ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Дудар
2024.04.19 12:49
За чередою череда…
Роки біжать, мов коні
А з неба сочиться вода,
Але не на долоні…
Ступає кожен по землі
Куди — кому, є розклад
Старі похилені й малі
Спішать чомусь на розпад

Світлана Пирогова
2024.04.19 08:13
А я стояла на глухім розпутті.
Гойдались зорі у ставочку.
Шляхи ожина застеляла пруттям,
Немов вдягала оторочку.

І та любов, як квітка на лататті,
Закрилась у вечірню сутінь.
На диво, щезло із душі сум'яття.

Леся Горова
2024.04.19 08:00
Залишся у мені теплом осіннім,
І заходом не гасни у думках.
Бо то давно не мрія, то легка
Рожева тінь пелюстки, то - тремтіння
З чола спадаючого завитка.

То - тріпотіння крил, що не збулися,
Згубились на ходу, незвісно де.

Микола Соболь
2024.04.19 07:14
Пам'ять тобі, друже Варяже,
із Богом покойся, братику.
Слово лихе хіба хто скаже?
Один я пройду Хрещатиком.
Тільки спогад колючим дротом,
де ми до війни приковані.
Повзе крізь дим їдкий піхота,
через міста йде зруйновані.

Віктор Кучерук
2024.04.19 06:07
Посадили квіти
Біля школи діти
І весняна клумба аж вогнем зайшлась, –
Іскорки шафрану,
В полум’ї тюльпанів,
Запашіли жаром з рястом водночас.
Квітів аромати
Стали наповняти

Гриць Янківська
2024.04.18 21:10
Я не сумую, просто – білий вальс,
А думка в пелюстках стоїть безвітрям.
І впала б вже, та звичка, Ісабель!..

А ти чи так дивилась і на нас,
Як на бездення прорваного неба,
Коли ми світ розрізали навпіл?

Євген Федчук
2024.04.18 19:59
Ать-два! Ать-два!
В генерала голова.
Сам придумав, сам зробив.
Мабуть, орден заробив
Ще й підвищення звання.
А все інше – то дурня.
Легко було при Союзі.
Перед старшими – на пузі,

Артур Сіренко
2024.04.18 19:35
Отримав нагороду мовчанням –
Найвищу нагороду нинішніх рапсодів,
Що шиють собі сорочки-мантії
Для буття-блукання в царстві марень,
Братів кіфари, сестер ірландської арфи,
Нагороди сумної білої тиші
Пелюстками анемон посипаної –
Нагороди мовчання

Юрій Гундарєв
2024.04.18 19:12
Уранці 17 квітня російські варвари завдали ракетного удару по Чернігову.
Є загиблі. Багато поранених. Серед них четверо дітей…


Старенький Чернігів - в крові без сил…
Кремлінський палець униз: вбий його!
Святі мовчки виходять з могил.
Сльози в оча

Володимир Каразуб
2024.04.18 19:05
Ти виходиш з будинку, що носить прізвище якогось поета чи композитора,
А вона вже чекає тебе на балконі у свиті з каріатидами
І погляд її, як у звичайного, пристойного інквизитора,
Який знає, що буде далі, а тому милується міськими видами;
А тоді огля

Вікторія Лимар
2024.04.18 15:16
Терпіти несила, мовчати не можу,
бо замість весільного – траурне ложе.
Загинув хлопчина – йому дев’ятнадцять.
В матусі життя обірвалось неначе.

Її зрозуміють лиш ті, що втрачали.
Бо після такого – дорога печалі.
Дорога постійного смутку та болю.

