ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поезія):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.03.15
05:44
І вичах чай. А сну немає зовсім.
Шумить листва, бо хоче літа ще.
Прийшла до міста календарна осінь
з не надто прогнозованим дощем.
Співають ринви вересневу пісню,
змивають із асфальту серпня прах.
Їм все одно на те, що буде після,
розтане листопад
Шумить листва, бо хоче літа ще.
Прийшла до міста календарна осінь
з не надто прогнозованим дощем.
Співають ринви вересневу пісню,
змивають із асфальту серпня прах.
Їм все одно на те, що буде після,
розтане листопад
2024.03.15
05:31
Хоч зір погіршився вже трошки,
Та я побачити зумів,
Як пломеніють дві волошки
З попід дугастих смужок брів.
Синіють ясно, – тож не диво,
Що я у роздумах затих,
Вкрай почуваючись щасливим,
Нестямно дивлячись на них.
Та я побачити зумів,
Як пломеніють дві волошки
З попід дугастих смужок брів.
Синіють ясно, – тож не диво,
Що я у роздумах затих,
Вкрай почуваючись щасливим,
Нестямно дивлячись на них.
2024.03.15
00:10
Танцювали під московську дудку
І лизали лапті, як могли,
Малоросіянські проститутки,
А, інакше кажучи, хохли.
Розвелось перевертнів чимало,
Що лайно московське розвезли,
Що чужинцю матір продавали,
І лизали лапті, як могли,
Малоросіянські проститутки,
А, інакше кажучи, хохли.
Розвелось перевертнів чимало,
Що лайно московське розвезли,
Що чужинцю матір продавали,
2024.03.14
16:03
Посол московський до Москви вернувсь -
Плєщеєв Мішка прямо зі Стамбулу.
Усім цікаво – як же все там було,
Чого від Баязида він добувсь.
Зібралось перших купою бояр,
Розсілися на лавках попід стіни.
Всі, як належить, сіли, згідно чину.
Іван на троні
Плєщеєв Мішка прямо зі Стамбулу.
Усім цікаво – як же все там було,
Чого від Баязида він добувсь.
Зібралось перших купою бояр,
Розсілися на лавках попід стіни.
Всі, як належить, сіли, згідно чину.
Іван на троні
2024.03.14
15:08
Перевтілення
Я чув від Соболя: «Паскудо!»,
тепер з тих самих вуст: «Осанно!» -
мов грубі пальці дроворуба
на клавішах фортепіано.
Автор: Юрко Дар
Я чув від Соболя: «Паскудо!»,
тепер з тих самих вуст: «Осанно!» -
мов грубі пальці дроворуба
на клавішах фортепіано.
Автор: Юрко Дар
2024.03.14
11:59
Рознесло мої рими. Чи водами талими, чи
ВеснянИми вітрами, що в голому гіллі свистіли.
Та збираю їх вперто, по давніх слідах ідучи,
Де тепло від забутих бажань ще пригадує тіло.
Всі листки перепрілі скуйовджені знічено в жмих.
І нічим не нагадують
ВеснянИми вітрами, що в голому гіллі свистіли.
Та збираю їх вперто, по давніх слідах ідучи,
Де тепло від забутих бажань ще пригадує тіло.
Всі листки перепрілі скуйовджені знічено в жмих.
І нічим не нагадують
2024.03.14
11:37
Не Васнецовський «Витязь на розпутті»
І не боксер, котрого так назвали спортивні шалапути,
Що під ударами Кличка змусив Росію сміятися на кутні,-
Стоїть незмінно на розпутті Путін.
В ботфортах Петрових потонувши по самі вуха,
Силкується в нову добу в
І не боксер, котрого так назвали спортивні шалапути,
Що під ударами Кличка змусив Росію сміятися на кутні,-
Стоїть незмінно на розпутті Путін.
В ботфортах Петрових потонувши по самі вуха,
Силкується в нову добу в
2024.03.14
06:04
Печально порожньо в кишенях,
Хоч із рентгеном їх вивчай, -
Лише повітря мну у жмені,
Нестатком скривджений украй.
Побіля храму ставши скраю,
Сльозу стираю крадькома, -
Подати милості благаю,
Бо на харчі уже нема.
Хоч із рентгеном їх вивчай, -
Лише повітря мну у жмені,
Нестатком скривджений украй.
Побіля храму ставши скраю,
Сльозу стираю крадькома, -
Подати милості благаю,
Бо на харчі уже нема.
