ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2021.02.25
06:00
Слід свідчити відверто і задарма.
Якщо церковний жертовник
у місті Содом –
запліснявілий, –
потреба на анкети відпадає,
натомість є Содом.
Якщо церковний жертовник
у місті Содом –
запліснявілий, –
потреба на анкети відпадає,
натомість є Содом.
2021.02.24
22:02
Почуй холодну, люба, вічність –
секунди краплями кап-кап…
Все ближче люта потойбічність,
матерії новий етап…
Катарсис при знятті напруги
трансформувався у катар,
а сублімація наруги –
секунди краплями кап-кап…
Все ближче люта потойбічність,
матерії новий етап…
Катарсис при знятті напруги
трансформувався у катар,
а сублімація наруги –
2021.02.24
20:42
За все приходиться платити !
Якщо не зараз, то колись –
Нестерпно, страшно стане жити,
Ковтати згірклих років слизь…
В порок уляпатись не важко.
П’ючи гнилий дурман спокус –
Розіб’єшся, блудлива пташко,
Якщо не зараз, то колись –
Нестерпно, страшно стане жити,
Ковтати згірклих років слизь…
В порок уляпатись не важко.
П’ючи гнилий дурман спокус –
Розіб’єшся, блудлива пташко,
2021.02.24
18:53
Гординя – підлий гріх, а пиха – сліпота.
Ми рвали тих дітей, мов простирадла.
Дубіли душами ущент, як золота орда
рудим розлученням наносили їм травми,
Самі труїлися образами золи.
Червінці дзвенькали услід і їхав дах.
Ми зрозуміли, що не можна
Ми рвали тих дітей, мов простирадла.
Дубіли душами ущент, як золота орда
рудим розлученням наносили їм травми,
Самі труїлися образами золи.
Червінці дзвенькали услід і їхав дах.
Ми зрозуміли, що не можна
2021.02.24
14:11
З мене пляшка… Віп-шампанське
З тебе - усмішка, і досить
І гулятимо по-панські
Напів ситі, напів босі…
Цілуватимось на заздрість
Тим і тим… Давно забули
- Пам’ятаєш, як у Празі?..
З тебе - усмішка, і досить
І гулятимо по-панські
Напів ситі, напів босі…
Цілуватимось на заздрість
Тим і тим… Давно забули
- Пам’ятаєш, як у Празі?..
2021.02.24
12:35
Без клоунады как-то скучно.
Очередной опять показ.
Ушли в негодованье тучки.
Как не комфортно им сейчас!
Набор для травли неуместен.
Словесный, неуклюжий смрад.
Вытьё по-волчьи всем известно.
Очередной опять показ.
Ушли в негодованье тучки.
Как не комфортно им сейчас!
Набор для травли неуместен.
Словесный, неуклюжий смрад.
Вытьё по-волчьи всем известно.
2021.02.24
11:37
Ти потушила мої очі
страхами сумнівів своїх.
Я ж копирсатися не хочу
між дат, подій пустих і віх…
Зсушили душу фемінізми
давно розкручених цитат,
що пломеніють через призму
страхами сумнівів своїх.
Я ж копирсатися не хочу
між дат, подій пустих і віх…
Зсушили душу фемінізми
давно розкручених цитат,
що пломеніють через призму
2021.02.24
11:06
Не забувай по світах,
як б’є у пристань вода,
як гойдається в ній
неба круг рятівний.
І чайки усе ячать,
і щогли в небо тирчать,
і хмари низько летять,
як б’є у пристань вода,
як гойдається в ній
неба круг рятівний.
І чайки усе ячать,
і щогли в небо тирчать,
і хмари низько летять,
2021.02.24
10:59
Найліпший прибуток на цьому світі приносить торгівля результатами чужої праці, себто барижництво. Перепродаж товарів першої необхідності, позичання грошей під проценти, споювання спраглих горілкою та затруювання тютюном - ось основа основ нашої економі
2021.02.24
10:52
незупинна… незмовкна… цькована
дармо роздана і дарована
в люди винесена
виплеснута
мова моя
на вітрище виспівана
на бурливу водицю вимовлена
наговорена духом
дармо роздана і дарована
в люди винесена
виплеснута
мова моя
на вітрище виспівана
на бурливу водицю вимовлена
наговорена духом
2021.02.24
10:12
Казка була такою:
ніч спустилась на вії,
поруч сидиш зі мною,
ллються слова надії.
Місяця ніжне сяйво,
вітер листя колише
і засинають мальви
у надвечір’я тиші.
ніч спустилась на вії,
поруч сидиш зі мною,
ллються слова надії.
Місяця ніжне сяйво,
вітер листя колише
і засинають мальви
у надвечір’я тиші.
2021.02.24
10:06
Подивися на небо,
Сягни у його глибину,
Зачерпни голубінь
І омий із обличчя полуду,
Сенс життя зрозумій,
Якщо досі його не збагнув,
Бо ще мить
І нагоди такої
Сягни у його глибину,
Зачерпни голубінь
І омий із обличчя полуду,
Сенс життя зрозумій,
Якщо досі його не збагнув,
Бо ще мить
І нагоди такої
2021.02.24
08:29
Хор у одній людині…
Вона намагнічена піснею жити.
Є ноти-дерева.
Є ноти-струмки.
Кульмінаційна нота – ти,
хто слухає
нині,
хоч чує
Вона намагнічена піснею жити.
Є ноти-дерева.
Є ноти-струмки.
Кульмінаційна нота – ти,
хто слухає
нині,
хоч чує
2021.02.23
20:26
Ти покличеш мене на світанні,
Як ранкова засяє зоря.
Заквітує взаємне кохання,
Океани осяє й моря.
Я не бачив такого ніколи
Наяву і у мареннях-снах.
Як буяє у серці й довкола,
Як ранкова засяє зоря.
Заквітує взаємне кохання,
Океани осяє й моря.
Я не бачив такого ніколи
Наяву і у мареннях-снах.
Як буяє у серці й довкола,
2021.02.23
15:34
Є божевілля, неначе каменем…
Очиний страх, що випнуть з-під копит,
І святість проголошеного «амен» --
Не проковтнеш, потрібен апетит…
А вздовж доріг стовпи тримають небо…
Ніякого зусилля, це ж стовпи
І вечори заповнює вже «епол»
Очиний страх, що випнуть з-під копит,
І святість проголошеного «амен» --
Не проковтнеш, потрібен апетит…
А вздовж доріг стовпи тримають небо…
Ніякого зусилля, це ж стовпи
І вечори заповнює вже «епол»
2021.02.23
15:31
Ти поетів, друже, не лякай,
Бо у них і так життя не цукор.
А станцюй у пеклі гопака
І чортяці плюнь в смолисту руку.
Пожалій сатирика хоч раз -
Не бажай йому кілка у гузно.
Я колег піджовувати - пас,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Бо у них і так життя не цукор.
А станцюй у пеклі гопака
І чортяці плюнь в смолисту руку.
Пожалій сатирика хоч раз -
Не бажай йому кілка у гузно.
Я колег піджовувати - пас,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поезія):
2021.02.22
2021.02.03
2021.01.08
2020.12.21
2020.12.16
2020.12.15
2020.12.12
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Сергій Губерначук (1969 - 2017) /
Вірші
/
Лірика життя
Море і мрія…
Контекст : "Усім тобі завдячую, Любове...", стор. 186
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Море і мрія…
Море і мрія.
Зима і мороз.
Сльози на віях.
Розлука й серйоз.
З кров’ю на лезах
долають глибінь
кілька поезій
і кілька видінь.
Власне безхитря
на сніг покладу,
в я́сне повітря
увесь увійду.
Десь розпочнеться,
хоч з кимось, хоч знов,
кілька Венецій
і кілька розмов.
3 серпня 2001 р., Богдани́
Зима і мороз.
Сльози на віях.
Розлука й серйоз.
З кров’ю на лезах
долають глибінь
кілька поезій
і кілька видінь.
Власне безхитря
на сніг покладу,
в я́сне повітря
увесь увійду.
Десь розпочнеться,
хоч з кимось, хоч знов,
кілька Венецій
і кілька розмов.
3 серпня 2001 р., Богдани́
Контекст : "Усім тобі завдячую, Любове...", стор. 186
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.0851 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.0851 seconds