Козак Дума
2024.04.18 10:34
Політики, філософи, експерти…
Усіх несила і порахувать!.
Куми, свати, недоумки і смерди –
ота наразі «королівська рать»
аналізує, пророкує, пише,
висвітлює, доводить, викрива,
розбурхує і каламуте тишу…
Ярять і шаленіють нувориші –

Микола Дудар
2024.04.18 09:44
Люблю какао в молоці…
Моє їм привітання --
То друзі справжні, молодці
А особливо зрання…
Тако сьорбнеш ковточок їх
І завібрірує щодення…
І не згадати буде гріх
Любязність їх, і ймення…

Світлана Пирогова
2024.04.18 08:39
Якщо серця співають, то вона, мов пісня.
Солодка чи гірка, але в житті не прісна.
І пишуться вірші, сонети й навіть оди.
І з розуму бентежно чарівниця зводить.
А очі набувають сонячного блиску,
І ось вона велична зовсім близько-близько.
Пірнають в г

Микола Соболь
2024.04.18 08:26
Циклопу треба жертва, voila,
і він знайшов її в центрі Европи,
нема потвори гірше москаля,
не люди, а трикляті азіопи.
У світі всі стурбовано мовчать.
Не можна, кажуть, монстра турбувати.
Коли вода затопить Арарат,
то хай потопить й полчища сохатих

Леся Горова
2024.04.18 08:16
Не ласкає нас море життєве лазурними хвилями.
Не втішають його буруни, у вітрах неприкаяні.
Ми - дві чайки утомлені, низько літаємо й квилимо.
І чи крила піднімуть у завтра, напевно не знаємо.

Ми з тобою - дві чайки. І берег в такій невідомості.
З-
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Меланія Дереза
2024.02.08

Ольга Чернетка
2023.12.19

Галюся Чудак
2023.11.15

Лінь Лінь
2023.10.26

Світлана Луценко
2023.07.27

Гельґа Простотакі
2023.07.15






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тамара Швець (1953) / Проза

 Мандрівка у світ знань
25.01.22 Путешествие в мир знаний – познавательно
В этот день в мире отмечаются
• США День ирландского кофе , День собственной комнаты, День противоположности , День штата Флорида , День наблюдения за погодой, День инфузионной медсестры.
Индонезия - День питания, Гондурас - Женский день
Египет - День полиции Ангола - День города Луанда
• День Бетико Круса в Аруба
Индия - День туризма , День штата Химачал-Прадеш ,

День студенчества (Татьянин день).
В Татьянин день, который по новому стилю отмечается 25 января, в 1755 году императрица Елизавета Петровна подписала указ «Об учреждении Московского университета», и Татьянин день стал официальным университетским днем, в те времена он назывался Днем основания Московского университета. С тех пор Святая Татиана считается покровительницей студентов. Кстати, само древнее имя «Татиана» в переводе с греческого означает «устроительница».

Сначала этот праздник отмечался только в Москве, но весьма торжественно и пышно. По описаниям современников, ежегодное празднование Татьяниного дня было для Москвы настоящим событием. Оно состояло из двух частей: непродолжительной официальной церемонии в здании Московского университета и шумного народного гуляния, участие в котором принимала почти вся столица.

Затем последовал Указ Николая I, в котором он распорядился праздновать дату подписания акта об учреждении Московского университета как официальный праздник студенчества — День студентов. К тому же, с него начинались студенческие каникулы. Празднование «профессионального» дня студентов имело традиции и ритуал — устраивались торжественные акты с раздачей наград и речами.
Несмотря на то, что история праздника своими корнями уходит в далекое прошлое, традиции сохранились и по сей день. Студенты все также отмечают свой праздник . .


Национальный праздник — День рождения выдающегося поэта Роберта Бёрнса (Robert Burns, 25 января 1759 — 21 июля 1796) широко отмечается на его родине в Шотландии. Шотландцы очень гордятся своим знаменитым соотечественником и чтут его память. Праздник проводится не только в Шотландии, но и во многих областях Британии.

День рождения Роберта Бёрнса принято праздновать в форме ужина (так называемого Burns Supper), проводимого по определенному сценарию. Сначала — небольшое сценическое действо, со стихами, песнями и народными танцами. В Шотландии Бёрнс почитается как символ нации, и поэтому день рождения поэта — один из самых любимых праздников в стране холмов — отмечается широко и шумно.

В этот день шотландцы достают из гардеробов национальные костюмы. Килт и рисунок ткани — шотландка — передается только по семейной линии и определяет принадлежность к тому или иному клану. Кланы берут свое начало с давних времен, когда только горцы (шотландцы, живущие в горах, а не на равнине) были разделены на кланы-семьи. Принадлежность к тому или иному клану до сих пор является важной характеристикой шотландской семьи.

