ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.04.25
11:38
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.
2024.04.25
09:40
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…
Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…
Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік
2024.04.25
09:16
Просто вітер, якоїсь осені зупинив мене,
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом
2024.04.25
08:41
А за вікном вже вечоріє,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?
Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?
Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,
2024.04.25
07:45
В смолистих бурунах лежить рілля.
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.
Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.
Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови
2024.04.25
06:23
Серце сумно защеміло
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск
І ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск
І ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.
2024.04.25
00:03
Вельмишановна леді… краще пані…
Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д
Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д
2024.04.24
21:33
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!
Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!
Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,
2024.04.24
20:00
Шість хвилин, як я прокинувсь.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.
2024.04.24
12:21
Кажуть, він жив непомітно десь в закутку.
І пожинав регіт там, де кохання сіяв,
Начебто думав – троянди ростуть с піску.
Вірив в поезію, як інший люд - в Месію.
Кажуть, вигулював душу свою щодня
Серед рядків, повних сутінків і печалі.
Бачили, йшов
І пожинав регіт там, де кохання сіяв,
Начебто думав – троянди ростуть с піску.
Вірив в поезію, як інший люд - в Месію.
Кажуть, вигулював душу свою щодня
Серед рядків, повних сутінків і печалі.
Бачили, йшов
2024.04.24
05:21
Стали іншими забави,
Як утратив снам число, –
Домальовую в уяві
Те, чого в них не було.
Тішусь образом посталим
Вперше в пам’яті моїй, –
Мрійним розквітом фіалок
Між краями довгих вій.
Як утратив снам число, –
Домальовую в уяві
Те, чого в них не було.
Тішусь образом посталим
Вперше в пам’яті моїй, –
Мрійним розквітом фіалок
Між краями довгих вій.
2024.04.23
23:40
Фарбує квітень зеленню паркани
Красиво, мов поезії рядки.
Повсюди квітнуть чарівні каштани,
Суцвіття їхні - весняні свічки.
Сезон палкого, ніжного роману,
Коли кохання бережуть зірки.
І мрія незнайома та незнана
Красиво, мов поезії рядки.
Повсюди квітнуть чарівні каштани,
Суцвіття їхні - весняні свічки.
Сезон палкого, ніжного роману,
Коли кохання бережуть зірки.
І мрія незнайома та незнана
2024.04.23
22:56
Не вирубать і не спалить моє коріння.
Ніде не буть просто пришельцем
Дає мені з дитинства мова України.
Але нема для мене й мов чужих,
Бо кожна начебто вікно у світ,
І тому світ такий безмежний.
Кажуть, епоха книг минула,
А я начебто про це й не чу
Ніде не буть просто пришельцем
Дає мені з дитинства мова України.
Але нема для мене й мов чужих,
Бо кожна начебто вікно у світ,
І тому світ такий безмежний.
Кажуть, епоха книг минула,
А я начебто про це й не чу
2024.04.23
20:00
Із І.В.Царьова (1955-2013)
Самі зміркуйте, в якім дерзанні
з’явилась назва у річки – Вобля!..
А ще – добряча й земля в Рязані:
ввіткнеш голоблю – цвіте голобля.
А потрясіння беріз пісенних!
Самі зміркуйте, в якім дерзанні
з’явилась назва у річки – Вобля!..
А ще – добряча й земля в Рязані:
ввіткнеш голоблю – цвіте голобля.
А потрясіння беріз пісенних!
2024.04.23
09:40
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує поміж нас,
Хоч зазирають в душі ще зловісні дії,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Єднання сила здійснюює все ж мрію.
І попри труднощі в воєнний час,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує б
Весна квітує поміж нас,
Хоч зазирають в душі ще зловісні дії,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Єднання сила здійснюює все ж мрію.
І попри труднощі в воєнний час,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує б
2024.04.23
09:17
І слова, наче, хвилі, хвилі,
Гойдаються, хвилі, мов коми,
І скільки, любові, за ними,
І скільки, іще, невідомих.
І скільки, безмовних, схлипів,
У цьому, голодному, морі,
І лякає, не те, що квилить,
А те, що не може, промовити.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Гойдаються, хвилі, мов коми,
І скільки, любові, за ними,
І скільки, іще, невідомих.
І скільки, безмовних, схлипів,
У цьому, голодному, морі,
І лякає, не те, що квилить,
А те, що не може, промовити.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
2024.04.01
2024.02.08
2023.12.19
2023.11.15
2023.10.26
2023.07.27
2023.07.15
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тамара Швець (1953) /
Проза
Генрі Девід Торо
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Генрі Девід Торо
Генри Дэвид Торо
американский писатель, мыслитель, натуралист, общественный деятель
Будьте верны своему делу, своему слову и своему другу.
Быть занятым недостаточно: таковыми бывают и муравьи. Вопрос в том, чем ты занят.
Вода — единственный напиток мудрого человека.
Если вас демонстративно не замечают, значит вами всерьёз интересуются.
Если человек уверенно движется по направлению к своей мечте и стремится жить такой жизнью, какую он себе вообразил, то успех придёт к нему в самый обычный час и совсем неожиданно.
Каждый человек — строитель храма, которым называют его тело.
Как много людей, которые по прочтении иной хорошей книги открывали новую эру своей жизни!
Мечты — это краеугольные камни нашего характера.
Мир — холст воображения.
На тысячу обрывающих листья с дерева зла находится лишь один, рубящий его под корень.
Никто ещё не заблудился, следуя своему внутреннему голосу.
Самые нежные растения прокладывают себе путь через самую жёсткую землю, через трещины скал. Так и доброта. Какой клин, какой молот, какой таран может сравниться с силой доброго, искреннего человека! Ничто не может противостоять ему.
Счастье капризно и непредсказуемо, как бабочка: когда ты пытаешься его поймать, оно ускользает от тебя, но стоит отвлечься — и оно само опустится прямо в твои ладони.
То, что вы получаете, достигнув своей цели, не так важно, как-то, кем вы становитесь, достигнув своей цели.
Успех обычно приходит к тем, кто слишком занят, чтобы искать его.
https://lvvl.guru/genri-devid-toro/
Перевела на украинский язык 15.11.21
Генрі Девід Торо
американський письменник, мислитель, натураліст, громадський діяч
Будьте вірні своїй справі, своєму слову та своєму другові.
Бути зайнятим недостатньо: такими бувають і мурахи. Питання, чим ти зайнятий.
Вода – єдиний напій мудрої людини.
Якщо вас демонстративно не помічають, то вами всерйоз цікавляться.
Якщо людина впевнено рухається до своєї мрії і прагне жити таким життям, яке вона собі уявила, то успіх прийде до неї в звичайнісінький час і зовсім несподівано.
Кожна людина є будівельником храму, яким називають його тіло.
Як багато людей, які після прочитання іншої гарної книги відкривали нову еру свого життя!
Мрії - це наріжні камені нашого характеру.
Світ - полотно уяви.
На тисячу обірваного листя з дерева зла знаходиться лише один, що рубає його під корінь.
Ніхто ще не заблукав, дотримуючись свого внутрішнього голосу.
Найніжніші рослини прокладають собі шлях через найжорсткішу землю, через тріщини скель. Тож і доброта. Який клин, який молот, який таран може зрівнятися із силою доброї, щирої людини! Ніщо не може протистояти йому.
Щастя примхливе і непередбачуване, як метелик: коли ти намагаєшся його зловити, воно вислизає від тебе, але варто відволіктися — і воно саме опуститься просто в твої долоні.
Те, що ви отримуєте, досягнувши своєї мети, не так важливо, як те , ким ви стаєте, досягнувши своєї мети.
Успіх зазвичай приходить до тих, хто надто зайнятий, щоб шукати його.
https://lvvl.guru/genri-devid-toro/
Переклала українською мовою 15.11.21
американский писатель, мыслитель, натуралист, общественный деятель
Будьте верны своему делу, своему слову и своему другу.
Быть занятым недостаточно: таковыми бывают и муравьи. Вопрос в том, чем ты занят.
Вода — единственный напиток мудрого человека.
Если вас демонстративно не замечают, значит вами всерьёз интересуются.
Если человек уверенно движется по направлению к своей мечте и стремится жить такой жизнью, какую он себе вообразил, то успех придёт к нему в самый обычный час и совсем неожиданно.
Каждый человек — строитель храма, которым называют его тело.
Как много людей, которые по прочтении иной хорошей книги открывали новую эру своей жизни!
Мечты — это краеугольные камни нашего характера.
Мир — холст воображения.
На тысячу обрывающих листья с дерева зла находится лишь один, рубящий его под корень.
Никто ещё не заблудился, следуя своему внутреннему голосу.
Самые нежные растения прокладывают себе путь через самую жёсткую землю, через трещины скал. Так и доброта. Какой клин, какой молот, какой таран может сравниться с силой доброго, искреннего человека! Ничто не может противостоять ему.
Счастье капризно и непредсказуемо, как бабочка: когда ты пытаешься его поймать, оно ускользает от тебя, но стоит отвлечься — и оно само опустится прямо в твои ладони.
То, что вы получаете, достигнув своей цели, не так важно, как-то, кем вы становитесь, достигнув своей цели.
Успех обычно приходит к тем, кто слишком занят, чтобы искать его.
https://lvvl.guru/genri-devid-toro/
Перевела на украинский язык 15.11.21
Генрі Девід Торо
американський письменник, мислитель, натураліст, громадський діяч
Будьте вірні своїй справі, своєму слову та своєму другові.
Бути зайнятим недостатньо: такими бувають і мурахи. Питання, чим ти зайнятий.
Вода – єдиний напій мудрої людини.
Якщо вас демонстративно не помічають, то вами всерйоз цікавляться.
Якщо людина впевнено рухається до своєї мрії і прагне жити таким життям, яке вона собі уявила, то успіх прийде до неї в звичайнісінький час і зовсім несподівано.
Кожна людина є будівельником храму, яким називають його тіло.
Як багато людей, які після прочитання іншої гарної книги відкривали нову еру свого життя!
Мрії - це наріжні камені нашого характеру.
Світ - полотно уяви.
На тисячу обірваного листя з дерева зла знаходиться лише один, що рубає його під корінь.
Ніхто ще не заблукав, дотримуючись свого внутрішнього голосу.
Найніжніші рослини прокладають собі шлях через найжорсткішу землю, через тріщини скель. Тож і доброта. Який клин, який молот, який таран може зрівнятися із силою доброї, щирої людини! Ніщо не може протистояти йому.
Щастя примхливе і непередбачуване, як метелик: коли ти намагаєшся його зловити, воно вислизає від тебе, але варто відволіктися — і воно саме опуститься просто в твої долоні.
Те, що ви отримуєте, досягнувши своєї мети, не так важливо, як те , ким ви стаєте, досягнувши своєї мети.
Успіх зазвичай приходить до тих, хто надто зайнятий, щоб шукати його.
https://lvvl.guru/genri-devid-toro/
Переклала українською мовою 15.11.21
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Роберт Броун"
• Перейти на сторінку •
"Екскурс по сумісних альманахах видавництва «Лілія» , « Дивокрай», «Політ моїх думок», «Сузір’я»"
• Перейти на сторінку •
"Екскурс по сумісних альманахах видавництва «Лілія» , « Дивокрай», «Політ моїх думок», «Сузір’я»"
Про публікацію