Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-17 15:08:58 ] - відповісти
И я «порву» читателей верлибром,
Как Римский папа проповедью – Рим. - як на мене - це цілковите богохульство... не можна так...
По-друге, твір можна було б написати й українською мовою...
По-третє твір Чорнявої Жінки правильний, логічний, поетичний (це не підлабузництво до Ч.Ж.) і підстав для пародії - я не бачу; тому це НМСД не пародія, а твір навіяний прочитанням твору Ч.Ж.
З повагою, Костянтин.

Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-06-17 16:59:45 ] - відповісти

Костю, дорогий! Ви вирішили погратися у принципового критика? Дивіться, аби це захоплення не переросло у критиканство і позерство. Бо спостерігаю деяку нарочитість, як у Ваших віршах, так і коментарях.
Тепер по пунктах. Щодо Папи римського, то Ви не вчитались або дуже зашорені релігійністю. Це - комплімент Папі, якщо так нормально вдуматись.
По-друге, у тому й майстерність пародиста, що він може не лише українською, а й тією мовою, котрою написаний вірш.
По-третє, уважно вичитуйте свої коментарі. Ваша фраза "твір Чорнявої Жінки правильний, логічний, поетичний (це не підлабузництво до Ч.Ж.) - за логікою твір Чорнявої жінки - це підлабузництво її твору до неї самої. А правильно було б написати - "твір Чорнявої Жінки правильний, логічний, поетичний (це не підлабузництво до Ч.Ж. на відміну від Вашого).
Щодо підстав до пародії, яких Ви не бачите. Пародії бувають різні, не лише критично-сатиричні), а й гумористичні, як ця (хоч і в ній є елементи сатири, і деякі коментатори на це вказали - і це є доказ непідлабузництва мого), і є дружні шаржі, радше як завуальована похвала гарній поезії, а чому б і не похвалити, якщо це гарно...
І тому це не є "твір, навіяний прочитанням твору Ч.Ж.), а таки пародія. А навіяна, вона не твором Ч.Ж., а твором, знову ж таки - (ПАРОДІЄЮ!) Івана Гентоша на цей же твір Чорі. Зайдіть на його сторінку і побачите.
З повагою і вдячністю за критику.


Отправить
Ірина Зелененька (М.К./М.К.) [ 2011-06-17 15:09:21 ] - відповісти

Чудесно-весело!
Щиро.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-06-17 17:00:37 ] - відповісти

Дякую, моя високоталановита землячко.


Отправить
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2011-06-17 15:45:35 ] - відповісти

Супер, брате! Весело.
Особливо сподобалась зона і менует. Прозорі асоціації!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-06-17 17:01:36 ] - відповісти

Радий, дякую, друже. Радію і за твій чудовий вірш.


Отправить
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-06-17 16:07:17 ] - відповісти

І мені теж сподобався Ваш Вірш, пане Ярославе!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-06-17 17:03:07 ] - відповісти

Спасибі, мила Маріанно! Натхнення Вам!


Отправить
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2011-06-17 16:14:44 ] - відповісти

Далися вам ті жаби ))))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-06-17 17:06:14 ] - відповісти

Ви ж знаєте, Юлю, лелеки до них завше "нерівно" дихають. )))


Отправить
Олександр Зубрій (Л.П./М.К.) [ 2011-06-17 17:31:30 ] - відповісти
Доброго дня, Ярославе!
:-)
Дуже сподобалося:
...И я «порву» читателей верлибром,
Как Римский папа проповедью – Рим...
Богохульства у цих рядках не побачив.
:-)
З повагою...

Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-06-18 00:25:51 ] - відповісти

Дякую, Сашо. Ми не дооцінюємо науку красномовства, яку колись викладав, зокрема і в Києво-Могилянській Академії Феофан Прокопович. Папа не був би папою, якби не "рвав" мирян наскрізь проповідями.
Взаємно з повагою ))


Отправить
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-17 18:02:46 ] - відповісти
Шановний пане Ярославе! Мабуть, Ви праві - щодо "погралися", адже це - віртуальний світ (компьютерні забавки: оці вірші, оці коментарі, оця вся пиха і усе взагалі); тому мені Ваші слова "критиканство і позерство" справжній комплимент, адже я далека від літератури людина, а якщо моя субєктивна думка без наміру кому-небудь дошкулити - когось дратує чи обурює, то достатньо просто сказати - не лізь - і все: я сумлінно виконуватиму настанови й не читатиму і не дописуватиму, адже, коли читаю і бачу невідповідність (у гарних авторів, яким Ви без сумніву є), тому й висловлююсь із почуття поваги і пошанівку до творчості, але якщо комусь це видається блюзнірством, грою, здобуттям якогось незрозумілого піару - воно мені не потрібно: вірші / твори авторі для мене - мають сенс; особи авторів - вторинні, другорядні, адже не імя визначає цінність написаного, а його якість, врешті решт - професійність автора; мої зауваження носять не особистісний характер, а стосуються виключно текстів. ВИКЛЮЧНО ТЕКСТІВ. Ось недавно бачив передачу: "Голос країни", от якби зробити такий експеремент на МП, щоб вірші друкувалися без імені автора, а потім, після отриманих дописів - визначити істинну вартість і творів і читачів, і так званих... "шанувальників". Але не переймайтеся; суть спілкування на ПМ - удосконалення автора, а не конкурс в отриманні найбільшої кількості солодкої вати, жовтеньких смайликів і балів; тому бажаю творчої наснаги і прошу облишити думку щодо моєї гонитви за чимось чи кимось. Без жодної негативної емоції, з незмінною повагою, КОСТЯНТИН МОРДАТЕНКО.

Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-06-18 01:17:28 ] - відповісти

Костю, спасибі за грунтовне роз"яснення, мені чомусь здалося, що Ваш попередній коментар - маленька помста мені за коментар стосовно пихи членів НСПУ на сторінках Романа Голінея. Потім додивився, що це Роман - член НСПУ, а не Ви. Чесно кажучи стосовно Вас не знаю, чи Ви - член цієї організації чи ні (був би вдячний за повідомлення). У спілці Ви буваєте, бачив Вас там, і на вечорах "Севами" теж, активно пишете, так що даруйте, не погоджуся з думкою, що Ви - далека від літератури людина. А щодо невідповідності - мірило чи критерії цієї невідповідності у кожного
своє (свої), тому кожен судить про твір зі своєї дзвіниці, звідси непорозуміння нерідко виникають, бо всі ми в чомусь неоднакові. Але бачення збоку нерідко допомагає, особливо, якщо воно щире.
Мені дуже імпонує думка про публікацію віршів без імені авторів (тоді, мабуть, і відгуки мають писатися без імен), щоб була абсолютна правда у встановленні істинної вартості кожного твору, але навіть критика несправедлива з точки зору критикованого - краща за мовчанку. Це - свідчення того, що твір не залишив байдужим.
Аргумент стосовно публікації без імені переконав мене у Вашій щирості, може я надто емоційно іноді реагую (бо вразливий, як і багато творчих людей), однак прошу і надалі заходити на мою сторінку і безоглядно на когось висловлювати свої думки, бо самовдосконалення неможливе без справедивої критики і самокритики.
Але ота Ваша заувага щодо підлабузництва - дуже
суб"єктивна і прошу Вас відкинути думку про те, що Чорногуз може до когось підлабузнюватись, ким би він не був. Якщо Ви читали хоч одну статтю публіцистичну мого батька - Олега Чорногуза в "ЛітУкраїні" чи "Слові Просвіти" чи "Літ.газеті", то Ви б знали чийого племені-роду
Ярослав Чорногуз. Якби Ви знали суть дискусії моєї стосовно жаб і Ріголетто з "Літавицями", то перша строфа пародії моєї аж ніяк не видалася б Вам підлабузництвом, а іронією (в якій є незгода з їхньою думкою), але доброзичливою і веселою і т.д., не буду аналізувати построфно.
Тому Ваш суб"єктивізм видався мені в дечому надмірним, але дякую за небайдужість і бажання допомогти. Таке прагнення вважаю особливо цінним у спілкуванні
Із щирою повагою



