ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Дудар
2024.04.16 13:26
Не чіпав я тої бляшки…
Не чіпав, їй-бо, клянусь
Бачиш слід? Це від упряжки
Хочеш виправдати? Змусь
Сторонитись… краще зникни
Замовчи, не сердь… не час
Чи звикай… навряд чи звикнеш
Сплигни з тенора на бас…

Ольга Олеандра
2024.04.16 09:56
З листка на листочок стрибають краплини.
Муркоче волога, голубиться, лине.
Прямує до лон, проникать й напувати.
Дощем сходить небо, щоб землю кохати.

16.04.24

Микола Дудар
2024.04.16 09:10
Ось вони, мої сулійки…
Вузьке горлечко, пугар
Нас у погребі лиш трійко
З променем іржавих фар...

Хто кого осилить з трійки?
Той, хто важчий у вазі…
Обійдемося без бійки

Микола Соболь
2024.04.16 05:52
На Парнасі відучора гуд
«геній» роздає свої вказівки
це, друзяки, небезпечний труд
і стило в руках його – гвинтівка.
Зизооко цілиться під зріз,
вибирає жертву пожирніше…
затуляйте свої вуха, плиз,
дочекайтесь, хай настане тиша.

Віктор Кучерук
2024.04.16 05:42
Галки жовтороті
Всілися на дроті,
Гомоном дратуючи людей, –
Наче зранку в місті
Зграї голосистій
Більше примоститися ніде.
Поки гомоніли
Птиці зголоднілі

Віктор Михайлович Насипаний
2024.04.15 20:46
У маршрутці шоколадку
Їсть дівча, смакує.
- То шкідливо для школярки! –
Тип якийсь кепкує.

Розкудахтався, мов квочка:
- Ти ж здоров’я згубиш!
Бо ж поправишся, мов бочка!

Артур Курдіновський
2024.04.15 19:23
Небо зоряне...
Поле зоране...
А між ними в повітрі - війна.
Над криницею,
Над пшеницею
Чорна хмара та злість вогняна.

Поле зоране...

Микола Дудар
2024.04.15 14:53
Відтінки радісного сплеску --
Як свідки зламаних спокус...
І світлим гумором Одеським —
Я вже нічого не боюсь!
Впливові дядечки принишкли…
Хвости стурбовані… є шанс:
У ніч виходити лиш нишком,
Чим будуть радувати вас…

Ніна Виноградська
2024.04.15 14:28
Поламав усі мої думки,
У минуле викинув надії.
Впали з неба – загасив зірки,
Щоби не збулися наші мрії.

Падав сам у прірву небуття
І мене за руку за собою.
Зрозуміла, що моє життя –

Юрій Гундарєв
2024.04.15 09:58
І знову у Вибраному - суцільні вірші й оповідання Олександра Сушка. По 6-8 текстів на добу - малохудожніх і з численними помилками! Цей автор намагається виправдовуватися: розумієте, друже, я пишу в електричках і без окулярів, тому ось так виходить… Підт

Юрій Гундарєв
2024.04.15 09:53
СупрОтив і талановитА непотріб

Стосовно питання, що я починаю першим.
Так, Микола Дудар, про якого я до сьогодні не сказав жодного слова, 12 квітня цього року написав у своїй рецензіїї на мій «Відкритий лист головному редакторові ПМ» такі слова про ме

Леся Горова
2024.04.15 08:51
Пташиний мікс звенить по гаю,
З туману сонце вирина,
Шпаки на всі лади співають -
Прийшла весна!

Між співом тим сирена дико
Відлунням котиться з війни,
Ти, вітре, по окопах тихо

Світлана Пирогова
2024.04.15 08:31
Не напишу про тебе мемуари,
Хоча мотиви вже робили кроки.
Ще від Кармен звучало стільки арій,
І павутинням заплітались роки.

Не напишу про тебе мемуари.
Приходить розуміння надто пізно.
Не збудувати тріумфальну арку.

Віктор Кучерук
2024.04.15 06:03
Знайомі, друзі та чужі,
Буває, скупчившись у стаю,
Волають дружно: Крім душі,
У віршах іншого немає!..
Напевно, є якісь гріхи,
Раз не освоїв ще науки
Навчати слухати глухих
Не в грудях шум, а серця стукіт.

Іван Потьомкін
2024.04.14 18:33
Щойно Мойсей з’явивсь на небі ,
Як янголи навперебій просити зачали
Всевишнього - не віддавать Тору людині:
«Як можеш Ти позбутися того,
Що виношував задовго до створіння світу?»
«Чи гідний цей чоловік такої честі?»
Незрушно дививсь Господь на в

Сергій Губерначук
2024.04.14 17:35
Лячно мені і тужно
чути такі слова:
"Треба всім разом, дружно!
Кроком руш: раз-два…"
Хочеться запитати:
"Куди ж ви зібралися йти?"
У відповідь: "Йдемо спати!"
або ж "… обідати!"
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Меланія Дереза
2024.02.08

