ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2021.04.14 18:25
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Що кілометрами розгорнеться зненацька.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує

Олена Музичук
2021.04.14 12:16
Уплету анапести у ямби
і впишу у рубрику – «сонет»...
і тоді почую дифірамби,
що співає іноді поет.

Правила поетики – до лампи.
Сяду на Пегаса і... вперед!
Де шукають меду косолапі,

Віктор Кучерук
2021.04.14 10:23
Хоч я боятися не звик,
Та побратими чують крик
І мій, буває,
Коли знайти не можу слів,
Щоб обернуть на радість гнів,
Жаркий до краю.
Раптовим подувом вогню
Торкнуло голову мою

Сергій Губерначук
2021.04.14 08:15
Дощі роз’їли землю і втопили.
Ми ходимо у вогкому взутті.
Весна була востаннє у житті.
Ми вперше так любили – й розлюбили!

Весна в калюжах березень купала.
Я з буханця щипав для горобців,
грів подумки твій дім, а прикінці,

Олександр Сушко
2021.04.14 08:06
Товстунці! Голодні ненажери!
Всі у кого зайві є кіло -
Не мордуйтеся на тренажерах,
Приїздіть до мене у село.

В п'ястуки засуну вам лопати
І поставлю...сполом на межі.
Будете городика копати,

Микола Соболь
2021.04.14 03:47
Замовкає на горі трембіта
і смереки умиває дощ…
Чи ви чули на початку літа,
як співає Чорний Черемош.

Переспівом задзюрчали води
і хори каміння на зорі…
Аж гроза затамувала подих

Ярослав Чорногуз
2021.04.14 01:14
Вкрилось небо сизою імлою,
Сяє вечір тихо вдалині.
За Дніпром - неонові вогні...
Як, мій саде, скучив за тобою!

Перейду кущі і переліски,
І немов спалахують в гаю,
Душу розтривожують мою -

Сергій Гупало
2021.04.13 22:37
Як же бути з людьми й не боятися тиші,
І не мислити: завтра озветься біда,
А відчути, як думи щоразу мудріші,
І що кров не змінилася – ще молода?

Приплететься непевність, охоплена болем,
Що пора вже ставати таким, як усі.
І тоді перейти доведетьс

Олексій Кацай
2021.04.13 21:55
лечу у вихорі думок
над океаном
темним і незнаним
наповненим до таємниць
безмежжям хвиль і блискавиць
миттєвостями
щоб ракетопланом
і бризки і молекули

Іван Потьомкін
2021.04.13 21:12
Не з добра-дива вітер цей з Долини сопілок,
Що під Єрусалимом, зриває пелюстки із руж
І птаство змушує замовкнуть.
З Долини сопілок цей вітер злинув,
Щоб вище й вище здіймались прапори,
Щоб наші погляди здіймались в небо,
А губи в унісон сирені про

Ігор Деркач
2021.04.13 20:03
Шелестять березові гаї
і вербові котики буяють...
ну, а я пасу свої рої
і ніяких клопотів не маю.

Поки не щебечуть солов’ї,
непомітно і весна минає,
і літа розхристані мої

М Менянин
2021.04.13 15:58
Свинец да цинк –
ничЕго лично
когда привык
стрелять цинично…
2.
Война и цирк
и все прилично:
колеблют мир

Сергій Губерначук
2021.04.13 13:07
– Не звертаймо на нього уваги.
– А що він? Навмисне дражниться?..
– Нажлугтився хлібної браги…
– А більш ні на що не наважиться?
– Йому відібрало мову –
так когось злякався…
– Зажди, він не скаже ні слова?..
– Кривляється, бо наклався.

Петро Скоропис
2021.04.13 10:59
Пора року – зима. На кордонах супокій. Вві сні,
як у купелі в чімось заміжнім, в’язкім, як варенні.
І щупачим велінням пороблено дрожем блешні,
і пильнують за нею праотчі зіниці недремні.
Вдар об землю хвостом, і в морозній грудневій імлі,
ти побачи

Олександр Сушко
2021.04.13 09:21
Розчакловувати навроки земляків - важка справа. Особливо, коли ті земляки змалку привчилися красти і брехати. Здорова людина ніколи не дозволить собі поміняти чесну працю на барижництво, або піти, наприклад, у депутати. Раніше як було: обирали козаки к

Віктор Кучерук
2021.04.13 05:48
Раз погрожують боєм
Україні моїй, -
Чвс вдягти однострої
І ставати у стрій.
І стояти не скраю
На переднім краю,
Де герої вмирають
За Вітчизну свою.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Інша поезія):

Дена Лон
2021.03.18

Іван Іванченко
2021.01.05

Соня Чорна
2020.12.12

І М
2020.12.02

Тарас Ніхто
2020.01.18

Янка Кара
2020.01.05

Сергій Зубець
2020.01.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Палагея Кукуй (1985) / Інша поезія

 130 килограмм одиночества

«Кстати ты знаешь, если вдруг
у тебя не будет туалетной бумаги,
то можно вырвать карман и подтереться?..» (Неизв.)

История, которую хочу Вам поведать не о мачо или физике-ядерщике, не о депутате Киевсовета или парикмахере с Крещатика, а о простом парне Сене. Вы спросите, мол, чем знаменит этот парень, а я отвечу – ничем, кроме того, что он просто жил и живет доселе в моем родном хуторе. Являясь по совместительству одноклассником, товарищем, внуком, и просто поглотителем всяких вкусностей и яств полуфабрикатных.
Дважды краснознаменный хутор Щекотухи расположен на берегу когда-то полноводной и богатой на рыбу реки Муть. Днесь река обмелела и заилилась вследствие антропогенного влияния, безмерности использования природных богатств особями, давно забывшими о совести, морали и чести.
Сенька жил на другом краю хутора вместе со своей бабушкой и дедушкой. Мать Сени умерла рано от какой-то страшной и неизлечимой болезни, а про отца я не знаю. Сеня произрастал в достатке, сытости, тепле и был щедро избалован вниманием со стороны дедушки и бабушки. Учился посредственно, на тройки. Потом пошел работать шофером к депутату, со специализацией «Принеси, подай, иди на фиг, не мешай!», собственно, как и другие люди, которые работают у таких персонажей. Но еще Ванга намекала, что придет время, когда грянет заря из-за горы, и засветится все вокруг розовым, и повылазят белки из своих дупел!
Думаю, надо сказать пару слов о женщинах Сени. Собрав и проанализировав немало сплетен и рассказов, вычленив из них основное, стало понятно, что никаких женщин у Сеньки не было. Самую первую он в порыве страсти чуть не задушил в школе, слава Богу, что успели оттянуть! Вторая чуть не лопнула, объевшись макаронами, приготовленными по старинному рецепту прадедушки. А далее была вереница длинноногих алчных дур и наивных простушек из электрички на автостанции «Выибичи», которые готовы отдаться за пачку зефира.
По мере возмужания Сени, прибавлялись и его килограммы на боках, животе и ягодицах. На сегодняшний день он весит более 100 килограмм, с обхватом талии почти 2 метра, и продолжает расти. У него нет шеи и коленей, все срослось или переходит в другие органы.
И при этой «картине маслом» одноклассник продолжает рассказывать басни про свою популярность у женщин, незаменимость на работе, и что характерно складно врет про регулярное посещение тренажерного зала. Который если он и посещает, то ест там сало на скорость или метает свиные окорока. А может просто прижимается к полу, как прапорщики военных частей во время городской комиссии.
Да, Сеня был знатным фантазером, любил он завернуть про себя так, что первые в списке «Форбс» призадумаются. Все бы ничего, пущай веселит людей увлекательными рассказами, но тут другая каверзность – время, оно нещадно и бесповоротно бежит вперед. Время никогда не ждет, никого не жалеет. Одно дело рассказывать басни про свою сверхуспешность, когда тебе лет 18 – 20, и совсем другое, когда за 30. Когда у сверстников уже дети в школу ходят, а у тебя даже девушки постоянной нет. Соврать можно кому угодно, да только себя никогда не обманешь. Если у тебя ничего нет, то тут как не рассказывай, ничего и не появится.
Шли годы, Семен рос. И вырос он из салона автомобиля премиум-класса до салона буса по перевозке продуктов в магазины. И тут злокозненный рок сыграл с ним злую шутку – излишки, неучтёнку, зачастую полуфабрикаты или колбасы, можно было подъедать прямо на месте, что и делал мужчина, когда-то разделявший со мной школьную скамью.
Жаль ли мне Сеню? – Жаль! И очень жаль, именно поэтому я и пишу сей рассказ, ибо не всегда в жизни можно проявить жалость по отношению к кому-то, потому что она губительно сказывается на развитии и становлении личности, ее целеустремленности и адаптации к изменчивости реки жизни. Или попросту оскорбляет человека, так как он настолько отравлен своими грезами и мечтами, что не видит реальных вещей, а может и видит, но ничего сделать не может или не хочет.
Одиночество и обжорство – это болезни современного общества. Но если вторую можно еще как-то вылечить, то с первой намного сложнее. Как писал Э. Асадов: «Как много тех, с кем можно лечь в постель. Как мало тех, с кем хочется проснуться», выразив этой фразой всю глубину возникшей проблемы. На первый взгляд простая красивая фраза, но, сколько в ней раскрывается смысла: и о моральности, и о безысходности, и о поисках того, кто поймет тебя, примет таким, каков ты есть и полюбит всем сердцем.
Беда Сени не в том, что он тянул в рот все, что пахло и имело аппетитный вид, а в том, что заврался себе, утратив связь с реальностью. Желая понравится остальным, он себя настоящего потерял в пышных рассказах о вымышленных богатствах и армии красивых поклонниц.
Возникает одиночество из-за того, что, по сути, людям не нужны другие люди, и всякий смотрит, как бы что-то поиметь с другого или другого. Каждый ищет, где сытнее, теплее и проще. Люди все чаще стали жить инстинктами, и беда в том, что они даже не животные. Даже самые свирепые животные не способны на подобное, хотя нет! – паразиты способные. Паразиты имеют схожие повадки с такими людьми – жить за счет другого, высасывать соки и саму жизнь.
А обжорство можно лечить разумными диетами, хорошими комедиями и работами в поле, например, на сахарной свекле или картошке.
Что я еще могу сказать о Сене? – да, пожалуй, ничего, кроме того, что человек этот настолько хороший и добрый, что возникает желание ему помочь и поддержать. Подставить дружеское плечо под 130 килограмм или вместе съесть пять литров супа, мне – 0,5 л, ему – 4,5 л (улыбнулась). Если это поможет делу, то можно попробовать!

__________

«Задницу можно подтирать лопухом,
деньгами, газетой, зайцем, но карманом!…»
(Неизв.)

г. Киев, лес, 04.02.2021





Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією
Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2021-02-08 20:15:37
Переглядів сторінки твору 30
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (0 / 0)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.758
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2021.02.08 20:15
Автор у цю хвилину відсутній