ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.04.18
21:10
Я не сумую, просто – білий вальс,
А думка в пелюстках стоїть безвітрям.
І впала б вже, та звичка, Ісабель!..
А ти чи так дивилась і на нас,
Як на бездення прорваного неба,
Коли ми світ розрізали навпіл?
А думка в пелюстках стоїть безвітрям.
І впала б вже, та звичка, Ісабель!..
А ти чи так дивилась і на нас,
Як на бездення прорваного неба,
Коли ми світ розрізали навпіл?
2024.04.18
19:59
Ать-два! Ать-два!
В генерала голова.
Сам придумав, сам зробив.
Мабуть, орден заробив
Ще й підвищення звання.
А все інше – то дурня.
Легко було при Союзі.
Перед старшими – на пузі,
В генерала голова.
Сам придумав, сам зробив.
Мабуть, орден заробив
Ще й підвищення звання.
А все інше – то дурня.
Легко було при Союзі.
Перед старшими – на пузі,
2024.04.18
19:35
Отримав нагороду мовчанням –
Найвищу нагороду нинішніх рапсодів,
Що шиють собі сорочки-мантії
Для буття-блукання в царстві марень,
Братів кіфари, сестер ірландської арфи,
Нагороди сумної білої тиші
Пелюстками анемон посипаної –
Нагороди мовчання
Найвищу нагороду нинішніх рапсодів,
Що шиють собі сорочки-мантії
Для буття-блукання в царстві марень,
Братів кіфари, сестер ірландської арфи,
Нагороди сумної білої тиші
Пелюстками анемон посипаної –
Нагороди мовчання
2024.04.18
19:12
Уранці 17 квітня російські варвари завдали ракетного удару по Чернігову.
Є загиблі. Багато поранених. Серед них четверо дітей…
Старенький Чернігів - в крові без сил…
Кремлінський палець униз: вбий його!
Святі мовчки виходять з могил.
Сльози в оча
Є загиблі. Багато поранених. Серед них четверо дітей…
Старенький Чернігів - в крові без сил…
Кремлінський палець униз: вбий його!
Святі мовчки виходять з могил.
Сльози в оча
2024.04.18
19:05
Ти виходиш з будинку, що носить прізвище якогось поета чи композитора,
А вона вже чекає тебе на балконі у свиті з каріатидами
І погляд її, як у звичайного, пристойного інквизитора,
Який знає, що буде далі, а тому милується міськими видами;
А тоді огля
А вона вже чекає тебе на балконі у свиті з каріатидами
І погляд її, як у звичайного, пристойного інквизитора,
Який знає, що буде далі, а тому милується міськими видами;
А тоді огля
2024.04.18
15:16
Терпіти несила, мовчати не можу,
бо замість весільного – траурне ложе.
Загинув хлопчина – йому дев’ятнадцять.
В матусі життя обірвалось неначе.
Її зрозуміють лиш ті, що втрачали.
Бо після такого – дорога печалі.
Дорога постійного смутку та болю.
бо замість весільного – траурне ложе.
Загинув хлопчина – йому дев’ятнадцять.
В матусі життя обірвалось неначе.
Її зрозуміють лиш ті, що втрачали.
Бо після такого – дорога печалі.
Дорога постійного смутку та болю.
2024.04.18
10:34
Політики, філософи, експерти…
Усіх несила і порахувать!.
Куми, свати, недоумки і смерди –
ота наразі «королівська рать»
аналізує, пророкує, пише,
висвітлює, доводить, викрива,
розбурхує і каламуте тишу…
Ярять і шаленіють нувориші –
Усіх несила і порахувать!.
Куми, свати, недоумки і смерди –
ота наразі «королівська рать»
аналізує, пророкує, пише,
висвітлює, доводить, викрива,
розбурхує і каламуте тишу…
Ярять і шаленіють нувориші –
2024.04.18
09:44
Люблю какао в молоці…
Моє їм привітання --
То друзі справжні, молодці
А особливо зрання…
Тако сьорбнеш ковточок їх
І завібрірує щодення…
І не згадати буде гріх
Любязність їх, і ймення…
Моє їм привітання --
То друзі справжні, молодці
А особливо зрання…
Тако сьорбнеш ковточок їх
І завібрірує щодення…
І не згадати буде гріх
Любязність їх, і ймення…
2024.04.18
08:39
Якщо серця співають, то вона, мов пісня.
Солодка чи гірка, але в житті не прісна.