Праздничное угощение в день рождения Бёрнса состоит исключительно из блюд шотландской кухни. Хагис традиционно готовился из мелко порубленного ливера барана с добавлением овсянки и специй. Вместе с хагисом на праздничный стол подаются вареный картофель и репа. На десерт знающая хозяйка приготовит кранихен — взбитые сливки с малиной и поджаренными овсяными хлопьями. И, конечно, на столе в этот день — знаменитый шотландский виски.
Бёрнс родился в семье фермера. Еще в школе Роберт начал записывать в тетрадь свои первые стихи. Писал он только о том, что пережил и прочувствовал сам — радость и скорбь, любовь к женщинам, преданность родине. Молодость Бёрнса прошла в нужде и тяжелых трудах и, как это обычно случается, пробудила в нем любовь. У него была бурная полная романов личная жизнь.
Тематика его стихов — это любовь, свобода, шотландская природа и история. Шотландский язык был для него не отмирающим диалектом, а изысканным поэтическим инструментом. Поэзия очаровывает своей простотой, игривостью и удивительной музыкальностью.

Бёрнса превозносят как романтического поэта, однако, его стихи и баллады отражают практичное здравомыслие крестьян, среди которых он вырос. Творчество Бёрнса знаменовало расцвет шотландской поэзии — лирической, земной, сатирической, подчас озорной.

Сейчас нет ни одного шотландского дома, где бы на полках не стояли книги Бёрнса и о Бёрнсе, где не висел бы его портрет. Особенно среди шотландцев популярно стихотворение Бёрнса «В горах мое сердце» (My Heart’s in the Highlands), которое наполнено любовью к Шотландии.

В горах мое сердце... Доныне я там,
По следу оленя лечу по скалам,
Гоню я оленя, пугаю козу,
В горах мое сердце, а сам я внизу.
Прощай, моя родина! Север, прощай —
Отечество славы и доблести край.
По белому свету судьбою гоним,
Навеки останусь я сыном твоим!

Религиозные
Католицизм — день обращения апостола Павла. Лютеранство — память святой валлийской девы Дуйнвен.
Православие — память мученицы Татианы ; память святителя Саввы, архиепископа Сербского (1237);
— память преподобного Мартиниана Белозерского (1483);
— память мученика Мертия (284—305)[3];
— память мученика Петра Авессаломита (Анийского) (309—310)[4];
— память преподобной Евпраксии Тавенисской (393);
— празднование в честь иконы Божией Матери «Акафистная»;
— празднование в честь иконы Божией Матери «Млекопитательница».

Именины
• Католические: Дуйнвен
• Православные: Галактион, Апраксия, Илья, Макар, Мартиниан, Мертий, Пётр, Савва, Силуан, Татьяна

События в мире 25 января:
• 41 — Сенат провозгласил римским императором Клавдия.
• 1479 — Константинопольским договором прекращена 15-летняя война между Венецианской республикой и Османской империей.
• 1554 — в день святого Павла на юго-востоке Бразилии, в долине реки Тиете, португальскими иезуитами был основан город Сан-Паулу.
• 1701 — в Москве основана школа математических и навигацких наук.
• 1708 — в Москве вышла первая русская книга, напечатанная гражданским шрифтом — «Геометрия славенски землемерие» — первый в России печатный учебник по геометрии.
• 1799 — в США запатентована механическая сеялка.
• 1852 — первое представление «Маскарада» М. Ю. Лермонтова в Александринском театре.
• 1878 — в Лейденском университете открылась первая в мире кафедра теоретической физики.
1905 - в Южной Африке найден самый большой алмаз «Куллинан» (3106 каратов).
• 1908 — в Баку поставлена опера Узеира Гаджибекова «Лейли и Меджнун» — первая опера исламского мира.
• 1914 — открыт астероид (780) Армения.
• 1915 — изобретатель Александр Белл провёл первый трансамериканский сеанс телефонной связи (Нью-Йорк — Сан-Франциско).
• 1919 Антанта одобрила план создания Лиги Наций.
1919 в Нью-Йорке открыт самый большой отель в мире «Пенсильвания» (на 2200 номеров).
• 1924 — в Шамони открылись первые зимние Олимпийские игры.
• 1938 — из-за высокой солнечной активности северное сияние наблюдали в Западной Европе.
• 1939 — вокзал Новосибирска принят в эксплуатацию.
1949 Впервые была вручена американская телевизионная премия «Эмми».
• 1964 — в США запущен спутник «Эхо-2», установивший спутниковую связь между США и СССР.
• 1993 — на орбитальной станции «Мир» прошла первая в истории художественная выставка работ Игоря Подольчака.
• 2004 — на поверхность Марса совершил посадку второй американский марсоход «Оппортьюнити».