2024.03.13
21:37
У слухавці
голос
далекий
ніби запис
АУДІО
Ми не знайомі
майже
місток між нами
голос
далекий
ніби запис
АУДІО
Ми не знайомі
майже
місток між нами
2024.03.13
19:52
Розкрию очі –
і здивую ніч
небаченням своїм…
Закрию очі
і згадаю день,
бо ніч…
13 червня 1989 р., Київ
і здивую ніч
небаченням своїм…
Закрию очі
і згадаю день,
бо ніч…
13 червня 1989 р., Київ
2024.03.13
09:30
Віртуозна гра квітневого дощу,
Соло крапельок по черепиці.
Думкою до тебе в ніч цю прилечу.
Ти ж казав колись, що чарівниця.
Зрозуміла: інтермеццо не для нас.
Хочу бачити тебе і чути.
Мов із свічки стеарин, стікає час,
Соло крапельок по черепиці.
Думкою до тебе в ніч цю прилечу.
Ти ж казав колись, що чарівниця.
Зрозуміла: інтермеццо не для нас.
Хочу бачити тебе і чути.
Мов із свічки стеарин, стікає час,
2024.03.13
06:25
Гадаєш ти, що все уже скінчилось?
Розбиту чашу вже не склеїш, ні?
Нуртує нездоланна віри сила,
Що проминуть недолі дні сумні.
Ми знову, мила, візьмемось за руки,
Й полетимо у щастя дивокрай.
Нехай чигають знавіснілі круки --
Розбиту чашу вже не склеїш, ні?
Нуртує нездоланна віри сила,
Що проминуть недолі дні сумні.
Ми знову, мила, візьмемось за руки,
Й полетимо у щастя дивокрай.
Нехай чигають знавіснілі круки --
2024.03.13
05:58
Промовив Святослав: «Іду на ви!» –
та нині лиш поплічники іуди,
ув УПЦ прихильники москви
і ллється кров, і литись довго буде,
поки не змиє древній Борисфен
нашу ганьбу перед святцями роду,
борвій роздме полотнища знамен
та боротьбу освятить за сво
та нині лиш поплічники іуди,
ув УПЦ прихильники москви
і ллється кров, і литись довго буде,
поки не змиє древній Борисфен
нашу ганьбу перед святцями роду,
борвій роздме полотнища знамен
та боротьбу освятить за сво
2024.03.13
05:55
Журба... Не обіймай мене, не треба!
Взаємністю тобі не відплачу.
Блакиті пожаліла ти для неба,
Червоного у річці - досхочу.
Ти зроблена з повітря. Може, з глини.
І кольору ніякого в тобі.
Ти пригощаєш стравами з полину
Взаємністю тобі не відплачу.
Блакиті пожаліла ти для неба,
Червоного у річці - досхочу.
Ти зроблена з повітря. Може, з глини.
І кольору ніякого в тобі.
Ти пригощаєш стравами з полину
2024.03.13
05:54
Дні спалахують, мов зорі,
І згорають, як свічки, –
То пригнічуюся горем,
То радію навпаки.
То із Музою стрічаюсь,
То таїться десь вона, –
То наповню склянку чаєм,
То в фужер наллю вина.
І згорають, як свічки, –
То пригнічуюся горем,
То радію навпаки.
То із Музою стрічаюсь,
То таїться десь вона, –
То наповню склянку чаєм,
То в фужер наллю вина.
2024.03.12
19:19
І тільки час зведе на пси
Юнацький шал і пломінь плоті,
І скільки долю не проси
Прощання й смерть завжди в роботі.
Хоч сонце в літній позолоті
Влива безсмертя у раба,
Живи без розкладу на потім,
Допоки не прийшла журба.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Юнацький шал і пломінь плоті,
І скільки долю не проси
Прощання й смерть завжди в роботі.
Хоч сонце в літній позолоті
Влива безсмертя у раба,
Живи без розкладу на потім,
Допоки не прийшла журба.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поезія):
2024.03.14
2024.03.08
2024.02.14
2024.02.08
2024.02.02
2024.01.31
2024.01.15
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Неоніла Ковальська /
Вірші
/
Любовна та інтимна лірика
Любов нам сили додає
Й на мою косу падає також.
Та мої руки у своїх долонях
Ти зігріваєш, милий.Це любов
Нам сили додає обом творити
І сіяти добро, немов зерно,
Щоб рясно-рясно проросло воно,
Не скаржитись на свою долю - жити.
2021 р.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Любов нам сили додає
... І сіяти добро, немов зерно, щоб рясно-рясно проросло воно, не скаржитись на свою долю - жити.
Н.Гуменюк
Сніг сивини вкриває твої скроніЙ на мою косу падає також.
Та мої руки у своїх долонях
Ти зігріваєш, милий.Це любов
Нам сили додає обом творити
І сіяти добро, немов зерно,
Щоб рясно-рясно проросло воно,
Не скаржитись на свою долю - жити.
2021 р.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію