ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Леся Горова
2024.04.25 07:45
В смолистих бурунах лежить рілля.
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.

Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови

Віктор Кучерук
2024.04.25 06:23
Серце сумно защеміло
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск,
Як ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.

Ілахім Поет
2024.04.25 00:03
Вельмишановна леді… краще пані…

Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д

Артур Курдіновський
2024.04.24 21:33
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!

Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,

Сергій Губерначук
2024.04.24 20:00
Шість хвилин, як я прокинувсь.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.

Ілахім Поет
2024.04.24 12:21
Кажуть, він жив непомітно десь в закутку.
І пожинав регіт там, де кохання сіяв,
Начебто думав – троянди ростуть с піску.
Вірив в поезію, як інший люд - в Месію.

Кажуть, вигулював душу свою щодня
Серед рядків, повних сутінків і печалі.
Бачили, йшов

Віктор Кучерук
2024.04.24 05:21
Стали іншими забави,
Як утратив снам число, –
Домальовую в уяві
Те, чого в них не було.
Тішусь образом посталим
Вперше в пам’яті моїй, –
Мрійним розквітом фіалок
Між краями довгих вій.

Артур Курдіновський
2024.04.23 23:40
Фарбує квітень зеленню паркани
Красиво, мов поезії рядки.
Повсюди квітнуть чарівні каштани,
Суцвіття їхні - весняні свічки.

Сезон палкого, ніжного роману,
Коли кохання бережуть зірки.
І мрія незнайома та незнана

Іван Потьомкін
2024.04.23 22:56
Не вирубать і не спалить моє коріння.
Ніде не буть просто пришельцем
Дає мені з дитинства мова України.
Але нема для мене й мов чужих,
Бо кожна начебто вікно у світ,
І тому світ такий безмежний.
Кажуть, епоха книг минула,
А я начебто про це й не чу

Олена Побийголод
2024.04.23 20:00
Із І.В.Царьова (1955-2013)

Самі зміркуйте, в якім дерзанні
з’явилась назва у річки – Вобля!..
А ще – добряча й земля в Рязані:
ввіткнеш голоблю – цвіте голобля.

А потрясіння беріз пісенних!

Світлана Пирогова
2024.04.23 09:40
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує поміж нас,
Хоч зазирають в душі ще зловісні дії,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Єднання сила здійснюює все ж мрію.
І попри труднощі в воєнний час,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує б

Володимир Каразуб
2024.04.23 09:17
І слова, наче, хвилі, хвилі,
Гойдаються, хвилі, мов коми,
І скільки, любові, за ними,
І скільки, іще, невідомих.
І скільки, безмовних, схлипів,
У цьому, голодному, морі,
І лякає, не те, що квилить,
А те, що не може, промовити.

Ілахім Поет
2024.04.23 07:19
Хтось скаже, що банально вию вовком.
Для мене це є блюзом самоти.
На перехресті не простоїш довго.
А на узбіччя тяжко відійти.
Я підкотив би Принцем, наче в казці.
Та побут твій спаплюжити боюсь.
Хтось скаже – меланхолія якась це.
А як на мене, рад

Віктор Кучерук
2024.04.23 04:48
Віддаляється вчорашнє
І послаблюється шум
Од учинків безшабашних,
І від плину мрійних дум.
Тільки згадки пам'ять мучать
Повсякчасно й без пуття
Про, на жаль, скороминуче
Богом дане раз життя.

Хельґі Йогансен
2024.04.22 21:05
Закривавлена, знищена, спалена
Вже не вперше й не вдруге весна.
Вона — звістка, якої чекаємо,
Але досі до нас не дійшла.

У молитвах, прокльонах "оспівана",
Хоч нема її в тому вини.
Почуттями брудними, незрілими

Іван Потьомкін
2024.04.22 10:25
Не блудним сином їхав в Україну
Із того краю, що не чужий тепер мені.
До друзів поспішав, щоб встигнути обняти,
До кладовищ, щоб до могил припасти...
...Вдивлявсь- не пізнавав знайомі видноколи,
Хоч начебто й не полишав я їх ніколи,
Та ось зненацьк
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Гра в чотири ноги (літературна пародія)

Дві пари рук. І піаніно.
Гра, ніби співи в унісон.
Ведемо рух безперебійно
До нижніх, до мажорних зон.
У переливах різні ноти
На слух сплітаємо акорд.
Різкі тональні повороти
Під впливом шкіл і різних мод.
На жаль, кінець. Втомилось тіло
І нотний зорепад погас.
Чомусь бажання відлетіло.
На все приємне є свій час.

Олексій Тичко Гра в чотири руки ...

