ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.03.29
07:21
Сонечко квапливо по долоні
добігає краю точки h*,
у своїй за волею погоні
нас обох охоплює кураж,
бо вона відчула силу неба,
їй лишився помах до мети…
комашня сховається між стебел.
Хай у тебе вийде все, лети.
добігає краю точки h*,
у своїй за волею погоні
нас обох охоплює кураж,
бо вона відчула силу неба,
їй лишився помах до мети…
комашня сховається між стебел.
Хай у тебе вийде все, лети.
2024.03.29
05:31
Обплітало ноги осокою,
Холодила вогкість без пуття, –
Та пліч-о-пліч ніжилося двоє,
В душах затаївши почуття.
Несміливо хлюпалися хвилі,
Напускалась темрява густа, –
Про кохання очі говорили
І були заціплені уста.
Холодила вогкість без пуття, –
Та пліч-о-пліч ніжилося двоє,
В душах затаївши почуття.
Несміливо хлюпалися хвилі,
Напускалась темрява густа, –
Про кохання очі говорили
І були заціплені уста.
2024.03.29
01:44
Хай осінь принесе нам перемогу!
На неї заслуговує народ!
Ми вільну обираємо дорогу
Без нечисті з сусідніх злих "болот".
Герої наші, хлопці та дівчата,
За волю платять дорого - життям.
Ми будемо боротися завзято!
На неї заслуговує народ!
Ми вільну обираємо дорогу
Без нечисті з сусідніх злих "болот".
Герої наші, хлопці та дівчата,
За волю платять дорого - життям.
Ми будемо боротися завзято!
2024.03.28
22:30
Тихо Янгол над церквою летів,
То посланець Господній
І весело загубив ненароком
з крилець пір’ї ну, розсипаючи…
Зі сміхом погляд на нас униз кидає
Все спустився, підняти хотів.
Та побачив в ту мить Україну.
І не стримав сердешний сльозу
То посланець Господній
І весело загубив ненароком
з крилець пір’ї ну, розсипаючи…
Зі сміхом погляд на нас униз кидає
Все спустився, підняти хотів.
Та побачив в ту мить Україну.
І не стримав сердешний сльозу
2024.03.28
22:29
Зачепила чимось дзеркало
Воно впало і розбилось
Ці уламки не зібрати
У них не видно відображення,
Хочеться просто взяти і збрехати.
У кривому дзеркалі щось відбилось
Хочу дізнатися, що відображає дзеркало?
Воно впало і розбилось
Ці уламки не зібрати
У них не видно відображення,
Хочеться просто взяти і збрехати.
У кривому дзеркалі щось відбилось
Хочу дізнатися, що відображає дзеркало?
2024.03.28
22:28
Господар взагалі собі я сам
І не вміючи церемониться з гостями
уявивши, як у дворі я з сусідом
Сіли в шахи грати.
Ось мізкує дід Панас,
Як би зробити правильний хід на шахівниці:
Він почав з білої пішки стартувати
І при цьому доброго короля зображ
І не вміючи церемониться з гостями
уявивши, як у дворі я з сусідом
Сіли в шахи грати.
Ось мізкує дід Панас,
Як би зробити правильний хід на шахівниці:
Він почав з білої пішки стартувати
І при цьому доброго короля зображ
2024.03.28
22:27
Прокинулися предки - в наші дні від жаху,
Щоб воскресити України красу і велич,
В собі - наші історії нагадати себе про наше походження,
Коли предки правили світом
Та несли Всевишнього Блаходать віри Роду,
Як свято земля…
Тепер історична легенда пр
Щоб воскресити України красу і велич,
В собі - наші історії нагадати себе про наше походження,
Коли предки правили світом
Та несли Всевишнього Блаходать віри Роду,
Як свято земля…
Тепер історична легенда пр
2024.03.28
22:25
Міріада світів у просторі Всесвіту
І химерно обертаються планети.
Галактик віддалених,
І Комета пролітаючи,
освітлює далеке світло.
О! Як великий простір Всесвіту,
Туди, у простори Світобудови,
У глибини життя неземного.
І химерно обертаються планети.
Галактик віддалених,
І Комета пролітаючи,
освітлює далеке світло.
О! Як великий простір Всесвіту,
Туди, у простори Світобудови,
У глибини життя неземного.
2024.03.28
22:24
Земні Ангели, небесні люди в небесах живете над нами…
Земні Ангели, небесні люди зі мною поруч, але я їх не бачу…
Земні Ангели, небесні люди зі мною поруч, але допомоги від них
мені, як ніби не видно…
Бо ми всі земні люди.
Я вірю у вічну душу вашу,
Земні Ангели, небесні люди зі мною поруч, але я їх не бачу…
Земні Ангели, небесні люди зі мною поруч, але допомоги від них
мені, як ніби не видно…
Бо ми всі земні люди.
Я вірю у вічну душу вашу,
2024.03.28
22:22
Ночами цілий світ завмирає,
повсюдно панує тиша.
У темряві раптом міріади зірок
вистилалися в загадковому небі.
У перлинному оздобленні блищать, як дари неба,
як люблю їхній таємничий блиск!
Приводять із собою таємничий вечір,
минаючи галактики т
повсюдно панує тиша.
У темряві раптом міріади зірок
вистилалися в загадковому небі.
У перлинному оздобленні блищать, як дари неба,
як люблю їхній таємничий блиск!
Приводять із собою таємничий вечір,
минаючи галактики т
2024.03.28
22:21
Орки, ви не знищете українську націю, нашу країну,
Бо ми виженемо варварів з рідної Батьківщини.
Вам тут не місце. Це не ваша земля,
Орки нелюди, які втілюють в життя зло.
Їх зневажають і гонять далеко.
Ворогують з усім світом,
Але світ на нашій сто
Бо ми виженемо варварів з рідної Батьківщини.
Вам тут не місце. Це не ваша земля,
Орки нелюди, які втілюють в життя зло.
Їх зневажають і гонять далеко.
Ворогують з усім світом,
Але світ на нашій сто
2024.03.28
22:20
Розкинувся в небі Чумацький шлях,
А навколо нього міріади незліченних зірок,
Кружляли легко і безтурботно,
Сяйво їх воєдино злилося.
Чумацький шлях освітлює промені,
А на землі: по коридорам лабіринта ми йдемо
Все життя своє знаходимося в дорозі.
А навколо нього міріади незліченних зірок,
Кружляли легко і безтурботно,
Сяйво їх воєдино злилося.
Чумацький шлях освітлює промені,
А на землі: по коридорам лабіринта ми йдемо
Все життя своє знаходимося в дорозі.
2024.03.28
22:18
Весна прийшла після суворої зими,
Лине пісня з далекого краю,
То мама рушник вишиває різними нитками,
Хрестиком долю своїх дітей заговорила:
Чорний - то журба.
Так мати журилася,
Бо матері втрачають своїх дітей на війні.
Голубий - то небо.
Лине пісня з далекого краю,
То мама рушник вишиває різними нитками,
Хрестиком долю своїх дітей заговорила:
Чорний - то журба.
Так мати журилася,
Бо матері втрачають своїх дітей на війні.
Голубий - то небо.
2024.03.28
22:17
Хтось грав на струнах
І звук нот створив мелодію
І занурившись глибоко в душу,
та надихнув нас танцювати…
І ми танцювали всю ніч до ранку,
прокинулась любов жива
і в серці крила розпустила…
І світлом заповнила тінь,
І звук нот створив мелодію
І занурившись глибоко в душу,
та надихнув нас танцювати…
І ми танцювали всю ніч до ранку,
прокинулась любов жива
і в серці крила розпустила…
І світлом заповнила тінь,
2024.03.28
22:16
Глянула я на зоряне небо,
вкрите зоряним покривалом
та побачила моя зірка мерехтить мені світлом.
