ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Каразуб
2024.04.25 09:16
Просто вітер, якоїсь осені зупинив мене,
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом

Світлана Пирогова
2024.04.25 08:41
А за вікном вже вечоріє,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?

Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,

Леся Горова
2024.04.25 07:45
В смолистих бурунах лежить рілля.
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.

Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови

Віктор Кучерук
2024.04.25 06:23
Серце сумно защеміло
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск,
Як ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.

Ілахім Поет
2024.04.25 00:03
Вельмишановна леді… краще пані…

Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д

Артур Курдіновський
2024.04.24 21:33
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!

Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,

Сергій Губерначук
2024.04.24 20:00
Шість хвилин, як я прокинувсь.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.

Ілахім Поет
2024.04.24 12:21
Кажуть, він жив непомітно десь в закутку.
І пожинав регіт там, де кохання сіяв,
Начебто думав – троянди ростуть с піску.
Вірив в поезію, як інший люд - в Месію.

Кажуть, вигулював душу свою щодня
Серед рядків, повних сутінків і печалі.
Бачили, йшов

Віктор Кучерук
2024.04.24 05:21
Стали іншими забави,
Як утратив снам число, –
Домальовую в уяві
Те, чого в них не було.
Тішусь образом посталим
Вперше в пам’яті моїй, –
Мрійним розквітом фіалок
Між краями довгих вій.

Артур Курдіновський
2024.04.23 23:40
Фарбує квітень зеленню паркани
Красиво, мов поезії рядки.
Повсюди квітнуть чарівні каштани,
Суцвіття їхні - весняні свічки.

Сезон палкого, ніжного роману,
Коли кохання бережуть зірки.
І мрія незнайома та незнана

Іван Потьомкін
2024.04.23 22:56
Не вирубать і не спалить моє коріння.
Ніде не буть просто пришельцем
Дає мені з дитинства мова України.
Але нема для мене й мов чужих,
Бо кожна начебто вікно у світ,
І тому світ такий безмежний.
Кажуть, епоха книг минула,
А я начебто про це й не чу

Олена Побийголод
2024.04.23 20:00
Із І.В.Царьова (1955-2013)

Самі зміркуйте, в якім дерзанні
з’явилась назва у річки – Вобля!..
А ще – добряча й земля в Рязані:
ввіткнеш голоблю – цвіте голобля.

А потрясіння беріз пісенних!

Світлана Пирогова
2024.04.23 09:40
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує поміж нас,
Хоч зазирають в душі ще зловісні дії,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Єднання сила здійснюює все ж мрію.
І попри труднощі в воєнний час,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує б

Володимир Каразуб
2024.04.23 09:17
І слова, наче, хвилі, хвилі,
Гойдаються, хвилі, мов коми,
І скільки, любові, за ними,
І скільки, іще, невідомих.
І скільки, безмовних, схлипів,
У цьому, голодному, морі,
І лякає, не те, що квилить,
А те, що не може, промовити.

Ілахім Поет
2024.04.23 07:19
Хтось скаже, що банально вию вовком.
Для мене це є блюзом самоти.
На перехресті не простоїш довго.
А на узбіччя тяжко відійти.
Я підкотив би Принцем, наче в казці.
Та побут твій спаплюжити боюсь.
Хтось скаже – меланхолія якась це.
А як на мене, рад

Віктор Кучерук
2024.04.23 04:48
Віддаляється вчорашнє
І послаблюється шум
Од учинків безшабашних,
І від плину мрійних дум.
Тільки згадки пам'ять мучать
Повсякчасно й без пуття
Про, на жаль, скороминуче
Богом дане раз життя.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Березень
Мій любий березню, ти груди
Наповнив щастям аж до дна.
Хай розливається усюди,
Неначе повінь весняна.

Вибрунькуються дні чудові
Із лона темного журби,
І лоскіт “котиків” вербових
Шепоче кожному: “Люби!”

Качки із вирію вертають,
Чекає сівача рілля,
Ярило землю пригортає,
Й вона вагітніє - земля.

І в лузі - попіл трав торішніх -
Зело нове ось-ось проб’є,
Яриле, Боже наш всевишній,
Знов твій Великдень настає!

7510 р. (Від Трипілля) (2002) р.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2021-03-10 19:48:30
Переглядів сторінки твору 424
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (6.329 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.753
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2024.04.25 00:22
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2021-03-10 19:49:26 ]
ННН ННН (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-05 23:14:09 ] - відповісти
Гарний Березень у Тебе, братику!
І Великдень незабаром...
А небо стає таке чисте і глибоке!
Не надивишся.
"...мені відкрилось небо...
Ярило
руки-промені немов-би простягає,
до себе кличе...
І я, забувши про усе земне і тлінне,
пірнаю у безмежну глибочінь,
в безодню вічну,
без кінця і краю,
очима синь її вбираю
і розчиняюсь в ній..."


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-03-05 23:20:46 ] - відповісти

Привіт, сестро! 16 березня - новоліття буде 7518 рік настане! А 21-го - Великдень! Слава рідним Богам!


Отправить
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-03-05 23:35:32 ] - відповісти

Ярославе,
Дуже світлий вірш.
Нехай Бог приносить вам лише те світле...
З теплом,
ЛЮ


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-03-05 23:57:01 ] - відповісти

Юрію! Щиро дякую, взаємно зичу світла, добра, любові й натхнення! Може, будемо на "ти", вже стільки разів перехрещувались вірші й коментарі?..
Із симпатією


Отправить
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-03-06 01:04:49 ] - відповісти

Звичайно, Ярославе.
Я просто якось сам не наважився.
Тисну міцно руку,
Юрій


Отправить
Олександр Зубрій (Л.П./М.К.) [ 2010-03-06 08:53:53 ] - відповісти
Доброго дня, Ярославе! :-)
Про вірш - гарно, проголосував.
Про себе. Записав диск. Завезу на днях. :-)
Співав з гайморитом, то не все добре, але зрозуміло, чому такі верхи мляві. Хворому співати було поганенько, але я не захотів відступати. :-)
То до зустрічі. :-)
До речі, я виклав 11 записів у своєму блозі на i.ua. Нік - azubr . То можна прослухати з інету. У мене там є запис номер три, це рідко виконувана обробка пісні "Стоїть явір". Вона, як не дивно, заспівалась не дуже погано. Буде змога - напиши свою професійно-критичну думку. І не соромся лаяти, бо я й так знаю, що там не дуже добре. :-)
З повагою...

Отправить
Юлька Гриценко (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-06 09:04:48 ] - відповісти

гарно, світло, романтично, весняно...


Отправить
Єлизавета Горбачевська (М.К./Л.П.) [ 2010-03-06 12:18:46 ] - відповісти

Написала нещодавно:

Весна відкидає навалу снігів, протирає замазані шиби,
Лишає в повітрі Шопена сліди і променів сонячних куби.

Пророчі тюльпани й обійми, пророчі сьогодні думки,
Руками затягую туго, в косу уплітаю тепло.
У поміч тюльпанові діти і пісня-веснянка. Втямки
Збагнути рукам, що весна вже і холодну мов не було.

Червоні тюльпани й обійми, червоні промови бажань
Під дубом старим шаленіють, мов буйної річки потік.
Весняне цвітіння юнацтва, весняне цвітіння кохань:
Любові запишем, любові на древо в живий записник.


Отправить
Ірина Зелененька (М.К./М.К.) [ 2010-03-06 15:28:30 ] - відповісти

Дуже по-весняному, з любов'ю до України та її циклічного оновлення.
Щиро.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-03-06 17:39:43 ] - відповісти

Юрію! От і домовились.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-03-06 17:48:57 ] - відповісти

Сашко, привіт! Я б тобі не радив писатися надалі в хворому стані. Ще один раз виступити на концерті, коли нема куди дітися, куди не йшло. І то, я ось так зробив на своєму вечорі, у мене був бронхіт, і потім півтора тижні - на лікарняному. А якщо не дай Бог із голосовими складками щось пов"язано - можна голос втратити. А запис - це ти пам"ять про себе залишаєш назавжди, можливо. Це - святе. Тут треба бути здоровим обов"язково. Щоб і верхи і низи і середина - все звучало. А гайморит - це ніс, резонатор головний для верхів. Для баритона верхи - не остання справа далеко. Навіть не слухаючи, раджу переписати.
Але я послухаю, звісно, потім напишу на твоїй сторінці.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-03-06 17:51:24 ] - відповісти

Спасибі, Юлько-красотулько! З наступаючим жіночим святом, тебе! Здоров"я і натхнення.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-03-06 18:15:03 ] - відповісти

Лізо, привіт, дякую, загалом цікавий дуже вірш і оригінальне в тебе мислення і стиль колись виробиться такий же з часом. Для цього є передумови.
Три поради щодо цього тексту.
1.Виробляй смак і відчуття краси мови, її естетики.
"Замазані" шиби - цей епітет неестетичний не з царини ліричної і романтичної поезії. Це - більше до стьобу й андеграунду.
2. Те саме щодо Шопена слідів. Ніби Шопен ішов і лишив послід після себе. Втоптала великого композитора в багно. Це вже зразу для пародії годиться. Можна навіть стьобно, як Семенко, написати: Вулиця шопениться владно... музика розцвіла на пелюстках чи щось подібне і вже вийде дивись, як гарно).
(у нього Бодлериться)
3. Тренуйся вишуковувати точніші рими. Для шиби треба рима щоб була -иби, а не -уби (куби). Для цього корисно пограти в буріме. Береш слово шиби,
і придумуєш 20 точних рим-слів на -иби, і бажано не іменників, щоб не римувати іменник з іменником.
А оце:весняне цвітіння кохань: любові запишем, любові на древо, в живий записник. Це цікавий образ, але трохи пародійний. Запишем на древі:
Тут була Ліза + Вітер Ночі = п"яний секс після читання віршів і розпивання абсенту.

Хоча початок чудовий і якщо зробити оці косметичні правки, що я тобі сказав, буде чудовий вірш.
Дерзай, з 8 березням - натхнення, здоров"я, кохання.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-03-06 18:16:37 ] - відповісти

Ірино! Щиро дякую, землячко. Зі святом жінок. Найкращі побажання -весни, здоров"я і кохання!


Отправить
Ірина Кримська (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-06 19:11:42 ] - відповісти

Не буду вдаватися до деталізування своєї вдячності за цю поезію.
Просто щиро дякую.
Ви й самі знаєте, що то дуже гарно написано. Вам дано!


Отправить
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-03-06 19:26:29 ] - відповісти

Є у цьому вірші щось від давніх намовлянь.....
Ярославе! Прекрасно!


Отправить
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2010-03-06 19:37:00 ] - відповісти

Вибрунькуються дні чудові
Із лона темного журби,
І лоскіт “котиків” вербових
Шепоче кожному: “Люби!

Які чудові слова.:)
І справді, уже так хочеться тепла, сонечка, зеленої травички, пахощів весняного цвіту, що радує око і дає неабиякої наснаги до життя, втілення мрій, планів і задумів.

Спасибі Вам за весняний настрій.:)


Отправить
Олександр Зубрій (Л.П./М.К.) [ 2010-03-06 19:54:15 ] - відповісти
Добрий вечір! :-)
Так, усе тобою сказане - правильно. Але, я дав слово записатись. Крім того, батьки вже старі, і дуже хотілось їм дати себе послухати. Тому - писався як є. Ось зсилка:
http://blog.i.ua/user/2251337/
Вчора вночі зганяв до батьків, відвіз диск, серце заспокоїлося. :-) І у блог виклав, щоб люди, яким давав обіцянку, могли послухати.
Ти послухай Стоїть явір, він не такий паскудний, як інші записи. А ще - запис червертий, то пісня "Казав мені батько". Народ слухає, то не дуже сварить. :-)
Чекаю на твої професійні оцінки. ;-)
З повагою...

Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-03-06 23:55:35 ] - відповісти

Ірино (Кримська), щиро дякую за відгук!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-03-06 23:57:09 ] - відповісти

Спасибі, Софіє, з наступаючим жіночим Днем тебе, здоров"я, натхнення, любові!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2021-03-10 19:49:56 ]

Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-03-06 23:58:12 ] - відповісти

Адель! Дякую, радий, що вірш додав Вам гарного настрою! Зі світом 8 березня!


Отправить
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2010-03-07 09:31:30 ] - відповісти

Дякую, пане Ярославе.:)


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-03-07 00:11:09 ] - відповісти

Сашко, дорогий мій! Послухав і "Явір", і оперні арії, майже все! На одній арії трохи гнусавиш в ніс, певно від гаймориту, але це помітно тільки професіоналу. Там Оксана Тернополянка написала тобі відгук, як любитель музики, що чудово, от і я так кажу. Тобі, звісно, треба педагога, щоб трохи окультурити голос, навчити на "піано" співати. А метал у тебе такий, і сила, що ти проб"єш, проріжеш звуком будь-який оркестр. Ти б мав уже років 15 співати в опері з твоїми даними і бути як мінімум, заслуженим артистом. А зараз, в 41 рік починати важко. Але я закінчив Драгоманова майже у 45 з половиною. Але я з 25-ти граю на бандурі. І закінчив ще студію при капелі.
Звучиш, навіть з гайморитом, добряче. Виступай побільше, і вчися приватно, моя тобі порада. І дасть Бог, помітять. У тебе до музики більші здібності, ніж до віршів. У мене - навпаки.
І кожен сам - коваль своєї долі. Що здобудеш, те твоє. Ніхто на блюдце не покладе тобі Ла Скала чи Нац. Оперу київську. Ти б міг піти туди прослухатись у хор. І там високі зарплати. І потихеньку б учився паралельно. Вперед.