
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2022.08.11
20:53
В розірвані війною дні і ночі,
під голосіння збурене сирен,
те слово я повторюю пророче,
що душу у полон мою бере.
Що полонить і серденько, і розум,
і непокоїть часу мого плин.
Воно зрідні поезії і прозі,
під голосіння збурене сирен,
те слово я повторюю пророче,
що душу у полон мою бере.
Що полонить і серденько, і розум,
і непокоїть часу мого плин.
Воно зрідні поезії і прозі,
2022.08.11
19:12
Історію Московії, мабуть,
Не із Данила треба починати.
Бо ж князем би Данилові не буть,
Якби-то не заслуги його тата.
Татусь Данила – кінь іще отой,
Ім’я його відоме і глухому.
Мабуть, з князів у ті часи ніхто
У підлості не міг рівнятись йому.
Не із Данила треба починати.
Бо ж князем би Данилові не буть,
Якби-то не заслуги його тата.
Татусь Данила – кінь іще отой,
Ім’я його відоме і глухому.
Мабуть, з князів у ті часи ніхто
У підлості не міг рівнятись йому.
2022.08.11
14:54
Люба, уяви лише
розмах крил птаха Рух –
Це частинка лиш розмаху
мого кохання...
Не відпускати б довіку
мені твоїх
розмах крил птаха Рух –
Це частинка лиш розмаху
мого кохання...
Не відпускати б довіку
мені твоїх
2022.08.11
12:20
Силкуюсь з’єднати розірване коло,
Та, видно, не вдасться з’єднати ніколи:
Не бачу кількох, з ким колись довелося
Вінчать цілину із пшеничним колоссям:
Летять їхні душі в простори надземні,
А я все шукаю отут надаремне.
Та все ж на часину розраджує
Та, видно, не вдасться з’єднати ніколи:
Не бачу кількох, з ким колись довелося
Вінчать цілину із пшеничним колоссям:
Летять їхні душі в простори надземні,
А я все шукаю отут надаремне.
Та все ж на часину розраджує
2022.08.11
11:49
Народження – красне.
Дитинство – безтурботне.
Отроцтво – наївне.
Юність – шалена.
Молодість – світла.
Зрілість – розважлива.
Старість – поважна.
Старецтво – болісне.
Дитинство – безтурботне.
Отроцтво – наївне.
Юність – шалена.
Молодість – світла.
Зрілість – розважлива.
Старість – поважна.
Старецтво – болісне.
2022.08.11
09:36
Відкорковуй вино молоде,
ще зима не стоїть на порозі,
ще далеко тріскучі морози…
тільки іній в саду де-не-де.
Та і той щойно сонце розтане.
Хоч зело не таке вже й духмяне,
але мова тепер не про те,
що тремтить край дороги осичка,
ще зима не стоїть на порозі,
ще далеко тріскучі морози…
тільки іній в саду де-не-де.
Та і той щойно сонце розтане.
Хоч зело не таке вже й духмяне,
але мова тепер не про те,
що тремтить край дороги осичка,
2022.08.11
06:01
Зґвалтовані та вбиті не кричать.
Сліпі мовчать. Їм нічого сказати.
І небо сипле, ой, не благодать
на окупантів голови трикляті.
А буде ще для них і суд страшний
за: Бородянку, Маріупіль, Бучу…
Хто заповідь порушив: Не убий!,
і ненависть в собі зрос
Сліпі мовчать. Їм нічого сказати.
І небо сипле, ой, не благодать
на окупантів голови трикляті.
А буде ще для них і суд страшний
за: Бородянку, Маріупіль, Бучу…
Хто заповідь порушив: Не убий!,
і ненависть в собі зрос
2022.08.11
05:54
Зоріє тихо небо уночі
Та повіває низько прохолода, –
Під стріхами проснулися сичі
І підвивають совам на догоду.
Повітря повнить запах чебрецю,
Впереміж з ароматом матіоли, –
Урвавсь терпець дрімати стрибунцю
І стебла трав гойднулися поволі.
Та повіває низько прохолода, –
Під стріхами проснулися сичі
І підвивають совам на догоду.
Повітря повнить запах чебрецю,
Впереміж з ароматом матіоли, –
Урвавсь терпець дрімати стрибунцю
І стебла трав гойднулися поволі.
2022.08.10
21:22
За тридцять літ нічого не зробили?
Невже дарма ми змарнували час?!
Гадали, що в запасі доста сили
і часу також вистачить у нас.
Дітей своєї мови не навчили,
не захистили власні Крим, Донбас,
бо сили вельми переоцінили
Невже дарма ми змарнували час?!
Гадали, що в запасі доста сили
і часу також вистачить у нас.
Дітей своєї мови не навчили,
не захистили власні Крим, Донбас,
бо сили вельми переоцінили
2022.08.10
19:12
Жінка жінці пожалілась:
- В мого дивні зміни:
Десь енергія поділась,
Треба вітаміни.
Щось не те тепер із мужем,
Я брехать не стану.
Він любив кохатись дуже,
Наче кіт сметану.
- В мого дивні зміни:
Десь енергія поділась,
Треба вітаміни.
Щось не те тепер із мужем,
Я брехать не стану.
Він любив кохатись дуже,
Наче кіт сметану.
2022.08.10
09:07
На россию напали враги
И отшибли россии мозги.
Находить себе новых врагов
Стало легче, когда без мозгов.
Средь безумия и бардака
Как-то проще валять дурака…
Поотшибло россии мозги
И отшибли россии мозги.
Находить себе новых врагов
Стало легче, когда без мозгов.
Средь безумия и бардака
Как-то проще валять дурака…
Поотшибло россии мозги
2022.08.10
06:55
Жарінь за вікнами нестерпна
ген вигорає день палкий.
Розпечений край літа – серпень –
під вересень згориш таки.
Хіба ти хочеш? Мусиш! Доля.
Заплаче небо уночі,
потягнуться тумани з поля
і хоч ридай собі, кричи.
ген вигорає день палкий.
Розпечений край літа – серпень –
під вересень згориш таки.
Хіба ти хочеш? Мусиш! Доля.
Заплаче небо уночі,
потягнуться тумани з поля
і хоч ридай собі, кричи.
2022.08.10
05:33
Тріснув постріл, наче гілка
Сухостою під ногою, –
Куля вжалила, як бджілка,
Тільки бруствер за спиною.
Куля впилася, мов жало,
В насип скровлену окопу,
Та від страху задрижали
Охололі раптом стопи.
Сухостою під ногою, –
Куля вжалила, як бджілка,
Тільки бруствер за спиною.
Куля впилася, мов жало,
В насип скровлену окопу,
Та від страху задрижали
Охололі раптом стопи.
2022.08.09
21:51
І
У тому, що розв’язана війна,
шукати винуватих... «не на часі».
Таке табу... це – пізно, та наразі
ще діє пропаганда потайна
і локшини навішує вона
на вуха очумілого народу,
що зайві ейфорія і свобода,
У тому, що розв’язана війна,
шукати винуватих... «не на часі».
Таке табу... це – пізно, та наразі
ще діє пропаганда потайна
і локшини навішує вона
на вуха очумілого народу,
що зайві ейфорія і свобода,
2022.08.09
10:51
Каже чоловіку жінка,
— Щось з козою в нас не те.
Вже не хоче і барвінку,
Що під плотами росте.
П'є лиш воду, їсть погано,
Ще такою не була.
Може відведеш, Іване,
Нашу Кралю до козла?
— Щось з козою в нас не те.
Вже не хоче і барвінку,
Що під плотами росте.
П'є лиш воду, їсть погано,
Ще такою не була.
Може відведеш, Іване,
Нашу Кралю до козла?
2022.08.09
10:29
Готуючи книжку «Запорожець за Йорданом» (івритські прислів’я й приказки з українськими відповідниками), я дійшов висновку: на відміну від українських, більшість яких становить народна мудрість (переважно із селянського побуту), івритські – літературного п
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2022.03.19
2022.01.12
2021.12.22
2021.10.08
2021.07.13
2020.03.12
2019.11.28
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Сергій Губерначук (1969 - 2017) /
Іншомовна поезія
/
Іншомовні вірші
Цитаты, афоризмы (1)
Контекст : «Озеро моей мечты»
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Цитаты, афоризмы (1)
* * *
Когда у меня будут собственные ключи
от этого солнца, от этого неба,
от этого мира, от этого мира, когда?
* * *
Мир – не журнал и не эфир,
а живой огромный мир.
* * *
Шагает жизнь сквозь очередь веков,
сквозь прошлые и будущие лица,
рождая мудрецов и простаков,
влюблённым разрешив уединиться…
* * *
Чередою рушатся дни и поколения.
* * *
Не бойся, брат, в нас Бог давно влюбился.
Ведь Он – Любовь и путеводная звезда.
* * *
Как некрещённым толкать
жизнь, как жену под венец?
* * *
Спасает всех Господь, однажды… и в конце.
* * *
Кто сказал, что судьба не моя мне дарована?
* * *
Судьба никогда не льстит.
* * *
Судьба моя, тебе я благодарен вновь –
судьбе, предвосхищающей любовь.
С тобой, судьба, я не отчаиваюсь жить,
всю грусть забыть и жизнь свою любить.
Моя судьба! Судьба моя!..
* * *
Совесть. Снова душа – паперть. Снова слезам капать.
* * *
Сердцу не прикажешь нипочём, потому что сердце горячо.
* * *
Там, где любовь, сбудется всё, что иначе не сбудется.