В этот день родились:
• 750 — Лев IV Хазар , император Византии (775—780).
• 1477 — Анна Бретонская , герцогиня Бретани (1488—1514), жена двух французских королей: Карла VIII и Людовика XII.
• 1585 — Хендрик Аверкамп , нидерландский живописец.
• 1627 — Роберт Бойль , англо-ирландский химик, физик, натурфилософ .
• 1708 — Помпео Джироламо Батони , итальянский живописец .
• 1736 — Жозеф Лагранж , французский математик, механик и астроном.
• 1743 — Фридрих Якоби , немецкий философ.
• 1746 — графиня де Жанлис (Фелисите де Жанлис; ), французская писательница.
• 1759 — Роберт Бёрнс , шотландский поэт, фольклорист.
• 1770 — Адам Ежи Чарторыйский , польский писатель, в 1804—1806 министр иностранных дел Российской империи.
• 1783 — Уильям Колгейт , основатель компании Colgate.
• 1787 — Семён Корса́ков , изобретатель механических устройств, один из первых в мире кибернетиков.
• 1806 Дэниел Маклайз , ирландский художник.
1806 Орест Новицкий , философ, психолог, писатель.
• 1813 — Василий Собольщиков,библиотековед и архитектор, почётный член Императорской Академии художеств.
• 1831 — Константин Леонтьев , философ, литературный критик, социолог, публицист, врач, дипломат.
• 1832 Пауль фон Шеллендорф , генерал.
1832 Иван Шишкин , художник-пейзажист, гравёр-аквафортист.
• 1833 — Евгений Березин , гидрограф, педагог.
• 1841 — Джон Фишер , английский адмирал, барон, первый морской лорд.
• 1860 — Чарлз Кёртис , 31-й вице-президент США (1929—1933).
• 1874 — Уильям Сомерсет Моэм , английский писатель.
• 1881 — Эмиль Людвиг (ум. 1948), немецкий писатель, биограф.
• 1882 — Вирджиния Вульф, английская писательница, литературный критик.
• 1886 — Вильгельм Фуртвенглер, немецкий дирижёр и композитор.
• 1891 — Уильям Буллит , первый посол США в СССР (1933—1936).
• 1899 — Поль-Анри Спаак , бельгийский государственный деятель.
• 1900 — Феодосий Добржанский , американский генетик, энтомолог.
• 1913 Витольд Лютославский , польский композитор и дирижёр.
1913 Иван Рыжов , актёр театра и кино.
• 1917 — Илья Пригожин , бельгийский физик и физикохимик, лауреат Нобелевской премии по химии (1977).
• 1926 — Юсеф Шахин , египетский кинорежиссёр и продюсер.
• 1927 — Том Жобим , бразильский композитор и певец.
• 1928 Игорь Усов , кинорежиссёр, сценарист.
1928 Эдуард Шеварднадзе , президент Грузии (1995—2003).
• 1929 — Бенни Голсон, американский джазмен, саксофонист, композитор.
• 1932 — Валентин Чикин, журналист.
• 1933 — Корасон Акино , президент Филиппин (1986—1992)
• 1935 Станислав Жук , фигурист, тренер .
1935 Антониу Рамалью Эаниш, президент Португалии (1976—1986).
• 1937 — Анж-Феликс Патассе , президент Центральноафриканской Республики (1993—2003).
• 1938 — Владимир Высоцкий,поэт,автор-исполнитель песен, актёр театра и кино.
• 1942 — Эйсебио (Эузебиу да Силва Феррейра;), португальский футболист, обладатель «Золотого мяча».
• 1946 — Вячеслав Добрынин (при рожд. Антонов), композитор, певец.
• 1947 — Тостао (Эдуардо Гонсалвес де Андраде), бразильский футболист, чемпион мира 1970 года
• 1954 — Кей Котти, австралийская мореплавательница, 1-я женщина, совершившая одиночное непрерывное кругосветное плавание.
• 1957 — Андрей Ростоцкий , киноактёр, кинорежиссёр, каскадёр.
• 1959 — Виктор Лосев, футболист, олимпийский чемпион (1988).
• 1962 — Крис Челиос, американский хоккеист, обладатель Кубка Стэнли
• 1967 — Николь Упхофф, немецкая спортсменка-конник .
• 1968 — Каролина Феррас, бразильская актриса кино и телевидения, фотомодель.
• 1970 — Роман Рябцев, певец, автор песен.
• 1973 — Ирина Лашко, спортсменка, чемпионка мира по прыжкам в воду.
• 1975 Миа Киршнер, канадская актриса кино и телевидения.
1975 Сергей Минаев, писатель, публицист, теле- и радиоведущий.
• 1978 Владимир Зеленский, украинский актёр, сценарист, продюсер, телеведущий, 6-й Президент Украины (с 2019).
1978 Денис Меньшов, шоссейный велогонщик.
• 1980 — Хавьер Эрнандес Креус, испанский футболист, чемпион мира .
• 1981 Алиша Киз (наст. имя Алиша Оджелло Кук), американская певица, пианистка, поэтесса и композитор.
1981 Тоше Проески , македонский певец.
• 1982 Ноэми (наст. имя Вероника Скопеллити), итальянская певица.
1982 Максим Шабалин, фигурист (танцы на льду), чемпион мира .
• 1983 — Дмитрий Шепелев, теле- и радиоведущий.
• 1985 — Тина Кароль (при рожд. Татьяна Либерман), украинская певица, актриса, телеведущая.
• 1987 — Мария Кириленко,теннисистка.
• 1989 — Александр Петров, актёр театра и кино.
Собрала из различных источников и перевела на украинский язык 25.01.22

25.01.22 Мандрівка у світ знань – пізнавально
Цього дня у світі відзначаються
• США День ірландської кави, День власної кімнати, День протилежності, День штату Флорида, День спостереження за погодою, День інфузійної медсестри.
Індонезія - День харчування, Гондурас - Жіночий день
Єгипет – День поліції Ангола – День міста Луанда
• День Бетіко Круса в Арубі
Індія - День туризму, День штату Хімачал-Прадеш,

День студентства (Тетянин день).
У Тетянин день, який за новим стилем відзначається 25 січня, в 1755 імператриця Єлизавета Петрівна підписала указ «Про заснування Московського університету», і Тетянин день став офіційним університетським днем, в ті часи він називався Днем заснування Московського університету. З того часу Свята Татіана вважається покровителькою студентів. До речі, найдавніше ім'я «Татіана» у перекладі з грецької означає «упорядниця».
Спочатку це свято відзначалося лише у Москві, але дуже урочисто і пишно. За описами сучасників, щорічне святкування Тетяниного дня було для Москви справжньою подією. Воно складалося з двох частин: нетривалої офіційної церемонії у будівлі Московського університету та галасливого народного гуляння, участь у якому брала майже вся столиця.
Потім був Указ Миколи I, в якому він розпорядився святкувати дату підписання акта про заснування Московського університету як офіційне свято студентства - День студентів. До того ж з нього починалися студентські канікули.Святкування «професійного» дня студентів мало традиції та ритуал — влаштовувалися урочисті акти з роздачею нагород та промовами.
Незважаючи на те, що історія свята своїм корінням сягає далекого минулого, традиції збереглися і донині. Студенти все також відзначають своє свято. .

Національне свято - День народження видатного поета Роберта Бернса (Robert Burns, 25 січня 1759 - 21 липня 1796) широко відзначається на його батьківщині в Шотландії. Шотландці дуже пишаються своїм знаменитим співвітчизником і вшановують його пам'ять. Свято проводиться не лише в Шотландії, а й у багатьох сферах Британії.
День народження Роберта Бернса прийнято святкувати у формі вечері (так званої Burns Supper), що проводиться за певним сценарієм. Спочатку — невелике сценічне дійство з віршами, піснями та народними танцями. У Шотландії Бернс шанується як символ нації, і тому день народження поета — одне з найулюбленіших свят у країні пагорбів — відзначається широко та галасливо.
Цього дня шотландці дістають із гардеробів національні костюми. Кілт і малюнок тканини - шотландка - передається лише по сімейній лінії та визначає приналежність до того чи іншого клану. Клани беруть свій початок з давніх-давен, коли тільки горці (шотландці, що живуть в горах, а не на рівнині) були розділені на клани-сім'ї. Приналежність до того чи іншого клану досі є важливою характеристикою сім'ї Шотландії.
Святкове частування в день народження Бернса складається виключно із страв шотландської кухні. Хагіс традиційно готувався з дрібно посіченого лівера барана з додаванням вівсянки та спецій.Разом з хагісом на святковий стіл подаються варена картопля та ріпа. На десерт знаюча господиня приготує краніхен - збиті вершки з малиною та підсмаженими вівсяними пластівцями. І, звичайно, на столі цього дня — знаменита шотландська віскі.
Бернс народився сім'ї фермера. Ще у школі Роберт почав записувати у зошит свої перші вірші. Писав він лише про те, що пережив і відчув сам - радість і скорбота, любов до жінок, відданість батьківщині. Молодість Бернса пройшла в злиднях і важких працях і, як це зазвичай трапляється, пробудила в ньому любов. У нього було бурхливе повне романів особисте життя.
Тематика його віршів – це кохання, свобода, шотландська природа та історія. Шотландська мова була йому не відмираючим діалектом, а вишуканим поетичним інструментом. Поезія зачаровує своєю простотою, грайливістю та дивовижною музичністю.
Бернса звеличують як романтичного поета, однак, його вірші та балади відображають практичне розсудливість селян, серед яких він виріс. Творчість Бернса знаменувало розквіт шотландської поезії - ліричної, земної, сатиричної, часом пустотливої.
Зараз немає жодного шотландського будинку, де б на полицях не стояли книги Бернса і про Бернса, де не висів би його портрет. Особливо серед шотландців популярним є вірш Бернса «В горах моє серце» (My Heart's in the Highlands), наповнений любов'ю до Шотландії.
У горах моє серце... Дотепер я там,
По сліду оленя лечу по скелях,
Гоню я оленя, лякаю козу,
У горах моє серце, а сам унизу.
Прощавай, моя батьківщина! Північ, прощай
Батьківщина слави та доблесті край.
По білому світу долею гонимий,
Назавжди залишусь я сином твоїм!

Релігійні
Католицизм – день навернення апостола Павла. Лютеранство – пам'ять святої валлійської діви Дуйнвен.
Православ'я - пам'ять мучениці Татіани; пам'ять святителя Сави, архієпископа Сербського (1237);
- Пам'ять преподобного Мартініана Білозерського (1483);
- Пам'ять мученика Мертія (284-305) [3];
- Пам'ять мученика Петра Авесаломіта (Анійського) (309-310) [4];
- Пам'ять преподобної Євпраксії Тавениської (393);
- святкування на честь ікони Божої Матері "Акафістна";
— святкування на честь ікони Божої Матері «Млекопитачка».