Ця зірка горіла живим вогнем
та позначила мені дорогу на зоряному небі,
яку я знайшла на усипаному небі.
Ці зірки охороняються у храмі вогнів, передба
вкрите зоряним покривалом
та побачила моя зірка мерехтить мені світлом.
Ця зірка горіла живим вогнем
та позначила мені дорогу на зоряному небі,
яку я знайшла на усипаному небі.
Ці зірки охороняються у храмі вогнів, передба
2024.03.28
22:14
Стою на сцені і не можу зрозуміти,
яку роль мені грати.
Вести подвійну гру на сцені,
розіграла мене:
Змінюю ігрива чужу маску на обличчі,
душевний біль і сльози на очах,
втомлена душа,
прояви жадібності до всього,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...яку роль мені грати.
Вести подвійну гру на сцені,
розіграла мене:
Змінюю ігрива чужу маску на обличчі,
душевний біль і сльози на очах,
втомлена душа,
прояви жадібності до всього,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
2024.03.26
2024.02.08
2023.12.19
2023.11.15
2023.10.26
2023.07.27
2023.07.15
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Козак Дума (1958) /
Проза
/
Есеї
Шульга або кінець вурдалака
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Шульга або кінець вурдалака
Вечірнє сонце поволі ховалося за обрієм і сутінки тихо укривали все навколо.
– Пора, – визирнувши із-за шафи і виряченими бінокулярами скануючи навколишній простір, подумав вурдалак Сеня. – Ой, як же хочеться перекусити, аж живота скорчило! – розмірковував він, акуратно нарізаючи концентричні кола кімнатою і обираючи належний об‘єкт для полювання.
Вибір виявився зовсім невеликим. Окрім якогось нетверезого чолов‘яги, що розкинувся по діагоналі на холостяцькому ложі, в приміщенні не було нікого.
– Вхідні двері замкнено, до іншої кімнати потрапити не видається. Доведеться обмежитися цим алконавтом, – про себе відзначив упир і тихо присів на поручень крісла, що стояло напроти дерев‘яного ліжка. – Трохи почекаю, нехай засне міцніше, – хижо розмірковував він.
Як тільки перші могутні характерні вібрації сколихнули навколишнє повітря, кровопивця шулікою упав на оголену шию жертви. З розмаху увігнавши в людську плоть на всю глибину своє довге шило, він почав жадібно смоктати. Червона запашна рідина з присмаком дешевого алкоголю нестримним потоком хлинула йому всередину, наповнюючи неповторним відчуттям блаженства усі члени чудовиська.
Напившись уволю і сп‘янівши від свіжого, добре розбавленого спиртним, енергетика, вурдалака повернувся до крісла і від задоволення теж поринув у солодкий сон. Пробудившись через кілька десятків хвилин, він удруге накинувся на майже непритомну жертву, занурюючи свого буравчика у різні частини її тіла та ласуючи свіжиною. Цей кривавий шабаш тривав аж до самого ранку. Од випитого кровосос уже тріщав по швах, але жадібне бажання знову і знову примушувало його повертатися до місця бенкету, де все повторювалося за попереднім сценарієм.
Коли через віконну шибку до кімнати несміло зазирнули перші сонячні промені, упир уже було хотів сховатися за шафою, але якась нестримна сила зупинила його.
– Ні, іще один захід, – майнула спокуслива думка. – Ще разочок і все, – ніби хтось солодко шепотів йому на вухо і те звабливе шепотіння зовсім затьмарювало розум потвори.
Вурдалака тихо зависнув у повітрі, повільно зробив пологий віраж і, опустивши елерони, пішов на посадку, підбираючи якнайніжнішу ділянку.
– Саме те, – подумав Сеня і безпечно гепнувся на шию жертви праворуч. – Лівою рукою він мене не візьме, швидкість і точність не ті, – посміхнувся кровожер. Уже не переймаючись маскуванням, він по самі баньки, щедро залиті свіжою кров‘ю, увігнав свого буравчика в людську плоть і хотів було включити насоса, але така зухвалість не могла лишитися непоміченою.
Громом серед ясного неба пролунав дзвінкий несподіваний ляпас.
– А, трясця його матері! Яка жалість… – лише й устиг подумати нахаба за мить перед тим, як яскраво-червоний нектар чвиркнув на всі боки із його пересиченого тіла і кровосос багряною плямою розплився на шкірі сонного чоловіка.
– І то ж! Все йому мало… – обурено вимовив шульга, з огидою витираючи зі своєї добряче подірявленої за ніч шкіри рештки вурдалака Сені.
– Пора, – визирнувши із-за шафи і виряченими бінокулярами скануючи навколишній простір, подумав вурдалак Сеня. – Ой, як же хочеться перекусити, аж живота скорчило! – розмірковував він, акуратно нарізаючи концентричні кола кімнатою і обираючи належний об‘єкт для полювання.
Вибір виявився зовсім невеликим. Окрім якогось нетверезого чолов‘яги, що розкинувся по діагоналі на холостяцькому ложі, в приміщенні не було нікого.
– Вхідні двері замкнено, до іншої кімнати потрапити не видається. Доведеться обмежитися цим алконавтом, – про себе відзначив упир і тихо присів на поручень крісла, що стояло напроти дерев‘яного ліжка. – Трохи почекаю, нехай засне міцніше, – хижо розмірковував він.
Як тільки перші могутні характерні вібрації сколихнули навколишнє повітря, кровопивця шулікою упав на оголену шию жертви. З розмаху увігнавши в людську плоть на всю глибину своє довге шило, він почав жадібно смоктати. Червона запашна рідина з присмаком дешевого алкоголю нестримним потоком хлинула йому всередину, наповнюючи неповторним відчуттям блаженства усі члени чудовиська.
Напившись уволю і сп‘янівши від свіжого, добре розбавленого спиртним, енергетика, вурдалака повернувся до крісла і від задоволення теж поринув у солодкий сон. Пробудившись через кілька десятків хвилин, він удруге накинувся на майже непритомну жертву, занурюючи свого буравчика у різні частини її тіла та ласуючи свіжиною. Цей кривавий шабаш тривав аж до самого ранку. Од випитого кровосос уже тріщав по швах, але жадібне бажання знову і знову примушувало його повертатися до місця бенкету, де все повторювалося за попереднім сценарієм.
Коли через віконну шибку до кімнати несміло зазирнули перші сонячні промені, упир уже було хотів сховатися за шафою, але якась нестримна сила зупинила його.
– Ні, іще один захід, – майнула спокуслива думка. – Ще разочок і все, – ніби хтось солодко шепотів йому на вухо і те звабливе шепотіння зовсім затьмарювало розум потвори.
Вурдалака тихо зависнув у повітрі, повільно зробив пологий віраж і, опустивши елерони, пішов на посадку, підбираючи якнайніжнішу ділянку.
– Саме те, – подумав Сеня і безпечно гепнувся на шию жертви праворуч. – Лівою рукою він мене не візьме, швидкість і точність не ті, – посміхнувся кровожер. Уже не переймаючись маскуванням, він по самі баньки, щедро залиті свіжою кров‘ю, увігнав свого буравчика в людську плоть і хотів було включити насоса, але така зухвалість не могла лишитися непоміченою.
Громом серед ясного неба пролунав дзвінкий несподіваний ляпас.
– А, трясця його матері! Яка жалість… – лише й устиг подумати нахаба за мить перед тим, як яскраво-червоний нектар чвиркнув на всі боки із його пересиченого тіла і кровосос багряною плямою розплився на шкірі сонного чоловіка.
– І то ж! Все йому мало… – обурено вимовив шульга, з огидою витираючи зі своєї добряче подірявленої за ніч шкіри рештки вурдалака Сені.
03.07.2021
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію