ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Сергій Губерначук
2021.04.12 10:19
Однак, три дні тривало це весілля?
склотару теж здаватимо три дні?
Отож, вломайте кожен хліба з сіллю –
і на коня! і довго на коні!!

17 липня 1995 р., Київ

Олена Музичук
2021.04.12 10:15
Знову проснулись весняні вітри
зранку і аж до нічної пори
то навівають, то шепчуть мені
запахи ніжні і звуки нічні.
Серденько, годі боятись!
Має все-все помінятись.

Кожного дня усе краще стає.

Микола Соболь
2021.04.12 05:52
Така весна, що без чобіт ніяк!
Дерева похилились на болоті…
Даремно ськати* збуджених пияк
й не збуджених також шукати годі.

У лісі покій. Тиша гробова.
Дзвінкі пощезли голоси пташині…
Геть замерзають зронені слова

Євген Федчук
2021.04.11 19:46
Рік починався сумно з «андрусівської зради»,
Як охрестили влучно те дійство козаки.
Ніякі обіцянки не стали на заваді
Роздерти Україну. Зібрались хижаки –
Москва, що допомогу козацтву обіцяла
Й Варшава, що втрачати ці землі не бажа.
Про думку україн

Сергій Гупало
2021.04.11 12:03
Затуляє мене затуманене скло,
Охопила непевність остиглу дорогу.
Притихає незвично прарідне село
І ні птаха, ні страху – не видно нікого.

І за двері набряклі не робиться крок,
Я на стіл опускаю спочити долоню.
Час, як завжди, неквапно тече у пісо

Іван Потьомкін
2021.04.11 10:37
Ще кілька літ тому хвалився він привселюдно:
«Не помічаю старості. Знаю, що їсти й пити.
А головне – не класти на серце зайвий клопіт.
Сказати б, глухою стіною відгородитися од світу.
Знавців, як жить, обходить смерть стороною».
І хоч мудреці й

Ігор Деркач
2021.04.11 09:38
Вітри проснулись весняні.
Усе буяє ночі й дні
У далині розмаю.
О аромат, о гук новий!
О, бідне серце, не болій!
Весна все, все міняє.

І кращає щоденно світ,

Сергій Губерначук
2021.04.11 09:25
Я плачу не за тим
безруким чоловіком,
якого жінка – заживо в труну,
дебела жінка.

І не за родичем,
якого добрий слід,
якого жовта тюль у гробовім бузку

Віктор Кучерук
2021.04.11 09:18
Я не гнався за нею
І щодня не шукав
Будь-яких привілеїв
Наяву чи в думках.
І не думав ніколи,
Що повсюди, як дзвін,
Буду чуть мимоволі
Втішне слухові: Він…

Микола Соболь
2021.04.11 07:08
Давайте будемо дружити.
А, якщо ні, я маю палку!
Мені таких, як ви не жалко.
Великороси – то еліта!
А ти мовчи, хохол смердючий,
ми й не таких в Дніпрі топили…
Ви всі – лайно, росія – сила!
А тут лиш чорнозем родючий

Ярослав Чорногуз
2021.04.10 10:39
Чи замку старовинного уламок?
Чи арфи чарівливий силует?
Безверхе диво стало перед нами -
Тополі білої сяйний квартет

Із стовбурів, що їх зростив Пашкевич -
Талановитий, мудрий садівник.
Потоцького родини світле древо

Ігор Шоха
2021.04.10 08:53
                І
Неологізми – це, таки, обнова...
Що тільки не видумує поет,
аби розбагатіла наша мова
на чим попало латаний сюжет.
Усе це файно: словеса наяди,
омоніми – і танки, і танки...
але хоча би наголосу ради,

Сергій Губерначук
2021.04.10 07:24
Я все скажу, бо не скажу нічого.
Моя любов маленькою була.
Вона мене зайняла на недовго…
і загула.

Найперше почуття несупокою
між нами, між нерівними двома,
я перевірю вогкою рукою –

Микола Соболь
2021.04.10 04:30
Зорею у холодні роси,
у ще незорані поля,
де перших квітів суголосся
леліє на зорі земля…

Пішла душа у шлях небесний,
осиротивши рідний дім.
Хай світлі спогади не скреснуть

Микола Дудар
2021.04.09 20:09
У подумках своїх про вишкіл і повагу
Де кожен з нас підскарбій і рушій
Спочатку я заколотив би брагу
І кілька діб посидів би у ній…

У подумках своїх про смертне і безсмертне
Де кожен з нас державець і ключар…
Зізнався б я вам, людоньки, відверто

Сергій Губерначук
2021.04.09 16:29
Ай, риба..,
ніби вдих у воді…
потрапив до сита вихор,
вітре мій ти…
Розтинала ти тіло таємне
і зябра знайшла,
на тарелі тонка тарантела
перестала звучать…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Інша поезія):

Дена Лон
2021.03.18

Іван Іванченко
2021.01.05

Соня Чорна
2020.12.12

І М
2020.12.02

Тарас Ніхто
2020.01.18

Янка Кара
2020.01.05

Сергій Зубець
2020.01.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / І М (1999) / Інша поезія

 Істина
Відпусти вже всі слабкості ці.
Уяви ніби ніколи не був ти собою.
Яким хочеш бути?
Обмежитись тільки цим?
Ховайся і далі, будуй барікади,
Гори без вогню,
Тільки не бути ніколи живим.

Всі хто завчив той сценарій,
який написано було за них
не можуть відчути ідей
від свого, рідного автора,
артисту погорілого театру
під назвою- життя.

Завчивши сценарій істота
взагалі не може бути живою,
Є тільки мотузки з ниток
які вузлами замотані в
надії про краще майбутнє.
Надії це тільки мрії,
які все одно відкладеш на завтра.
Життя вбиває надії.


Істота ця також шукає любов,
любов яка його не взлюбила,
пройшла повз, обійшла строною.
Так я же не гірше за інших!
Чому ця любов тільки трощила,
трощила ті лучики світла
якими щиро ділився,
не бачивши за горізонтом подій-
істини тої що, насправді,
не може бути інакше,
так вже влаштований світ

Допоки істина під замками
закована від тебе, в глибинах страху-
тобі не бути собою.
Страх- лише ілюзія,
тобі і без того не бути собою.
В ньому народжується чорна дира,
Яка поглинає всі лучики світла
Не лишаючи нічого крім хаосу й мраку
А далі немов схиблений, шукаєш буття,
в цьому сценарії, сні- довжиною в життя.

А справді, реальність це сон?
В якому герой, заточений в кокон
з ілюзій, привичек й шаблонів.
Зрозуміти хоче в чому то справа.
Істота, що мала би бути жива
Вибирає шлях безпечний й комфортний,
пливе по течії і тихо плаче,
бажаючи тільки сховатись чим скорше,
допоки цей сон не скінчиться.

І тільки на грані фатальній
розноситься вщент
весь той "внутрішній світ",
об світи в рази більші, мудріші.
Викидаєш сценарій і будуєш свій світ.
Світ, в якому істотне- життя
А страху нема!
Досить надіятись, все в твоїх руках.

Все таки, реальність- не сон,
Сон- реальність для тих хто боїться
Втратити щось чого не існує.
Втративши дійсно важливе:
Всі ми один живий організм
творимо світ в якому живемо.
Ти- це життя, його механізм,
Життя не обмежене, не постійне
Реальність- потік, буття в небутті.

Твори!

12.2020

Перший мій вірш, буду дуже вдячний за критику та оцінку. Дякую!






Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією
Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2020-12-02 18:40:12
Переглядів сторінки твору 105
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (0 / 0)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.756
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2021.02.07 03:17
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2020-12-05 19:06:07 ]
Це завжди розмова з собою і зі своїм майбутнім. Пробуйте знайти відповідні слова, сенси, мелодії, щоби те все набувало найкращих обрисів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
І М (Л.П./Л.П.) [ 2020-12-06 13:29:21 ]
Буду над цим працювати, дякую Вам!)