Іменини
• Католицькі: Дуйнвен
• Православні: Галактіон, Апраксія, Ілля, Макар, Мартініан, Мертій, Петро, Сава, Силуан, Тетяна
Події у світі 25 січня:
• 41 - Сенат проголосив римським імператором Клавдія.
• 1479 - Константинопольським договором припинено 15-річну війну між Венеціанською республікою та Османською імперією.
• 1554 - у день святого Павла на південному сході Бразилії, в долині річки Тієте, португальськими єзуїтами було засноване місто Сан-Паулу.
• 1701 - у Москві заснована школа математичних та навігацьких наук.
• 1708 - у Москві вийшла перша російська книга, надрукована цивільним шрифтом - "Геометрія словенський землемір" - перший в Росії друкований підручник з геометрії.
• 1799 - у США запатентована механічна сівалка.
• 1852 - перша вистава «Маскараду» М. Ю. Лермонтова в Олександринському театрі.
• 1878 – у Лейденському університеті відкрилася перша у світі кафедра теоретичної фізики.
1905 – у Південній Африці знайдено найбільший алмаз «Куллінан» (3106 каратів).
• 1908 - в Баку поставлено оперу Узеїра Гаджибекова "Лейлі і Меджнун" - перша опера ісламського світу.
• 1914 – відкритий астероїд (780) Вірменія.• 1915 - винахідник Олександр Белл провів перший трансамериканський сеанс телефонного зв'язку (Нью-Йорк - Сан-Франциско).
• 1919 року Антанта схвалила план створення Ліги Націй.
1919 року в Нью-Йорку відкрито найбільший готель у світі «Пенсільванія» (на 2200 номерів).
• 1924 – у Шамоні відкрилися перші зимові Олімпійські ігри.
• 1938 – через високу сонячну активність північне сяйво спостерігали у Західній Європі.
• 1939 - вокзал Новосибірська прийнято в експлуатацію.
1949 Вперше було вручено американську телевізійну премію «Еммі».
• 1964 - у США запущений супутник «Ехо-2», який встановив супутниковий зв'язок між США та СРСР.
• 1993 – на орбітальній станції «Мир» відбулася перша в історії художня виставка робіт Ігоря Подольчака.
• 2004 - на поверхню Марса здійснив посадку другий американський марсохід «Опортьюніті».
Цього дня народилися:
• 750 - Лев IV Хазар, імператор Візантії (775-780).
• 1477 - Ганна Бретонська, герцогиня Бретані (1488-1514), дружина двох французьких королів: Карла VIII і Людовіка XII.
• 1585 - Хендрік Аверкамп, нідерландський живописець.
• 1627 - Роберт Бойль, англо-ірландський хімік, фізик, натурфілософ.
• 1708 - Помпео Джіроламо Батоні, італійський живописець.
• 1736 - Жозеф Лагранж, французький математик, механік та астроном.
• 1743 - Фрідріх Якобі, німецький філософ.
• 1746 - графиня де Жанліс (Фелісіте де Жанліс; ), французька письменниця.
• 1759 - Роберт Бернс, шотландський поет, фольклорист.
• 1770 - Адам Єжи Чарторийський, польський письменник, в 1804-1806 міністр закордонних справ Російської імперії.
• 1783 - Вільям Колгейт, засновник компанії Colgate.
• 1787 - Семен Корсаков, винахідник механічних пристроїв, один з перших у світі кібернетиків.
• 1806 Деніел Маклайз, ірландський художник.
1806 Орест Новицький, філософ, психолог, письменник.
• 1813 - Василь Собольщиков, бібліотекознавець та архітектор, почесний член Імператорської Академії мистецтв.
• 1831 - Костянтин Леонтьєв, філософ, літературний критик, соціолог, публіцист, лікар, дипломат.
• 1832 Пауль фон Шеллендорф, генерал.
1832 Іван Шишкін, художник-пейзажист, гравер-аквафортист.
• 1833 - Євген Березін, гідрограф, педагог.
• 1841 - Джон Фішер, англійський адмірал, барон, перший морський лорд.• 1860 - Чарлз Кертіс, 31-й віце-президент США (1929-1933).
