ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2024.04.23 09:40
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує поміж нас,
Хоч зазирають в душі ще зловісні дії,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Єднання сила здійснюює все ж мрію.
І попри труднощі в воєнний час,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує б

Володимир Каразуб
2024.04.23 09:17
І слова, наче, хвилі, хвилі,
Гойдаються, хвилі, мов коми,
І скільки, любові, за ними,
І скільки, іще, невідомих.
І скільки, безмовних, схлипів,
У цьому, голодному, морі,
І лякає, не те, що квилить,
А те, що, не може, промовити.

Ілахім Поет
2024.04.23 07:19
Хтось скаже, що банально вию вовком.
Для мене це є блюзом самоти.
На перехресті не простоїш довго.
А на узбіччя тяжко відійти.
Я підкотив би Принцем, наче в казці.
Та побут твій спаплюжити боюсь.
Хтось скаже – меланхолія якась це.
А як на мене, рад

Віктор Кучерук
2024.04.23 04:48
Віддаляється вчорашнє
І послаблюється шум
Од учинків безшабашних,
І від плину мрійних дум.
Тільки згадки пам'ять мучать
Повсякчасно й без пуття
Про, на жаль, скороминуче
Богом дане раз життя.

Хельґі Йогансен
2024.04.22 21:05
Закривавлена, знищена, спалена
Вже не вперше й не вдруге весна.
Вона — звістка, якої чекаємо,
Але й досі до нас не дійшла.

У молитвах, прокльонах "оспівана",
Хоч нема її в тому вини.
Почуттями брудними, незрілими

Іван Потьомкін
2024.04.22 10:25
Не блудним сином їхав в Україну
Із того краю, що не чужий тепер мені.
До друзів поспішав, щоб встигнути обняти,
До кладовищ, щоб до могил припасти...
...Вдивлявсь- не пізнавав знайомі видноколи,
Хоч начебто й не полишав я їх ніколи,
Та ось зненацьк

Олександр Сушко
2024.04.22 08:52
Ви чули як чмихають їжаки? Ні? Дивно. Спробуйте увечері натерти пусту собачу тарілку під порогом шматочком тушкованого м’яса. Як сяде сонце – вдягніть щось балахонисте з каптуром та сядьте в кущах на ослінчику. Гарантую: на густий запах тушонки їжак

Леся Горова
2024.04.22 08:32
Верба розплела свої коси за вітром
Під ними у брижах виблискує став,
Скотилися з берега запахи літа ...
Втікаючи геть очерет захитав

Сполоханий крижень. У сірої чаплі
Сьогодні в болоті скрипучий вокал,
А сонце розсипалось плесом по краплі,

Ілахім Поет
2024.04.22 07:03
З гори, з Сіону видно все і скрізь! Дивись, запам’ятовуй, Єшаягу! Як паросток башанський нині зріс, яку він приписав собі звитягу.

- Я бачу – в наступ знову йде Арам; і смертю Манасія та Єфрем нам загрожують. Їм кістка в горлі – Храм! Хизуються – баг

Козак Дума
2024.04.22 07:01
Словами не відтворюються ноти,
а ключ скрипковий – музи реверанс.
Приємно спілкуватися на дотик,
коли у тиші слово – дисонанс.


Віктор Кучерук
2024.04.22 05:47
Клекоче й булькає вода,
І піниться, мов юшка, –
Мигоче блякло, як слюда,
Повніюча калюжка.
Навколо неї, як вужі,
Снують струмки глибокі,
Бо для калюжі не чужі
Оці брудні потоки.

Артур Курдіновський
2024.04.21 22:16
МАГІСТРАЛ

Бездонна ніч своєю глибиною
Створила непохитний нотний стан.
А сивий сніг спостерігав за мною:
Чи впораюсь я з болем свіжих ран?

