04.23 09:40
Плекає сонце (тріолет)
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує поміж нас,
Хоч зазирають в душі ще зловісні дії,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Єднання сила здійснюює все ж мрію.
І попри труднощі в воєнний час,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує б

Володимир Каразуб
2024.04.23 09:17
Хвилі
І слова, наче, хвилі, хвилі,
Гойдаються, хвилі, мов коми,
І скільки, любові, за ними,
І скільки, іще, невідомих.
І скільки, безмовних, схлипів,
У цьому, голодному, морі,
І лякає, не те, що квилить,
А те, що не може, промовити.

Ілахім Поет
2024.04.23 07:19
Блюзове
Хтось скаже, що банально вию вовком.
Для мене це є блюзом самоти.
На перехресті не простоїш довго.
А на узбіччя тяжко відійти.
Я підкотив би Принцем, наче в казці.
Та побут твій спаплюжити боюсь.
Хтось скаже – меланхолія якась це.
А як на мене, рад

Віктор Кучерук
2024.04.23 04:48
* * *
Віддаляється вчорашнє
І послаблюється шум
Од учинків безшабашних,
І від плину мрійних дум.
Тільки згадки пам'ять мучать
Повсякчасно й без пуття
Про, на жаль, скороминуче
Богом дане раз життя.

Хельґі Йогансен
2024.04.22 21:05
Воскресіння весни
Закривавлена, знищена, спалена
Вже не вперше й не вдруге весна.
Вона — звістка, якої чекаємо,
Але досі до нас не дійшла.

У молитвах, прокльонах "оспівана",
Хоч нема її в тому вини.
Почуттями брудними, незрілими

Іван Потьомкін
2024.04.22 10:25
***
Не блудним сином їхав в Україну
Із того краю, що не чужий тепер мені.
До друзів поспішав, щоб встигнути обняти,
До кладовищ, щоб до могил припасти...
...Вдивлявсь- не пізнавав знайомі видноколи,
Хоч начебто й не полишав я їх ніколи,
Та ось зненацьк

Олександр Сушко
2024.04.22 08:52
Житіє моє
Ви чули як чмихають їжаки? Ні? Дивно. Спробуйте увечері натерти пусту собачу тарілку під порогом шматочком тушкованого м’яса. Як сяде сонце – вдягніть щось балахонисте з каптуром та сядьте в кущах на ослінчику. Гарантую: на густий запах тушонки їжак

Леся Горова
2024.04.22 08:32
Верба
Верба розплела свої коси за вітром
Під ними у брижах виблискує став,
Скотилися з берега запахи літа ...
Втікаючи геть очерет захитав

Сполоханий крижень. У сірої чаплі
Сьогодні в болоті скрипучий вокал,
А сонце розсипалось плесом по краплі,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Молитва (на 200-річчя Тараса Шевченка)

А я так мало, небагато
Благав у Бога. Тілько хату
Одну хатиночку в гаю,
Та дві тополі коло неї,
Та безталанную мою
Мою Оксаночку; щоб з нею
Удвох дивитися з горИ
На Дніпр широкий, на ярИ,
Та на ланИ золотополі,
Та на високії могили;
Дивитись, думати, гадать:
Коли-то їх понасипали?
Кого там люде поховали?
І вдвох тихенько заспівать
Ту думу сумную, днедавну,
Про лицаря того гетьмана,
Що на огні ляхи спекли…

Тарас Шевченко Не молилася за мене

Образ твору Не прохаю нічого в Богів я,
Лиш тихеньку місцину в гаю,
Де беріз чарівливі верхів`я
Надихатимуть музу мою.

Не прохаю. Лише безталанна
Хай не жалить розпуки змія…
І всміхнеться мені світла Лана –
Світлокоса Богиня моя.

Не прохаю нічого. Лиш неба
Жовто-синього неба - без грат,
Де свободи одвічна потреба
Найсвятіші життя забира.

Не прохаю нічого. О часе,
Дай свічею горіть між сердець
Щоби сяйво величне Тараса
Трохи збільшив і мій промінець.

Не прохаю нічого. Надію
Хай на краще цей світ не втрача.
Хай для нього Майданно зоріє
Волелюбна Вкраїни свіча!

9.03.7522 р. (Від Трипілля) (2014)




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2022-05-06 21:37:10
Переглядів сторінки твору 320
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 6.456 / 7  (6.329 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 6.456 / 7  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.773
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Україні з любов"ю
Автор востаннє на сайті 2024.04.25 00:22
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-05-06 21:37:42 ]

Отправить
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2014-03-10 10:57:05 ] - відповісти

Славно, Ярославе! Вітаю у ці тривожні шевченківські дні!


Отправить
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2014-03-10 11:35:04 ] - відповісти

Майданно зоріє
Волелюбна Вкраїни свіча! - ТАК!!!!!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-03-10 13:06:16 ] - відповісти

Щиро дякую, Мирославе! Будьмо!))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-03-10 13:07:46 ] - відповісти

Дякую, Галочко! Резонанс від наших подій у світі - величезний! І на нашу користь!)))


Отправить
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2014-03-10 13:31:48 ] - відповісти

Файно, Ярославе! А свіча зоріє!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-03-10 14:20:47 ] - відповісти

Дякую, друже Іване!))


Отправить
Марія Дем'янюк (Л.П./Л.П.) [ 2014-03-10 14:37:42 ] - відповісти

Пречудово!!!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-03-10 15:24:02 ] - відповісти

Спасибі, Маріє! Натхнення зичу!)))


Отправить
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2014-03-10 17:50:20 ] - відповісти

а це вже сучасникам творити, пане Ярославе!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-03-10 18:52:51 ] - відповісти

А хто з цим сперечається, Михайле?! Нове життя творять нині сущі разом із Тарасом, бо і він - наш сучасник, і його пророчі слова допомагають нині творити історію... Дякую за відгук!


Отправить
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2014-03-11 14:15:46 ] - відповісти

Тарасова мелодійність у цьому вірші - лиш зачитався-замилувався - а вірш несподівано й обірвався... Але - ну дуже гарно, Ярославе!


Отправить
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2014-03-11 17:56:34 ] - відповісти

Не прохаю нічого. Надію лише...


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-03-11 21:30:49 ] - відповісти

Дуже дякую, друже Валерію! Як римою читача гойдає, то він у риму й коментує! Приємно!))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-03-11 21:33:10 ] - відповісти

Саме так, Інночко! Що нам треба у цьому житті? Тільки мирного неба і сонця над Україною! Як і Тарасові!)))



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2022-05-07 11:08:27 ]
Зараз ми всі просимо з Бога мирного неба, та твій вірш, Ярославе, говоритт про те саме ж! Остання строфа свідчить про те! Сильно! Молодець!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2023-04-26 17:48:56 ]
Дякую щиро, дорога Таню! Натхнення тобі невичерпного!)))