ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Дудар
2024.04.20 07:21
Обіймаю і… благаю
Не носи до вітру сліз
Він і сам цього не знає,
Що розсіє сльози скрізь…
Хто їх годен позбирати?
Хто посмілиться, скажи?
Ну хіба якщо вже мати…
Це відомо всім — ази

Микола Соболь
2024.04.20 06:52
Війна не розуму, а дронів,
такі реалії буття.
Міста великі – полігони,
а ти у них мішенню став.
Замість примножити красиве,
множим життя людське на нуль.
Якщо хтось вижив це вже диво
під градом мін, ракет чи куль.

Віктор Кучерук
2024.04.20 05:27
Хмарки струмують понад дахом,
Немов сріблясто-біла ртуть,
І, пил здіймаючи над шляхом,
Корови з випасу ідуть.
Звисають яблука та груші,
З донизу зігнутих гілок,
І, мов його хтось міцно душить,
Кричить на Лиску пастушок:

Володимир Бойко
2024.04.19 22:47
Високі небеса, далекі виднокраї,
Галяви і луги виблискують в росі,
Прадавнішні дуби дива оповідають
І молоді гаї чудуються красі.

Там неба голубінь і жовте сяйво поля,
Зо світом гомонить одвічна давнина,
Але ота краса не вернеться ніколи,

Іван Потьомкін
2024.04.19 18:27
Якби товариш Сі
пройшовся по Русі,
тільки Московію
лишив ісконно руським,
на повні груди
дихнуві би світ тоді,
сказавши розбещеній орді
належне їй: "Дзуськи!"

Микола Дудар
2024.04.19 12:49
За чередою череда…
Роки біжать, мов коні
А з неба сочиться вода,
Але не на долоні…
Ступає кожен по землі
Куди — кому, є розклад
Старі похилені й малі
Спішать чомусь на розпад

Світлана Пирогова
2024.04.19 08:13
А я стояла на глухім розпутті.
Гойдались зорі у ставочку.
Шляхи ожина застеляла пруттям,
Немов вдягала оторочку.

І та любов, як квітка на лататті,
Закрилась у вечірню сутінь.
На диво, щезло із душі сум'яття.

Леся Горова
2024.04.19 08:00
Залишся у мені теплом осіннім,
І заходом не гасни у думках.
Бо то давно не мрія, то легка
Рожева тінь пелюстки, то - тремтіння
З чола спадаючого завитка.

То - тріпотіння крил, що не збулися,
Згубились на ходу, незвісно де.

Микола Соболь
2024.04.19 07:14
Пам'ять тобі, друже Варяже,
із Богом покойся, братику.
Слово лихе хіба хто скаже?
Один я пройду Хрещатиком.
Тільки спогад колючим дротом,
де ми до війни приковані.
Повзе крізь дим їдкий піхота,
через міста йде зруйновані.

Віктор Кучерук
2024.04.19 06:07
Посадили квіти
Біля школи діти
І весняна клумба аж вогнем зайшлась, –
Іскорки шафрану,
В полум’ї тюльпанів,
Запашіли жаром з рястом водночас.
Квітів аромати
Стали наповняти

Гриць Янківська
2024.04.18 21:10
Я не сумую, просто – білий вальс,
А думка в пелюстках стоїть безвітрям.
І впала б вже, та звичка, Ісабель!..

А ти чи так дивилась і на нас,
Як на бездення прорваного неба,
Коли ми світ розрізали навпіл?

Євген Федчук
2024.04.18 19:59
Ать-два! Ать-два!
В генерала голова.
Сам придумав, сам зробив.
Мабуть, орден заробив
Ще й підвищення звання.
А все інше – то дурня.
Легко було при Союзі.
Перед старшими – на пузі,

Артур Сіренко
2024.04.18 19:35
Отримав нагороду мовчанням –
Найвищу нагороду нинішніх рапсодів,
Що шиють собі сорочки-мантії
Для буття-блукання в царстві марень,
Братів кіфари, сестер ірландської арфи,
Нагороди сумної білої тиші
Пелюстками анемон посипаної –
Нагороди мовчання

Юрій Гундарєв
2024.04.18 19:12
Уранці 17 квітня російські варвари завдали ракетного удару по Чернігову.
Є загиблі. Багато поранених. Серед них четверо дітей…


Старенький Чернігів - в крові без сил…
Кремлінський палець униз: вбий його!
Святі мовчки виходять з могил.
Сльози в оча

Володимир Каразуб
2024.04.18 19:05
Ти виходиш з будинку, що носить прізвище якогось поета чи композитора,
А вона вже чекає тебе на балконі у свиті з каріатидами
І погляд її, як у звичайного, пристойного інквизитора,
Який знає, що буде далі, а тому милується міськими видами;
А тоді огля

Вікторія Лимар
2024.04.18 15:16
Терпіти несила, мовчати не можу,
бо замість весільного – траурне ложе.
Загинув хлопчина – йому дев’ятнадцять.
В матусі життя обірвалось неначе.

Її зрозуміють лиш ті, що втрачали.
Бо після такого – дорога печалі.
Дорога постійного смутку та болю.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Степан Коломиєць
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Міліциціонерка (бандитська пісня)

(У зв`язку з «Євро-2012» на вулицях Києва з`явилося багато
красунь у фіолетових формах – міліциціонерок)

Образ твору Ах, яка ж там іде струнконога! -
Із києчком гумовим в руці,
Фіолетові форми небоги
Милі ці, милі ці, милі ці!

Милі ці… міліциціонерка!
Грає усмішка там на лиці,
Гляне в очі, немов у люстерко,
І зведеться в зіницях приціл!

ПРИСПІВ:

Арештуй мене, міліцицюнько,
І «браслети» на руки надінь.
Хай озветься у камері лунко
Дзвін шалений, що зветься «Дінь-дінь!»

Я завдам тобі, мила, «роботку» -
Серце в грудях так шпарко: «Йок-йок!»
На твою міліцейську «пілотку»
Вже піднявся бандитський «кийок»!

Нападу я на тебе, як мамба,
Ти «черемхою» бризнеш між брів…
Вже я плачу, ось-ось мені амба,
Від кохання я весь занімів.


ПРИСПІВ:

Арештуй мене, міліцицюнько,
І «браслети» на руки надінь,
Хай озветься у камері лунко
Дзвін шалений, що зветься: «Дінь-дінь!».

Наді мною ти вже – господиня –
Я вдихаю «черемху» волось,
Колихаються груди, мов дині…
Чи мені це наснилось, здалось?!

Напад на міліциціонерку!
І за спробу її «дінь-дінь-дінь»
Запроторить Феміда уперта
До сибірських мене володінь.

ПРИСПІВ:

Тож згадай мене, міліцицюнько,
Між тюремних своїх володінь.
Хай озветься у камері лунко
Дзвін шалений, що зветься «дінь-дінь!»

13-17.06. 7520 р. (Від Трипілля) (2012)




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2022-04-24 05:04:44
Переглядів сторінки твору 862
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (6.329 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.736
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Український шансон
Автор востаннє на сайті 2024.04.15 16:17
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-04-24 05:06:09 ]

Наталя Скосарьова (Л.П./М.К.) [ 2012-06-17 19:50:11 ] - відповісти

Ого! Тут і пародії не втнеш. Кумедно й еротично.
Рада знову зустрітися в ПМ.
:)


Отправить
Люба Світанок (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-17 20:05:01 ] - відповісти

навіть не мілі! - мега_циціаниста пісня )))


Отправить
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-17 20:52:18 ] - відповісти
Зібрався на футбол я того дня
Та не зумів дістатись до арени,
Бо остовпів (це зовсім не брехня)
Від власниці ментовської сирени!!!
Такі там НОГИ, людоньки, спасіть!!!
Ще трішечки і вмлів би, чесне слово.
Така у мене підійнялась хіть,
Що тут її узяти був готовий!!!
Ах ти, міліціянточко, моя,
Які у тебе вигини чарівні!!!
Який футбол?!! Не сплю від того дня,
Пишу вірші ментовській королівні!!!

Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-06-18 00:12:58 ] - відповісти

Вітаю, Наталко, давно не бачились. Дякую за відгук. Якщо дуже захотіти, то можна й пародію-пісню втнути,
он бачите, у Патари виходить. Уже набила руку. В кожній справі головне - тренування і бути у формі.)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-06-18 00:16:42 ] - відповісти

О Любо! Дякую за відвідини і відгук! Мега_циціаниста пісня - це варте уваги! Нова гра слів, яку можна розвинути у продовженні або пародії!)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-06-18 00:29:47 ] - відповісти

Патаро, респект, сонечко! Набили руку на пародіях! Чудово! Тільки якби ще наголос не віршІ, а вІрші, то сказав би, що і майстерно! Подумайте і друкуйте у себе на сторінці, бо он дехто не знає, як тут можна пародію утнути! Цьом!))))


Отправить
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2012-06-18 00:49:53 ] - відповісти

Далеченько запроторили...
Це як за тридев'ять земель.
А так добре все починалося :))



Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-06-18 01:21:40 ] - відповісти

Не кажіть, пане Василю! Але ж за все треба платити, і за любов - теж! Дякую за відвідини!)))


Отправить
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-06-18 08:47:23 ] - відповісти

Весело хуліганите, Ярославе!))) Міліциціонерки - цікавезний неологізм!)


Отправить
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-06-18 12:06:15 ] - відповісти

Ваш вірш і мене надихнув, Ярославе (ні, це не пародія і не переспів):
http://maysterni.com/publication.php?id=78935
:)


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-06-18 12:27:01 ] - відповісти

Привіт, Валерію! Хуліганимо трохи, веселимося, щоб не сумувати! І жінкам веселіше з нами! Дякую за відгук, іду читати!)))


Отправить
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-06-18 14:50:38 ] - відповісти

Вітаю, Ярославе! О, так, почуття гумору у чоловіків жінки цінують чи не більше за все останнє.) Навіть ті, у яких це почуття відсутнє.)


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-06-18 16:40:10 ] - відповісти

Так, це треба взяти на озброєння - почуття гумору - тим, хто ще цього не зробив!))))


Отправить
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-06-18 20:39:44 ] - відповісти

:)


Отправить
Катя Подолянка (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-22 21:06:28 ] - відповісти
У ВАС ТУТ ПОЕТИЧНИЙ РАЙ.
ПРОЧИТАЛА СИНУ, СКАЗАВ СКОПІЮВАТИ, БО ХОЧЕ ВИВЧИТИ НА ПАМ"ЯТЬ.

Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-06-23 13:23:45 ] - відповісти

Якщо завдяки цій пісні у Вашому житті і у житті Вашого сина, Катю, хоч на хвилину був життєво-поетичний рай, то я дуже щасливий!))))