ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2024.04.23 09:40
Плекає сонце (тріолет)
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує поміж нас,
Хоч зазирають в душі ще зловісні дії,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Єднання сила здійснюює все ж мрію.
І попри труднощі в воєнний час,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує б

Володимир Каразуб
2024.04.23 09:17
Хвилі
І слова, наче, хвилі, хвилі,
Гойдаються, хвилі, мов коми,
І скільки, любові, за ними,
І скільки, іще, невідомих.
І скільки, безмовних, схлипів,
У цьому, голодному, морі,
І лякає, не те, що квилить,
А те, що, не може, промовити.

Ілахім Поет
2024.04.23 07:19
Блюзове
Хтось скаже, що банально вию вовком.
Для мене це є блюзом самоти.
На перехресті не простоїш довго.
А на узбіччя тяжко відійти.
Я підкотив би Принцем, наче в казці.
Та побут твій спаплюжити боюсь.
Хтось скаже – меланхолія якась це.
А як на мене, рад

Віктор Кучерук
2024.04.23 04:48
* * *
Віддаляється вчорашнє
І послаблюється шум
Од учинків безшабашних,
І від плину мрійних дум.
Тільки згадки пам'ять мучать
Повсякчасно й без пуття
Про, на жаль, скороминуче
Богом дане раз життя.

Хельґі Йогансен
2024.04.22 21:05
Воскресіння весни
Закривавлена, знищена, спалена
Вже не вперше й не вдруге весна.
Вона — звістка, якої чекаємо,
Але й досі до нас не дійшла.

У молитвах, прокльонах "оспівана",
Хоч нема її в тому вини.
Почуттями брудними, незрілими

Іван Потьомкін
2024.04.22 10:25
***
Не блудним сином їхав в Україну
Із того краю, що не чужий тепер мені.
До друзів поспішав, щоб встигнути обняти,
До кладовищ, щоб до могил припасти...
...Вдивлявсь- не пізнавав знайомі видноколи,
Хоч начебто й не полишав я їх ніколи,
Та ось зненацьк

Олександр Сушко
2024.04.22 08:52
Житіє моє
Ви чули як чмихають їжаки? Ні? Дивно. Спробуйте увечері натерти пусту собачу тарілку під порогом шматочком тушкованого м’яса. Як сяде сонце – вдягніть щось балахонисте з каптуром та сядьте в кущах на ослінчику. Гарантую: на густий запах тушонки їжак

Леся Горова
2024.04.22 08:32
Верба
Верба розплела свої коси за вітром
Під ними у брижах виблискує став,
Скотилися з берега запахи літа ...
Втікаючи геть очерет захитав

Сполоханий крижень. У сірої чаплі
Сьогодні в болоті скрипучий вокал,
А сонце розсипалось плесом по краплі,

Ілахім Поет
2024.04.22 07:03
Ісая
З гори, з Сіону видно все і скрізь! Дивись, запам’ятовуй, Єшаягу! Як паросток башанський нині зріс, яку він приписав собі звитягу.

- Я бачу – в наступ знову йде Арам; і смертю Манасія та Єфрем нам загрожують. Їм кістка в горлі – Храм! Хизуються – баг

Козак Дума
2024.04.22 07:01
Смичкове
Словами не відтворюються ноти,
а ключ скрипковий – музи реверанс.
Приємно спілкуватися на дотик,
коли у тиші слово – дисонанс.


Віктор Кучерук
2024.04.22 05:47
* * *
Клекоче й булькає вода,
І піниться, мов юшка, –
Мигоче блякло, як слюда,
Повніюча калюжка.
Навколо неї, як вужі,
Снують струмки глибокі,
Бо для калюжі не чужі
Оці брудні потоки.

Артур Курдіновський
2024.04.21 22:16
Уламки зими (вінок сонетів)
МАГІСТРАЛ

Бездонна ніч своєю глибиною
Створила непохитний нотний стан.
А сивий сніг спостерігав за мною:
Чи впораюсь я з болем свіжих ран?

Мелодія, пригнічена журбою

Микола Дудар
2024.04.21 21:42
***
Квітні, травні, липні, червні…
Серпнів я би не чіпав…
Не помістяться в майстерні —
Нечитайло підсказав…

Що робити, де та правда?
Що такого я зробив?
Серпні наче — не завада,

Ілахім Поет
2024.04.21 21:09
Ти була
Ти була всім, чим я дихав і дихаю.
Тим, що втрачав і що в серці відкрив.
Грізною зливою, повінню тихою.
Теплим ковчегом в безмежності криг.