Мелодія, пригнічена журбою

Микола Дудар
2024.04.21 21:42
Квітні, травні, липні, червні…
Серпнів я би не чіпав…
Не помістяться в майстерні —
Нечитайло підсказав…

Що робити, де та правда?
Що такого я зробив?
Серпні наче — не завада,

Ілахім Поет
2024.04.21 21:09
Ти була всім, чим я дихав і дихаю.
Тим, що втрачав і що в серці відкрив.
Грізною зливою, повінню тихою.
Теплим ковчегом в безмежності криг.

Садом Едемським і небом з сузір’ями.
Чим насолоджувавсь я, чим страждав.
Днями святковими, буднями сір

Євген Федчук
2024.04.21 14:49
Стояв травневий ясний, свіжий ранок.
Вже сонце освітило куполи
Софії. Ніч майнула наостанок
За Гору. Пташки співи завели.
Грайливі горобці чогось зчепились
У поросі. Знайшли, напевно, щось.
А сонні голуби на те дивились
Зі стріхи. Сонце вище піднял

Ігор Шоха
2024.04.21 11:43
Життя таке, що їде дах,
та поки дибаємо далі,
воно збувається у снах
як репетиція реалій.
Ховатися немає де,
хоча і мусимо – подалі:
на Марсі, Місяці... ніде,
якщо і досі де-не-де
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Видива природи і уяви
Образ твору Зі мною тут - мої Боги,
Моя містерія і казка,
Природи ласка навкруги,
Щасливий спів мойого птаства.

В озернім сяєві тепла
Позує качечка на плесі,
Мов спеціально припливла –
Весняних зірка фотосесій.

З царівною-весною вдвох
Свої встановлюєм закони,
Нам дуба оксамитний мох –
Немов на трон – м"яка попона.

Зелені пагони трави –
Мов лагідні списи природи…
- Торішнє листя вістрям рви, -
Шепочуть між собою гордо.

Напівпохмурі небеса
Хапливо смокчуть манну хмарну,
Що родить дощ і нависа
На землю маревом туману.

17.04. 7519 р. (Від Трипілля) (2011)




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2022-04-24 06:16:49
Переглядів сторінки твору 371
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (6.329 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.728
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія фентезі
Візуальна поезія
Автор востаннє на сайті 2024.04.23 14:07
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-04-24 06:17:31 ]
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-04-17 18:58:43 ] - відповісти

Брате, могутньо!))!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-04-17 19:01:25 ] - відповісти

Дякую, мій борвійний брате!)))
Оце щойно з природи.


Отправить
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2011-04-17 18:58:47 ] - відповісти

Напівпохмурі небеса
Хапливо смокчуть манну хмарну,
Що родить дощ і нависа
На землю маревом туману. - це просто чудово!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-04-17 19:04:04 ] - відповісти

Василю, відчував, що наче нічого вийшло, але щоб аж так... Слава Богам, особливо Велесу й Дажбогу! Дякую, обнімаю! Натхнення!


Отправить
ННН ННН (Л.П./Л.П.) [ 2011-04-17 19:07:08 ] - відповісти
Вітаю, Братику Ярославе!

Гарна у тебе весна!
... весняні квіти стеляться до ніг-
і обіймають котики вербові.
Весна! Який прекрасний світ!
Душа летить навстріч любові.

Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-04-17 19:13:03 ] - відповісти

Так гарно сьогодні на природі, просто чудо. Нафотографував багато. Коли навчуся зменшувати фотки, буду їх тут друкувати.
Дякую, сестричко, котики у тебе ніжні. Тут, біля мене вони вже - пагони.


Отправить
ННН ННН (Л.П./Л.П.) [ 2011-04-17 19:17:57 ] - відповісти
А в нас - хмарно, і ще не дуже тепло, хоча фіалки, барвінок, та інші квітки цвітуть вже від початку квітня!
(як будеш мати час - глянеш на "контактах" - там в мене є деякі квіточки, вже цьогорічні)

Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-04-17 19:20:17 ] - відповісти

Є і в нас хмарність, але порівняно з попередніми перепадами і дощами то сьогодні - чудово, наскільки може бути чудово нині!
Гляну, добре.