Ольга Чернетка
2023.12.19

Галюся Чудак
2023.11.15

Лінь Лінь
2023.10.26

Світлана Луценко
2023.07.27

Гельґа Простотакі
2023.07.15






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тамара Швець (1953) / Проза

 Встречи не случайны…
Встречи не случайны…
Сегодня вспомнила свое лечение в 2017 году в больнице №2 . Лечилась длительное время, почти 2 месяца. Заведующая отделением Елена Викторовна – опытная, строгая, требовальная, но вместе с тем отзывчивая и внимательная.
Лечащий врач Татьяна Александровна - настолько располагает к себе, вниманием, искренней улыбкой и обаянием, что совсем не хочется жаловаться на боли, а только послушать ее советы. Задать вопросы, на которые она всегда профессионально отвечает.. Иногда звоню Татьяне Александровне, чтобы посоветоваться о лечении. Очень благодарна ей за поддержку, внимание
Благодаря требовательному руководству, трудолюбию медицинского персонала – докторов, медсестер и санитарок в отделении всегда чистота, уют в вестибюле для отдыха и просмотра телевизора, много цветов. Почти ежедневно я выходила в вестибюль, располагалась в кресле, раскладывала на журнальном столике свои тетрадки…Приходило вдохновение, писала свои размышления, начала рисовать.
За это время написано около 30 стихов, размышлений о природе, весне, настроении, отношениях. Благодарна медсестричкам за тепло, внимание и заботу, такое не забывается. С медсестрой Лилией Александровной продолжаю общаться по телефону.
За время лечения познакомилась с интересными людьми, с которыми продолжаю общаться – Наталья Николаевна, Людмила Николаевна, Зинаида Яковлевна, Людмила Михайловна. О Наталье Николаевне написан отдельный рассказ, о наших общих творческих интересах. О Людмиле Николаевне тоже, о том, что ее поддержка для меня очень важна.
Зинаида Яковлевна лет на 10 старше меня. Удивительная, маленькая, хрупкая, но вместе с тем заботливая, очень активная и трудолюбивая женщина. Она даже продолжала меня проведывать, когда выписалась с больницы. Продолжаю ей иногда звонить,интересоваться здоровьем, настроением.
Людмила Михайловна улыбчивая, общительная, обаятельная женщина. Вспомнила, что в ее день рождения она ждала прихода дочери. Мы как всегда очень доверительно общались о жизни , она сказала, что ей нравиться петь, какие песни нравяться. Попросила ее спеть, она засмущалась, сказала, что если Татьяна услышит неправильно может понять. Людмила Михайловна тихонько начала петь романс. Я была в восторге от ее пения. Продолжаем общаться с Людмилой Михайловной.
Благодарна Всевышнему за эти встречи на своем жизненном пути со всеми этими удивительными, жизнерадостными, чуткими, оптимистично настроенными женщинами, за поддержку и помощь, которую они по мере своих возможностей оказывали. Продолжаем дружеские отношения, а это так важно в настоящее время.
6.02.21 8.00
Мое фото родного края.

Вспомнила свои стихотворение,написанные в этот период в больнице…
Хмари як пушинки
Пливуть надi мною
Парад краси, не меньше
И вiтерець працює
Колише трави и гiлки
Дає живильну силу
І тим росткам
Що показались iз землi
Така краса и благодать
Що нам дає природа
Нетреба спать…
Поглянь навколо
Не байдужим зором
И зрозумiй, що кожний день
Тобi дарован Богом…13.05.17(написані в лікарні)
Цвiтуть каштани за вiкном,
На небi хмари сiрi,
Здається, настрiй зiпсуeться,
Не слiд, вдаватись до турбот,
Бо це, псує надiї,
Я зараз настрiй пiднiму,
Займуть цiкавi справи,
І геть, тревогу за вiкно,
Весна цвiте яскраво…14.05.17(написані в лікарні)
ДОЖДИК КАК РАЗ В ПОРУ
БАЛЬЗАМОМ В ЗЕМЛЮ ОН ВОЙДЕТ
И ВСЕ ВОКРУГ ЕЩЕ СИЛЬНЕЕ
ПРОРАСТЕТ И РАСЦВЕТЕТ
БЛАГОДАТЬ КАКАЯ
ГЛАЗ НЕ ОТОРВАТЬ
ПЛАКАЛА, СТРАДАЛА
А ТЕПЕРЬ ХОЧУ МЕЧТАТЬ…13.05.17(написаны в больнице)
СЕГОДНЯ ПТИЦ СТОЛЬКО ЛЕТАЕТ
И ЛАСТОЧКИ И ВОРОБЬИ
НА ПОДОКОННИК
ГОЛУБИ САДЯТСЯ
НЕ ПЕРВЫЙ ДЕНЬ
УЖЕ СВОИ
КАКОЕ ЧУДО ЗА ОКНОМ
ПРИРОДА ОЖИЛА
ЦЕЛЕБНЫЕ ТРАВЫ
ВОКРУГ ПРОРАСТАЮТ
ДЕРЕВЬЯ В БУТОНАХ
ДРУГИЕ В ПЛОДАХ
КТО МОЖЕТ ПОСПОРИТЬ
ЧТО ЭТО НЕ ЧУДО
РУКАМИ СВОИМИ
ВСЕ ЭТО СОЗДАТЬ НЕВОЗМОЖНО
ВСЕВЫШНИЙ СТАРАЕТСЯ
ДЛЯ КАЖДОГО ИЗ НАС…16.05.17 (написаны в больнмце)
ДЛЯ НАСТРОЕНЬЯ – АПЕЛЬСИН
А ЗАВТРАК - ДЛЯ ПТЕНЦОВ
СЕГОДНЯ ГОЛУБКА С ДЕТИШКАМИ
НА ПОДОКОННИКЕ СИДИТ
НАУКЕ ИХ УЧИТ КАК ПИЩУ ДОБЫТЬ
ПЕНЬЕ ПТИЦ, ТАК МЕЛОДИЧНО
ТРУДНО ПЕРЕДАТЬ
И УЖЕ СОВСЕМ
НЕХОЧЕТСЯ НАМ СПАТЬ
А ПТЕНЧИКИ СТАРАЮТСЯ
ХЛЕБУШЕК КЛЮЮТ
МАМА ПОМОГАЕТ
ДАЕТ ИМ КРОШКИ В РОТ
ЗНАЧИТ ВСЕ В ПОРЯДКЕ
ГАРМОНИЯ И МИР
ЕСЛИ ЗА ОКНОМ
ТАКОЙ У ПТИЧЕК ПИР…24.05.17 (написаны в больнице)
Природа оживает
Каждый год весной
Души наши наполняет
Любовью и теплом
Солнышко восходит
Лучики блестят
Листья зеленеют
Благодать…
Природа оживает
Весеннею порой
Каждый рад
Открыть ей дверь
И пустить в свой дом
Небо голубое
И поля в соку
Хочется дышать прохладой
Погулять в лесу
Природа оживает
Придает нам сил
Чтобы каждый человек
В гармонии с ней жил
Радуга восходит
Мостик в другой мир
И роса ложится
Травку оживить… 18.06.17(написаны в больнице)
Мамина молитва
Пам’ятаю, не раз матуся
Мене вчила, щоб я запам’ятала
Виходиш з дому – про себе
Тихенько повторяй
«Я іду у мир Хрещений
Сонце мені в вічі
Місяць мені в спину
Звьоздами підпережуся
Я нічого не боюся тя
Ангели по бокам
Матір Божа впереді
Що Матері Божій
Те й мені
Амінь » 21.06.17 (написані в лікарні)
Читала книгу Астрогора
Какие у людей болезни есть
Много полезного узнала
Стало легче боли мне терпеть
Болезни всех подстерегают
Отпечаток оставляют
Все зависит от темперамента
И состояния души
Даже священные бывают
Как раз они усиливают боли
В Индии их чакрами зовут
В человеке чувствуются токи
И мир другим тогда воспринимаешь
Проходит очищение души
Перестройка в организме
Трансформация всех чувств
Ощущения меняются
Радостью души
Любовью к жизни
Новое найти в себе
Круг знакомых и друзей
Расширить
В то же время старые
Могут в сторонку отойти…2.06.17 (написаны в больнице)
Подруг не выбирают
Они приходят в детстве
А дальше, как получиться
Суметь их сохранить
И новых добавляем
Без них ведь трудно жить
Кому можно открыться
Поспорить, поболтать
Посплетничать немного
И сразу же прощать…
Секретом поделиться
И выслушать совет
С ним можно и не согласиться
Решать нужно самой, поверь
Но важно мнение узнать
И если это честно
Мы можем правильно решать
Семейные проблемы
Ведь это жизнь
Без них никак
Но главное понять
Прежде нужно позитив отдать
А счастье получить взамен…6.06.17 (написаны в больнице)
КАК МУЗЫКА КЛАССИЧЕСКАЯ ПОМОГАЕТ
И ВДОХНОВЛЯЕТ И ДАВЛЕНИЕ СНИЖАЕТ
КАЖДЫЙ ДЕНЬ ПОД НЕЕ ИСПОВЕДЬ СВОЮ ПИШУ
И ФИЛОСОФСТВУЮ, МЕЧТАЮ
СПОКОЙНОЙ БЫТЬ МНЕ ПОМОГАЕТ
ХОТЯ И ПЛАЧУ, ИНОГДА СТРАДАЮ
ОТ БОЛЕЙ ИЗНУРЯЮЩИХ МЕНЯ
ЛЕКАРСТВА МНЕ ПОЧТИ НЕ ПОМОГАЮТ
ЧТО ДАЛЬШЕ ЖДЕТ МЕНЯ - НЕ ЗНАЮ
НО ПЛАНОВ, ИНТЕРЕСОВ РАЗНЫХ Я ПОЛНА…16.06.17(написаны в больнице)
Будні життя – день за днем, намагаюсь я найти гармонію з собою і оточуючим світом. Життя складається з дрібниць,не завжди вдається,так як хочеш. Намагаюсь більше встигнути, в той же час нове пізнати, щоб не витратитити на одні дрібниці все своє життя.
Життя залежить лише від нас, настрій наш значно впливає.
Захочеш – насолоджуйся життям,хто тобі це заважає. Люби і будь уважним. Усмішкою осяй все навкруги – будні перетворяться на свято.12.07.17 (написані в лікарні)
Мир прекрасен
Улыбнись
И своей улыбкой озари
Тех, кто рядом и вокруг
Солнышко взойдет
Тучи разойдутся
И мир кажется другим
Все вам улыбнутся
Мир прекрасен
Присмотрись
В колорите все
Серость от себя гони
Больше смотри ввысь
Облака плывут
Как корабли в море
Вечером луна взойдет
Звезды засияют
Мир прекрасен
Помечтай
Планы ты построй
И друзей хороших пригласи
В свой дом
Травы зеленеют
Все вокруг в цвету
И земля нам дарит
Щедрые плоды
Мир прекрасен
Открывай
Для себя другие страны
Путешествуй, отдыхай
Буль активной самой
Небо так бескрайне
Просто загляденье
Вселенная дает нам все
Возможности - безмерны…18.06.17(написаны в больнице)
Я прощаю, по другому не могу
На разборки, времени не трачу
Полноценной жизнью я живу
Радуюсь, мечтаю и ловлю удачу
Я прощаю, по другому не могу
Так мне легче, я жалею
Всех, кто обижает
Значит человеку очень плохо
И он нападает
Я прощаю, по другому не могу
Не опускаюсь до того
Чтобы ненавидеть человека
Я прощаю, по другому не могу
Ведь обида, каждый раз уходит
Я с нее свои ошибки извлекаю
Я прощаю, по другому не могу
Все сильнее закаляюсь
Чише становлюсь душой
Когда я других прощаю
Я прощаю, по другому не могу
Не хочу конфликт я продолжать
Чтобы не начать войну
Я прощаю, по другому не могу
Это самый лучший выход
Из сложных ситуаций
Потому я всех прощаю…
21.06.17(написаны в больнице)
ХОЧУ ЛЮБИТЬ И БЫТЬ ЛЮБИМОЙ 17
ДАРИТЬ ТЕПЛО И НЕЖНОСТЬ
НЕОБХОДИМОЙ БЫТЬ
БОЛЬШЕ ОТДАВАТЬ ЧЕМ ПОЛУЧАТЬ
БЛАГОДАРНОСТИ НЕ ЖДАТЬ
НЕ ТРЕБОВАТЬ ЛЮБВИ, ВНИМАНЬЯ
НАПРАСНО ВРЕМЯ НЕ ТЕРЯТЬ
ОНО ВЕДЬ НЕ ВЕРНЕТСЯ
СЕБЯ КАК МОЖНО БОЛЬШЕ РАЗВИВАТЬ
ВСЕ ВОКРУГ ЗАГАДОЧНО И ИНТЕРЕСНО
С ПОЛЬЗОЙ ПРОВЕСТИ ГРЯДУЩИЙ ДЕНЬ
КТО МЕШАЕТ МНЕ МЕЧТАТЬ
СТРОИТЬ ПЛАНЫ РИСОВАТЬ
МОЖЕТ БЫТЬ ДАЖЕ ЗАПЕТЬ
И РОМАНСЫ НАПИСАТЬ
КНИГУ ВЛАДИ ПОЧИТАТЬ
И ЗАДУМАТЬСЯ НАД НЕЙ
СДЕЛАТЬ НЕСКОЛЬКО ЗВОНКОВ
ОБСТАНОВКА ДАСТ ПОНЯТЬ…
НЕБО ЗВЕЗДНОЕ УВИДЕТЬ
И ПОНЯТЬ ЧТО НЕ ОДНА
МОЖЕТ ДАЖЕ МЕНЯ ИЩЕТ
РОМАНТИЧЕСКАЯ РОДСТВЕННАЯ
МНЕ ДУША… 18.06.17(написаны в больнице)
Хочу любить
И быть любимой
Дарить тепло и нежность
Необходимой быть
И больше отдавать
Чем получать…
И благодарности не ждать
Не требовать награду
Напрасно время не терять
Оно ведь не вернется…18.06.17(написаны в больнице)




ЧТО МОЖЕТ ЖЕНЩИНА НЕ СЧЕСТЬ
ПРИРОДА ГЛАВНУЮ ЕЙ РОЛЬ ДАЛА
И МАТЕРИНСТВОМ НАДЕЛИЛА
РОДИТЬ И ВОСПИТАТЬ ДЕТЕЙ
СВОЕ ТЕПЛО И ДУШУ В НИХ ВЛОЖИТЬ
ЧТОБЫ ПОТОМ ГОРДИТЬСЯ ИМИ…18.06.17(написаны в больнице)
Голубки прилетели
На подоконнике присели
Они спокойны, кушают, воркуют
И пуговками – глазками заглядывают к нам
Движений резких, голос повышать нельзя
Реакция мгновенна – сразу улетают
Как говорят, подальше от греха
Они ведь тоже живые существа…19.06.17(написаны в больнице)
Небо голубое в хорошую погоду
Когда вокруг все чисто и спокойно
И тучки плавают на нем
Прячась, появляясь вновь
Разной формы и размеров
Разводы оставляя загадочно свои
Картина эта завораживает взгляд
На небосводе облака гуляют
И манят, манят ввысь и вдаль
Восхищаться, любоваться
Строить планы и мечтать
Облака гуляют
Череда за чередой
Удивительно красивы
Творец рисует их для нас...19.06.17(написаны в больнице)
Цветы жизни – дети, внуки
Мы их рожаем и растим
Душой своей и сердцем
Их любим и жалеем
Постоянно думаем, заботимся о них
И то, что мы в них вложим
Положит отпечаток и на нашу жизнь
Как, Андерсен сказал, что нужно
Нам для жизни
Солнце, свобода и маленький цветок
Над которым мы свою голову склоняем
Любуемся, ухаживаем, бережем…19.06.17 (написаны в больнице)
Я жизнь люблю
И каждый день я наслаждаюсь
Восходом солнца восхищаюсь
Классическую музыку я слушаю в тиши
И что-то новое себе я открываю
Пишу стихи и планы, и мечтаю
И каждый человек мне интересен
Так как он знает то, чего не знаю я
Когда душа спокойна и поет
На подоконник голуби садятся
Ведут свой птичий разговор
И все понятно, что мы не одни
Даже птицы понимают наши мысли и дела
Позитив к нам тянет все живое
И это нужно помнить, каждый миг
И даже в мыслях не желать другим плохого
Так как все возвращается к тебе
Я жизнь люблю - какой в ней колорит
Она многообразна и прекрасна
Если Всевышний здесь нас поселил
И утро, день и вечер кажется обычным
Только детали каждый час от нас зависят
Как мы построим день, какие нас займут дела
Возможностей не счесть
Свои способности нужно лишь учесть
И занимайся тем, чем хочешь, можешь
В гармонии с собой и окружением живи…19.06.17(написаны в больнице)
Наслажденье мечтать
Кто может здесь поспорить
Не ныть , не плакать , не страдать
Стремиться быть свободным
И чаще всматриваться ввысь
Восходом солнца любоваться
Природу и людей любить
И чаще ими восхищаться
Наслаждение мечтать
Чувствовать пульс жизни
Строить планы, создавать
Изучать науки, открывать
Свои таланты
В общем жить в гармонии
Без скуки
Наслаждение мечтать
Это вдохновляет
Утром хочется вставать
Просыпаться рано
Целый день не унывать
Сколько дел ведь надо сделать
Вечером взглянуть на звезды
Отыскать свою
Ей поведать все секреты
Вместе помечтать
Наслаждение мечтать
Утром, днем и ночью
Жить красиво, многолико
С оптимизмом
Бороться с слабостью своей
И стараться побеждать
Интересным делом заниматься
Милосердным, добрым быть
И такими же людьми
Стараться окружать
Наслаждение мечтать
Это так не просто
Видеть все в красивом цвете
Серость как бы и не замечать
Лучше чувствовать себя ребенком
И наивно все мечтать, мечтать
Это даст заряд
Для новых и хороших дел
Главное ты в это
Прежде сам и
Без сомнения, поверь… 20.06.17( написаны в больнице)
КАЛЕЙДОСКОП ЖИЗНИ
ОН ЦВЕТНОЙ
КОГДА СЧАСТЛИВЫЙ ТЫ
ОН РАДУГОЙ ВЗОЙДЕТ
И РАЗНЫМИ ЦВЕТАМИ
ПО ЖИЗНИ РАЗОЛЬЕТСЯ
ТОГДА ПЕТЬ ХОЧЕТСЯ
И ТАНЦЕВАТЬ ТЕБЕ
ВСЕВЫШНЕГО БЛАГОДАРИТЬ
ТАКАЯ БЛАГОДАТЬ
НО ЕСЛИ ТОЛЬКО НЕГАТИВ
ВЫХОДИТ ОН ИЗ СТРОЯ
СЕРОСТЬ ПОКРЫВАЕТ
ВОКРУГ ВСЕ ПЕЛЕНЮ
И ГРУСТЬ И СЛЕЗЫ
НЕТ ПОКОЯ
НАЛАДИТЬ ТРУДНО
ТЫ ВЕДЬ НЕ ОДИН
И НЕ ВСЕГДА ЛИШЬ
ОТ ТЕБЯ ЗАВИСИТ НЕГАТИВ
ВОЗМОЖНОСТЬ ЕСТЬ
ИСПРАВИТЬ ПОЛОЖЕНЬЕ
НО ЭТО ТРУД НЕЛЕГКИЙ
И ПРЕЖДЕ НАД СОБОЙ
ДРУГИМИ УПРАВЛЯТЬ
БЫВАЕТ ПРОЩЕ
НО ПЕРВЫЙ ШАГ
К УСПЕХУ ЗАВИСИТ
ТОЛЬКО ЛИШЬ ОТ НАС… 20.06.17( написаны в больнице)
Душа поет
Когда ты счастлив
Когда ты дышишь
Полной грудью
Душа поет
Когда восходит солнце
И утро открывает
Новый день
Душа поет
Когда ты любишь
Тех кто живет
С тобою рядом
Душа поет
Когда ты знаешь
Что можешь делать
Что умеешь
Получая удовольствия
От этого труда
Душа поет когда
Любимый муж
Дети, внуки рядом
Чувствуешь вниманье
И заботу их
Душа поет
Когда увидишь месяц
Сиянье звезд
Бескрайний небосвод
Душа поет когда
Видишь улыбки
На лицах тех
С кем приходится
Работать, говорить
Душа поет когда
Друзья приходят
В дом или звонят
Без фальши, искренне
И с интересом
Душа поет когда
Успешен ты
И те, кто с тобой рядом
Тогда и зависть не придет
На твой порог
Душа поет
Когда ты полон сил
Творить, мечтать
И восхищаться
Душа поет
Когда ты открываешь мир
Узнаешь то, чего не знал
Ты раньше
Душа поет всегда
На позитив
На все хорошее
И доброе что окружает
Душа поет когда
Ты слышишь звонкий смех
Детей, людей счастливых
И думаешь тогда
Как мир вокруг прекрасен…21.06.17( написаны в больнице)
Много песен и стихов
Написано о мамах
Но больше всего
Запомнила я то
Что на вопрос
Где рай находиться
Мудрец ответил
У ног твоей матери
Вот, где находиться рай
Эту мудрость сознаешь
Когда мамы – уже нет
И ты – сирота
Здесь возраст – не в счет
И седина
Ведь сама уже
Мама и бабушка я
А мамины глаза
Останутся в памяти
Навсегда
Проникновенно теплые
С любовью смотрящие
На мир, людей и на меня
А руки – золотые
Натружены без отдыха
Ведь строить дом
Пришлось самой
На огороде, в доме
Все успевали
Сажали и пололи
Стирали , убирали
А приготовить
Была мастерица
Борщи, капустняки
Холодное и пирожки
Наполеоны, заварные
Трубочки из кремом
Да разве можно
Все перечесть
А в молодости
Умелые ручки - отличились
Шили, вышивали
Занавески с узорами
Искусно выбивали
Сейчас не каждый
Так сумеет
И, кажется
Где время для всего
Нам взять
Гостей хлебосольно
Встречала
Любили к нам в дом
Приходить
Подруг имела много
С которыми дружила
Всю свою сознательную
Не легкую, но честно
Прожитую жизнь
Когда я замуж выходила
Она уж постаралась
Чтоб пересудов избежать
Приданое такое мне сложила
Что на большой грузовой
Машине везли все в дом к сватам
Считала мама, что сваты были
Богаты и не совсем
Их сыну я была ровня
Когда сватать в дом пришли к нам
Она сказала, так тихонько
Ой, свахо, я так боюсь
Вы таки багати, а мы бидни
И Тамара без батька в нас росла
Не буду я о грустном
Закончу этим
Мой рассказ
Пусть образ светлый
Моей мамы
Останется на всю
Оставшуюся жизнь…21.06.17 (написаны в больнице)
Гармония в душе
Это покой, уверенность
И наслажденье
Открывается простор
Для новых дел, свершений
Гармония в душе
Когда ты счастлив
С любовью смотришь
На людей и отдаешь тепло
Гармония в душе
Когда здоров
Чувствуешь себя моложе
Гармония в душе
Когда любуешься природой
Восходом солнца
Закатом дня
Гармония в душе
Когда любимая работа
И с пользой время отдаешь
Гармония в душе
Бальзам который
Ничем другим ты
Не заменишь… 21.06.17(написаны в больнице)
Буду песни петь
Когда мне грустно
Так я настроение
Себе поднять смогу
Буду песни петь
Когда мне больно
И утихнет незаметно
Боль моя
Буду песни петь
Когда меня ругают
Унижают
Позитив мой
Отбирают
Буду песни петь
Когда восходит солнце
Получить заряд энергии
На день
Буду песни петь
Когда мелодия играет
Стараться
Попасть в ритм
Буду песни петь
Вглядываясь в небо
Голубое днем
Синее вечернею порой
Буду песни петь
Тихонько на закате дня
Может и заметит
Это звездочка моя…22.06.17(написаны в больнице
Солнышко взошло
Лучики блестят
Новый день
Начнется
Буду я стихи
Писать…23.06.17(написаны в больнице)
Я забуду обиды
И душу очищу
Я увижу другим
Окружающий мир
Я забуду обиды
И улыбнусь
И она отразится
На лицах других
Я забуду обиды
Пожалею я тех
Кто не может
Обиды простить…23.06.17(написаны в больнице)
Грустить не надо
Жизнь прекрасна
И каждый день
В подарок дан
Грустить не надо
Время ценность
Которое не восполняется
Ничем
Грустить не надо
Это тормозит
Движение вперед
К успеху, к цели
Грустить не надо
Музыка звучит
А это импульс есть
Для новых дел
Свершений
Грустить не надо
Улыбнись
Твою улыбку кто ни будь
Заметит и оценит
Грустить не надо
Оглянись
Открыто поле знаний
Увлечений
Грустить не надо
Позвони
Поддержи других
Чем можешь
Грустить не надо
Творчеством займись
Время не останется
Для грусти… 24.06.17 (написаны в больнице)
Другой я не буду
Как бы кто не хотел
Всевышний старался
Зачем передел
Другой я не буду
Роль не стану менять
Кривить душой
Тоже не стану
Над ошибками
Можно работать
По возможности
Их исправлять
Другой я не буду
Не надо судить
Робота делать
Мной управлять
Другой я не буду
И не хочу
Добро желать буду
Как сама, того же хочу
Так только
Свою грешную
Душу спасу… 24.06.17( написаны в больнице)
Радуюсь жизни
По другому не могу
Полноценной жизнью
Я живу
Радуюсь жизни
С восходом солнца
Новому дню
Удачу ловлю
Радуюсь жизни
Как малый ребенок
Не глядя на возраст
И седину
Радуюсь жизни
Я улыбаюсь
Хотя болею
Ходить не могу
Только так
Поддержать
Себя я смогу
Радуюсь жизни
И восхищаюсь
Слушаю музыку
Со всеми дружу 24.06.17( написаны в больнице)
Приветствую Новый день, улыбаюсь
Солнышко встречаю
Лицом к нему тянусь
Надеюсь и мечтаю
Что сделать в этот
День смогу
Ведь многое можно
Успеть
Нужно только
Сильно захотеть
Приветствую
Новый день
Вчерашнюю грусть
Обиды уйму
Я снова – мечтаю
Я снова – живу
Каждую минуту
С пользой проведу
Многое уже умею
Другому научусь
Приветствую
Новый день
И открываю дверь
В волшебную страну
С возможностями
Без потерь
Где могут любить
Помочь и ценить
Счастливою сделать
Звезду свою открыть…25.06.17( написаны в больнице)
Рассвет встречаю
С наслажденьем
И так легко мне на душе
Рассвет встречаю
С удивленьем
Как я могла
Вчера грустить
Рассвет встречаю
И надеюсь
Что жизнь моя
Изменит курс
Печаль и грусть
Переболеют
Снова улыбнусь… 25.06.17(написаны в больнице)
Мужчины правы
Когда себя жалеют
Ведь есть кому
Заботиться о них
В детстве – мать
Дитя лелеет
Подрастут – подруг
Заводят
Женятся – жена у ног
Мужчины правы
Выделяя свою роль
Но не всегда, конечно
Это совпадает
Хорошо, если
Добытчик в семье он
Бывает чаще
Жена на себя
Взвалит ношу
Добытчицы, хозяйки
Няньки и жены
Несет по жизни
Стараясь оправдать
Выбиваясь со всех сил
Мужчины правы
Отдыхая
Читая книги
Повышая интеллект
Женщины все чаще
На кухне – возле плитки
Готовя борщ, второе
И десерт
Мужчины правы
Когда семья
На первом месте
Жену, детей
Заботой окружат
Согласие и счастье
Есть в таком
Семействе
Сохраняется, передается
Детям, внукам
На долгие года… 27.06.17(написаны в больнице)
Голубая планета Земля
Места хватит для всех
Здесь сполна
Только нужно понять
Ценить и беречь то
Что создал Всевышний
Для жизни на ней
Голубая планета
Кружит во Вселенной
Мирно плавая
Среди таких же других
Бережно охраняя
Спокойную жизнь
Голубая планета
Встречает восходы
Лучи озаряют
Каждый в ней уголок
Новый день на планете
Каждый по своему
Встретит и проживет
Закат тоже каждый
Встретит особо
Ведь желания, цели
Возможности
У каждого из нас свои
Голубая планета
Тоже дышит
Если родит земля
И воды текут
Важно нам сохранить
Все живое
Чтобы мирно
И счастливо жить… 28.06.17(написаны в больнице)
Женщины не ошибаются
Когда влюбляются
И выбирают себе
Друга на всю жизнь
Женщины не ошибаются
Занятие, профессию выбирая
Она ведь кормит их всю жизнь
Женщины не ошибаются
Друзьями и подругами
Себя окружая
Дорожат, стараются
Эту дружбу сохранить
Женщины не ошибаются
Детей рожая
Воспитывая и оберегая
Их всю жизнь
Женщины не ошибаются
Когда поют от счастья
Если, конечно, оно
Досталось им… 28.06.17 (написаны в больнице)
Я вижу мир в розовом цвете
Я так хочу и так я так я вижу
Никто не может запретить
Не серым видеть, а цветным
Я вижу мир разных оттенков
От нежно голубого до вишневого
Какой он яркий, колоритный
Чего в нем больше
Трудно объяснить
Я вижу мир спокойный, многоликий
В нем жизнь кипит и все спешат
Успеть почувствовать и вкус и ритм
Чтоб интересным сделать для себя…29.06.17(написаны в больнице)
Поделись с другими
Не жалей тепла
Оно ведь не напрасно
Греет души и тела
Поделись с другими
Что знаешь и умеешь
Те знания дадут ростки
А затем еще плоды
Поделись с другими
Улыбкой на лице
Они ответят тем же
А может быть вдвойне
Поделись с другими счастьем
Оно не всем дано
Всевышний этот шаг заметит
Детей и внуков счастьем наградит…30.06.17( написаны в больнице)
ДОСТАТОЧНО ВСЕМ МЕСТА НА ЗЕМЛЕ 12
ЗАЧЕМ ТОГДА ВРАЖДА, ДЕЛЕЖ, ЗАБОРЫ И ГРАНИЦЫ
КОГО БОЯТЬСЯ ЛЮДИ, КАК НЕ САМИХ СЕБЯ
КАКОЙ ГРЯДУЩИМ ПОКОЛЕНИЯМ ОСТАВИМ СЛЕД
С ЗАБОРАМИ, РЕШЕТКАМИ НА КАЖДОМ КИЛОМЕТРЕ
ДОСТАТОЧНО ВСЕМ СОЛНЦА И ВОДЫ
СОГРЕТЬ, НАПОИТЬ ЗЕМЛЮ И ЛЮДЕЙ
ЗЕМЛЯ В ОТВЕТ ПЛОДАМИ НАС НАСЫТИТ
ДОСТАТОЧНО ВСЕМ ПИЩИ
БЛАГ МАТЕРИАЛЬНЫХ
НАМНОГО БОЛЬШЕ ЧЕМ
НУЖНО ЛЮДЯМ НА ЗЕМЛЕ
ЧТОБЫ ПОЕСТЬ, ОДЕТЬСЯ
ОБУСТРОИТЬ БЫТ
ДОСТАТОЧНО РАЗБОРОК И ВРАЖДЫ
НЕПОНИМАНЬЯ, ЗАВИСТИ, ОБИД
ВЫХОДИТ ОТ ДОСТАТКА МЫ СТАЛИ
НАМНОГО БЕЗРАЗЛИЧНЕЙ
ВЕДЬ СТОЛЬКО МНОГО ИНТЕРЕСНЫХ ДЕЛ
НА ЧТО МОЖНО ПОТРАТИТЬ ЖИЗНЬ СВОЮ
ДОСТАТОЧНО ВСЕМ ЗВЕЗД
ЧТОБЫ ОТКРЫТЬ СВОЮ
И ЕЮ ЛЮБОВАТЬСЯ
НА ЗАКАТЕ ТРУДОВОГО ДНЯ
С ИНТЕРЕСОМ ВЗГЛЯДЫВАЯСЬ
В БЕЗОБЛАЧНОЕ НЕБО…30.06.17(написаны в больнице)
ТАК ХОЧЕТСЯ ЖИТЬ
МЕЧТАТЬ И ДУМАТЬ О ХОРОШЕМ
УВЛЕЧЬ СЕБЯ ПОЛЕЗНЫМ ДЕЛОМ
ЕМУ ОТДАТЬСЯ ВСЕЙ ДУШОЙ
ВСЕ ВИДЫ ТВОРЧЕСТВА МНЕ ИНТЕРЕСНЫ
КОНЕЧНО НУЖНО ВЫБРАТЬ –ЧТО МОЕ
РАБОТАТЬ УВЛЕЧЕННО И СОЗДАТЬ ЧТО-ТО СВОЕ…4.07.17(написаны в больнице)
ПЛЫВУТ ОБЛАКА ЧЕРЕДОЙ
ЗАВОРАЖИВАЮТ ФОРМОЙ, КРАСОТОЙ
И ДЫШАТ, РАЗМЕРЫ МЕНЯЯ
НОВЫЕ ПОЯВЛЯЮТСЯ ВНОВЬ…
ПЛЫВУТ ОБЛАКА – МАНЯТ ВВЫСЬ
И ВЗГЛЯД ОТОРВАТЬ НЕВОЗМОЖНО
РОЖДАЮТ ВОСХИЩЕНИЯ, МЕЧТЫ
КАРТИНУ СОЗДАЕТ ВСЕВЫШНИЙ…6.07.17(написаны в больнице)
ПРИТЯЖЕНИЕ ВЗГЛЯДОВ, ДУШ И СЕРДЕЦ
КАЖДЫЙ В ПОИСКЕ СЕБЕ ПОДОБНЫХ
РОДСТВЕННЫХ ЖДЕТ ПОНИМАНЬЕ
У ДРУГИХ ИНОГДА ВОЗНИКАЕТ ВРАЖДА
ПРИТЯЖЕНИЕ ЗЕМЛИ ТАК СИЛЬНО
ВПИТЫВАЕТ В СЕБЯ ТЕПЛО И ДОБРОТУ
НАШЕ НАСТРОЕНИЕ НА НЕЕ ВЛИЯЕТ
И УРОЖАЙ ОТ ЭТОГО ЗАВИСИТ…
ПРИТЯЖЕНИЕ НЕБЕСНОЙ ГЛАДИ
ЗАВОРАЖИВАЕТ ВЗГЛЯД
ОПТИМИСТЫ СМОТРЯТ В НЕБО И МЕЧТАЮТ
ДРУГИЕ ТОЛЬКО НОЮТ, ВСЕХ РУГАЮТ
И УГРЮМО СМОТРЯТ В НИЗ…6.07.17(написаны в больнице)
ТЕПЛО ДУШИ РОЖДАЕТ ПОЗИТИВ 13
ТИХАЯ МЕЛОДИЯ ЗВУЧИТ
КТО РЯДОМ, ЭТОТ ЧУВСТВУЕТ МОТИВ
И ХОЧЕТ ТОЖЕ НАМ ТЕПЛО СВОЕ ОТДАТЬ
ТЕПЛО ДУШИ –
РЕЗУЛЬТАТ ВНУТРЕННЕЙ БОРЬБЫ И СИЛЫ
БАЛЬЗАМ И ЕЛЕКСИР
ДЛЯ ОКРУЖАЮЩЕГО МИРА
ТЕПЛО ДУШИ - СУМЕТЬ НАМ СОХРАНИТЬ
ОТДАТЬ РОДНЫМ И БЛИЗКИМ
НАПОЛНИТЬ ИМ СВОЙ ВНУТРЕННИЙ КУВШИН 6.07.17(написаны в больнице)
МЕЛОДИЯ ЗВУЧИТ
И МАНИТ, МАНИТ,МАНИТ
МЕЧТАТЬ,ЛЮБИТЬ И ЧЕМ НИБУДЬ ЗАНЯТСЯ
И В ЭТО ВРЕМЯ УСТАЛОСТЬ НЕЗАМЕТНА
ВЕДЬ СКОЛЬКО ПЛАНОВ,ВДОХНОВЕНЬЯ 7.07.17(написаны в больнице)
БУДНИ ЖИЗНИ
ЧЕРЕДА, ЗА ЧЕРЕДОЙ
ПЫТАЮСЬ Я НАЙТИ
ГАРМОНИЮ С СОБОЙ
И С ОКРУЖАЮЩИМ НАС МИРОМ
БУДНИ ЖИЗНИ
СОСТОЯТ ИЗ МЕЛОЧЕЙ
И НЕ ВСЕГДА БЫВАЕТ
ТАК КАК ХОЧЕШЬ
СТАРАЮСЬ БОЛЬШЕ
Я УСПЕТЬ
И В ТО ЖЕ ВРЕМЯ НОВОЕ ПОЗНАТЬ
ЧТОБ НЕ ПОГРЯЗНУТЬ В МЕЛОЧАХ
И НЕ ПОТРАТИТЬ ЖИЗНЬ СВОЮ НА МЕЛОЧЬ
БУДНИ ЖИЗНИ
ЗАВИСЯТ ЛИШЬ ОТ НАС
И НАШЕ НАСТРОЕНИЕ ОХ, КАК ВЛИЯЕТ
ЗАХОЧЕШЬ, НАСЛАЖДАЙСЯ ЖИЗНЬЮ
КТО ТЕБЕ МЕШАЕТ
ЛЮБИ И БУДЬ ЛЮБИМЫМ
УЛЫБКОЙ ОЗАРИ ВОКРУГ
И БУДНИ ПРЕВРАТЯТСЯ В ПРАЗДНИК…12.07.17(написаны в больнице)
МЕЛОДИЯ МОЕЙ ДУШИЛОЖИТЬСЯ НА БУМАГЕ
Я ОТКРОВЕНИЯ И ИСПОВЕДЬ ПИШУ
ДУШУ СВОЮ ПЫТАЮСЬ Я ПОНЯТЬ
И В ОТНОШЕНИЯХ СЕМЕЙНЫХ РАЗОБРАТЬСЯ
КАЖДЫЙ ДЕНЬ НАДЕЮСЬ НА ВЗАИМОПОНИМАНЬЕ
И ВСЕВЫШНЕГО ОБ ЭТОМ Я ПРОШУ…12.07.17(написаны в больнице)
СЛОВА – ИСТОЧНИК ЗНАНИЙ И ОБЩЕНЬЯ
НЕЛЬЗЯ ОБ ЭТОМ ЗАБЫВАТЬ
И ЗНАТЬ КАК ПОЛЬЗУЕШЬСЯ ИМИ
И КАК НА НАС МОГУТ ВЛИЯТЬ
СЛОВА – ЗНАЧЕНИЕ ИМЕЮТ
И РАСКРЫВАЮТ ШИРЕ МИР
СЛОВА НАС УЧАТ, ВДОХНОВЛЯЮТ…13.07.17(написаны в больнице)
ИСТОЧНИК СИЛ
ЗАЛОЖЕН В КАЖДОМ
ОТКРЫТЬ СБЕРЕЧЬ
ВОСПОЛНИТЬ ВАЖНО
И ПОЛНОЦЕННОЙ ЖИЗНЬЮ ЖИТЬ
НЕ НЫТЬ НЕ ЖАЛОВАТЬСЯ НЕ СУДИТЬ
ДЛЯ ВАЖНЫХ И ДОСТОЙНЫХ ДЕЛ
ЗДОРОВЬЕ СИЛЫ СОХРАНИТЬ
ИСТОЧНИК СИЛ НЕ ИССЯКАЕТ
КОГДА ТЫ ВИДИШЬ ЦЕЛЬ
МЕЧТАЕШЬ СТРОИШЬ ПЛАНЫ
ИДЕШЬ ВПЕРЕД И ДОСТИГАЕШЬ
ВСЕГО ТОГО ЧТО БЕЗ УПОРСТВА
НИКОГДА БЫ НЕ ДОСТИГ…13.07.17 (написаны в больнице)

ЧТО МОЖЕТ ДОКТОР
ОЧЕНЬ МНОГОЕ
И ВЫСЛУШАТЬ НАС И ПОМОЧЬ
ПОРОЙ БЫВАЮТ ОНИ СТРОГИЕ
НО ДЛЯ ТОГО ЧТОБЫ ЛЕЧИТЬ
НЕЛЕГКИЙ ПУТЬ ОНИ ПРОШЛИ
УЧЕБА, ПРАКТИКА,НАУКА
НЕБЫЛО ВРЕМЕНИ ДЛЯ СКУКИ
А ОПЫТ ИМ,ЧТОБЫ ДОБЫТЬ
НАМ НУЖНО СЕРДЦЕ ИМ ОТКРЫТЬ…
ЧТОБЫ ОНИ МОГЛИ ПОНЯТЬ
ЧЕМ НАШИ ДУШИ СОГРЕВАТЬ
ОШИБКИ ДЕЛАТЬ ИМ НЕЛЬЗЯ
КЛЯТВА ГИППОКРАТА В ЮНОСТИ ДАНА
ПРОФЕССИЯ НЕ ПОЗВОЛЯЕТ
НЕ РАССЛАБЛЯТЬСЯ,НЕ СТОНАТЬ
И ЖАЛОВАТЬСЯ НАМ И УНЫВАТЬ
А СКОЛЬКО НУЖНО ВЫУЧИТЬ ЕЩЕ
ЧТОБ НЕ ОТСТАТЬ В ПРОГРЕССА ВЕК
ПОДСТАВИТЬ ВЕРНОЕ ПЛЕЧО
И МОЛОДОМУ ДОКТОРУ ПОМОЧЬ
САМОЕ ВАЖНОЕ ВЕДЬ ЭТО ДЕЛО
ДАРИТЬ ТЕПЛО, ЗДОРОВЬЕ ПОПРАВЛЯТЬ
ЛЮДЕЙ ЛЮБИТЬ,ЧТОБЫ И МЫ МОГЛИ
ИХ УВАЖАТЬ… 6.06.17




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2021-02-06 20:43:30
Переглядів сторінки твору 218
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (3.973 / 5.38)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.745
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ЩОДЕННИК
Автор востаннє на сайті 2024.04.15 21:58
Автор у цю хвилину відсутній