ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Нінель Новікова
2021.11.27 10:24
О, цей сірий, заплаканий січень!
Лиш дощами січе у вікно…
Спить за хмарами радість давно.
Щоб душа не впадала у відчай,
Ми святкові запалимо свічі –
В кришталеві бокали вино
Наливаємо. Ні, не багато,
Щоб відчути букет аромату.

Микола Соболь
2021.11.27 09:34
Вона свічу тримала у руках
та сили не було уже у плоті
і душу краяв непомірний страх,
і пам'ять тихо билась у цейтноті…

А вітер дув сильніше, сатанів,
ятрив невиліковні серця рани…
Пливли обличчя в спогаді катів

Віктор Кучерук
2021.11.27 08:12
Тіні зводяться навколо
Спалахнулої свічі,
Щоб родини збільшить коло
Біля вогника вночі.
І відразу не злічити
Всіх отих, що в хаті є, –
Рід мій, голодом убитий,
Нині тінями встає.

Ігор Деркач
2021.11.27 06:42
У дикий край малої батьківщини
мене і досі манять міражі
старої хати під горою, тину
і терену на нічиїй межі.

У пам’яті колючої душі
на острові квітучої долини –
мале гніздо великої родини,

Володимир Невесенко
2021.11.26 23:28
Миготить пломінець в бляшанці,
за вікном десь кричать сичі.
Квола дівчинка в колисанці,
троє хлопчиків на печі.

Жінка миску в руках тримає,
щось вимішує із харчів…
А хазяїна вже немає,

Олександр Сушко
2021.11.26 14:40
Браття та сестри! Змилуйтеся наді мною! Не душіть душу та серце в лещатах нашої дружби!- крикнув кум у літературному відеочаті і навіть пустив гірку сльозу, яка скрапнула на клавіатуру комп’ютера. А я, лісоруб Іван, сидів за його спиною та дивився як т

Олександр Сушко
2021.11.26 10:48
Кажуть, я не такий як треба.
Може й правда, а може й ні...
Бо у серці шматочок неба,
Водограї казкових снів.

Є і крила з вогню, сяйнисті
(заздрять ангели та орли).
Зір намистини-аметисти

Олена Побийголод
2021.11.26 07:04
Із Миколи Некрасова

Бідний, невидний Калинонько,
з вигляду - геть не щастить,
лиш розмальовану спиноньку
ветха сорочка таїть.

Шкура вся січена,

Микола Соболь
2021.11.26 06:04
Чи зможете душу спустілу
втиснути стисло у вірш?
Кохання коли відболіло,
його не шукайте більш.
Не рвіть непокірливі коси,
це не полегшує щем.
І тихо заридає осінь
заледенілим дощем.

Віктор Кучерук
2021.11.26 05:25
Став орати і сіяти мілко,
Та і то, відчуваю, дарма, –
Насадилось минулого стільки,
Що майбутньому місця нема.
Тож за плугом ходити не варто,
Бо врожай не зібрати, коли
Даленіє маліючи завтра
Холоднечею купки золи.

Ярослав Чорногуз
2021.11.26 04:03
О люба, тисячі привітів
Од мене сонячних прийми.
Моє ти сяйво в темнім світі,
Мої ти ліки від пітьми.

Чудове вчора й сьогодення,
В прекрасне вірю майбуття!
Моє ти щастя і натхнення...

Євген Федчук
2021.11.25 20:07
Як денний гамір, врешті, у теремі стихав,
То Святослав маленький, набігавшися вволю,
Награвшись, до кормильця до Асмуда сідав
Чи поряд на колоду, чи то травою долі
Та й слухав, слухав, доки аж зорями зряснить
Небесний звід над ними, цікаві оповідки.

Ігор Герасименко
2021.11.25 16:17
Підлога – відлига і крига, бо
Двері – звірі, хворі і похмурі, а
Вікна – виплакані ікла, бо
Стіни – і сині, і мстиві, а
Стеля – оселя осина.

падолист 2021

Ірина Вовк
2021.11.25 15:26
Буде ніч листопадова,
буря над бором, пітьма…
Буде блимати лагідно
вперта жаринка багаття.
І у проблисках тьми
вже не сам ти і я не сама –
будем МИ. Будем щедрі й багаті!
Бо не в запічок теплий -

Віктор Кучерук
2021.11.25 08:16
Життя, на радощі скупе
І щедре на страждання, –
Лише захекано сопе
В години розставання.
А я ніяк не замовчу
Й прощатися не хочу,
Бо не нажився досхочу,
Як Бог мені пророчив.