Дві пари рук. Фортепіано.
Регістри верхні всі – мої.
Іду згори я «тремоляндо»*
По чорних "клавішах" її.
Ми граємо мажорні гами
Усе униз, униз… Туше!**
І от сплітаємось ногами
І розриваєм негліже.
Дві пари ніг там і педалі,
Натискуєм сильніш, сильніш…
- Чого спинився? Далі, далі.
Грай менует мені скоріш.
Різкі тональні повороти
І довгожданий ось момент!
Який кінець! Краплини поту.
Слизький доволі інструмент.

...У нас на ф-но уже "лабає"
Ноктюрни гарно так дочка...
Ось, добрі люди, що буває,
Як грають методом Тичка.

*Тремоляндо – прийом гри на фортепіано.
**Туше – різка атака звуку.

9.08.7519 р. (Від Трипілля) (2011)




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2022-04-22 02:44:45
Переглядів сторінки твору 192
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (6.329 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.775
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Пародії та епіграми
Автор востаннє на сайті 2024.04.25 00:22
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-04-22 02:45:47 ]
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2011-08-09 21:48:57 ] - відповісти

Ярославе, ти так само, як і я вгледів саме в цьому вірші привід для пародії)))
Правда, моя була менш відверта)))
І вона була написана ще на першу редакцію вірша у березні мунулого року)))

Дві пари рук, відро цибулі,
у два ножі і в унісон...
Мішок картоплі... не забули
ще моркви, перцю, патісон...
У переливах звуків кухні:
кипить, шкарчить (і все сире),
тобі я простягала кухля,
рядно на ганчірки, старе...
І погляд у сльозах... і слово:
- Картоплі вічка вирізай!
А ти лишав їх знову й знову
Не кухар, справжній самурай
з мечем - порубана картопля,
лушпиння купа біля ніг...
Рука в борщі сметану топить...
Віват! Ти битву переміг!

http://maysterni.com/publication.php?id=46710
24.03.2010р.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-08-09 22:17:51 ] - відповісти

Ну ось бачиш, Софіє, ми вібруємо однаково в іронічному відчутті і сприйнятті цього вірша. Я його собі ще відзначив тоді, коли Льоша його надрукував на "ПМ", але довго він дозрівав, і ось нарешті.
У тебе класні "кухонні" образи, а я уже не міг оминути свого другого - музичного фаху.
Хай Олексій усміхнеться. Будьмо.


Отправить
Олексій Тичко (Л.П./М.К.) [ 2011-08-09 22:36:32 ] - відповісти

Ярославе, дякую!Якщо відверто, то у першому варіанті(неопублікованому) двозначності допускав і я, щоб трактували як кому хочеться... Але потім передумав і залишив тільки зміст музикальний.Дякую, класно!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-08-09 22:41:21 ] - відповісти

Привіт, Олексію! Радий, що сподобалось. Але бачиш, і в цьому варіанті дещо з пародійних подразників залишилося. Натхнення тобі. Буде вже і мені з чим приїхати в Городище.


Отправить
Олексій Тичко (Л.П./М.К.) [ 2011-08-09 22:46:38 ] - відповісти

Привіт, я якраз над цим працюю, все іде по плану...Як усе на 100% узгоджу(сценарій) зателефоную і доповім.На цей момент все складається чудово.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-08-09 22:49:03 ] - відповісти

Слухай, Олексо, дай мені якесь посилання, де є твоє слайд-шоу про Умань. На ю-тубі чи ще десь. Дуже хочеться глянути, вже мені розповідають по телефону...


Отправить
Олексій Тичко (Л.П./М.К.) [ 2011-08-09 23:19:45 ] - відповісти

http://nathnennya.ucoz.ru/ - це мій сайт, тут є все, завтра і пародія буде стояти.


Отправить
Оксана Лозова (М.К./М.К.) [ 2011-08-09 23:31:58 ] - відповісти

:) :) :)
Дякую за добрий настрій, Олесію, Ярослпве, Софійко!!!


Отправить
Оксана Лозова (М.К./М.К.) [ 2011-08-09 23:33:16 ] - відповісти

Звиняйте, Ярославе, щось на моєму моніторі літери поменшали...


Отправить
Тамара Шевченко (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-09 23:37:20 ] - відповісти

:))) Тичко побив усі рекорди - на один вірш по дві-три пародії... і це вже не впреше! Браво, Ярославе!


Отправить
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-08-10 13:23:11 ] - відповісти

Ви просто не зовсім в курсі, Тамаро - тут на один вірш Зубрія було аж десять пародій)


Отправить
Тамара Шевченко (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-10 14:12:56 ]

:)))


Отправить
Оксана Лозова (М.К./М.К.) [ 2011-08-10 00:24:01 ] - відповісти

Або нові окуляри куплю, або не буду коментів писати, або в пародисти подамся! Олексію, даруйте, що скоротила (ну не навмисне ж! і тільки на одну літеру) ваше гарне ім’я...