• 1874 - Вільям Сомерсет Моем, англійський письменник.
• 1881 - Еміль Людвіг (пом. 1948), німецький письменник, біограф.
• 1882 - Вірджинія Вульф, англійська письменниця, літературний критик.
• 1886 - Вільгельм Фуртвенглер, німецький диригент і композитор.
• 1891 - Вільям Булліт, перший посол США в СРСР (1933-1936).
• 1899 - Поль-Анрі Спаак, бельгійський державний діяч.
• 1900 - Феодосій Добржанський, американський генетик, ентомолог.
• 1913 Вітольд Лютославський, польський композитор та диригент.
1913 Іван Рижов, актор театру та кіно.
• 1917 - Ілля Пригожин, бельгійський фізик та фізикохімік, лауреат Нобелівської премії з хімії (1977).
• 1926 - Юсеф Шахін, єгипетський кінорежисер і продюсер.
• 1927 - Том Жобім, бразильський композитор та співак.
• 1928 Ігор Усов, кінорежисер, сценарист.
1928 Едуард Шеварднадзе, президент Грузії (1995-2003).
• 1929 - Бенні Голсон, американський джазмен, саксофоніст, композитор.
• 1932 - Валентин Чикін, журналіст.
• 1933 - Корасон Акіно, президент Філіппін (1986-1992)
• 1935 Станіслав Жук, фігурист, тренер.
1935 Антоніу Рамал Еаніш, президент Португалії (1976-1986).
• 1937 - Анж-Фелікс Патассе, президент Центральноафриканської Республіки (1993-2003).
• 1938 - Володимир Висоцький, поет, автор-виконавець пісень, актор театру та кіно.
• 1942 - Ейсебіо (Еузебіу і Сілва Феррейра;), португальський футболіст, володар "Золотого м'яча".
• 1946 - В'ячеслав Добринін (при рожд. Антонов), композитор, співак.• 1947 - Тостао (Едуардо Гонсалвес де Андраде), бразильський футболіст, чемпіон світу 1970 року
• 1954 - Кей Котті, австралійська мореплавець, 1-а жінка, яка здійснила поодиноке безперервне кругосвітнє плавання.
• 1957 - Андрій Ростоцький, кіноактор, кінорежисер, каскадер.
• 1959 - Віктор Лосєв, футболіст, олімпійський чемпіон (1988).
• 1962 - Кріс Челіос, американський хокеїст, володар Кубка Стенлі
• 1967 - Ніколь Упхофф, німецька спортсменка-кіннота.
• 1968 - Кароліна Феррас, бразильська актриса кіно та телебачення, фотомодель.
• 1970 - Роман Рябцев, співак, автор пісень.
• 1973 - Ірина Лашко, спортсменка, чемпіонка світу зі стрибків у воду.
• 1975 Міа Кіршнер, канадська актриса кіно та телебачення.
1975 Сергій Мінаєв, письменник, публіцист, теле- та радіоведучий.
• 1978 р. Володимир Зеленський, український актор, сценарист, продюсер, телеведучий, 6-й Президент України (з 2019).
1978 року Денис Меньшов, шосейний велогонщик.
• 1980 - Хав'єр Ернандес Креус, іспанський футболіст, чемпіон світу.
• 1981 Аліша Кіз (наст. ім'я Аліша Оджелло Кук), американська співачка, піаністка, поетеса та композитор.
1981 Тоше Проескі, македонський співак.
• 1982 Ноемі (наст. ім'я Вероніка Скопеліті), італійська співачка.
1982 р. Максим Шабалін, фігурист (танці на льоду), чемпіон світу.
• 1983 - Дмитро Шепелєв, теле- та радіоведучий.
• 1985 - Тіна Кароль (при рожд. Тетяна Ліберман), українська співачка, актриса, телеведуча.
• 1987 - Марія Кириленко, тенісистка.
• 1989 - Олександр Петров, актор театру та кіно.
Зібрала з різних джерел та переклала українською мовою 25.01.22




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2022-01-25 07:47:43
Переглядів сторінки твору 223
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (3.973 / 5.38)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.717
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ЩОДЕННИК
ПЕРЕКЛАДИ ПРОЗИ
Автор востаннє на сайті 2024.04.18 17:55
Автор у цю хвилину відсутній