Отправить
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-04-17 21:43:02 ] - відповісти

Ярославе, до Патарочки заглянеш,
там і тебе зачепили...)))!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-04-17 23:38:22 ] - відповісти

Вже давно заглядав і коментар написав. Дякую, брате. Нарешті "втулив" своє фото для ілюстрації.)))


Отправить
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2011-04-17 21:58:04 ] - відповісти
Ну, Прохолодненький, усі явки і паролі поздавав!!! Зразу видно, що у Ковпака Вас і близько не було!!!
;-))) А у пана Ярослава таке свіже повітря, що аж у голові паморочиться... Чи то мені здалося, чи то качечка позує?..;-))) Гарно!!!

Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-04-17 23:39:59 ] - відповісти

Позує качечка, позує. Якщо хочете качечку, можу фото замінити, бо це - моє - пташиний хор співає на гілках. Упіймав наближеною камерою. Дякую.))))


Отправить
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-04-17 22:04:04 ] - відповісти

То я про тебе турбуюсь,
Ярослав носа не каже,
все дихає!!!)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-04-17 23:42:02 ] - відповісти

Уже надИхався й понадихАвся, вже час - під вихлопну трубу міста, щоб очуняти і увійти у звичну смородливу колію.)))


Отправить
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2011-04-17 22:10:11 ] - відповісти
Ну, ДЯКУЮ, Прохолодненько-турботливий, якого імпресаріо мені Вербова неділя подарувала!!! ;-))) Рада, що не довелося Вам воювати під проводом Ковпака.;-)))

Отправить
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-04-17 22:24:44 ] - відповісти

От дався Вам Ковпак)))
А дорогою смерти от Белостока до Минска слабо?-
это так,- виртуальные воспоминания...
Достали)))


Отправить
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-04-17 23:31:14 ] - відповісти

Природа надихає всіх -
Дарує зАдуми і мрії...
Якби Ти ще частІше міг
Робить сеанси терапії!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-04-17 23:44:52 ] - відповісти

Може, на тому тижні, після православного великодня
будуть сеанси трохи частіші, раз ти просиш, Іване. З моїми фотами. Шкода, що тут такі маленькі розміри у нас, якби хоч трохи збільшити.)))


Отправить
Ірина Зелененька (М.К./М.К.) [ 2011-04-18 12:52:29 ] - відповісти

Ніжна весна у віршах!
Щиро


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-04-19 07:41:07 ] - відповісти

Щиро дякую, Ірино!



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-04-24 06:18:11 ]

Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2011-04-18 15:58:21 ] - відповісти

У вірші, Ярославе, ти наче поставив знак рівності між людиною і природою.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-04-19 07:43:29 ] - відповісти

Цікава думка, Вікторе! Може ж ми таки справді діти природи, а не її визискувачі чи упирі!
Дякую за увагу!


Отправить
Віктор Ох (Л.П./Л.П.) [ 2011-04-19 00:05:04 ] - відповісти

Гарно! Такий соковитий пейзаж!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-04-19 07:44:23 ] - відповісти

Дякую, Вікторе! Радий, що сподобалось.


Отправить
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-04-24 12:44:22 ] - відповісти

Христос воскрес!!!
Вітаю Вас, Ярославе, із Великоднем!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-04-26 21:48:06 ] - відповісти

Хоч я і не святкую це свято, але дякую за добрий намір, Василю!


Отправить
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2011-05-18 08:28:23 ] - відповісти

Ваші твори не тільки сповнені любові до природи, а й передають її життєву енергію. Читаєш - і зразу відчуваєш її. Дякую за таку чудову містерію і казку, частинкою якої ми справді є.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-05-19 00:47:59 ] - відповісти

Щиро дякую, дорога Олесю!