Садом Едемським і небом з сузір’ями.
Чим насолоджувавсь я, чим страждав.
Днями святковими, буднями сір

Євген Федчук
2024.04.21 14:49
Смерть Юрія Долгорукого в Києві 15 травня 1157 року
Стояв травневий ясний, свіжий ранок.
Вже сонце освітило куполи
Софії. Ніч майнула наостанок
За Гору. Пташки співи завели.
Грайливі горобці чогось зчепились
У поросі. Знайшли, напевно, щось.
А сонні голуби на те дивились
Зі стріхи. Сонце вище піднял

Ігор Шоха
2024.04.21 11:43
На марші до Марсу
Життя таке, що їде дах,
та поки дибаємо далі,
воно збувається у снах
як репетиція реалій.
Ховатися немає де,
хоча і мусимо – подалі:
на Марсі, Місяці... ніде,
якщо і досі де-не-де
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Колискова для коханої
Місяць підкрався неждано,
Зорі усі засвітив…
Спи, моє сонце кохане,
Спи, моє диво із див.

Спи, моя радосте ніжна,
Спи, моє щастя ясне.
Пролісок подихом свіжим
Думи сумні прожене.

Спи, моя люба, хай Леля
Кучері пестить твої,
Хай засміються веселим
Співом своїм солов»ї.

Диво явлю тобі в хату,
Казкою стане у сні –
Взимку почнеш засинати,
Ранок прийде – навесні.

Спи… О Яриле, дай чудо -
Хмелю кохання вином –
Хай все життя твоє буде
Щастя омріяним сном.

3. 03. 7518 р. (Від Трипілля) (2011)




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2021-03-10 20:46:16
Переглядів сторінки твору 599
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 6.330 / 7  (6.329 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 6.330 / 7  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.755
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2024.04.23 14:07
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2021-03-10 20:47:05 ]
Василь Баліга (М.К./Л.П.) [ 2011-03-03 18:59:03 ] - відповісти

Гарна колискова. Чуйні, ніжні, красиві й обережні слова для коханої.
З повагою


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-03-03 23:03:13 ] - відповісти

Дякую, дорогий Василю. Натхнення тобі, козаче!


Отправить
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2011-03-03 19:13:50 ] - відповісти

Хай би кохана проспала
Аж до початку весни!..
Ні. Пробудилась. Сказала:
"Проліску любий, дихни!.." :))

Підозрюю, що така довга, ніжна, гіпнотизуюча колискова писалася Ведмедиці (хто ж іще взимку засинає, а навесні прокидається?) :))))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-03-03 23:18:58 ] - відповісти

- Ану дихни, вона впритул сказала.
Він взяв, дихнув, ну а вона - упала. (заснула, як ведмедиця). Ну і тоді він її, самі розумієте...
Пестив замість Лелі, як вірно підмітила Тамара Шевченко.
Ви знаєте, мушу Вас розчарувати, вірш присвячений не Ведмедиці, моя муза у житті значно вродливіша.


Отправить
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-03-03 20:16:10 ] - відповісти

Трохи підозріло, що літгерой так ревно намагається приспати кохану... Чи не має він, бува, наміру чкурнути до іншої?


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-03-04 00:35:04 ] - відповісти

Ні, такого наміру він не має. Просто має намір зробити її щасливою, шановна Любове. Дякую Вам за незмінну увагу до моєї писанини.


Отправить
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2011-03-03 20:27:57 ] - відповісти

Мелодійно все так і романтично, що справді неважко буде приспати кохану...
Чудова колискова тобі вдалася, правда!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-03-04 00:38:22 ] - відповісти

Дякую, дорогий колего! Дуже радий, бо це перша моя
колискова. Бажаю натхнення і всього найкращого.


Отправить
Тамара Шевченко (Л.П./Л.П.) [ 2011-03-03 22:05:01 ] - відповісти

Ага, приспати легко, що ж це за присипання? Весна надворі!
http://maysterni.com/publication.php?id=59051

Колискова вже й співається, Ярославе?


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-03-04 00:42:46 ] - відповісти

Тамарочко, а може це присипання після кохання?
Дуже хочу її заспівати сам, якщо прийде музична муза, або ж віддам тим, хто уміє компонувати.
Дякую за пародію. Це Ваш дебют у цьому жанрі?
Досить вдало, я б сказав, тільки трохи якась досада є у Вашої ЛГ. Краще не зв"язуватися з цими бандуристами-поетами. У них стільки муз...


Отправить
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2011-03-03 22:50:51 ] - відповісти

Дівчата! Цю колискову Ярослав співатиме коханій тільки в ніч з 28-го лютого на перше березня. А на всі інші ночі - будуть нові колискові! Хіба ні, Ярославе?
З Днем письменника тебе! І всіх-всіх-всіх! Натхнення і толерантності, нових текстів і вдячних читачів!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-03-04 00:54:41 ] - відповісти

Ні, друже, поки буде одна колискова, доки не покладу я або хтось її на музику. І буде одна кохана у мого ЛГ. Отакий він збоченець.
Приємно, що родив першу колискову у день письменника. І тебе з цим днем сердечно вітаю, зичу натхнення, чудових книг, захоплених читачів і щоб я заспівав у тебе вечорі на презентації твоєї нової книжки.
І з нашим улюбленим місяцем року тебе вітаю, дорогий брате-коте! Мяу! І тримаймо хвости трубами завжди!


Отправить
Тетяна Левицька (М.К./М.К.) [ 2011-03-03 23:15:45 ] - відповісти

Ярославе, така щира ніжність в Вашій колисковій.
Кохана спить, цілуй їй очі.
Зі святом Вас!!! Натхнення та любові!!!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-03-04 00:59:28 ] - відповісти

Танечко, спасибі, радий, що Ви згадали одного з моїх улюблених поетів Павла Тичину. У нього вірші страшенно музичні, бо сам був чудовим музикою. Дякую сердечно за вітання й побажання!
Вітаю Вас навзаєм, бажаю щастя, любові, добра і світла в житті! І може, будемо на поетичній сцені пліч-о-пліч, не в березні, то пізніше, бо вечір Сашка Зубрія, здається переносять. Я це з"ясую і Вам повідомлю.


Отправить
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-03-03 23:32:45 ] - відповісти

Вмієш, вмієш заколисувати, Ярославе! Колискова співається, щоб чимшвидше приспати - але хоч би кохана відразу не заснула - слова до кінця пісні дуже гарні!Має почути все. Файно.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-03-04 01:02:27 ] - відповісти

Дякую, Іване! Це мене уперше потягло заколисувати.
Певно, скоро стану дідом, то треба тренуватися поки що на дорослих.
Хай слухає мила і спить у щасливому сні. Дякую, за твою незмінну підтримку. Хай пишеться у день письменника. Будьмо.


Отправить
Ігор Федчишин (М.К./Л.П.) [ 2011-03-04 00:28:48 ] - відповісти
Гарна колискова.

Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-03-04 01:03:28 ] - відповісти

Дякую, Ігоре! Бажаю Вам натхнення і вітаю з днем письменника!


Отправить
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2011-03-04 08:13:10 ] - відповісти

Чолом Вам, пане Ярославе! Розчулений і задоволений, що не пропустив повз увагу.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-03-04 12:56:13 ] - відповісти

Дорогий Ігоре, щиро дякую, натхнення Вам і гарних поезій.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2021-03-10 20:47:39 ]
Марія Дем'янюк (Л.П./Л.П.) [ 2011-03-04 13:21:15 ] - відповісти

Заздрю Вашій коханій,що чує такі колискові...


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-03-04 13:40:27 ] - відповісти

Дякую, Маріє, вітаю Вас із світом весни і сподіваюсь, і бажаю щоб настав такий час, коли і Вам писатимуть ще кращі колискові, серенади і вінки сонетів...


Отправить
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-03-04 15:21:28 ] - відповісти

Пане Ярославе, це вже не колискова. Даруйте, але хіба від неї заснеш ? Це величальна ода жінці, яка випливає з-під пера Ніжного Майстра.
Дуже гарно !


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-03-05 00:11:03 ] - відповісти

Я не знав, що я, на Вашу думку, ідіот, який не розуміє, щО він написав. Я не знав, що Ви настільки розумний і проникливий, що здатні перевтілитися в жінку і розписуватися за неї в її відчуттях, і не знав, що я настільки дурний, що не помітив цього.
Я, даруйте, довіряю в даному питанні більше жінкам, які пишуть, що ця колискова навіть гіпнотизуюча, колискова, повторюю, а не величальна.
Ви себе вважаєте великим розумником, то стосовно величальної загляньте на сторінки поезії
чудового поета з португальської діаспори Ігоря Федчишина, там справді конкретно йде возвеличення
в узагальненому вигляді жінки, яка є найбільшою мрією чоловіка. В моєму ж скромному творі йдеться
про силу почуття мого ЛГ до коханої, а елемент величальності хоч і присутній, але вторинний.
Звісно, кожен має право на власну думку, але я її не поділяю.
Дякую за увагу, пане Василю.


Отправить
Тетяна Левицька (М.К./М.К.) [ 2011-03-05 00:16:49 ] - відповісти

А я відчула у Вашій колисковій, Ярославе, велику любов та ніжність до жінки. Як до дитини. Колискова настільки цнотлива, кришталева, що боїшся до неї доторкнутись прозовим словом.
Дякую ще раз!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-03-05 12:05:04 ] - відповісти

Якщо велика любов, то цей вірш - таки величальна?
Але ж Ви ж сама пишете, що це колискова
Я вже сам не знаю, може я таки даремно розсердився на Василя, Вам читачам збоку видніше.
Бо жінки дуже точно відчувають, часто тонше, ніж ми, чоловіки.
Дякую, Таню, за небайдужість.


Отправить
Лілія Ніколаєнко (М.К./М.К.) [ 2011-08-06 17:31:16 ] - відповісти

Для коханої не має значення, що це - колискова чи щось інше. Головне, що їй подобається, і коли вона чує це, то розцвітає, як квітка! =)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-09-06 22:45:09 ] - відповісти

Дякую, Лілечко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2022-04-14 10:48:50 ]
Ніжна колискова для коханої! Сонячно, дякую,Ярославе!