ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.03.29
14:38
З давніх часів наші предки
використовували різноманітні носії,
на яких можна було б
залишити видбиток,
бо мова носить видбиток усього життя нації.
Та у кожного племя існує свій
- живий носій праслов'янської мови,
які мігрували.
використовували різноманітні носії,
на яких можна було б
залишити видбиток,
бо мова носить видбиток усього життя нації.
Та у кожного племя існує свій
- живий носій праслов'янської мови,
які мігрували.
2024.03.29
14:35
Рівнодення день,
Рівнодення ніч
в рівноважному положенні знаходяться
до годин, до хвилин,
до секунд, точнісінько
завмирають у сезонному зближенні
забезпечено рівність
ночі та дня
Рівнодення ніч
в рівноважному положенні знаходяться
до годин, до хвилин,
до секунд, точнісінько
завмирають у сезонному зближенні
забезпечено рівність
ночі та дня
2024.03.29
14:34
А небо знає
Вся земля горить у війні
Рідну землю Російські вороги знищуюють
Руйнують міста
Світлих дітей вбивають
і ґвалтують та мирних людей вбивають,
калічать і катують
Наче нема Бога на землі
Вся земля горить у війні
Рідну землю Російські вороги знищуюють
Руйнують міста
Світлих дітей вбивають
і ґвалтують та мирних людей вбивають,
калічать і катують
Наче нема Бога на землі
2024.03.29
14:33
Пізної ночі ми з’єдналися знов
І парили ми у бездонному Всесвіті у двох…
Я шаленію, божеволію від тебе…
Розум втрачаю від космічних почуттів,
Які ти даруєш мені у ночі…
Дивлюсь на тебе
І не можу надивитись
Насолоджуюсь твоїми теплими поцілунками
І парили ми у бездонному Всесвіті у двох…
Я шаленію, божеволію від тебе…
Розум втрачаю від космічних почуттів,
Які ти даруєш мені у ночі…
Дивлюсь на тебе
І не можу надивитись
Насолоджуюсь твоїми теплими поцілунками
2024.03.29
14:31
У двох світів Інь та Янь,
Одночасно - два неподільні божества,
Рухлива примарна грань,
Великої межі Інь та Янь.
В цих Інь та Янь є рівновага,
Гармонія світів присутня.
Прагнення брати і віддавати,
І доповнюючи - продовжувати,
Одночасно - два неподільні божества,
Рухлива примарна грань,
Великої межі Інь та Янь.
В цих Інь та Янь є рівновага,
Гармонія світів присутня.
Прагнення брати і віддавати,
І доповнюючи - продовжувати,
2024.03.29
14:30
Високо на горі наш гетьман вельможний
І кошовий отаман стояли.
Їх обирали козаки…
Вони дивилися на краєвид своєї землі
Та на козаків…
Могутні козаки жили там.
Бо козаки воїни величні,
прославлені у віках.
І кошовий отаман стояли.
Їх обирали козаки…
Вони дивилися на краєвид своєї землі
Та на козаків…
Могутні козаки жили там.
Бо козаки воїни величні,
прославлені у віках.
2024.03.29
14:28
Заселені місця племенами
Стали місцем проживання,
І кожне плем’я очолювали різні князі,
Кожний князь судив, водив на бій очолених людей,
Перший був князь у відвазі
І у мудрості своїй,
А коли ставав не здатним до ладу
І боротьби,
Стали місцем проживання,
І кожне плем’я очолювали різні князі,
Кожний князь судив, водив на бій очолених людей,
Перший був князь у відвазі
І у мудрості своїй,
А коли ставав не здатним до ладу
І боротьби,
2024.03.29
14:27
Жили на світі різні племена,
Розкидаючи свої оселі
на різних куточках землі.
Племена оселялися цілим родом
І мали різні імена ці племена:
Різні племена складали свій рід
Наймудріший,
найстаріший вождь цілим родом керував
Розкидаючи свої оселі
на різних куточках землі.
