ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2024.04.18 08:39
Якщо серця співають, то вона, мов пісня.
Солодка чи гірка, але в житті не прісна.
І пишуться вірші, сонети й навіть оди.
І з розуму бентежно чарівниця зводить.
А очі набувають сонячного блиску,
І ось вона велична зовсім близько-близько.
Пірнають в г

Микола Соболь
2024.04.18 08:26
Циклопу треба жертва, voila,
і він знайшов її в центрі Европи,
нема потвори гірше москаля,
не люди, а трикляті азіопи.
У світі всі стурбовано мовчать.
Не можна, кажуть, монстра турбувати.
Коли вода затопить Арарат,
то хай потопить й полчища сохатих

Леся Горова
2024.04.18 08:16
Не ласкає нас море життєве лазурними хвилями.
Не втішають його буруни, у вітрах неприкаяні.
Ми - дві чайки утомлені, низько літаємо й квилимо.
І чи крила піднімуть у завтра, напевно не знаємо.

Ми з тобою - дві чайки. І берег в такій невідомості.
З-

Віктор Кучерук
2024.04.18 05:58
Ширяє ластівка над мною
І так щебече угорі,
Що довго мовчки я не встояв
У співом збудженім дворі.
Почав підспівувати пташці –
І звеселіли небеса, –
І у конвалієвій чашці
Заграла перлами роса.

Іван Потьомкін
2024.04.17 21:42
У густому лісі, на дубі крислатім,
Знайшли собі хату
Орлиця та кішка, та свиня кирпата.
Орлиця вподобала собі верховіття,
Кішка полюбила над усе на світі
Просторе дупло. А свиня кирпата
Внизу оселилась: жолудів багато.
Жили тихо й мирно. Кожен сам

Ігор Деркач
2024.04.17 14:19
А це не раша почала війну
та і Європа, нібито, не винна,
що не одну
годує звірину
і поїть її кров’ю України.

***
А нами управляють не каліки,

Микола Дудар
2024.04.17 09:42
Основне завдання курсу —
Бути кращим в черзі знань…
І не бути сліпим буслом
Поміж зібраних питань…
Раптом хтось візьме і бовкне
Щось про славу, про медаль…
Якщо він… ще й осінь жовкне —
Стелить паморозь печаль…

Світлана Пирогова
2024.04.17 08:45
А-ж гілля гнеться бузу від суцвіть,
Р-анкові пахощі несуться в світ,
О-бласкані промінням золотим,
М-агічно ваблять запахом крутим.
А кущ танцює з вітерцем танок
Т-акий щасливий з вихором думок.
Улад, у такт шепоче, шурхотить

Леся Горова
2024.04.17 07:58
Розцвів бузок, тремтить бузкове світло
Пронизуючи тисячі квіток,
Недавно лиш зима була, а літо
Із травня прокладає вже місток.

Ще вчора квітень з холодом на пару
Не знав, куди зробити перший крок.
А позлітали з абрикос тіари

Артур Курдіновський
2024.04.17 06:34
У цій війні я сам себе зустрів.
Перегорнув минулого сторінку.
Якого кольору у серці гнів?
Чи є напівтони? Чи є відтінки?

Ні! Він червоний - кров моїх бійців
І чорний, наче вдовина хустинка.
Він має присмак одностайних слів,

Микола Соболь
2024.04.17 06:27
Ніби в камертон у підвіконня
барабанить до світанку дощ,
від цієї музики безсоння…
І у тебе кажеш? Так отож.
Звикли ми до сніжної завії
та раптово десь пішла зима
і тепер дощитиме стихія
нотами грайливо усіма.

Віктор Кучерук
2024.04.17 05:37
Затьмарить час чийсь світлий образ
І швидко змовкне друга клич, -
І хтось не дасть пораду добру
За просто так чи могорич.
Минеться біль і жаль за чимось
Більш не терзатиме єство, -
І не влаштують ритми й рими
Мені поезій торжество.

Гриць Янківська
2024.04.17 00:24
Аж раптом – ніч. На згарищі вітрів
Бузкова мить не випускає з круга.
І яв мені – недбало зшита чуга,
А сон мені – бездоння рукавів.

Кружляй мене! Одним із тих кружлянь
Під спів горян, у попелі натуги!..
Аж раптом – день порозриває пруги

Іван Потьомкін
2024.04.16 23:09
Якщо не зведе Господь дім,
Марні зусилля тих, хто його будує.
Якщо не встереже Господь місто,
Намарне старається варта.
Надаремне ви рано встаєте,
Допізна сидите, їсте хліб печалі.
Навіть уві сні Він дасть усе те тому,
Кого любить.

Юрко Бужанин
2024.04.16 22:33
Тут колись росли кущі кизилу,
А тепер - потрісканий асфальт...
Всі сліди мого дитинства змило
Дощем-часом у тайну скрижаль.

Найріднішим йду на світі містом...
Порух вітру - в серці резонанс.
А під сірим снігом, жовтим л

Володимир Каразуб
2024.04.16 20:19
Це безліч сонць зійшло на небесах
Звабливих щік, що з них складе сузір’я
Поезія торкаючи вуста
Сльозою радості, сльозою сновидіння.
А ти — язичник, що вершить обряд
І прагне трунку від сосків Астарти;
Холодний мармур, що ховає плаття
В мережі рік
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Степан Коломиєць
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 * * *
Образ твору Хіба, скажи, тебе неволю?
Лише терзаюсь крадькома…
Я звик уже до цього болю,
Де тільки тінь твоя німа

Небесним сяйвом величавим
Туманні розрізає сни –
В моїй мальована уяві –
Витає янголом ясним.

І сяє сонечком – так зрідка,
І пестить променем тепла…
Кохання білая лебідко,
Чом доленька не вберегла

Тебе - єдиную – для мене,
Лишивши спомини сумні
На всім житті моїм стражденнім,
Як білий саван у труні?!

31.12.7520 р. (Від Трипілля) (2012)

Дажбогів гай, Конча Озерна.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2022-04-24 06:06:20
Переглядів сторінки твору 178
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (6.329 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.768
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2024.04.15 16:17
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-04-24 06:06:56 ]
Катерина Ільїна (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-26 11:38:59 ] - відповісти

Вірш западає глибоко в душу. Аж "мурашки" по шкірі... Дякую!


Отправить
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-26 12:39:30 ] - відповісти

Пане Ярославе, Ваша інтимна лірика дуже гармонійна...
Я Вам завжди вірю.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-05-26 13:21:52 ] - відповісти

Щиро дякую і Вам, Катерино! І в печалі тепер у мене є своя радість!)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-05-26 13:22:56 ] - відповісти

Дякую, дорога Лесю! Намагатимусь не підвести Вашу читацьку довіру!)))


Отправить
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-05-26 19:00:53 ] - відповісти

В печалі радість - особлива.
І той її пізнає,
Хто, не ждучи в розлуці дива,
Кохає...

Гарно, Ярославе!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-05-26 20:31:30 ] - відповісти

Дякую, Володю! Мудрий і майстерний коментар вийшов у тебе. Можна друкувати, як окремий вірш.)))


Отправить
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-05-26 20:37:36 ] - відповісти
Романтично, сентиментально, щиро!!

Отправить
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-05-26 21:35:21 ] - відповісти

Романтично. Зворушливо. Щемно.Проймає...


Отправить
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2013-05-26 22:35:32 ] - відповісти

Приєднуюсь до усіх коментів)))


Отправить
Анатолій Криловець (М.К./М.К.) [ 2013-05-26 22:47:34 ] - відповісти

Славно, Ярославе, славно! І сумовито.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-05-26 23:17:14 ] - відповісти

Ксеню, щиро дякую! Нетхнення Вам!)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-05-26 23:17:44 ] - відповісти

Світлано, дуже дякую, зворушений!)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-05-26 23:20:53 ] - відповісти

Таню, сердечно дякую! Треба робити фест поезії в Миколаєві. Дмитро Кремінь казав мені, що там був фестиваль ще у 1968 році і Павличко там брав участь! Подумайте над цим! Сьогодні в Києві був "Севама"-фест у Оксани Яблонської. Чудово все пройшло в музей Павла Тичини!)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-05-26 23:21:54 ] - відповісти

Анатолію, щиро дякую за високе поцінування! Мабуть, така природа кохання...)))


Отправить
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2013-05-27 06:37:54 ] - відповісти

Вірш повний життєвого драматизму та невмирущої закоханості.


Отправить
Світлана Сторожівська (М.К./Л.П.) [ 2013-05-27 10:36:20 ] - відповісти

Довершено і образно різноманітно! Сподобалось:)


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-05-27 20:10:38 ] - відповісти

Щиро дякую, друже Вікторе! Натхнення зичу!)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-05-27 20:11:14 ] - відповісти

Дякую, дуже радий, Світлано!)))