Отправить
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-06-17 19:03:29 ] - відповісти

Я бачу тут два позитивні моменти. Перший - досить вдалий перехід на російську (що не так-то й легко з огляду на те, що людина пише і спілкується українською). І другий - те, що Ви, Ярослав, таки втримались і не перейшли межу :)

Про Римського папу і верлібр мені теж сподобалось, не знаю, чому Костя вбачив у цьому моменті богохульство.
А якщо порівняти реакції на один текст Івана та Ярослава, взагалі цікава картина: один (І.) пішов від зворотного, і в цьому був певний цимес, другий (Я.) - не пішов, але знайшов багато смішних образів. Обидва молодці :)


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-06-18 01:57:27 ] - відповісти

Дякую, Любо. Ви - Соломон у спідниці. І той молодець і той...
Мені дуже нелегко далося оце балансування на межі. Мабуть, допомогла моя професія артиста, яка передбачає перевтілення. Адже довелося йти проти власного характеру рубаки-пародиста, аж декому це здалося підлабузництвом. Але що ж тут "рубати", коли вірш гарний, треба було відійти від особи автора, і просто шукати веселі синоніми, щоб повеселитися. В цьому і особливість м"якої пародії - дружнього шаржу. І в мене такі були - на Павлюка, Луцкову. Хай Костя почитає.
До речі, можна було і загострити. У Бортняка я зустрічав пародію на вірш автора, де все побудовано на переліках, щось подібне до Вашого. Пародія називалась "Що там іще?" - тобто стільки переліків, що вже набридло читати. Але там було сім строф нудних переліків, а у Вас - дві і цікавих образних -лаконічних, так "зачем же" це робити? Розкриваю трохи творчу кухню для початківців-пародистів.
Та й російську корисно було згадати, бо майже не пишу нею. Але неписаний закон пародії - треба пародіювати тією мовою, якою написаний оригінал.
Хоч з усіх правил існують винятки, як у Івана.
Тому дякую за підтримку, бо це було таки випробуванням для мене - позитивна в цілому пародія.






Отправить
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-06-18 02:08:08 ] - відповісти

Ярославе, мені здається, Ви не зовсім правильно зрозуміли Костіни висловлювання, тому переживали дарма. Під "підлабузництвом" він мав на увазі ті характеристики, які він надав моєму віршу (мабуть, у світлі мого гиркання на нього під віршем Романа Голінея). Але я тоді таки розсердилася на нього за зайву категоричність :) І, до речі, кажучи про членство в НСПУ мала на увазі саме Костю. Але згодна з Вами - узагальнювати не слід.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-06-18 02:34:58 ]

А-а-а, то таки Костя - член НСПУ, я зрозумів вірно. От "далекий від літератури"! Став членом спілки і "розпустив хвоста". А треба пдвищити вимогливість насамперед - до самого себе, коли вже ти з квитком членським. А вміння точно висловлюватись - має бути властиве справжньому літератору. Це я стосовно підлабузництва.
Дякую за роз"яснення, Любо. ))


Отправить
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2011-06-18 02:15:40 ] - відповісти

Не вдаючись в деталі, скажу лише свою думку: вірш Чорнявої Жінки вишуканий, відгомін Ярослава Чорногуза - гарний. Чому? Мабуть тому, що Ч.Ж. написала чудову лірику, а Я.Ч. намагався висловити своє відчуття до поезії авторки і усіх Літавиць...


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-06-18 02:48:29 ] - відповісти

Може й так, Оксано, може й так. Вам збоку видніше. Я "Літавиць" люблю - всіх по черзі. На Ніку Новикову вже писав пародію, щоправда невдало. Тепер - на Любу, потім - може на Ганну...
Подобаються Вам "причесані" пародисти і "такие Гоголи, чтобы нас не трогали". А мені колись Ліна Костенко казала: "Я люблю молодих поетів, вони ще
не "причесані" життям, бунтують і щось намагаються в ньому змінити".

Дотепно, викликає посмішку! )))