Племена оселялися цілим родом
І мали різні імена ці племена:
Різні племена складали свій рід
Наймудріший,
найстаріший вождь цілим родом керував
2024.03.29
14:25
Сьогодні день святої Трійці
Зібралися три духа:
Бог триєдиний господь, Бог - син і Бог - дух святий вітають
Над Україною в небі,
Допомогти хочуть.
Так святиться вся природа.
Бог - батько творить мир чудовий,
Бог - син спокутує гріхи,
Зібралися три духа:
Бог триєдиний господь, Бог - син і Бог - дух святий вітають
Над Україною в небі,
Допомогти хочуть.
Так святиться вся природа.
Бог - батько творить мир чудовий,
Бог - син спокутує гріхи,
2024.03.29
14:24
Stop telling people
more than need to know
Stop telling people your business.
Some people talk to you
so they can talk about you
Stop explaining yourself
more than need to know
Stop telling people your business.
Some people talk to you
so they can talk about you
Stop explaining yourself
2024.03.29
14:22
Диво - видіння було уві сні, як віщі ночі:
Мені прийшло видіння,
Щось у темряві світилось.
Я спочатку не повірила своїм очам,
Але уві сні з’явилася Свята Марія,
Яка сяяла мов сонце
І очима розмовляє,
Яке диво на Україну чекає
Мені прийшло видіння,
Щось у темряві світилось.
Я спочатку не повірила своїм очам,
Але уві сні з’явилася Свята Марія,
Яка сяяла мов сонце
І очима розмовляє,
Яке диво на Україну чекає
2024.03.29
14:22
One day, someone will
Love you the way you
deserve to be loved
And you won't have to
fight for it.
Your smile, your eyes,
the way you laugh,
Love you the way you
deserve to be loved
And you won't have to
fight for it.
Your smile, your eyes,
the way you laugh,
2024.03.29
14:20
скажіть люди, а що мені буде,
якщо я зроблю хід уперед
скажіть люди, а що мені буде,
якщо я зроблю хід назад.
Так я веду гру світів...
Гра і знову крок та мат!
летять на підлогу шахові фігури.
роблю фігурами хід на угад
якщо я зроблю хід уперед
скажіть люди, а що мені буде,
якщо я зроблю хід назад.
Так я веду гру світів...
Гра і знову крок та мат!
летять на підлогу шахові фігури.
роблю фігурами хід на угад
2024.03.29
14:19
У кожної відьми десь заховано серце.
А хто знайде його — підкорить відьму собі.
Якщо ти і відьма, то я стану володарем зла.
Відьмине щастя – з вітрами злитися,
Свободу – птаха, в себе впустити.
Відьмине щастя – до смерті битися
А хто знайде його — підкорить відьму собі.
Якщо ти і відьма, то я стану володарем зла.
Відьмине щастя – з вітрами злитися,
Свободу – птаха, в себе впустити.
Відьмине щастя – до смерті битися
2024.03.29
14:18
Душа вічна, можливо,
вона приходила на землю один раз.
Душа не вмирає. Залишаючи колишнє місцеперебування,
вони живуть в інших місцях, які знову приймають їх
Без випробувань і бід не минає життя людське
і не буває спасіння душі.
вона приходила на землю один раз.
Душа не вмирає. Залишаючи колишнє місцеперебування,
вони живуть в інших місцях, які знову приймають їх
Без випробувань і бід не минає життя людське
і не буває спасіння душі.
2024.03.29
14:16
Я слухаю та дивлюся на тебе щодня
Я слухаю та дивлюся на тебе щоночі
Ти випромінюєш життя в своїх очах,
В твої очі світяться від щастя.
На тебе бути схожою хочу.
Навчи мене воювати,
Щоб могла захищати я
Та бути героєм своєї країни.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Я слухаю та дивлюся на тебе щоночі
Ти випромінюєш життя в своїх очах,
В твої очі світяться від щастя.
На тебе бути схожою хочу.
Навчи мене воювати,
Щоб могла захищати я
Та бути героєм своєї країни.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
2024.03.26
2024.02.08
2023.12.19
2023.11.15
2023.10.26
2023.07.27
2023.07.15
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Олександр Козинець (2012) /
Проза
Андрій Первозванний
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Андрій Первозванний
Писати першою я нікому не планувала. Однак на моєму обличчі недосвідченого користувача з’являлася усмішка, коли почали надходити сповіщення про взаємні вибори. А я лише годину тому встановила цей додаток!
Андрій написав першим. Узагалі він був першим, від кого я отримала повідомлення в тіндері. Він мені видався привабливим і щирим, був схожий на актора Джеймса Мак-Евоя: глибокі очі, стримана усмішка, проникливий погляд, добре промальовані риси обличчя. Від нього віяло теплом і затишком, мужністю й безпекою. Однак легкий сум у його очах я вловила. А довіряти своїй інтуїції я давно вже звикла!
— Привіт! Запрошую тебе до себе випити вина. — написав він мені. Не ходив довкола — одразу по суті. Це був перший плюс, який я йому щойно віртуально поставила.
Я майже миттєво відповіла, бо знала, для чого встановлювала тіндер. Той факт, що він був першим, хто мені тут написав, викликав у мене бажання дати йому псевдонім «Андрій Первозванний». Тим паче щось божественне в його рисах обличчя було. Навіть коротка доглянута борода пасувала йому й автоматично викликала асоціації з біблійними апостолами.
— А чому б і ні? — написала й додала кілька грайливих смайлів наприкінці.
— Презервативи до вина брати? — написав він друге повідомлення з сором’язливим смайлом.
— У кожної порядної леді вони завжди з собою. — була моя відповідь. Я не здивувалася з його питання. З досвіду знаю, що іноді жінки морочать голову чи тішать своє самолюбство, а коли справа доходить до сексу, вмивають руки й щиро дивуються, як чоловік міг розраховувати на щось більше? Правда, трапляються й чоловіки, які в найбільш відповідальний момент просто вміють «зіскочити», лишивши в душі жінки витоптаний в багні слід свого самовдоволеного «Я». Однак мої наміри були цілком прозорі: я хотіла сексу. І якщо за зовнішність Андрій вже отримав від мене ще один плюс, лишилося перевірити сумісність запахів тіла. Це для мене вкрай важливо, а від іншого я вміла абстрагуватися. Тим паче, судячи з його повідомлень, наші бажання збігалися.
— Я на машині. Тож заїду за тобою, — третє повідомлення від Андрія.
Ще один плюс! — відзначила я. Зручно й комфортно.
— Ок, — відповіла йому й на цьому наше спілкування в тіндері закінчилося.
Андрій чекав мене під під’їздом о двадцятій, як і домовилися. Галантно відчинив переді мною передні дверцята й ми поїхали. Якийсь час мовчали. Я не хотіла порушувати паузу першою, знаючи, що рано чи пізно йому буде некомфортно їхати в тиші — він першим порушить мовчанку. Відчувала, що мій потенційний коханець почувається трохи напружено. Він погладив мою руку, ніби намагаючись заспокоїти мене (але йому це було більше потрібно), й обережно промовив:
— Ти, мабуть, звернула увагу на те, що позаду в машині два дитячі крісла?
— Якщо відверто, то ні. Але коли ти не плануєш везти мене до дітей і дружини, то яке це зараз має значення? Якби лише до дружини, я б, може, ще й погодилася на секс утрьох. А от діти точно не входять до переліку моїх сексуальних фантазій, — з усмішкою промовила я й побачила, що Андрій з полегшенням видихнув.
— У нас триває процес розлучення, — повідомив він мені, ніби виправдовуючи свій вчинок. — І я не знаю, чи була моя дружина вірною мені. У нас двоє дівчат. Старшій шість, молодшій — чотири.
— Можна я тебе про дещо попрошу? — перервала я його розповідь. Можемо до сексу не говорити про твою дружину й сім’ю? — я все ще сподівалася, що до інтиму в нас таки справа дійде. От тільки вся романтика «психологічного збудження» від цієї розмови зникла. Але нічого, можливо, й на краще. Менше прив’язок і очікувань. Секс — та й все на цьому.
Андрій справді намагався зробити мені приємно, але я відчувала, що в думках він був десь далеко. Точніше, я добре розуміла, про що саме були його думки. І це трохи гнітило. Та все ж йому вдалося мене завести. Й коли вдруге, в мить пристрасті, я відчутно впилася нігтями в його спину, він аж розгубився й зупинився, переймаючись, аби не лишилося слідів на його тілі. Одне із неписаних правил багатьох коханців — не лишати по собі жодних слідів. Та вони завжди є, хай і не всім помітні. Бо доторк до іншої душі, а тим паче — до тіла, назавжди залишає слід в нашій пам’яті про цю людину.
Після всього ми пішли на балкон. Він хотів покурити й допити віскі, а мені бракувало свіжого повітря й прохолодного вина.
Там ми повернулися до розмови про його дружину. Я зізналася йому, що працюю психологом. І розуміла, що на цьому вечір задоволень закінчився і треба перемикатись у «робочий режим». Шкода, що гроші в таких випадках недоречно брати. Хоча…
— Знаєш, чому я хотів зустрічі на стороні? Мені це було потрібно, щоб повернутися до сім’ї з відчуттям того, що я чоловік. Бо коли від мене пішла дружина, я був ніби психологічно кастрований нею. Такий її крок за секунду вбив мою самооцінку й потенцію! Я думав, вона знайшла собі кращого й тепер має з ним інтимні стосунки, хоча й говорить мені про вірність. Однак інтиму в нас останні декілька місяців немає. Моя дружина — декоратор. І щоразу, коли є така необхідність, їде до знайомого, аби покрити лаком частину конструкцій, розпиляти потрібної форми фанеру або пофарбувати з балончика в його майстерні старі підсвічники чи пташині клітки. От я й грішу на цього нашого знайомого, гадаючи, що жінка наважилася на такий крок заради нього. Я не знаю, чи зраджувала мені колись дружина, проте якби дізнався про це, то не пробачив би!
— Вибач, а ти зі мною щойно до іспитів готувався чи шпалери клеїв? Чи вам, чоловікам, такі речі за замовчуванням мають пробачати? — не змогла я в цю мить себе стримати.
Андрій одразу почав себе виправдовувати. Наша розмова затягнулася до четвертої години ранку. Вино вже давно вивітрилося. В якийсь момент він попросив дозволу записувати в планшет деякі наші діалоги, свої висновки й подальший план дій. Він ще хотів дізнатися в мене контакти когось зі знайомих психіатрів, хто б зміг зустрітися з його дружиною, щоб перевірити, чи вона здорова, коли так часто змінює свої думки й настрої щодо всього: то каже, що все назавжди втрачено, то наступного дня намагається повернути свого чоловіка, то весь ранок кричить на нього, а ввечері взагалі не говорить, то заснути без нього не може, то спить в дитячій поруч із дітьми… Жінці жінку легше зрозуміти, тому я здогадувалася, чим керувалася дружина Андрія у своїх діях та від чого залежав її настрій.
Я пояснила йому, що це так не працює. Ми разом окреслили орієнтовний план його дій, як можна зарадити ситуації, що склалася. Я залишила йому номер телефону колеги, яка б змогла допомогти їм із дружиною. Він викликав таксі й на світанку я повернулася додому.
Наступного дня Андрій надіслав мені свої нотатки, щоб я проглянула, що він там записував. Кілька пунктів його тез я трохи розширила й один пункт прибрала зовсім. Колегу попередила, що дала її контакти потенційним клієнтам.
Пізніше Андрій таки знову озвався: «Ми забрали заяву про розлучення! Дякую, що врятувала наш шлюб!»
— Ох, щастить мені на програмістів, Андрію! — усміхнулася я й подумки передала привіт своєму колишньому, який теж програміст і від якого ще лишався легкий щем у грудях. — Шкода, що в резюме написати не можна: «рятую шлюб через тіндер», — промайнула думка. — А за Андрієву сім’ю я радію, бо відчуваю, що далі все у них буде добре!
Андрій написав першим. Узагалі він був першим, від кого я отримала повідомлення в тіндері. Він мені видався привабливим і щирим, був схожий на актора Джеймса Мак-Евоя: глибокі очі, стримана усмішка, проникливий погляд, добре промальовані риси обличчя. Від нього віяло теплом і затишком, мужністю й безпекою. Однак легкий сум у його очах я вловила. А довіряти своїй інтуїції я давно вже звикла!
— Привіт! Запрошую тебе до себе випити вина. — написав він мені. Не ходив довкола — одразу по суті. Це був перший плюс, який я йому щойно віртуально поставила.
Я майже миттєво відповіла, бо знала, для чого встановлювала тіндер. Той факт, що він був першим, хто мені тут написав, викликав у мене бажання дати йому псевдонім «Андрій Первозванний». Тим паче щось божественне в його рисах обличчя було. Навіть коротка доглянута борода пасувала йому й автоматично викликала асоціації з біблійними апостолами.
— А чому б і ні? — написала й додала кілька грайливих смайлів наприкінці.
— Презервативи до вина брати? — написав він друге повідомлення з сором’язливим смайлом.
— У кожної порядної леді вони завжди з собою. — була моя відповідь. Я не здивувалася з його питання. З досвіду знаю, що іноді жінки морочать голову чи тішать своє самолюбство, а коли справа доходить до сексу, вмивають руки й щиро дивуються, як чоловік міг розраховувати на щось більше? Правда, трапляються й чоловіки, які в найбільш відповідальний момент просто вміють «зіскочити», лишивши в душі жінки витоптаний в багні слід свого самовдоволеного «Я». Однак мої наміри були цілком прозорі: я хотіла сексу. І якщо за зовнішність Андрій вже отримав від мене ще один плюс, лишилося перевірити сумісність запахів тіла. Це для мене вкрай важливо, а від іншого я вміла абстрагуватися. Тим паче, судячи з його повідомлень, наші бажання збігалися.
— Я на машині. Тож заїду за тобою, — третє повідомлення від Андрія.
Ще один плюс! — відзначила я. Зручно й комфортно.
— Ок, — відповіла йому й на цьому наше спілкування в тіндері закінчилося.
Андрій чекав мене під під’їздом о двадцятій, як і домовилися. Галантно відчинив переді мною передні дверцята й ми поїхали. Якийсь час мовчали. Я не хотіла порушувати паузу першою, знаючи, що рано чи пізно йому буде некомфортно їхати в тиші — він першим порушить мовчанку. Відчувала, що мій потенційний коханець почувається трохи напружено. Він погладив мою руку, ніби намагаючись заспокоїти мене (але йому це було більше потрібно), й обережно промовив:
— Ти, мабуть, звернула увагу на те, що позаду в машині два дитячі крісла?
— Якщо відверто, то ні. Але коли ти не плануєш везти мене до дітей і дружини, то яке це зараз має значення? Якби лише до дружини, я б, може, ще й погодилася на секс утрьох. А от діти точно не входять до переліку моїх сексуальних фантазій, — з усмішкою промовила я й побачила, що Андрій з полегшенням видихнув.
— У нас триває процес розлучення, — повідомив він мені, ніби виправдовуючи свій вчинок. — І я не знаю, чи була моя дружина вірною мені. У нас двоє дівчат. Старшій шість, молодшій — чотири.
— Можна я тебе про дещо попрошу? — перервала я його розповідь. Можемо до сексу не говорити про твою дружину й сім’ю? — я все ще сподівалася, що до інтиму в нас таки справа дійде. От тільки вся романтика «психологічного збудження» від цієї розмови зникла. Але нічого, можливо, й на краще. Менше прив’язок і очікувань. Секс — та й все на цьому.