Володимир Бойко
2021.11.24 18:20
Міняю: Неписаний закон на писану красуню. Однокімнатну квартиру зі старою на трикімнатну з молодою. Манію переслідування на манію величі. Бочку дьогтю на ложку меду. Вік нещастя на хвильку щастя. Невакциновану принцесу на вакциновану Баб
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Сергій Калюжний
2021.11.15

Евеліна Гром
2021.11.08

Марія Артамонова
2021.09.11

Алекс Міс
2021.07.31

Конрад Ренегат
2021.07.14

Наталія Чумак
2021.03.31

Іван Іванченко
2021.01.05






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Ереміт (1974) / Проза

 світлофор
до світлофора у центрі міста підійшла монашка й, не зважаючи на червоне світло, пішла на іншу сторону
взагалі-то, я ходжу обережно. звісно, коли поспішаєш, завжди можна перебігти, роззирнувшись вліво та вправо. але я завжди думаю про дітей
тому що вони виховуються на прикладах. ти можеш говорити все що завгодно, але вони зроблять так, як ти зробиш
більше того, не завжди діти навчаються тільки у власних батьків... що там казати, всі ми не ідеали -- і хто, як не наші діти, це найкраще помічають? іноді ти сам не знаєш, як нерозважливим вчинком зміниш не тільки свою долю.
взагалі-то, то була не монашка, а вірянка -- але вдягнена за всіма церковними приписами. вже в роках і, мабуть, десь поспішала... одразу після неї на червоне світло перейшла іще одна пара -- отже, це було досить звично. дівчина вирізнялась яскраво-зеленим светром, а от її супутник -- лиш добре помітним черевцем. кожен обирає собі долю сам.
зі. взагалі-то, я хотів назвати цей нарис: "на менше, аніж на мрію, не згоден"



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2021-10-09 15:24:35
Переглядів сторінки твору 196
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.767
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2021.11.26 12:42
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Ереміт (М.К./Л.П.) [ 2021-10-13 13:00:41 ]
вакцинація

попередню хвилю епідемії я навіть не помітив
звісно, відчувалось якесь напруження. а в якийсь момент дехто із знайомих навіть пішов на карантин
в якийсь момент навіть я подумав, що захворів... тоді одна колєга влаштувала розбірки. вона довго до чогось готувалась, весь час на щось натякаючи -- а тоді закатила шкандаль
ви ж розумієте, що у будь-якій стоячій воді формується своя мікрофлора. і хтось -- цього всього -- має бути причиною
це як головний біль -- хоча, як на мене, зубний іще дошкульніший. але кожен має відчувати, що його страждання -- найпекучіші.
і от зараз, читаючи про корону, я чомусь думаю про вакцини. особисто я навіть маски не вдягаю -- виходячи на свіже повітря.
але й проти вакцинації нічого не маю проти. корона є корона -- нікуди від неї не дінешся)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Ереміт (М.К./Л.П.) [ 2021-10-31 18:44:57 ]
майонез

я рідко вживаю. тобто не готую його сам
з часом мої смаки взагалі дивним чином змінюються в кращу сторону. я рідко вживаю солодке, чіпси і навіть м'ясо. наче тіло слухняно пристосовується до того, що вже йому не під силу
але буває. як іноді хочеться чогось соленого або просто із забутого минулого
тому я був вражений, як на минулих вихідних кілька разів проробив шлях від холодильника до кухонного стола. відшуковуючи майонез
цей ефект ключів, які перед виходом раптом не знаходяться, відомий усім. це щось про підсвідоме, яке хоче про щось нагадати
ось чому я дуже уважно ставлюсь до подібних випадків – а не тільки тому, що таке стається рідко. звісно, що за якийсь час майонез віднайшовся – він стояв поруч із салатом, для якого й призначався
і так стосується будь-чого – наче випадковостей не буває. а дрібниці на кшталт майонезу ідеально підходять для фокусів підсвідомості
я люблю записувати враження, наче фіксуючи речі, які одного разу усвідомив. приблизно місяць тому я сів у маршрутку, а через зупинку вискочив, не знайшовши поруч сумки. я не міг її забути на зупинці, але все ж таки пробігся.
виходячи з дому, треба завжди зупинитись, пригадуючи, чи не забув чогось


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Ереміт (М.К./Л.П.) [ 2021-11-21 00:59:59 ]
перейми

я колись переймався про екологію
мовляв, зникають види тварин, види рослин. багато що зникає – залишаються тільки люди
дуже-дуже багато людей
я колись переймався про культуру. про збереження всілякої спадщини. от як гоголь знищив свій 2 том "мертвих душ".
або про здобутки цивілізації – як страшно знову опинитись у первісному стані. нічого не знати й усього боятись
виходити з кам'яним ножем на мамонтів. чи шаблезубого тигра. й ні про що не перейматись