Там, где любовь, родиной кажется каждая улица.
* * *
Без любви теряются дни.
* * *
Кто сказал, что любовь не моя мне дарована?
* * *
Любовь – не ложь, достоинство – не скверна.
* * *
Праздновать мир между мной и тобою – я величаю большою любовью.
* * *
Верность, как птица-затворница.
Спасайся. Лети – а не хочется.
Верность, как матерь кормящая, –
забота и боль настоящая.
* * *
Верность не порок, а всего лишь пролог большой любви.
* * *
От измены до любви – километры.
* * *
Ярче солнца звёзды после первых слёз.
* * *
Не превратится боль в гранит.
* * *
Где много сил, – там так терпенья мало.
* * *
Отягощает – плоть, всем злом в одном лице.
* * *
Дела бегут бесперерывным кроссом.
Пока не труп – за временем беги.
* * *
Года уходят, им не хочется вернуться.
Они кучкуются и нам дают понять,
как мы не ценим их, как наши жизни рвутся,
лишь потому, что мы всегда стремимся вспять.
* * *
Клок воспоминаний, превращённый в клон,
манит и обманет, как обычный сон.
* * *
Если даже во сне люди не спят,
значит, слушает ночь их тишину.
* * *
Создай мечты, где оживут мои цветы.
* * *
Мечта не испарится, ведь она не дождь, не птица.
* * *
Живи всё дольше и помни больше только о любви.
Когда у меня будут собственные ключи
от этого солнца, от этого неба,
от этого мира, от этого мира, когда?
* * *
Мир – не журнал и не эфир,
а живой огромный мир.
* * *
Шагает жизнь сквозь очередь веков,
сквозь прошлые и будущие лица,
рождая мудрецов и простаков,
влюблённым разрешив уединиться…
* * *
Чередою рушатся дни и поколения.
* * *
Не бойся, брат, в нас Бог давно влюбился.
Ведь Он – Любовь и путеводная звезда.
* * *
Как некрещённым толкать
жизнь, как жену под венец?
* * *
Спасает всех Господь, однажды… и в конце.
* * *
Кто сказал, что судьба не моя мне дарована?
* * *
Судьба никогда не льстит.
* * *
Судьба моя, тебе я благодарен вновь –
судьбе, предвосхищающей любовь.
С тобой, судьба, я не отчаиваюсь жить,
всю грусть забыть и жизнь свою любить.
Моя судьба! Судьба моя!..
* * *
Совесть. Снова душа – паперть. Снова слезам капать.
* * *
Сердцу не прикажешь нипочём, потому что сердце горячо.
* * *
Там, где любовь, сбудется всё, что иначе не сбудется.
Там, где любовь, родиной кажется каждая улица.
* * *
Без любви теряются дни.
* * *
Кто сказал, что любовь не моя мне дарована?
* * *
Любовь – не ложь, достоинство – не скверна.
* * *
Праздновать мир между мной и тобою – я величаю большою любовью.
* * *
Верность, как птица-затворница.
Спасайся. Лети – а не хочется.
Верность, как матерь кормящая, –
забота и боль настоящая.
* * *
Верность не порок, а всего лишь пролог большой любви.
* * *
От измены до любви – километры.
* * *
Ярче солнца звёзды после первых слёз.
* * *
Не превратится боль в гранит.
* * *
Где много сил, – там так терпенья мало.
* * *
Отягощает – плоть, всем злом в одном лице.
* * *
Дела бегут бесперерывным кроссом.
Пока не труп – за временем беги.
* * *
Года уходят, им не хочется вернуться.
Они кучкуются и нам дают понять,
как мы не ценим их, как наши жизни рвутся,
лишь потому, что мы всегда стремимся вспять.
* * *
Клок воспоминаний, превращённый в клон,
манит и обманет, как обычный сон.
* * *
Если даже во сне люди не спят,
значит, слушает ночь их тишину.
* * *
Создай мечты, где оживут мои цветы.
* * *
Мечта не испарится, ведь она не дождь, не птица.
* * *
Живи всё дольше и помни больше только о любви.
Цитаты Сергея Губерначука из сборника текстов песен «Озеро моей мечты»:
http://irbis-nbuv.gov.ua/ulib/item/ukr0000015302
Больше цитат, афоризмов, высказываний Сергея Губерначука на сайтах:
http://irbis-nbuv.gov.ua/ulib/item/ukr0000015158
https://ru.wikiquote.org/wiki/Сергей_Григорьевич_Губерначук
https://ru.citaty.net/avtory/gubernachuk-sergei-grigorevich/
https://www.inpearls.ru/pearls/search?keyword=Сергей+Губерначук
https://www.youtube.com/watch?v=w7WTS4v1JrY
https://www.youtube.com/watch?v=gWFJnvG_aVo
Контекст : «Озеро моей мечты»
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію