ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Гундарєв
2024.04.20 09:59
Про Павлика Морозова


Жив колись Морозов Павлик.
Причаївся, наче равлик,
а коли щось помічав,
«Гей, сюди!» - усім кричав.
Багатьох зігнув в дугу,

Володимир Каразуб
2024.04.20 09:56
Ти будеш втішений її лляним платком
В останній стації де слів уже не треба,
Як був утішений в холодну ніч зими
Вустами жінки, що сплела із неба
Платок весни, платок що сповнив грудь
Гарячим сонцем сяяння любові
І був тобі пеленою в очах, туманним м

Микола Дудар
2024.04.20 07:21
Обіймаю і… благаю
Не носи до вітру сліз
Він і сам цього не знає,
Що розсіє сльози скрізь…
Хто їх годен позбирати?
Хто посмілиться, скажи?
Ну хіба якщо вже мати…
Це відомо всім — ази

Микола Соболь
2024.04.20 06:52
Війна не розуму, а дронів,
такі реалії буття.
Міста великі – полігони,
а ти у них мішенню став.
Замість примножити красиве,
множим життя людське на нуль.
Якщо хтось вижив це вже диво
під градом мін, ракет чи куль.

Віктор Кучерук
2024.04.20 05:27
Хмарки струмують понад дахом,
Немов сріблясто-біла ртуть,
І, пил здіймаючи над шляхом,
Корови з випасу ідуть.
Звисають яблука та груші,
З донизу зігнутих гілок,
І, мов його хтось міцно душить,
Кричить на Лиску пастушок:

Володимир Бойко
2024.04.19 22:47
Високі небеса, далекі виднокраї,
Галяви і луги виблискують в росі,
Прадавнішні дуби дива оповідають
І молоді гаї чудуються красі.

Там неба голубінь і жовте сяйво поля,
Зо світом гомонить одвічна давнина,
Але ота краса не вернеться ніколи,

Іван Потьомкін
2024.04.19 18:27
Якби товариш Сі
пройшовся по Русі,
тільки Московію
лишив ісконно руським,
на повні груди
дихнуві би світ тоді,
сказавши розбещеній орді
належне їй: "Дзуськи!"

Микола Дудар
2024.04.19 12:49
За чередою череда…
Роки біжать, мов коні
А з неба сочиться вода,
Але не на долоні…
Ступає кожен по землі
Куди — кому, є розклад
Старі похилені й малі
Спішать чомусь на розпад

Світлана Пирогова
2024.04.19 08:13
А я стояла на глухім розпутті.
Гойдались зорі у ставочку.
Шляхи ожина застеляла пруттям,
Немов вдягала оторочку.

І та любов, як квітка на лататті,
Закрилась у вечірню сутінь.
На диво, щезло із душі сум'яття.

Леся Горова
2024.04.19 08:00
Залишся у мені теплом осіннім,
І заходом не гасни у думках.
Бо то давно не мрія, то легка
Рожева тінь пелюстки, то - тремтіння
З чола спадаючого завитка.

То - тріпотіння крил, що не збулися,
Згубились на ходу, незвісно де.

Микола Соболь
2024.04.19 07:14
Пам'ять тобі, друже Варяже,
із Богом покойся, братику.
Слово лихе хіба хто скаже?
Один я пройду Хрещатиком.
Тільки спогад колючим дротом,
де ми до війни приковані.
Повзе крізь дим їдкий піхота,
через міста йде зруйновані.

Віктор Кучерук
2024.04.19 06:07
Посадили квіти
Біля школи діти
І весняна клумба аж вогнем зайшлась, –
Іскорки шафрану,
В полум’ї тюльпанів,
Запашіли жаром з рястом водночас.
Квітів аромати
Стали наповняти

Гриць Янківська
2024.04.18 21:10
Я не сумую, просто – білий вальс,
А думка в пелюстках стоїть безвітрям.
І впала б вже, та звичка, Ісабель!..

А ти чи так дивилась і на нас,
Як на бездення прорваного неба,
Коли ми світ розрізали навпіл?

Євген Федчук
2024.04.18 19:59
Ать-два! Ать-два!
В генерала голова.
Сам придумав, сам зробив.
Мабуть, орден заробив
Ще й підвищення звання.
А все інше – то дурня.
Легко було при Союзі.
Перед старшими – на пузі,

Артур Сіренко
2024.04.18 19:35
Отримав нагороду мовчанням –
Найвищу нагороду нинішніх рапсодів,
Що шиють собі сорочки-мантії
Для буття-блукання в царстві марень,
Братів кіфари, сестер ірландської арфи,
Нагороди сумної білої тиші
Пелюстками анемон посипаної –
Нагороди мовчання

Юрій Гундарєв
2024.04.18 19:12
Уранці 17 квітня російські варвари завдали ракетного удару по Чернігову.
Є загиблі. Багато поранених. Серед них четверо дітей…


Старенький Чернігів - в крові без сил…
Кремлінський палець униз: вбий його!
Святі мовчки виходять з могил.
Сльози в оча
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Степан Коломиєць
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Я дихаю весною
Образ твору Нарешті я, нарешті я - в саду,
Із чарівною бачуся сосною.
Її верхів`я – наче у меду…
Я дихаю, я дихаю весною.

А сніг такий – неторканий іще!
У нім стежину першу прокладаю.
І на душі – такий солодкий щем,
Неначе б то живу в земному раю.

Неначе я злітаю в небеса,
Усесвіту - обійми розкриваю.
А навкруги – осонцена краса –
Ось – від землі аж ген до небокраю.

Повітря п`ю, немов нектар Богів –
Таке хмільне і чисте – березневе.
І груди набираються снаги…
Стаю могутнім, наче сотня левів.

Для миру силу цю б хотів оддать!
Вбираю в себе я весняне диво.
І відчуваю Божу благодать
Стаю на мить насправді я щасливим…

25.03. 7526 р. (Від Трипілля) (2018)




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2022-05-02 13:01:28
Переглядів сторінки твору 243
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 6.946 / 7  (6.329 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 6.946 / 7  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.843
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Візуальна поезія
Автор востаннє на сайті 2024.04.15 16:17
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-05-02 13:02:03 ]

Отправить
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2018-03-25 22:34:19 ] - відповісти

Радіємо за щасливого друга!
Будьмо!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-03-25 23:03:32 ] - відповісти

Дякую, дорогий друже! Бери й ти од мене часточку щастя! Будьмо і натхнення!)))


Отправить
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2018-03-25 22:37:19 ] - відповісти

Чуттєвий твір, настроєвий. І день сьогодні справді був сонячний. теплий. Тут одна заковика: ніхто з притомних людей ніколи не дозволить собі розкіш посадити у власному саду сосну, оскільки її терпентинна смола та фітонциди пригнічують ріст усіх плодових дерев у радіусі 20-ти метрів.
А потім згадав, що сосну можна побачити у Ботанічному саду. Там справді такі красуні ростуть. Варто або в кінці твору або напочатку написати це уточнення. Як гадаєш?


Отправить
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2018-03-25 22:42:10 ] - відповісти

Наприклад, "Нарешті знову я у ботсаду". Щось таке.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-03-25 23:18:36 ] - відповісти

Дякую. Я ці моменти знаю прекрасно, тому що на батьковій дачі спершу був всуціль сосновий ліс. Сосни там корчувалися, і на їх місці ростуть ось уже 10-20 років плодові дерева, і досі - через соснових сусідів - малі на зріст. Деякі сосни ще залишились і вони так пригнічують плодові дерева, що ось нещодавно довелося лісників викликати, точніше промислових альпіністів, щоб вони зрубали найтовщу сосну. Так і в ботсадах є сосни окремими ділянкамиі в розсип. і ті, кому треба, про це знають. Так що і в простому саду таке буває. І через те не варто правити на ботсад. Поезія - це ж не посібник із садівництва, тут зовсім інше головне. А ти стільки уваги приділяєш абсолютно другорядним речам. Для чого? Ти аналізуй зміст, відчуття, Образи...


Отправить
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2018-03-26 01:00:01 ] - відповісти

пречудово!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-03-26 01:40:58 ] - відповісти

Танечко, спасибі, дорога! Натхнення тобі!)))


Отправить
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2018-03-26 07:53:00 ] - відповісти

Згоден, Ярославе. Настрій справді чудовий. Я ж кажу - вірш світлий. Багато тепла. Наголос трохи б підправити: чарівнОю, не чарІвною.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-03-26 18:07:25 ]

Дякую, наголос виправив. Чомусь думав, раз чарІвність, то і чарІвна може бути - подвійний наголос окрім - чарівнА. Бо він відомий. Але ні, словник дає справді тільки - чарівнА. Тому виправив.


Отправить
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2018-03-26 16:06:10 ] - відповісти
Звучить пісенно. З весняним щастям Вас!)

Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-03-26 18:07:56 ] - відповісти

Щиро дякую, Лесю. Навзаєм!)))


Отправить
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2018-03-26 16:36:37 ] - відповісти

З повноцінним відчуттям Весни!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-03-26 18:08:58 ] - відповісти

Спасибі, дорогий пане Іване! І Вас щиро вітаю! Сподіваюсь і на землі обітованній теж чудова весна!)))


Отправить
Вікторія Лимар (Л.П./Л.П.) [ 2018-03-26 21:58:53 ] - відповісти
Гарно, зворушливо, вічувається перо майстра високого рівня!
Дякую за насолоду від прочитаного!

Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-03-26 23:48:28 ] - відповісти

Щиро дякую, шановна Вікторіє! Як приємно читати так відгуки! Радий нашому знайомству. Бажаю натхнення невичерпного!)))


Отправить
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2018-03-27 22:26:40 ] - відповісти

Настрій, Ярославе... Настрій...


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-03-27 23:18:53 ] - відповісти

Так, друже Серго, настрій непередаваний!)))



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2022-05-02 13:55:07 ]
В такі квітучі дні хочеться радіти світу, так само, як ти описуєш у вірші, але, на жаль, ми зараз і весни не помічаємо! Лише серце тішить поезія, коли залишаєшся з нею наодинці! Дякую, дорогий Ярославе!