І пишуться вірші, сонети й навіть оди.
І з розуму бентежно чарівниця зводить.
А очі набувають сонячного блиску,
І ось вона велична зовсім близько-близько.
Пірнають в г
Солодка чи гірка, але в житті не прісна.
І пишуться вірші, сонети й навіть оди.
І з розуму бентежно чарівниця зводить.
А очі набувають сонячного блиску,
І ось вона велична зовсім близько-близько.
Пірнають в г
2024.04.18
08:26
Циклопу треба жертва, voila,
і він знайшов її в центрі Европи,
нема потвори гірше москаля,
не люди, а трикляті азіопи.
У світі всі стурбовано мовчать.
Не можна, кажуть, монстра турбувати.
Коли вода затопить Арарат,
то хай потопить й полчища сохатих
і він знайшов її в центрі Европи,
нема потвори гірше москаля,
не люди, а трикляті азіопи.
У світі всі стурбовано мовчать.
Не можна, кажуть, монстра турбувати.
Коли вода затопить Арарат,
то хай потопить й полчища сохатих
2024.04.18
08:16
Не ласкає нас море життєве лазурними хвилями.
Не втішають його буруни, у вітрах неприкаяні.
Ми - дві чайки утомлені, низько літаємо й квилимо.
І чи крила піднімуть у завтра, напевно не знаємо.
Ми з тобою - дві чайки. І берег в такій невідомості.
З-
Не втішають його буруни, у вітрах неприкаяні.
Ми - дві чайки утомлені, низько літаємо й квилимо.
І чи крила піднімуть у завтра, напевно не знаємо.
Ми з тобою - дві чайки. І берег в такій невідомості.
З-
2024.04.18
05:58
Ширяє ластівка над мною
І так щебече угорі,
Що довго мовчки я не встояв
У співом збудженім дворі.
Почав підспівувати пташці –
І звеселіли небеса, –
І у конвалієвій чашці
Заграла перлами роса.
І так щебече угорі,
Що довго мовчки я не встояв
У співом збудженім дворі.
Почав підспівувати пташці –
І звеселіли небеса, –
І у конвалієвій чашці
Заграла перлами роса.
2024.04.17
21:42
У густому лісі, на дубі крислатім,
Знайшли собі хату
Орлиця та кішка, та свиня кирпата.
Орлиця вподобала собі верховіття,
Кішка полюбила над усе на світі
Просторе дупло. А свиня кирпата
Внизу оселилась: жолудів багато.
Жили тихо й мирно. Кожен сам
Знайшли собі хату
Орлиця та кішка, та свиня кирпата.
Орлиця вподобала собі верховіття,
Кішка полюбила над усе на світі
Просторе дупло. А свиня кирпата
Внизу оселилась: жолудів багато.
Жили тихо й мирно. Кожен сам
2024.04.17
14:19
А це не раша почала війну
та і Європа, нібито, не винна,
що не одну
годує звірину
і поїть її кров’ю України.
***
А нами управляють не каліки,
та і Європа, нібито, не винна,
що не одну
годує звірину
і поїть її кров’ю України.
***
А нами управляють не каліки,
2024.04.17
09:42
Основне завдання курсу —
Бути кращим в черзі знань…
І не бути сліпим буслом
Поміж зібраних питань…
Раптом хтось візьме і бовкне
Щось про славу, про медаль…
Якщо він… ще й осінь жовкне —
Стелить паморозь печаль…
Бути кращим в черзі знань…
І не бути сліпим буслом
Поміж зібраних питань…
Раптом хтось візьме і бовкне
Щось про славу, про медаль…
Якщо він… ще й осінь жовкне —
Стелить паморозь печаль…
2024.04.17
08:45
А-ж гілля гнеться бузу від суцвіть,
Р-анкові пахощі несуться в світ,
О-бласкані промінням золотим,
М-агічно ваблять запахом крутим.
А кущ танцює з вітерцем танок
Т-акий щасливий з вихором думок.
Улад, у такт шепоче, шурхотить
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Р-анкові пахощі несуться в світ,
О-бласкані промінням золотим,
М-агічно ваблять запахом крутим.
А кущ танцює з вітерцем танок
Т-акий щасливий з вихором думок.
Улад, у такт шепоче, шурхотить
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
2024.04.01
2024.02.08
2023.12.19
2023.11.15
2023.10.26
2023.07.27
2023.07.15
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Олександр Сушко (1969) /
Проза
На все воля Божа!
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
На все воля Божа!
2014-го року, під час бойових дій, в нашому сирому окопчику опинився якось піп. Хороший такий, лагідний. Сповіді слухав, заспокоював солдатів, молився за них, хрестики дарував. Аж тут бойовики наскочили. І почалася люта різанина.
Поруч з ним лежав автомат Дмитра - мого бойового командира. Міг дотягнутися до нього і перестріляти бандюків. Не взяв. І двох моїх товаришів не стало - не встигли схопитися за зброю. А піп сидів на снарядному ящику і молився.
Добре, що хоч поруч був я, Інакше б поклали усе стрілецьке відділення.
Після бою запитав у нього:
- Святий отче! Чому не допомогли спасти душі християнські?
- Не можна нам брати до рук зброю, Бог не велів.
- А дивитися, як вбивають українців - можна?
- На все воля Божа, не нам, простим грішним, втручатися в Його промисел.
- Тоді їдьте хутенько туди, звідки приїхали. Ви тут зайві. Відспівувати убитих побратимів я вам не дам, бо їхня кров на ваших руках.
Поїхав священник і більше не навідувався. Образився, мабуть. А за що - незрозуміло.
Минулого року до хати приходила сусідка.. Дуже потрібні були гроші, а до получки їй знову не вистачало пару сотень.
А моя дружина прихворіла, лежить у ліжку, руки на пузі сплела і бухикає. А як не бухикати, коли щодня коронавірусні хворі приходять до неї лікуватися. Без масок, порушуючи соціальну дистанцію та все таке інше.
Кажу сусідці:
- До нас не можна, якщо не маєте щеплення від ковіду, або ним не перехворіли.
- Та я на хвилинку, тіко грошей позичити!
- Немає грошей, дорога сусідко. Самим поки-що не вистачає. Ліки надто дорогі. А краще - повертай борги негайно, потрібно купити кисневий концентратор терміново. Ти заборгувала десять тисяч. До вечора принеси усе. Я вже замовив апарат, завтра привезуть.
Стиснула губи сусідка і пішла з хати, невдоволено буркнувши:
- На все воля Божа: захоче - виздоровіє твоя жінка, а не захоче - гигне. Буду за неї молитися,
І пішла з хати. Відтоді жодного разу не навідалася. Мабуть, і досі молиться за здоров’я моєї супружниці.
А це перестрів свого кума під крамницею. Стовбичимо у черзі, точимо баляндраси.
- Сашко, погано стало жити в селі. Влада геть зіпсута.
- А чого так?
- Син селищного голови відкрив новий автобусний маршрут, навзаєм того що був раніше. І одразу підняв ціну за проїзд удвічі. А його жінка шматки землі у людей забирає. А хто не хоче віддавати добровільно - проводять вилучення земельних ділянок рішенням селищної ради. І в мене позавчора відібрали, бо не встиг за три роки побудувати на власній земельці, виділеній під будівництво, ні туалету, ні паркану. Знайшли законну причину.
- А чого ж ти голосував на виборах за цього вилупка? Я ж попереджував, що цей дядя - упир, який любить кров людську смоктати.
- Та думав, що гірше вже не буде. Але на все воля Божа. Треба терпіти.
А оце йду з крамниці, а назустріч сусідка. Плаче і хреститься. Питаю — що сталося?
- Чоловік напився. Я підштаники хотіла зняти, аби випрати, а він обматюкав. І їсти попросив. І за чекушкою послав.
- Та кинь його до біса. Він сам у болоті плаває і тебе на дно тягне.
- Але ж гроші заробляє у лісгоспі непогані. А дитина вчиться у технікумі. Сама не витягну. Хай буде як буде - на все воля Божа.
І понесла чекушку своєму благовірному.
Люди, люди... що у ваших головах?
Не буде Господь підставляти свої плечі під проблеми, з якими ви самі здатні упоратися. Йому і так роботи достатньо. Та й виглядає це зі сторони вельми і вельми непривабливо.
Просять люди про конкретну допомогу, а дехто одвертається, ляпне ні до чого не зобов’язуюче “На все воля Божа” і чкурне у своїх справах. Наче плювок в обличчя .
Власна байдужість і безхребетність - ось що значить ця фраза. Власне безсилля та небажання активно долучитися до вирішення проблеми породжують ось такі нікчемні викрутаси власного сумління.
А ти здатен взяти на себе тягар чужих проблем і реально допомогти їх вирішити? Ні?
Ну, тоді шепчи: “На все воля Божа” і вмий руки, як Понтій Пілат.
25.05.2021р.
Поруч з ним лежав автомат Дмитра - мого бойового командира. Міг дотягнутися до нього і перестріляти бандюків. Не взяв. І двох моїх товаришів не стало - не встигли схопитися за зброю. А піп сидів на снарядному ящику і молився.
Добре, що хоч поруч був я, Інакше б поклали усе стрілецьке відділення.
Після бою запитав у нього:
- Святий отче! Чому не допомогли спасти душі християнські?
- Не можна нам брати до рук зброю, Бог не велів.
- А дивитися, як вбивають українців - можна?
- На все воля Божа, не нам, простим грішним, втручатися в Його промисел.
- Тоді їдьте хутенько туди, звідки приїхали. Ви тут зайві. Відспівувати убитих побратимів я вам не дам, бо їхня кров на ваших руках.
Поїхав священник і більше не навідувався. Образився, мабуть. А за що - незрозуміло.
Минулого року до хати приходила сусідка.. Дуже потрібні були гроші, а до получки їй знову не вистачало пару сотень.
А моя дружина прихворіла, лежить у ліжку, руки на пузі сплела і бухикає. А як не бухикати, коли щодня коронавірусні хворі приходять до неї лікуватися. Без масок, порушуючи соціальну дистанцію та все таке інше.
Кажу сусідці:
- До нас не можна, якщо не маєте щеплення від ковіду, або ним не перехворіли.
- Та я на хвилинку, тіко грошей позичити!
- Немає грошей, дорога сусідко. Самим поки-що не вистачає. Ліки надто дорогі. А краще - повертай борги негайно, потрібно купити кисневий концентратор терміново. Ти заборгувала десять тисяч. До вечора принеси усе. Я вже замовив апарат, завтра привезуть.
Стиснула губи сусідка і пішла з хати, невдоволено буркнувши:
- На все воля Божа: захоче - виздоровіє твоя жінка, а не захоче - гигне. Буду за неї молитися,
І пішла з хати. Відтоді жодного разу не навідалася. Мабуть, і досі молиться за здоров’я моєї супружниці.
А це перестрів свого кума під крамницею. Стовбичимо у черзі, точимо баляндраси.
- Сашко, погано стало жити в селі. Влада геть зіпсута.
- А чого так?
- Син селищного голови відкрив новий автобусний маршрут, навзаєм того що був раніше. І одразу підняв ціну за проїзд удвічі. А його жінка шматки землі у людей забирає. А хто не хоче віддавати добровільно - проводять вилучення земельних ділянок рішенням селищної ради. І в мене позавчора відібрали, бо не встиг за три роки побудувати на власній земельці, виділеній під будівництво, ні туалету, ні паркану. Знайшли законну причину.
- А чого ж ти голосував на виборах за цього вилупка? Я ж попереджував, що цей дядя - упир, який любить кров людську смоктати.
- Та думав, що гірше вже не буде. Але на все воля Божа. Треба терпіти.
А оце йду з крамниці, а назустріч сусідка. Плаче і хреститься. Питаю — що сталося?
- Чоловік напився. Я підштаники хотіла зняти, аби випрати, а він обматюкав. І їсти попросив. І за чекушкою послав.
- Та кинь його до біса. Він сам у болоті плаває і тебе на дно тягне.
- Але ж гроші заробляє у лісгоспі непогані. А дитина вчиться у технікумі. Сама не витягну. Хай буде як буде - на все воля Божа.
І понесла чекушку своєму благовірному.
Люди, люди... що у ваших головах?
Не буде Господь підставляти свої плечі під проблеми, з якими ви самі здатні упоратися. Йому і так роботи достатньо. Та й виглядає це зі сторони вельми і вельми непривабливо.
Просять люди про конкретну допомогу, а дехто одвертається, ляпне ні до чого не зобов’язуюче “На все воля Божа” і чкурне у своїх справах. Наче плювок в обличчя .
Власна байдужість і безхребетність - ось що значить ця фраза. Власне безсилля та небажання активно долучитися до вирішення проблеми породжують ось такі нікчемні викрутаси власного сумління.
А ти здатен взяти на себе тягар чужих проблем і реально допомогти їх вирішити? Ні?
Ну, тоді шепчи: “На все воля Божа” і вмий руки, як Понтій Пілат.
25.05.2021р.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію