ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Критика | Аналітика):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.03.28
13:26
Стікаю лавою
ув океан віршастості,
де вправно плаваю
без акваланга й ластів я.
В роздоллю римами
полуменисто дмухаю.
Чуття нестримані
ув океан віршастості,
де вправно плаваю
без акваланга й ластів я.
В роздоллю римами
полуменисто дмухаю.
Чуття нестримані
2024.03.28
13:12
Харківські сльози, серпневі краплинки,
Ллються на листя живе.
Хмарка у небі, як біла хустинка,
Тихо в майбутнє пливе.
Харківські сльози - це звуки тривоги,
Ті, що розколюють сон.
Харкове! Буде твоя Перемога!
Ллються на листя живе.
Хмарка у небі, як біла хустинка,
Тихо в майбутнє пливе.
Харківські сльози - це звуки тривоги,
Ті, що розколюють сон.
Харкове! Буде твоя Перемога!
2024.03.28
11:28
Все залежить - де і з ким…
Хто і що запропонує…
- А чому вас поміж тим
Хто небудь не замалює?
Все залежить від числа
І від вашої вимови…
- А чому якась строфа
Хто і що запропонує…
- А чому вас поміж тим
Хто небудь не замалює?
Все залежить від числа
І від вашої вимови…
- А чому якась строфа
2024.03.28
10:38
Герой цього вірша - сучасний французький драматург, письменник і філософ Ерік-Емманюель Шмітт.
До речі, у його п‘єсі «Загадкові варіації», що з незмінним успіхом іде на сцені київського Молодого театру, одну з головних ролей першим зіграв у свій час Ален
До речі, у його п‘єсі «Загадкові варіації», що з незмінним успіхом іде на сцені київського Молодого театру, одну з головних ролей першим зіграв у свій час Ален
2024.03.28
08:14
Горіхи розпустили чорні крила
( Воронячі!) на вЕльон аличі,
У сні стоять, весна не розбудила,
І треться в гіллі голому Ярило,
Брунькам тугим тепло віддаючи.
Цілує кожну пристрасно, бо хоче
Зацілувати так, щоб і чалма
( Воронячі!) на вЕльон аличі,
У сні стоять, весна не розбудила,
І треться в гіллі голому Ярило,
Брунькам тугим тепло віддаючи.
Цілує кожну пристрасно, бо хоче
Зацілувати так, щоб і чалма
2024.03.28
05:54
Небо досміялося до сліз.
Тиша верховодила до грому, –
Жінці відмовляю навідріз
Навіть носа висунути з дому.
Блискає у хмарах і гримить
Гучно та невисоко, – надворі
Сірості скорилася блакить
І сьогодні не отак, як вчора.
Тиша верховодила до грому, –
Жінці відмовляю навідріз
Навіть носа висунути з дому.
Блискає у хмарах і гримить
Гучно та невисоко, – надворі
Сірості скорилася блакить
І сьогодні не отак, як вчора.
2024.03.27
22:08
Не може бути чоловік поганим, якщо із птаством розмовляє спозарана.
Достоту не відомо ще, по кому потомні вивчатимуть нашу епоху:
по президентах чи по тобі самому?
Ні, не регочучи на кутні, а з болем в серці можна й гудить,
бажаючи добра в майбутнім.
2024.03.27
22:03
Так пахло небом, небом пахло так,
Коли разом ми випурхнули в поле…
Уперше цілувалися, відтак
Тут буде, вибачай, не до престолу…
Такими ідучи у білий світ
Блукати внім не довго, запевняю:
Весна і є той самий свіжий хіт,
Яким ідуть удвох до свого ра
Коли разом ми випурхнули в поле…
Уперше цілувалися, відтак
Тут буде, вибачай, не до престолу…
Такими ідучи у білий світ
Блукати внім не довго, запевняю:
Весна і є той самий свіжий хіт,
Яким ідуть удвох до свого ра
2024.03.27
22:00
На згарищах відлуння тих страхіть…
Ще й запевнятимуть в любові повоєнній
Дай Боже нашим правнукам узріть
Що це той самий приспів від Гієни…
І діда заспівали і мене
Свої й чужі, ну словом - потруїли…
А ми ще ті… і нам не "каби де…"
У нас свої для
Ще й запевнятимуть в любові повоєнній
Дай Боже нашим правнукам узріть
Що це той самий приспів від Гієни…
І діда заспівали і мене
Свої й чужі, ну словом - потруїли…
А ми ще ті… і нам не "каби де…"
У нас свої для
2024.03.27
10:27
У білому вінку всміхалась юна вишня,
Птахи кружляли з піснею весни.
І сонце життєдайне піднімалось вище,
Пливли на небі хмар легкі човни.
А він дивився у дівочі сині очі,
В яких бриніла райдужна краса.
І білий світ здавався чистим і урочим.
Птахи кружляли з піснею весни.
І сонце життєдайне піднімалось вище,
Пливли на небі хмар легкі човни.
А він дивився у дівочі сині очі,
В яких бриніла райдужна краса.
І білий світ здавався чистим і урочим.
2024.03.27
08:44
Краплин дрібних у ранку сірім дотик,
І слід вологий на долоньках трав.
Та світить кущ, що видається жовтим,
Загубленим з учора клаптем шовку,
Який від сонця вітер відірвав.
Застлало небо, й дОнизу провисло
Суцільне підволожене сукно,
І слід вологий на долоньках трав.
Та світить кущ, що видається жовтим,
Загубленим з учора клаптем шовку,
Який від сонця вітер відірвав.
Застлало небо, й дОнизу провисло
Суцільне підволожене сукно,
2024.03.27
07:22
Ядро душі жагуче –
пашить металів сплав.
Почав клектати гучно
вулкан, що довго спав.
Був вкритий шаром криги,
але прорвав той шар,
зірвав з душі вериги
у поблиску Стожар.
пашить металів сплав.
Почав клектати гучно
вулкан, що довго спав.
Був вкритий шаром криги,
але прорвав той шар,
зірвав з душі вериги
у поблиску Стожар.
2024.03.27
06:04
Наповнений по горло незабутнім,
Своїм думкам не змінюю маршрут, –
Пригадую струмочки каламутні
І чисті ріки в згадках постають.
Не обчухрала пам’ять пережите,
Запона літ не скрила дороге, –
То міг собі щось якісне купити,
То коштів не бувало на
Своїм думкам не змінюю маршрут, –
Пригадую струмочки каламутні
І чисті ріки в згадках постають.
Не обчухрала пам’ять пережите,
Запона літ не скрила дороге, –
То міг собі щось якісне купити,
То коштів не бувало на
2024.03.27
00:08
Прийшло розуміння. А що було треба,
Щоб випити з чаші прозріння сповна?
Комусь - лише слово. Комусь - тихе небо.
Комусь - ця підступна та підла війна.
Завісили небо безрадісні хмари...
Усе пригадалось, як тільки дійшло,
Як з реготом тикали ми в ша
Щоб випити з чаші прозріння сповна?
Комусь - лише слово. Комусь - тихе небо.
Комусь - ця підступна та підла війна.
Завісили небо безрадісні хмари...
Усе пригадалось, як тільки дійшло,
Як з реготом тикали ми в ша
2024.03.26
22:36
Маріє! Кохана Маріє,
у тебе між пальців полин!
Гірчать полином твої мрії,
що зіткані з часу перлин…
На скронях хрущі загрубілі,
ромашки спадають з ланіт,
та локони сиві, ні – білі,
у тебе між пальців полин!
Гірчать полином твої мрії,
що зіткані з часу перлин…
На скронях хрущі загрубілі,
ромашки спадають з ланіт,
та локони сиві, ні – білі,
2024.03.26
22:29
сон зимовий
моїх ніжних суконь
сон із перлин
зап’ясть моїх
так закохане в себе
сонце
виходить щоднини
а врода навіщо
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...моїх ніжних суконь
сон із перлин
зап’ясть моїх
так закохане в себе
сонце
виходить щоднини
а врода навіщо
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Критика | Аналітика):
2024.03.02
2023.02.18
2021.07.17
2021.01.08
2020.12.05
2020.03.12
2020.01.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Майстерень Адміністрація /
Критика | Аналітика
/
Робота редакції
Редактори і колишні редактори «ПМ»
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Редактори і колишні редактори «ПМ»
Важливо пам'ятати, що редактори "Майстерень" зовсім не праві судді, а тільки індикатори, каталізатори певних творчих напрямків. Їх авторське існування і їх редакторство "Майстерень" - окремі речі. Назва "редактор" у нашому випадку використовується не традиційно, бо стосується впливу не стільки на авторів "Майстерень", скільки на балансування самих "Майстерень", курсу, ареалу існування, дій адміністрації, тощо...
Володимир Ляшкевич -
головний редактор, адмін "Майстерень",
Львів. Всі мистецькі напрямки *
В ефірі - постійно.
Скайп lyashkevuch@ukr.net
Вікторія Осташ ,
Київ , філолог, викладач ВНЗ,
модерністичні напрямки.
В ефірі - не часто.
Ганна Осадко ,
філолог, літ.редактор
Тернопіль , усі напрямки.
В ефірі - досить часто.
Юрій Перехожий ,
Луганськ,
літ.редактор
неокласицизм, неореалізм.
В ефірі - час від часу.
Наталя Клименко ,
Київ,
містичн. cентименталізм.
В ефірі - досить часто.
Тетяна Дігай,
Тернопіль,
поезія і музика.
В ефірі - досить часто.
Ярослав Нечуйвітер,
Львів,
романтичний експресіонізм (?).
В ефірі - досить часто.
Богдана Шацька,
Київ,
романтизм.
В ефірі - досить часто.
Олег Король,
Жашків,
маньєризм, співана поезія.
В ефірі - досить часто.
Леся Романчук,
Тернопіль,
поезія та проза
В ефірі - досить часто.
Лариса Коваль,
Запоріжжя,
поезія
В ефірі - досить часто.
Варвара Черезова,
Луцьк,
поезія.
В ефірі - досить часто.
Наталя Терещенко,
Миколаїв,
поезія та проза
В ефірі - досить часто.
Як стають редакторами? Автори, що протягом, щонайменше, півроку публікуються в "Майстернях", мають високий рівень (редакторський рейтинг) творів, коментарів, чи є переможцями конкурсів "Майстерень", можуть отримати запрошення на "редакторство" від головного редактора, чи ж бо від інших редакторів (за кваліфікованою більшістю голосів, відкрито висказаних на сторінках "Майстерень").
Яка місія у редакторів ресурсу "Самвидаву Поетичних Майстерень"? Це не вчителі, не цензори, і, тим більше, не слуги народні. Це хороші, витончені, незалежні, у своїх, часто суто своїх (як то Жорж Дикий в Андеграунді), напрямках поетичного мистецтва, автори. І на яких покладено, в основному, індикативні обов'язки - проявляти свої творчі смаки у стосунках із поетичною творчістю інших авторів "Самвидаву".
Ззовні, і формально, це виглядає, як реакція на написане, редакторський діалог, поради, оцінювання творів "Самвидаву", встановлення і відслідковування авторських рівнів, визначення переможців, тощо, але, по-суті, редакторська творча присутність стимулює розвиток на теренах "Самвидаву" певних художніх поетичних напрямків, що і є найголовнішим у діяльності "Майстерень".
Докладніше про права і обов'язки адміністрації, та редакторів можна прочитати ось тут >>>
Піднімати організаційні питання перед всіма редакторами найкраще на сторінці • Редакторського круглого столу
Володимир Ляшкевич -
головний редактор, адмін "Майстерень",
Львів. Всі мистецькі напрямки *
В ефірі - постійно.
Скайп lyashkevuch@ukr.net
Вікторія Осташ ,
Київ , філолог, викладач ВНЗ,
модерністичні напрямки.
В ефірі - не часто.
Ганна Осадко ,
філолог, літ.редактор
Тернопіль , усі напрямки.
В ефірі - досить часто.
Юрій Перехожий ,
Луганськ,
літ.редактор
неокласицизм, неореалізм.
В ефірі - час від часу.
Наталя Клименко ,
Київ,
містичн. cентименталізм.
В ефірі - досить часто.
Тетяна Дігай,
Тернопіль,
поезія і музика.
В ефірі - досить часто.
Ярослав Нечуйвітер,
Львів,
романтичний експресіонізм (?).
В ефірі - досить часто.
Богдана Шацька,
Київ,
романтизм.
В ефірі - досить часто.
Олег Король,
Жашків,
маньєризм, співана поезія.
В ефірі - досить часто.
Леся Романчук,
Тернопіль,
поезія та проза
В ефірі - досить часто.
Лариса Коваль,
Запоріжжя,
поезія
В ефірі - досить часто.
Варвара Черезова,
Луцьк,
поезія.
В ефірі - досить часто.
Наталя Терещенко,
Миколаїв,
поезія та проза
В ефірі - досить часто.
Як стають редакторами? Автори, що протягом, щонайменше, півроку публікуються в "Майстернях", мають високий рівень (редакторський рейтинг) творів, коментарів, чи є переможцями конкурсів "Майстерень", можуть отримати запрошення на "редакторство" від головного редактора, чи ж бо від інших редакторів (за кваліфікованою більшістю голосів, відкрито висказаних на сторінках "Майстерень").
Яка місія у редакторів ресурсу "Самвидаву Поетичних Майстерень"? Це не вчителі, не цензори, і, тим більше, не слуги народні. Це хороші, витончені, незалежні, у своїх, часто суто своїх (як то Жорж Дикий в Андеграунді), напрямках поетичного мистецтва, автори. І на яких покладено, в основному, індикативні обов'язки - проявляти свої творчі смаки у стосунках із поетичною творчістю інших авторів "Самвидаву".
Ззовні, і формально, це виглядає, як реакція на написане, редакторський діалог, поради, оцінювання творів "Самвидаву", встановлення і відслідковування авторських рівнів, визначення переможців, тощо, але, по-суті, редакторська творча присутність стимулює розвиток на теренах "Самвидаву" певних художніх поетичних напрямків, що і є найголовнішим у діяльності "Майстерень".
Докладніше про права і обов'язки адміністрації, та редакторів можна прочитати ось тут >>>
Піднімати організаційні питання перед всіма редакторами найкраще на сторінці • Редакторського круглого столу
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : Погляди на життя «Майстерень»Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Театр. Жовтень_07. Заньківчани, Стригун, Київ."
• Перейти на сторінку •
"Про державну інституцію, що брендить «премією імені Тараса Шевченка»"
• Перейти на сторінку •
"Про державну інституцію, що брендить «премією імені Тараса Шевченка»"
Про публікацію