Отправить
Оксана Лозова (М.К./М.К.) [ 2011-08-10 00:26:10 ] - відповісти

А Тамарі теж треба щось робити - у неї "впреше" замість "вперше". Не я одна така. Гарне товариство! Я вас всіх люблю!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-08-10 01:22:44 ] - відповісти

Ой, дуже дякую, Олексію, хвилин 5 подивився, в мене повільно крутить, дуже і дуже романтично, гарно, навіть мій голий торс ухопив у вікні. Всі дівчата - просто квітки-красуні і хлопці-молодці теж. Завтра додивлюсь.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-08-10 01:24:04 ] - відповісти

Оксано, доброї ночі, радий що завітали, що розвеселили разом Вас. Бо все Ви така печальна красуня у нас...


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-08-10 01:51:27 ] - відповісти

Тамаро, скільки літ, скільки зим... Вітаю. Ну а чого ж, Олексій у нас популярний дедалі більше, тому й пишуть, аж гай шумить. Шкода, що тебе не було в Умані цього разу. Дякую за коментар, натхнення тобі.


Отправить
Тамара Шевченко (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-10 13:15:31 ] - відповісти

Оксано, мені вже нічого не допоможе... Не бачу себе, а от других видно відразу! :) Тому смайлик червоніє частенько. Такі вже ці літери пустунки - міняються місцями, лізуть, де не треба... Не життя, а сплошна пародія!
Ярославе! Я була в Умані у сні! До речі, ще й писала на фейсбуці Софійці, що чомусь саме ти мені наснився у блакитній сорочці поряд із високою красунею-брюнеткою із довгим кучерявим волоссям.


Отправить
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-08-10 15:50:32 ] - відповісти

Супер, Ярославе! "Обіграно" перфектно! І фінал чудовий! Ех, чого ж то я в музиці ні бельмеса...


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-08-10 22:00:23 ] - відповісти

Які віщі сни, Тамаро! Цікаво...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-04-22 02:46:24 ]
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-08-10 22:35:21 ] - відповісти

Дякую, Іване! Може, трохи вийшов за межі, але ж хотілося розсмішити трохи.


Отправить
Олексій Тичко (Л.П./М.К.) [ 2011-08-10 23:02:52 ] - відповісти

4 Скіф (Вчора 19:39)
Дві пари рук і піаніно,
Дві пари ніг і негліже,
Картопля, морква, перець, сіно...
Ну як вам отакий сюжет?
На слух плете акорди Льоня,
Туше лабає Ярослав,
Софі пустила у погоню
Міцний кухонних звуків сплав...
Регоче аж до сліз Наталка,
Все рАзом - асорті-салат!
В каструлю бухкає качалка,
Ура! Оле! Банзай! Віват!

На сайті "натхнення"є загадковий дописувач коментів - це його інтерпретація.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-08-10 23:13:09 ] - відповісти

Цікавий, майстерний відгук. Це не ти, Олексію? А мо*
за Скіфом криється хтось типу Валерія Хмельницького.
Це людина - явно з нашого кола, котра нас знає...)))


Отправить
Олексій Тичко (Л.П./М.К.) [ 2011-08-11 17:03:50 ] - відповісти

Скіф - це загадка!Хтось із нашого оточення, а хто?


Отправить
Лілія Ніколаєнко (М.К./М.К.) [ 2011-08-10 23:13:11 ] - відповісти

Привіт! А я печальна красуня номер 2! =)))
Ви, пародисти, для нас як жива вода! (для нас, "печальних" поетів) Що б ми без вас робили! =))))))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-08-11 01:32:19 ] - відповісти

Привіт, моя маленька! Ну, розвеселилася? То напиши щось бадьоре тепер!)))


Отправить
Лілія Ніколаєнко (М.К./М.К.) [ 2011-08-11 13:31:46 ] - відповісти

Ой, не знаю... Я б сама якусь пародію написала! Але для цього треба натхнення, без нього - ніяк! =((


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-08-12 00:04:53 ] - відповісти

Треба дозріти внутрішньо до пародій, на світ дивитись уже не тільки мрійливо, але й іронічно, розумієш? Якщо в тобі цього поки нема, то не буде й іронічного сприйняття поезій інших авторів...))


Отправить
(Л.П./Л.П.) [ 2011-10-11 10:59:19 ] - відповісти
браво!
фортепіано - найеротичніший інструмент:)
це саме той випадок, коли можна сміливо сказати "догрались"!)))

Отправить
(Л.П./Л.П.) [ 2011-10-11 11:00:28 ] - відповісти
і кінцівка - просто бомба! так обіграти прізвище автора!)) перечитую і посміхаюсь!

Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-10-11 16:49:27 ] - відповісти

Веселіться на здоров"я, Сашо! Дуже радий таким експресивним і вдумливим читачам!!! Спасибі! Такі відгуки додають радості і натхнення, чого і Вам бажаю в творчості!)))