Андрій справді намагався зробити мені приємно, але я відчувала, що в думках він був десь далеко. Точніше, я добре розуміла, про що саме були його думки. І це трохи гнітило. Та все ж йому вдалося мене завести. Й коли вдруге, в мить пристрасті, я відчутно впилася нігтями в його спину, він аж розгубився й зупинився, переймаючись, аби не лишилося слідів на його тілі. Одне із неписаних правил багатьох коханців — не лишати по собі жодних слідів. Та вони завжди є, хай і не всім помітні. Бо доторк до іншої душі, а тим паче — до тіла, назавжди залишає слід в нашій пам’яті про цю людину.
Після всього ми пішли на балкон. Він хотів покурити й допити віскі, а мені бракувало свіжого повітря й прохолодного вина.
Там ми повернулися до розмови про його дружину. Я зізналася йому, що працюю психологом. І розуміла, що на цьому вечір задоволень закінчився і треба перемикатись у «робочий режим». Шкода, що гроші в таких випадках недоречно брати. Хоча…
— Знаєш, чому я хотів зустрічі на стороні? Мені це було потрібно, щоб повернутися до сім’ї з відчуттям того, що я чоловік. Бо коли від мене пішла дружина, я був ніби психологічно кастрований нею. Такий її крок за секунду вбив мою самооцінку й потенцію! Я думав, вона знайшла собі кращого й тепер має з ним інтимні стосунки, хоча й говорить мені про вірність. Однак інтиму в нас останні декілька місяців немає. Моя дружина — декоратор. І щоразу, коли є така необхідність, їде до знайомого, аби покрити лаком частину конструкцій, розпиляти потрібної форми фанеру або пофарбувати з балончика в його майстерні старі підсвічники чи пташині клітки. От я й грішу на цього нашого знайомого, гадаючи, що жінка наважилася на такий крок заради нього. Я не знаю, чи зраджувала мені колись дружина, проте якби дізнався про це, то не пробачив би!
— Вибач, а ти зі мною щойно до іспитів готувався чи шпалери клеїв? Чи вам, чоловікам, такі речі за замовчуванням мають пробачати? — не змогла я в цю мить себе стримати.
Андрій одразу почав себе виправдовувати. Наша розмова затягнулася до четвертої години ранку. Вино вже давно вивітрилося. В якийсь момент він попросив дозволу записувати в планшет деякі наші діалоги, свої висновки й подальший план дій. Він ще хотів дізнатися в мене контакти когось зі знайомих психіатрів, хто б зміг зустрітися з його дружиною, щоб перевірити, чи вона здорова, коли так часто змінює свої думки й настрої щодо всього: то каже, що все назавжди втрачено, то наступного дня намагається повернути свого чоловіка, то весь ранок кричить на нього, а ввечері взагалі не говорить, то заснути без нього не може, то спить в дитячій поруч із дітьми… Жінці жінку легше зрозуміти, тому я здогадувалася, чим керувалася дружина Андрія у своїх діях та від чого залежав її настрій.
Я пояснила йому, що це так не працює. Ми разом окреслили орієнтовний план його дій, як можна зарадити ситуації, що склалася. Я залишила йому номер телефону колеги, яка б змогла допомогти їм із дружиною. Він викликав таксі й на світанку я повернулася додому.
Наступного дня Андрій надіслав мені свої нотатки, щоб я проглянула, що він там записував. Кілька пунктів його тез я трохи розширила й один пункт прибрала зовсім. Колегу попередила, що дала її контакти потенційним клієнтам.
Пізніше Андрій таки знову озвався: «Ми забрали заяву про розлучення! Дякую, що врятувала наш шлюб!»
— Ох, щастить мені на програмістів, Андрію! — усміхнулася я й подумки передала привіт своєму колишньому, який теж програміст і від якого ще лишався легкий щем у грудях. — Шкода, що в резюме написати не можна: «рятую шлюб через тіндер», — промайнула думка. — А за Андрієву сім’ю я радію, бо відчуваю, що далі все у них буде добре!
2020
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію