ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Сергій Губерначук
2021.04.12 10:19
Однак, три дні тривало це весілля?
склотару теж здаватимо три дні?
Отож, вломайте кожен хліба з сіллю –
і на коня! і довго на коні!!

17 липня 1995 р., Київ

Олена Музичук
2021.04.12 10:15
Знову проснулись весняні вітри
зранку і аж до нічної пори
то навівають, то шепчуть мені
запахи ніжні і звуки нічні.
Серденько, годі боятись!
Має все-все помінятись.

Кожного дня усе краще стає.

Микола Соболь
2021.04.12 05:52
Така весна, що без чобіт ніяк!
Дерева похилились на болоті…
Даремно ськати* збуджених пияк
й не збуджених також шукати годі.

У лісі покій. Тиша гробова.
Дзвінкі пощезли голоси пташині…
Геть замерзають зронені слова

Євген Федчук
2021.04.11 19:46
Рік починався сумно з «андрусівської зради»,
Як охрестили влучно те дійство козаки.
Ніякі обіцянки не стали на заваді
Роздерти Україну. Зібрались хижаки –
Москва, що допомогу козацтву обіцяла
Й Варшава, що втрачати ці землі не бажа.
Про думку україн

Сергій Гупало
2021.04.11 12:03
Затуляє мене затуманене скло,
Охопила непевність остиглу дорогу.
Притихає незвично прарідне село
І ні птаха, ні страху – не видно нікого.

І за двері набряклі не робиться крок,
Я на стіл опускаю спочити долоню.
Час, як завжди, неквапно тече у пісо

Іван Потьомкін
2021.04.11 10:37
Ще кілька літ тому хвалився він привселюдно:
«Не помічаю старості. Знаю, що їсти й пити.
А головне – не класти на серце зайвий клопіт.
Сказати б, глухою стіною відгородитися од світу.
Знавців, як жить, обходить смерть стороною».
І хоч мудреці й

Ігор Деркач
2021.04.11 09:38
Вітри проснулись весняні.
Усе буяє ночі й дні
У далині розмаю.
О аромат, о гук новий!
О, бідне серце, не болій!
Весна все, все міняє.

І кращає щоденно світ,

Сергій Губерначук
2021.04.11 09:25
Я плачу не за тим
безруким чоловіком,
якого жінка – заживо в труну,
дебела жінка.

І не за родичем,
якого добрий слід,
якого жовта тюль у гробовім бузку

Віктор Кучерук
2021.04.11 09:18
Я не гнався за нею
І щодня не шукав
Будь-яких привілеїв
Наяву чи в думках.
І не думав ніколи,
Що повсюди, як дзвін,
Буду чуть мимоволі
Втішне слухові: Він…

Микола Соболь
2021.04.11 07:08
Давайте будемо дружити.
А, якщо ні, я маю палку!
Мені таких, як ви не жалко.
Великороси – то еліта!
А ти мовчи, хохол смердючий,
ми й не таких в Дніпрі топили…
Ви всі – лайно, росія – сила!
А тут лиш чорнозем родючий

Ярослав Чорногуз
2021.04.10 10:39
Чи замку старовинного уламок?
Чи арфи чарівливий силует?
Безверхе диво стало перед нами -
Тополі білої сяйний квартет

Із стовбурів, що їх зростив Пашкевич -
Талановитий, мудрий садівник.
Потоцького родини світле древо

Ігор Шоха
2021.04.10 08:53
                І
Неологізми – це, таки, обнова...
Що тільки не видумує поет,
аби розбагатіла наша мова
на чим попало латаний сюжет.
Усе це файно: словеса наяди,
омоніми – і танки, і танки...
але хоча би наголосу ради,

Сергій Губерначук
2021.04.10 07:24
Я все скажу, бо не скажу нічого.
Моя любов маленькою була.
Вона мене зайняла на недовго…
і загула.

Найперше почуття несупокою
між нами, між нерівними двома,
я перевірю вогкою рукою –

Микола Соболь
2021.04.10 04:30
Зорею у холодні роси,
у ще незорані поля,
де перших квітів суголосся
леліє на зорі земля…

Пішла душа у шлях небесний,
осиротивши рідний дім.
Хай світлі спогади не скреснуть

Микола Дудар
2021.04.09 20:09
У подумках своїх про вишкіл і повагу
Де кожен з нас підскарбій і рушій
Спочатку я заколотив би брагу
І кілька діб посидів би у ній…

У подумках своїх про смертне і безсмертне
Де кожен з нас державець і ключар…
Зізнався б я вам, людоньки, відверто

Сергій Губерначук
2021.04.09 16:29
Ай, риба..,
ніби вдих у воді…
потрапив до сита вихор,
вітре мій ти…
Розтинала ти тіло таємне
і зябра знайшла,
на тарелі тонка тарантела
перестала звучать…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Інша поезія):

Дена Лон
2021.03.18

Іван Іванченко
2021.01.05

Соня Чорна
2020.12.12

І М
2020.12.02

Тарас Ніхто
2020.01.18

Янка Кара
2020.01.05

Сергій Зубець
2020.01.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Євген Чорний (1984) / Інша поезія / Прислів‘я, слівце-райце

  Слівце-райце (6)

Слівце-райце покотися - добрій душі пригодися.

24.05.18
У цікаві часи відкриваються дивні світи. . З'являються як чудесники-молодці, так і людці.
Дивні світи в переламні часи відкриваються - різні сутності проявляються.
Куди б ми не заселялися - біда з радістю зустрічалися.
Хоч біда із радістю і зустрічаються, та ніколи не обіймаються.
Якщо шукаєш наснагу - не втрачай рівновагу.
Нащо питати вчасно чи невчасно свіча його життя загасла?
Така дівка красна, що й дивитись «опасно».

25.05.18
Неуку годити, що сліпаком ходити.
(У нас \ Маємо) Два охоронця – Місяць і Сонце.
Місяць і Сонце для РаМану поставлені, як охоронці.
Маємо два охоронця – Місяць і Сонце, а Біг - за оборонця.
Ра-Ману тоді добре панує, як люд дрімує, а край квітує.
Ра-Ману (РаМа) життя сниться, хоч і не спиться; має два охоронця – Місяць і Сонце, а Біг - за оборонця.
Хай Ра наші шляхи освітлює і не осліплює.
Хай Мати Ґа квітує і нас лікує.
Було б про що сперечатися, як нема з ким стрічатися.
Хай вже так і ведеться, поки не схаменеться.
На очах - шори, на п’ятках – шпори.. не козак, а горе.
(Зарозумілий) Не для знання задає питання, а для хизування.
Того, хто потопає – вогонь не лякає.
Що за притча така: горнеться найбільше до нас лише найгірше.
Що можна казати, коли за сина невтішна мати.
Виявилось, що недоліки власні є переваги наші прекрасні (класні).
Перетворилися недоліки власні у переваги наші прекрасні.

28.05.18
Не все так плохо как нам кажется порою, порой все хуже, чем нам кажется совсем.

29.05.18
У кожної людини свої є городини.
У кожної людини свої гордині. (4.12.19)

30.05.18
Кожний має померти, та не у кожного є смак до смерті.
Найвище жадання – смерті бажання.
Смерть звершує життя та прибирає сміття.

31.05.18
Не заважайте дурням (дурню) говорити – спокійніше будете жити.

5.06.18
Як нездару не навчай – у нього свій звичай.

6.0618
Наче і весь час прибирає (ють), а порядку не має (ють).
Лише з великої хмари блискавка вдаре.
Якщо жінка бурмоче, як грім гуркоче, - десь і блискавка проскоче.
Батьки тому повчають, чого дитині не вистачає.
Воно завжди іншого навчає, чого самому не вистачає.
Іншого тому повчає, чого самому не вистачає. (20.03.18 У чому іншим дорікає - собі вибачає.)
У іншому те (найбільше) дратує, що у нутрощі власній (собі самому) нуртує.
Тільки спитали (-ай, -ють): куди дівся – а він і з’явився.
Тільки спитай за нього (такого): куди дівся – він і з’явився.
Таке (вродилося) нездарне, що вже й збрехати незугарне.
Таке нездарне - до пуття й збрехати незугарне.
Ліниве, брехливе, зарозуміле, а має себе за дитятко миле.
Було б смішне, аби - не таке дурне.

7.06.18
Було б потішне, якби не таке невтішне.
Життя успішне, як смерть потішна.

11.06.18
Краще в дівках весь вік залишатись, ніж з таким залицятись.

12.06.18
Якщо на чуже не зазіхатися, нема про що і сперечатися.
Коли щось здається – то Біг над тобою сміється.

14.06.18
До чого не торкається - усе в лайно перевертається - вродилося таке і не кається.
До чого не дотикається - усе лайном кінчається, чи у гімно перевертається.
Таке вже вродилося та при нас опинилося: до чого не торкається - усе в лайно зміняється.
Коли (якщо) по-іншому нічого не поробиш – через глузду йому і доводиш.
Нічого не поробиш – через глузду до всього доходиш.
Не тратьте, куме, свої сили, бо для куми однак (все-дно) ви не милі. Як кум – однак, хіба він кумі не рад чи їй він невпопад (невлад)?
Не тратьте, куме, свої сили, бо для куми однак ви не милі. Як кум–однак може бути їй невпопад, як він кумі сам рад?
Не тратьте, куме, свої сили, бо для куми однак не милі..
Як кум–однак їй може бути невпопад, як він кумі сам рад?
Я, может, был бы и быстрей, но с каждым годом все тяжелей и тяжелей...
Дійшли до точки, хоча були і сумніви, свої примочки і задрочки.
Чи то дивлюся, чи дивуюсь, а все не намилуюсь.
Треба кавочки попити, бо нам ще довго сидіти..

20.06.18
Все життя шукає - чого і сам не знає.
Любов шукає, а кохання не знає.
З цього вона і дружина: не вміє ні готувати, ні прибирати, та вміє добре стріляти.
У кого, що не запитаєш – нічого не взнаєш, на яку пику (образу, кого) не поглянеш – сам дурнем станеш.
На яке обличчя не поглянеш – розуму не розглянеш.
На кого не глянеш – від подиву вклякнеш.
Зібралися воювати, та не встигли посрати.
Наші нероби дійшли до згоди: нічого не робили, їли-пили, а тепер спочиваємо і горя не знаємо.
Зібралися нероби та дійшли до згоди.
Дивиться в очі, а в душу зазирає - отак до себе і навертає.
На велике зазіхалося, та через дрібниці не склалося.

21.06.18
Зробив усе, що тільки міг, а міг, признатись чесно, - мало.
Зробив усе, що тільки міг, а міг, правдиво кажучи, - не мало.
Робив усе, що тільки міг, аби нічого не робити.. і вмів, правдиво кажучи, - не мало.

22.06.18
До ладу справу довести - не цеберко води донести.
Таке зарозуміле, аж несила: ні в чому не сумнівається, а все життя мається.
Подивишся – зовнішньо наче людина, а по суті все ще тварина.
Їй-бо: (Оце) їжаки-мудраки розвідали всі шляхи.
Народні обранці-засранці, керманичі пирхаті – у політику грають: ціни щодня підіймають і горя не знають.
Лише ціни підіймати – єдине, чому навчились з науки керувати.
ВОНО, керманичі пирхаті, (пихаті та пархаті) єдине, що вміють із керувати, - ціни підіймати, у свої кишені гроші крадені пхати та народ мордувати.
Навчатись завжди є чому, було б від кого.
Навчатись завжди є чому, було б від кого і для чого.
Буде чим пишатися, якщо завжди навчатися.

25.06.18
Ніхто не знає, хто, насправді, хто, але впізнати можна..
Воно і пташка наче невеличка, а насрати на інших має звичку.
Одне дурне торочить, а друге – йому заглядає в очі.

26.06.18
Так гарували-працювали, що батьківські статки просрали.
Так весілля святкували, що й труну придбали.
Хто до Раю рветься, на Ра-дію хай озветься.
Хто сміття своє розкидає – щастя не знає.
І у гаманці – катма, і ідей – повна тьма.
З головою задуреною, гадає, у працю занурений.
З головою не дружить, а на посаді (у поліції) служить.
Якщо з головою не дружить, хай у війську служить.
Господар зростає: і своє охороняє, і про чуже дбає.
Таке з телевізора вже базікає, аж екран смикає.
Таке вже з екрану базікає, що аж зіниці смикає.
Наче, як чоловік, сидить (стоїть), а дурне, аж рипить.
Не довіряє, перевіряє – само не знає, чого шукає.
Звіряє, вивіряє, перевіряє – ні горя, ні щастя не знає.
Один до одного ходять, кінці з кінцями не зводять – лихо за руку водять.
До чого не дотикається - про все сперечається.

27.06.18
Мелкий жалкий человечек ищет для себя увечий..
Якщо в житті свого нового не шукаєш – марно життя проживаєш.
Якщо не працюєш, весь час бідуєш – просто життя марнуєш.
Година кохання краще за роки чекання.
О добрій годині і страви смачніше у господині.
О добрій годині смачніше готують усі господині.
Якщо тебе життя не веселить – Біг того не простить.
Святий не той, що у молитвах головою б‘ється, а хто святкує кожний день, що зміг Ум Ора досягти – з того весь час веселий і сміється.
Святий не з того, що суворий має лик, а що від нього свято звеселяє всіх навколо цілий вік.
Святий не той, що у молитвах головою б‘ється.. а той, хто свято у собі щодня несе: Ра-діє сам й навколо все сміється.
Не кожний, хто іншого повчає, - розумному (добру) навчає..
Хто знає - не питає, хто питає – Слово не знає.
Там, де сперечаються, добру не навчаються.
Не до істини добираються там, де сперечаються.
Над іншим сміється поки не схаменеться.

28.06.18
Скажіть мені, що це все сон і я страшні видіння бачу.. вони сміються, а не плачуть.
Кого (чего) бы мы не захотели, не этого хотели.
І саме бідує, і іншим щастя не дарує.

3.07.18
Годі сподівання марнувати, що прийдуть пра-царі за нас працювати .
С поду діва є ся - сподівайся, з-під діви є ся.. се по Віді дає ся - сповідайся..
Брутальне і бруд з одного словокорення йдуть.
Зроблено недбало – вважай пропало.
Розум гострий, а годує монстра.
На всі питання у того вуйка – одна жуйка.
Де народився, там і пригодився, якщо зі шляху не збився.
Зугарних думок не зібрати у стіжок.
Гарних думок збирай (зібрав) свій стіжок - буде з чим жити, як добре обмолотити.
Буденні турботи зводять життя до роботи-скорботи.
З чого воно отак гордує: іншими гидує, а саме бідує? (саме бідує, а іншими гидує?)
Нехай ті, що над нами сміються, горівкою обіп‘ються.
Хто над своїми пращурами сміється, тому по світу не довго блукати вдається.
Хто над пращурами нашими (нами) сміється - по світу не довго гуляти вдається (йдеться).
Хто нами сміється - по світу не довго блукати вдається.
Хто над пращурами нашими (нами) сміється - по світу не довго блудити вдається.
З нічого так не роздує, як цілий день голодує.
Як цілий день голодує, так не надує.
Спить уволю, не голодує - з того все й сумує та нудьгує.
Нема долі, нема долі.. і навіщо цілу ніч проходили голі?
Якщо життя не вдається, це долею зветься, як доля усміхається, це вдачею називається.
Кожний бачить своє, хоч і дивляться на одне.
Наче й дивляться на одне, а кожний бачить своє.
Гарна молодиця: ластиться, як киця, а б‘є, як левиця (тигриця).
Справна (Славна) вийшла молодиця, як копне, аж в очах іскриться.

4.07.18
Отак воно вибачається, наче сперечається.
Вбачається, що це так сперечаються, мовби вибачаються.
Все життя кохаються - наче сперечаються, а сваряться - наче граються.
Хто п'є сому не знає втому.
Воно як союз - від уз, так і союзниця - від узниця.
Справи визначають, чийому (чиєму та якому) слову довіряють або й уваги не звертають.
З таким, як поруч сісти доведеться, і не співається, й не п'ється.. Наче і наливає по вінця, а на серці у самого гниль ця.
Йому наливають по вінця, а воно відвертає рильце.
Такому й наливають по вінця, а воно однаково (все) відвертає рильце.
Кожне зубожіння має своє тяжіння.
Не страшно помирати – нещадно не знати, куди тоді правувати (справляти).
Народжуватися важче, ніж помирати, якщо Прав де (правду) знати.
Працювали-гарували, аж поки не впали.. тепер полягали та й заспівали.
Що влітку заготуєш, тим взимку нагодуєш.
Отак собі і працюємо – у вус не дуємо.
Не признаюсь никому.. Третий срок я с колен встаю, мне не верят, но я - в раю..
Життєвий шлях мав небезпечний: приречений був бути забезпеченим.
Нема чого (Не треба) сорочку на грудях драти, як вже потрапив за грати.
Як вийшло все програти, навіщо (нема чого) і останню сорочку ще драти.
Як (Коли) все програти, можна (чого б) і останню сорочку розідрати.
Як нічого не мати, то і останню сорочку латану не важко віддати.
Від такої звістки, як на розжарену пательню сісти.
Коли оттакі надходять звістки, як на розжарену пательню присісти.
Кого душа не приймає, того і серце не чекає.
Серце не чекає, коли душа не приймає.
Таку мають злість ті, кляті, що й у вогонь готові залізти і там спочивати.
Того й очі не шукають, кого серце не сприймає.
Грається у забаганку з вечора до ранку.
Позбираються на ґанку і граються у забаганку з вечора до ранку.
Знайшли на ґанку собі забаганку – стоять на колінцях та наливають по вінця.
Взяти б полінця та надавати за оте: по вінця.
Як тільки берешся за полінця – зразу стає на колінця.
Хоча воно і придурасте – та таке вже їхнє (наше) щастя.
Спочатку самі втрачають, а потім на інших серцем серчають.
Так про нас дбає, що, схоже, не заспокоється, поки не задовбає.
Чи щулиться, чи то жмуриться, наче, журиться – не розібрати, ковінька його мати.
Хай над нами сміється, поки власною кров’ю не захлинеться.
Вони схаменуться, лише як власною кров’ю їх очі заллються.
Звідки воно, не сіло, не впало, а до нас пристало.. та все йому мало.
Власної тіні лякається, на кожному кроці зупиняється та оглядається.
Якщо власного розуму забракло – шукай собі оракула.
З того і вийшло таке ракло, що власного розуму забракло..
Аби знати, з якого боку біду чекати: гадав, звичайне ракло, а воно - Геракла.
Шукав роклу, а знайшов оракулу.
Думав, зустрів ракло, а привели до оракулу, ще й кажуть: вклонись Гераклу.
Таке ракло вколошкає і Геракла.
Такого від людей не сховаєш – що знає, то і співає.
Не зрозуміло - з якого діла-дива ми побачили це тіло.
Залишилося не зрозуміле, для якого діла-дива ми побачили це тіло.
Само в багні копирсається, а як пан навколо оглядається.
Воно і дівка наче красива, але терпіти дурне – несила.
Хай не всім вона і красива, а серцю мила.
У кожного отамана своя омана.
Не смерті треба лякатися, а при народженні не пізнати ся.

5.07.18
Мовьте з любого рівня : Сьвіте дивний, освіти чарівне .. се віти дивні - ось віти чар рівні
Говіти нам (вам), чи не говіти - однаково нічого не змінити. Що нам говіти що вам говіти - однаково голови не зносити.
Навіщо Біг дрочить словами : Він з'явиться.. Він прийде.. Він навчить..
Навіщо марними думками Біг дрочить : Він з'явиться.. Він прийде.. Він навчить..

Можливо втратив десь я розум.. можливо, розуму й не мав - З якогось дива не це наразі нам важливо.
Не кожний, хто розуму вчить, розумному навчить.
Можливо все.. усе можливо – не це, насправді, нам важливо.
Хто вміє чути Слово, той голос Бігу злове.
З якогось дива у хмарі ці нас заносило, у темряві водило.
З якого такого дива наша гарна дівка йому – некрасива.
Ні з чужими, ні зі своїми не знається, як скажений пес на людей кидається.
Будитель – не Спаситель: хто-що питає – нічого не знаю.
Голий зад у глузду перетворили, а розуму так і не нажили.
Говорити іншим, так і орати – однаково треба за врожай дбати.
Нескорення теж прискорення.
Нескорення злу - дає добру прискорення.
Злу нескорення - надає добру прискорення.
Душа у нього щедра, така щедротна.. ще драти та драти такого, як казав ротний.
Щедра ви, кумонька, така щедротна, що не затулити рота.
Запхати все у свого рота – така вродилася вже щедротна.
Маєш гарну кумцю - будь при власній думці.
Залишайся при власній думці – (от і) матимеш (будеш мати) гарну кумцю.
Ніхто не здатен того розвеселити, хто сам (якщо само) не вміє жити.
Ніхто не зможе тебе розвеселити, якщо не вмієш жити.
Не потрібен ніякий порадник, як сам для себе є розрадник.
Не допоможе ніякий порадник, сам для себе маєш бути розрадник.
Не чекай допомоги від порадників, будь для себе самого розрадником.
Не треба ніяких порадників, як вмієш бути собі розрадником.
Зібралася купа радців – не знайти місця для всіх їх задів (задців).
Куди воно їм лізе, у пики сизі?. У горлянку заливають, аж очі вилізають..
Розрадник - не Утішитель, бо не Учитель; не для Спаси-тіла, а як Буди-тіла наставник.
пророцтво від жіноцтва: Розрадник Буде єство – від того прокидається: суспіль-ство, люд-ство..
Збиралися йти на битву, та сіли на бритву.
Чи то воно так сміється, чи то мені здається.
Чи то біс над нами сміється, чи то нам так здається.
Ніхто не озветься, наче над нами дідько сміється.
Усе б було нічого, якби, за те нічого, нічого б й не було.
До ладу поки й не зрозуміло: чи має розум, чи буде сила.
З тої породи, що скрізь шукає і знаходить пригоди.
Для такого і дурна пригода – нагорода.
Для такого абияка пригода, як нагорода - ніщо не зупиняє, бо в голові дурне закипає.. на місці не сидить, бо в глузду дурне шкварчить.
Як тільки зустрічаємося – зразу напиваємося.

6.07.18
Нездарне: і жило марно, і померло незугарно. (9.07.18)
От кожного разу оця зараза: під ногами бовтається, ніяк не оговтається.
Почоломкалися два бевзя: у вухах дзвін, у головах плин.
Важко в таке повірити, та не можна тобі не вірити - що то значить жінка і красива, і розумна.
Здається від того і на роботу приходить, що вдома зранку до вбиральні не ходить.
Яку долю має - таку дулю й тримає.
З такого гонору і має життя ворону.
З таким гонором і живе вороном.
Як та попадя, постилася, молилася, аж поки сама не занапастилася.
Не маю ні часу, ні бажання бачити усі ці над-баня.
Так веселиться, наче злиться, а коли злиться – отоді веселиться.
Що маємо, те і запрягаємо – може, кудись і доїдемо, якщо у корчму не заїдемо (на комин не наїдемо).
Що маємо - те і запрягаємо, куди приїхали – вважай, туди і їхали.
Що маємо, те і запрягаємо, а чи свійська маржина, чи з війська – кому яка кручина-причина.
Таке кручене-верчене, як наперчене.
Вихопився із бучі та потрапив у кручу.
Як потрапив у бучу, вважай, утоп, як у кручі.
Як потрапив у бучу, вважай, як у кручу.
Воно і мовити ще не вміє, тільки зик підіймає, бо хоч і має язик, та Слова не знає.
Воно і мови не має, тільки зик підіймає, бо хоч і має язик, та Слова (ще) не знає.
З чужих корінь не заходять у наш курінь, а хто заходить – вже не виходить.
Закон Гуку: хто гукає, той і шукає.
Поїхали в гості, а приїхали на кості.
Поїхали в гості до свахи, а приїхали до костомахі.
Коли жнива приходять і женці виходять.
Так танцює, наче когось лупцює.
Його (її) лупцюють, а він (вона) танцює.
Просто чудово: у всіх все є і все готово.. тільки сержанту нема провіанту,.. ще на світанку зламалось два танка,.. три міномета обміняли на два мінета..
Навіщо сперечатися, коли немає сил пручатися.
Не варто втручатися, коли не можеш (вмієш) захищатися.

7.07.18
Все, як завжди: нема пророка - від них та їхніх слів одна морока. (6.12.18 )
Нема пророка, як завжди.. нема пророка – від них самих та їхніх слів одна морока.
Для толоки не потрібні пророки.
У кожного пророка своя толока.
Погодка была чудесная, мы тоже были прелестные..


9.07.18
Людина нездарна: жила намарно і померла незугарно.
Лиха людина з‘являється в лиху годину.
В лиху годину шукай добру людину.
Для доброї (лихої) людини змайструємо найкращу домовину.
Рясно обіцяли та напрасну чекали.
Нічого не розумію, а виправляти я умію.
Нічого не розуміє, але виправляти уміє.

10.07.18
Кайся, не кайся, але не зарікайся і не зрікайся.
Професорсько-пихата наукоподібність найгірша обридніть, найбільша огидність.
Як візьметься (береться) до справи наша Параска – не буде поразки.
Я є ніхто, як звуть мене – ніяк.. ЗнаМя: хто знає ймення – той зна мене.. ЗнаМя піднявши над го лово you.
Якщо вже воно, як правду: так чи не так – бо інше вже: нікому і ніяк – воно й виходить так, що, навіть, дурень, то не дурак.
З кого спитати, чого бідуєш, як чужинець-зайда у хаті твоїй панує?
Терпне з часом, навіть, нестерпне.. І нестерпне часом терпне.
Нема ідей – нема бажання.. З’явилася ідея – грошей катма, не відаю: і де я?
Воно так просто – «просто жити», як помідор на підор перетворити.
Ностальгічний дисбаланс з’являється, як через років 20 зранку зустріти колишню коханку.
Ностальгічний дисбаланс трапляється, коли побачиш однокласниць через років 20.
Така вона мила.. така мила.. щоб її короста усю покрила.
Слава богу усе у нас нівроку: і цього року нема у нас пророку.
Усе було у нас нівроку, поки до нас не завітали чужі пророки.
Ор-Отче наш, настав пророчий час!
Одною рукою вітає, а друга дулю в кишені ховає. (куксу кукіш)
Знає матка, яка у дівки гадка.
Чого оце наша Галина спозаранку така синя?
Мала Галина гарного сина, та настала недобра година – наче із тіста з’явилась невістка.
Мала наша Галина доброго сина, та прийшла недобра звістка – з’явилася невістка.
Невістка, як недобра звістка, з далеку приходить і не відходить.
Ото все, мамцю, ваше вшистко, вшистко – і маємо таку звістку (невістку).
Wszystko Вшистко в пожонтку = всё в порядке «Wszystko mi jedno» (Вшистко ми едно Мне все равно) «wszystko dobrze» (вшистко добже — все хорошо). Wszystko będzie w porządku {вшистко бенджє в пожонтку}. – Все буде в порядку porządku – право? порядок
Великий розум має – на (у) кожну гузку заглядає.
Такі маємо причини: з невеликого розуму, а біду велику чинить.
Зійшлися (Знайшлися) мужчини: розуму невеликого, а біду велику чинять.
Зібралося чиновництво чин до чину: розуму невеликого, а біду велику чинять.
Якщо цивільний – хіба й від розуму ти вільний?
За таким звичаєм і не добирає (і сама не знає): чи то питає, чи то повчає.
Схоже, він не може.. а вона хоче проти ночі.
Схоже, я не зможу (можу).. хоча, коли схожу, то ще можу.
Передчуття його не підманули – отримав він на добру згадку гулі.
Передчуття не обманули – на добру згадку має гулі.
Передчуття його не підманули - отримав "на гулі".. дай, боже, і вам того же.
Зробив відкриття: прийшла доба робити закриття.
Не хвилюйся, злощасне (сердешне, горьоване), у своєму нехлюйстві - лікуйся.
Собі яму копає, а думає – джерела свої шукає.
Стурбоване, бо горьоване, а як посміхнеться, так і схаменеться.
За такої вашої щедроти, нам можна жити без роботи.
Коли отак звертаються, аж сльози навертаються.
З полу-слова все розуміє, така швидка, і діагноз поставила, і поради дала - а працює касиром, такі діла.
Вроде и хорошая сучка, но не случилася случка.
Зразу б з цього починали – марно б часу не втрачали.
Знаю, що, в принципі, - всі українці ці.
Коли мене будете хоронити – не треба сльози лити.
Не знаю, які це враки, та Ваша правота мені до сраки.
Як я гарно поїв – і нікому, нічого не завинив.
Дякую Бігу, що добре поїв і нічого, нікому не завинив.
Хай привітає тебе Біг рясно, бо життя ти прожив не напрасне.
Про мене таке не скажуть, бо праведно життя зважать.
Жив, як міг, і пройшов, як сніг.
Хто найкращий – не сперечайся, однаково собою залишайся.
Розумного частка б’ється – оце життям і зоветься.
Пульсує, нуртує – в житті це гуртує.


11.07.18
Де ж тут розумник зійде (зайде): дурень на дурні, щохвилинно міняючись, їздять, а все нездатні дурню наздогнати.
Дурне за дурним біжить, дурним помикаючи, за дурним поспішаючи, та ніяк не здатні дурню наздогнати..
Дурень на дурні їдуть, за погонича дурня маючи і дурне наздоганяючи.. а все нездатні, навіть, дурню здогнати.
Де ж тут розумника знайти, коли: дурень на дурні їде, один одного щохвилини міняючи.. за погонича дурня маючи.. ось так дурне за дурним і суне, дурним помикаючи, за дурним поспішаючи, ще й за дурня чіпляючись, дурне все наганяючи, та однаково (усенькі) нездатні дурню наздогнати.
Не можуть дурню здогнати - куди там здолати.
В свої думках і судженнях настільки метка та проворна, що і швидка Настя не така моторна.
Воно переживає за інших всіх… і, схоже, - переживе усіх.
До ладу зразу не розібрати: поцілувати хоче, чи покусати.
Передчуття наші не обманули - ці радощі нас не оминули.
Важко уявити, на диво (повірити), наскільки ваші поради прийшлись нам до ладу.. такий ви розумний – аж нам всім сумно.. з якого краю ви прибули, чи не попутали береги?
Просто на диво.. і звідкіля ж приблукалося до нас таке розумне та красиве?
Звідки взялося - що ж то за диво - на голови наші таке розумне та красиве?
Така вже наша вдача – оце навколо і наскрізь одна нестача.
Така вже наша вдача – оце навколо одне ледаче.
Зібралися, нарешті, шанувати, коли треба вже ховати.
Вийшли зі згарища та прямують до звалища - і вірують самі, що для інших вони провідники.
Його сварити, що в казані палю цю (дровину) варити – ніякої каші з того не ужити..
Сварити - не варити, та юшку можна пустити.
Що страви варити – що трави сварити.
З усіх боків пхаються, ніяк не повиздихають ся.
Оце зовсім не маю сили - мабуть, потвора якась вкусила.
Якась потвора мене вкусила – не маю сили.
Саме ледаче, а базікає (полюбляє базікати) про невдачу.
Наче і не ледаче, а увесь свій вік батраче.
Було би знати, кого (нащо) питати: куди оте лихо поскочить, не зрозуміє й охочий.
Коли отаке мурло судить, кого хочеш знудить.
Ото Ман, що у Краї нашого роду береже Ора стан, спрадавна має вдачу справну: куди не приходить, як місяць (місія ця) сходить, сам собі усміхається - ні до кого не чіпляється, в собі свято носить – ні в кого радіння не просить, у Бігу зветься сином та повсякчас з Отцем Бігу лине, хто Його зустрічає – горя не знає.. Хай Буде! – усіх вітає, хоч і відповіді не чекає, Отця Ора шанує та з Праві ми-слів-цих на Яві гуртує, як годний God інших веде і він Ходою іде, щоб істинно в Ір іти, на інших чатує, а як не дочекається – з усіма жартує та над собою кепкує.
Треба вміти і хороводи водити і справою володіти. (справи робити).
Найчастіше сперечаються, поки правди не дізнаються.
За згубу лису, мов діти, чубились, як правду дізналися – вже не сперечалися.
Такий вже нехлюй: хоч в очі плюй, хоч бий його по писку – ніякого з того зиску.
Нехлюйство призводить до буйства, гірше убивства.
Смійтесь-насміхайтесь, най і охайте, а як насмієтесь, то хоч – подихайте.
Охайного охаяли та не вийшло файного.
Охайного легко і охаювати, і робити файного.
Якщо ваша ласка і добрі такі, то охайте Мене та поховайте.
Воно звісно, від такого розуму і думкам в голові тісно.
Як та сваха (свекруха, теща), так в дорогу збирається, наче залишається.
Якщо хочеш нове пізнавати – не поспішай казати.
Мудрий казати не поспішає, навіть, коли і знає.
Поки пручається – вважай сперечається.
Стоїть дичка, наче тичка..
Ще, наче, і малятко, а поводиться, як те звірятко.
Такому сину не варто і казати, де поховали мати.
Словами грається, на дурне сподівається.
Воно і людина, наче, чемна, а всім (все) неприємна.
Як отой хробак – живе не відомо як.
Іншим дорікаємо, що в собі ще більше маємо, хоч від цього і не страждаємо.

12.07.18
Ваші гречаники такі ж добрі, як наші драники.
Ваші гречаники не гірше за наші драники.
Оце женці-молодці, вже жнива завершаються, а вони лише прокидаються.
Коли с-позаду дивитися, як здригаються плечі, зразу не зрозуміти: плачеться чи сміється.
Ніяк не зрозуміти, а де ж були ми, коли прийшли слушні часи..
Часи слушні завжди, якщо не слухати дурні.
Коли до влади приходить срака, воно і ставить усе догори-раком.
Є така ознака: якщо усе догори раком – при владі срака.
Коли при владі срака – усе стає догори раком.
Як куля процвірінька – дізнаємось, хто і на яку опирається божу ковіньку (у кого, яка божа ковінька).
Як тіло спалити – душу не просто звільнити, а суть-ність до Отця Бігу спорядити.
Ра-світило коли діє – усе Ра-діє.
Сонце – бо сон цей, розплющивши очі, зріє.

Звезда моя, запомни: сияние слишком ослепительное не вызывает чувства положительного.
Хотя пизда - всегда звезда, но ты, звезда, не верь сама, что ты пизда.
Любая пизда – зовущая звезда, но не каждая звезда – пизда.
Де піся є – то і є пісь-де.
То ли юношеский задор – то ли юношеский вздор.
Хотелось соврать, а получилось сорвать.
Грамотно составленная бумага порождает начальственную отвагу.
Отож, (панове-добродії,) потихеньку, помаленьку – зачнемо по легеньку: слово по слову, чарка за чаркой.. щоб усім було приємно, не холодно і не жарко.
Казав Один-дід, що вдома сидить, а сам подався за дівками ходить.
Казав Один-дід, що буде вдома сидіти, а сам рушив кудись по світах бродити.
Як народ зріє – суспільство шаленіє (шаліє).
Спочатку іншим лихо бажають, а потім - сльози проливають.
Хто іншим лихо бажає, сам сльози проливає.
Кохалися, милувалися, аж поки не побралися..
Шукав Степан Степаниду, та не знайшов свою планиду.
Шукав Степан свою планиду і знайшов Степаниду.
Оце знову: усе повипивали, повижирали – одні недоїдки та кавалки якісь позалишали.
Працювати, трудитися та робити – така ж різниця, як кохати та любити.

13.07.18
Якщо "сьогодні рано, а завтра - пізно" - такого треба піжить і пижить.
Таке пестливе, себе ніжить - такого треба піжить і пижить, піжить і пижить.
Дощ ніжить, з голови до ніг піжить.
Як так сталось в одній хаті усе це зібралось: усі лишенці пащекуваті, готові про все метикувати та кепкувати?
Оця "вата" пащекувата, як та короста - задовбала просто.
Якщо не знаєш Слова, засунь свого язика у власну основу - пізнаєш Бігу мову.
Хто над мовой кРая насміхається, той на Слово Ора-Отця Бігу зазіхається, такому ні Ор Божий вже не допоможе, бо воно з Його Суто вороже, ні Га - Ма-та наша гожа (Божа) ніколи не буде на сторожі.
У кожного свої спожитки: Для вжитку мовного старожитку у оновленому вжитку – (кожному свої спожитки).
Для вжитку мовного старожитку - кожному свої спожитки.

Для вжитку мовного старожитку - у кожного свої спожитки - або якщо мовою праотців від пращурів говорити як жити.

Не варто жидкувати та зла-тому тільцю щастя кувати.
Навіщо (Не варто, не треба) жидкувати - зло-того тільця годувати.
З подлым миром быть честным – по-своему интересно.
Не говори такого слова. . Для твоего ли ротика подобная эротика.
Для “мышебратьев_младшихпоразуму” – для экстаза разового.
Така моторна, така вже моторна – за швидку Настю більш проворна.
Що за сволота, як тільки завтра субота – ”закипає” у них на голови іншим робота (навалюють роботу).
Сволота, вміє свої роботу перекидати на нашу турботу.
Оцього всього не зрозуміти, так керувати треба вміти, щоб з кожної справи своє брати мито.
Чого народ митарствує? Треба вміти керувати – з кожної справи своє мито мати.
Треба вміти керувати – з кожної справи своє мито мати.
Один одному заважає, бо кожний найкращим (розумним) себе вважає.
Один одному заважають, бо найкращим себе вважають.
Дідок-ходок - сам ледь чалапає, а молодиць очима лапає.
Звідки ви на мою голову взялися, наче гніздо на маківці звили се.
Як ворона каркає, так стара гаркає.
У мобілу дівка гаркає, як ворона каркає.
Спожитки – зі споду вжитки.
Зі споду жито і є спожито.
Бідна людина - хто грошима (землю) засіває, а багата – жниву з того знімає.
З того і маємо дурну годину, бо один біт коштує як зернина.
Як ще в світі жити, якщо отой біт коштує, що зернина жита.
Вміє дурити – буде добре жити.
Навчиться дурити – буде добре жити, а наловчиться дуркувати – іншим буде проповіді читати або концерти давати.
На що сподівалось – таке і сталось.
Як сподівалося – так і сталося.
На добре сподівалося, та не добре склалося.
Так склалось, що не добре сталось
У нас по закону усе строго – ніхто не робить нічого.
З ранку на мобілу таку яхту гарну прислали, а тепер нічого немає.
Шукав на долар сенсу, та не вистачило пенсу.
З таким розумником справу мати – себе не поважати.
Якби розум мав, хіба ж з таким розмовляв.

14.07.18
Мудило-дурило, америки відкрило і зразу: ставте, хлопці, вітрило.
Ще одне чудило-мудрило америки відкрило - ставте, хлопці, вітрило.
Хоч дурити, хоч дуркувати, зі сцени розважати, аби кайлом не махати.
Думок – перекотиполе, а саме поле голе, нічого не зростає.. хай хоч перекотиполе пробігає-гуляє та щось насіває.
У нього розумова робота: він продає шроти в інших широтах.
З такого роту вилітають слова шроти.
Як для бійця – не так кмітливий й має мало сили бій чинити, проте се лови, діти. Го лови щоб чинить потрібні ті, хто воє. Хай цей - воє воде. У бої яр ін був колись.
Се лов на го. Го лови.. ми сі лов ці .. уся че лядь.. ба лядь не йде на лов.
Лов та лава для ба лядей і че ляді після як го лови буде чини. Го лови чини має ЗнаМя - паля ця зверх вив чий хвіст. Се лови є моє!
Ти-се є бойяр.. тсе у бій веде.. От-ін веде у бій тсе лядь.. бій тсе (ці) от ін, од ін.. От-ці з че-лядь. Од-ин бойяр.
Хто у бою гуз покаже го лови.. по голу заду б’є Од-ін, як не головою то глуздою зна мя селове.
Чи був у Римі в ті часи? Із всього того мені цікава тога..

15.07.18
Не питай юначе, навіщо дитина плаче, а ворон кряче.. вклонися та й далі іди наче.
За такої вдачі, всі наші вади для зради.
Наші вади вдалі для зради.
Лядь і люд мають різну суть.
Слухайте постанови людей доброї настанови.
Моска-лядь також ділиться на че-лядь та ба-лядь.

16.07.18
Хто як хоче, так і вороча.
Історія та казки.. Хто, як хоче, так і торочить, голову (собі та іншим) морочить.
На що сподіваємося – тим і маємося-переймаємося.

17.07.18
Не всякую птаху-(натаху) посадишь на хуй.
Не кожному милі твої думки-хвилі, не для кожного й слова ті линуть.
Думки, що нахлинуть, не кожному милі, не для кожного і линуть.
Не для кожного линуть думки-хвилі, не кожному і слова ті милі.

18.07.17
Глуздує – голу заду демонструє, та ще й про «голос глузду» віщує.
Маємо гроші хороші, а бувають нехороші гроші.
Свої гроші – хороші, а чужі – нехороші гроші.
Тенденції нашої потенції залежать від каденції.
Дурне – нищиться, розумне – тішиться.
(Мовлені) Слова, як дощ: все поливає, та не все зростає.
Дурню годить – собі шкодить.
Собі шкодить, а дурню годить.
Така ґаздиня: ніколи, наче, не готує, а завжди нагодує.
Чи то мені здалося, чи, справді, так у світі повелося: все нице в гору піднялося.

19.07.18
У кожної людини свої причини: хто, як уміє так і дуріє, та не кожен дурити вміє.
Кожен дуріє, як уміє, та не кожен дурити вміє.
Кожен дуріє, як вміє, та не кожен розуміти вміє.
Якщо не вмієш за своє стояти - будеш чужинське вихваляти.
Безпорадні, як діти, не знають ні куди їхати, ні що робити.
Безпорадність безоглядна - недолугість тотальна..
Недолуга тотальність - краще, ніж тотальна недолугість.
Недолуга тотальність дієвіше за тотальну недолугість.
Недолуга тональність – краще, чим банальність.
Для спільної дії недолуга тотальність краще, ніж тотальна недолугість.
Свого життя бездарне майбуття перетворив на помсти знаряддя.
Козак з Лугу: пугу-пугу, недолуге.. бо ти, хлопче, не до Лугу.. ( http://indragop.org.ua/ Пугу-пугу! Козак з лугу! )
Гой, Ти Луже, славний друже! А недолуге - не до Лугу.. воно і: не до Лугу гість – недолугість.
Мені здається, чи не здається: хтось наді мною тут сміється? Над нами хто сміється – не довго їм живеться.
Сам собі жартує – ніколи не нудьгує.
Так, є і гарна новина – до нас припхалася дурня (дурна свиня).

24.07.18
Играют в детские игрушки и живут, как мушки.
Вовтузяться у іграшки, як дітлахи, воно й живуть, як ті лохи.

25.07.18
У кожного друга своя потуга..
У кожного друга своя потуга, та не кожен має подружку другу.

26.07.18
Спасибі, невістка, за добру звістку..
Все добре буде там, де (вже ніколи) не бувати нам.
27.07.18
Хто мислить алюзіями живе у світі ілюзій.
Хто мислить алюзіями - живе в ілюзіях.

29.07.18
Оно по-своему,конечно, и смешно, хотя смешно, конечно, и не очень.. (14.12.18)
Оце рота - зібрали ідіотів, ще й без зубів у роті.
Оце рота! Зібралися ідіот до ідіота..
Двоє ідіотів, ще й зубів немає в роті.

31.07.18
Ніякої надії - з кожним днем все більше дуріє, ні себе, ні інших не жаліє.

30.08.18
Наше не хоче їсти, а в душу прагне залізти.

4.09.18
Як сторінка перегортається, світ в очах перевертається.

5.09.18
Чи, справді, так у світі ведеться, чи нам лише так здається.

8.09.18
Правду говорити, як воду пити: багато не випити, та без неї - не жити.

12.09.18
Виходить так, що виходу немає.. як не складалось, так й не склалось.
Складалося, складалось, та не склалось.

18.09.18
Хто ж може нам заборонити свою дурню робити? (таке робити).
3.10.18
Хотя и выпал случай, да сделалось не лучше.
Хоть нам и выпал случай, да получилося не лучше.
Хоч на Бога і сподіваємось, та і від людської допомоги не відмовляємось.

5.10.18
Зібрались найгірші: одні - найменше, інші – найбільше.
Не вірте лукавим - найбільше про це повчають лукаві у церкві. У такі заблукали ми смерки, мо' вже й до смерті.
Не вірте лукавим ні у годину молитви, ні під час кави.
Якщо по колу піти та слова поколупати - таких прикладів багато, щоб розгребсти усю дурню, потрібна не одна лопата.

9.10.18
Життя таких повчає, та нічому не навчає.
Життя його повчало – нічого не навчало.

18.10.18
Щасливі миті власного життя нам повертаються у спогадах щемливих.

25.10.18
Хай Добра думка спалахує, як зірка, а гасне погана і гірка.
Прозвучал звоночек, что тебе пиздец (капец ), дружочек.
Прозвучал звоночек – вот и пиздец (капец ) тебе, дружочек
Щасливі разом, та нещасні поруч.

7.11.18
Серед такого люду не прожити без бруду.
Горе навчить, як лихо у двері стучить.
Щось собі нявчить, а думає що інших вчить.
Для когось свій люд - наскрізь з іуд, а комусь уся лядь - що ба-лядь що че-лядь.
Така молодиця - на льоту хапає птицю.
То сидить -гикає, то біжить смикає.
Думає, що дурне таврує, а себе малює.

9.11.18
Правило святого: якщо хочеш зробити краще - не роби нічого.

10.11.18
Що тепер тужити (жаліти), що у зибці (колисці, зародку) його не вдалось придушити.
Відразу й не зрозуміти, хто з них більше діти.
Баба Йага проводить заняття з йоги..

19.11.18
Слова (говорить) вірні, та справи (робить) бідні.
Як слова вірні - і справи гідні.

21.11.18
Варто було і не бачити того.
Краще б було не дивитись на то ( не бачити того).

27.11.18
Недобрі відчуття недоброї години.

28.11.18
Сперечаємось, гарячкуємо – один одного не чуємо.
Ума палата, та жаль – палата та в дурдомі.

5.12.18
Наче воно усе і правильно, хоч якраз і не правильно.
Стає дедалі все більш не ясно, як жити далі у ці часи прекрасні..

6.12.18
Воно здається, що сміється, насправді - то дія равлі.
Якщо із вечора не були при тямці, то звідки візьметься розум у ранці.
Ельфа із себе зображає, та хвоста ніяк не сховає. (22.04.18)
Від такого пророка на хвості і розносить сорока.. у всі боки.
Від такого пророка суцільна (одна) морока. (7.07.18)
І заміжня, і заможна, а жити (щасливо, добре) - не спроможна.
Дівчата у нас гожі, та до дурних нахаб ворожі.
Фудзі-яма, Фудзі-яма… То не вершина.. як Розумне не прибуває, а дурне не тікає - то ми у ямі.
Таке полохливе, усе оглядається, а що зверху впаде і не здогадається.
Як від дурні не спиться, то дурне і насниться.
То не спиться, не спиться, а потім воно ж і насниться.
Як місяць у повні дай бажання повні, а до бажань сповнення жадань, щоб сталося сили сповнити усе до смаку самої могили . Донеси до звершень Твоїх, щоб спромігся я і встиг.

Свободная беседа о «піс де» полезна всегда и везде.

11.12.18
Таких героїв в нас багато, єдино, жаль, нема бійців.
Героїв-воїнів, що виють - у нас багато, єдина жаль – нема бійців.
Героїв-воїнів, що виють, - у нас немало, бійців, на жаль, не вистачає.

14.12.18
Театралізація ініціації (дійства у дію) призводить до десакралізації події .
Оно по-своему, конечно, и смешно, хотя, скорее, все-таки печально. (29.07.18)

15.12.18
Дурне говорити - марно життя прожити.
Слова похабні - думки незграбні.

17.12.18
Бери заступ - роби наступ.
Було швидко ломанувся, та вчасно схаменувся.
Швидко ломану вся - та вчасно схаменувся.

19.12.18
Жизнь любит забавляться парадоксами, а парадоксы забавляют жизнь.

21.12.18
У такого для всього є своя засторога (насторога).
Не вистачало лишень цього: прийшла осторога із острога.
Здібності має, а розуму не вистачає.
Не цінує своє, бо ласий на чуже.
Хто не шанує своє, той кпинить і чуже.
Оце не орали, не сіяли, але можливо.. дочекаємось, дастьбіг, мо‘ жнива.
Свого не знає, а чуже вихваляє.

И как прикажете в том жить, коли кругом одна сплошная топь и жидь.

22.12.18
Усі такі: у власній милості – великі, у величі своїй – малі.. Такі усі.

27.12.18
В бажані щось поладнати (відремонтували) найголовніше того не доламати.

28.12.18
Якщо сам може, то й сила люба - гожа.
Як є можа, то й люба - гожа.





Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією
Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2020-12-09 12:11:57
Переглядів сторінки твору 47
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (0 / 0)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.810
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Блюз. Інша поезія
Реалізм та Неореалізм. Інша поезія
Іронічна інша поезія
Наша міфологія, інша поезія
Автор востаннє на сайті 2020.12.22 15:07
Автор у цю хвилину відсутній