
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2022.07.02
15:16
Простий хлопчина із Полісся…
Хоч і задиристий як грім…
Зустрінеш - випрямись - не бійся
Достатньо праведности в нім…
Якщо, бодай, не росіянин…
Без злого умисла бодай…
В житті Господньому - мирянин
Хоч і задиристий як грім…
Зустрінеш - випрямись - не бійся
Достатньо праведности в нім…
Якщо, бодай, не росіянин…
Без злого умисла бодай…
В житті Господньому - мирянин
2022.07.02
12:20
Кати не ймуть віри - ти досі живий!
Спотворюють вимір проклятих подій,
У злобі скаженій рвуть небо на шмаття,
Лишають по собі криваві багаття…
Черговий день світла руйнується жахом,
Насіяно в житі кривавого маку.
Мордують тебе ненажерно й запекло
Спотворюють вимір проклятих подій,
У злобі скаженій рвуть небо на шмаття,
Лишають по собі криваві багаття…
Черговий день світла руйнується жахом,
Насіяно в житі кривавого маку.
Мордують тебе ненажерно й запекло
2022.07.02
10:26
Бувшії люди, нібито браття.
Парость імперського горе-прокляття.
Сповнені жовчі, просякнуті нею.
Суне отрута понад землею.
Згублених душ спорожнілії скіти.
Згубною гниллю щедро залиті.
Дірки в дахах хтось ретельно надряпав.
Парость імперського горе-прокляття.
Сповнені жовчі, просякнуті нею.
Суне отрута понад землею.
Згублених душ спорожнілії скіти.
Згубною гниллю щедро залиті.
Дірки в дахах хтось ретельно надряпав.
2022.07.02
08:16
Про любов не пишеться ні слова,
про кохання серце теж мовчить.
Не життя, хтось скаже, а полова,
не людина – здичавілий сич.
Нехай кажуть. Що мені пересуд?
Друзів не нажив, а ворогів…
але й ті, як лід весною скреснуть.
Не таю на жодного свій гнів.
про кохання серце теж мовчить.
Не життя, хтось скаже, а полова,
не людина – здичавілий сич.
Нехай кажуть. Що мені пересуд?
Друзів не нажив, а ворогів…
але й ті, як лід весною скреснуть.
Не таю на жодного свій гнів.
2022.07.02
08:05
Кілька слів зв’язать не може
По – англійськи впертий Рома:
- То мені не треба, схоже.-
Він бурмоче в школі й вдома.
- За кордон колись захочеш,-
Каже вчителька дитині,-
Як ти там без мови, хлопче,
По – англійськи впертий Рома:
- То мені не треба, схоже.-
Він бурмоче в школі й вдома.
- За кордон колись захочеш,-
Каже вчителька дитині,-
Як ти там без мови, хлопче,
2022.07.02
00:44
Вже не вперше я стикаюся на сайті “Поетичні майстерні” з провокаційними віршами Ігоря Шохи та його клонів, де звучить зневага до прадавньої нашої предківської віри рідновір’я, язичництва:
Процитую:
Бо у храмі Духу до сих пір
базарює секта галаслив
2022.07.01
12:51
Не існує містики і див
і не виникає із нічого
віра у цілющі сили Бога...
кожен має те, що заслужив,
хоч буває, має більше того.
Віруєш, не віруєш – цінуй
те, що як навіяне дається
і не виникає із нічого
віра у цілющі сили Бога...
кожен має те, що заслужив,
хоч буває, має більше того.
Віруєш, не віруєш – цінуй
те, що як навіяне дається
2022.07.01
10:01
Тепло дарує надмір літо,
а у повітрі – білий сніг!
То липи пригощають цвітом,
що пухом тулиться до ніг.
У Коломиї квітнуть липи
і тридцять три зі знаком «плюс»,
а за вікном – воєнний липень,
а у повітрі – білий сніг!
То липи пригощають цвітом,
що пухом тулиться до ніг.
У Коломиї квітнуть липи
і тридцять три зі знаком «плюс»,
а за вікном – воєнний липень,
2022.07.01
07:51
Із Олексія Костянтиновича Толстого (1868)
Вся земля наша велика и обилна, а наряда в ней нтъ.
Несторъ. Повсть времянныхъ лтъ
1
Сідайте, дитинчата!
Вся земля наша велика и обилна, а наряда в ней нтъ.
Несторъ. Повсть времянныхъ лтъ
1
Сідайте, дитинчата!
2022.07.01
05:34
Не вір, що я забути зможу
Тебе в далекій стороні, –
Що серед гурту перехожих
Хтось кращий стрінеться мені.
Не вір, що серце кине туга
І зникнеш ти з моїх думок, –
Що я не виконаю вдруге
Тобі назустріч певний крок.
Тебе в далекій стороні, –
Що серед гурту перехожих
Хтось кращий стрінеться мені.
Не вір, що серце кине туга
І зникнеш ти з моїх думок, –
Що я не виконаю вдруге
Тобі назустріч певний крок.
2022.06.30
21:32
А світ мовчить, заляканий від зла,
Яке створило із добра руїну.
Не хочу, щоб сказали, що «була»,
Про дорогу стражденну Україну.
Щодня за нас вмирають вояки,
А над полями позлітались круки.
В червневий день гарячий і гіркий
Яке створило із добра руїну.
Не хочу, щоб сказали, що «була»,
Про дорогу стражденну Україну.
Щодня за нас вмирають вояки,
А над полями позлітались круки.
В червневий день гарячий і гіркий
2022.06.30
21:16
Буде в мене красуня-жона,
Я просив тої ласки у Бога,
Оминула ти мого човна,
Ти пройшла, як торпеда, повз нього.
ПРИСПІВ:
Наталі ти моя золота,
Рветься листя на вербах зелене…
Я просив тої ласки у Бога,
Оминула ти мого човна,
Ти пройшла, як торпеда, повз нього.
ПРИСПІВ:
Наталі ти моя золота,
Рветься листя на вербах зелене…
2022.06.30
20:40
В задумі сидів скіфський цар Аріант
На березі над Гіпанісом.
У гостях у нього днів кілька назад
Архонт був із Ольвії. Звісно,
Стрічав Аріант дуже добре його,
Торговий партнер бо, доречі.
Зерна продавали у місто свого,
Купляли потрібні там речі.
На березі над Гіпанісом.
У гостях у нього днів кілька назад
Архонт був із Ольвії. Звісно,
Стрічав Аріант дуже добре його,
Торговий партнер бо, доречі.
Зерна продавали у місто свого,
Купляли потрібні там речі.
2022.06.30
13:31
Гриміло у небесній високості,
Здригалася від жаху хмура вись.
Борвій, так шаленів у спраглій брості,
Що явір перелякано хрестивсь.
Струм блискавки розсік твердь небосхилу,
І забасив розгніваний Перун.
Ушкварив дощ, як із відра, щосили,
Здригалася від жаху хмура вись.
Борвій, так шаленів у спраглій брості,
Що явір перелякано хрестивсь.
Струм блискавки розсік твердь небосхилу,
І забасив розгніваний Перун.
Ушкварив дощ, як із відра, щосили,
2022.06.30
13:09
І
Колись були ми не такі
як нині... що й казати?
Хоча літа мої тяжкі,
не хочу помирати.
Поїду, може, у село,
де рідного – нікого,
зате згадаю, як було,
Колись були ми не такі
як нині... що й казати?
Хоча літа мої тяжкі,
не хочу помирати.
Поїду, може, у село,
де рідного – нікого,
зате згадаю, як було,
2022.06.30
04:58
Треба вірші складати
Про безмежно сумні
Незліченні утрати
В найжахливіші дні.
Стану більш говорити
Не про звідані сни,
А про кров’ю политі
Українські лани.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Про безмежно сумні
Незліченні утрати
В найжахливіші дні.
Стану більш говорити
Не про звідані сни,
А про кров’ю политі
Українські лани.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2021.07.17
2021.01.08
2020.12.05
2020.03.12
2020.01.18
2019.04.01
2019.01.16
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Майстерень Адміністрація /
Критика | Аналітика
/
Робота редакції
Редактори і колишні редактори «ПМ»
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Редактори і колишні редактори «ПМ»
Важливо пам'ятати, що редактори "Майстерень" зовсім не праві судді, а тільки індикатори, каталізатори певних творчих напрямків. Їх авторське існування і їх редакторство "Майстерень" - окремі речі. Назва "редактор" у нашому випадку використовується не традиційно, бо стосується впливу не стільки на авторів "Майстерень", скільки на балансування самих "Майстерень", курсу, ареалу існування, дій адміністрації, тощо...
Володимир Ляшкевич -
головний редактор, адмін "Майстерень",
Львів. Всі мистецькі напрямки *
В ефірі - постійно.
Скайп lyashkevuch@ukr.net

Вікторія Осташ ,
Київ , філолог, викладач ВНЗ,
модерністичні напрямки.
В ефірі - не часто.
Ганна Осадко ,
філолог, літ.редактор
Тернопіль , усі напрямки.
В ефірі - досить часто.
Юрій Перехожий ,
Луганськ,
літ.редактор
неокласицизм, неореалізм.
В ефірі - час від часу.
Наталя Клименко ,
Київ,
містичн. cентименталізм.
В ефірі - досить часто.

Тетяна Дігай,
Тернопіль,
поезія і музика.
В ефірі - досить часто.

Ярослав Нечуйвітер,
Львів,
романтичний експресіонізм (?).
В ефірі - досить часто.

Богдана Шацька,
Київ,
романтизм.
В ефірі - досить часто.

Олег Король,
Жашків,
маньєризм, співана поезія.
В ефірі - досить часто.
Леся Романчук,
Тернопіль,
поезія та проза
В ефірі - досить часто.

Лариса Коваль,
Запоріжжя,
поезія
В ефірі - досить часто.

Варвара Черезова,
Луцьк,
поезія.
В ефірі - досить часто.

Наталя Терещенко,
Миколаїв,
поезія та проза
В ефірі - досить часто.
Як стають редакторами? Автори, що протягом, щонайменше, півроку публікуються в "Майстернях", мають високий рівень (редакторський рейтинг) творів, коментарів, чи є переможцями конкурсів "Майстерень", можуть отримати запрошення на "редакторство" від головного редактора, чи ж бо від інших редакторів (за кваліфікованою більшістю голосів, відкрито висказаних на сторінках "Майстерень").
Яка місія у редакторів ресурсу "Самвидаву Поетичних Майстерень"? Це не вчителі, не цензори, і, тим більше, не слуги народні. Це хороші, витончені, незалежні, у своїх, часто суто своїх (як то Жорж Дикий в Андеграунді), напрямках поетичного мистецтва, автори. І на яких покладено, в основному, індикативні обов'язки - проявляти свої творчі смаки у стосунках із поетичною творчістю інших авторів "Самвидаву".
Ззовні, і формально, це виглядає, як реакція на написане, редакторський діалог, поради, оцінювання творів "Самвидаву", встановлення і відслідковування авторських рівнів, визначення переможців, тощо, але, по-суті, редакторська творча присутність стимулює розвиток на теренах "Самвидаву" певних художніх поетичних напрямків, що і є найголовнішим у діяльності "Майстерень".
Докладніше про права і обов'язки адміністрації, та редакторів можна прочитати ось тут >>>
Піднімати організаційні питання перед всіма редакторами найкраще на сторінці • Редакторського круглого столу


Львів. Всі мистецькі напрямки *
В ефірі - постійно.
Скайп lyashkevuch@ukr.net

Вікторія Осташ ,
Київ , філолог, викладач ВНЗ,
модерністичні напрямки.
В ефірі - не часто.

філолог, літ.редактор
Тернопіль , усі напрямки.
В ефірі - досить часто.

Луганськ,
літ.редактор
неокласицизм, неореалізм.
В ефірі - час від часу.

Київ,
містичн. cентименталізм.
В ефірі - досить часто.

Тетяна Дігай,
Тернопіль,
поезія і музика.
В ефірі - досить часто.

Ярослав Нечуйвітер,
Львів,
романтичний експресіонізм (?).
В ефірі - досить часто.

Богдана Шацька,
Київ,
романтизм.
В ефірі - досить часто.

Олег Король,
Жашків,
маньєризм, співана поезія.
В ефірі - досить часто.

Леся Романчук,
Тернопіль,
поезія та проза
В ефірі - досить часто.

Лариса Коваль,
Запоріжжя,
поезія
В ефірі - досить часто.

Варвара Черезова,
Луцьк,
поезія.
В ефірі - досить часто.

Наталя Терещенко,
Миколаїв,
поезія та проза
В ефірі - досить часто.
Як стають редакторами? Автори, що протягом, щонайменше, півроку публікуються в "Майстернях", мають високий рівень (редакторський рейтинг) творів, коментарів, чи є переможцями конкурсів "Майстерень", можуть отримати запрошення на "редакторство" від головного редактора, чи ж бо від інших редакторів (за кваліфікованою більшістю голосів, відкрито висказаних на сторінках "Майстерень").
Яка місія у редакторів ресурсу "Самвидаву Поетичних Майстерень"? Це не вчителі, не цензори, і, тим більше, не слуги народні. Це хороші, витончені, незалежні, у своїх, часто суто своїх (як то Жорж Дикий в Андеграунді), напрямках поетичного мистецтва, автори. І на яких покладено, в основному, індикативні обов'язки - проявляти свої творчі смаки у стосунках із поетичною творчістю інших авторів "Самвидаву".
Ззовні, і формально, це виглядає, як реакція на написане, редакторський діалог, поради, оцінювання творів "Самвидаву", встановлення і відслідковування авторських рівнів, визначення переможців, тощо, але, по-суті, редакторська творча присутність стимулює розвиток на теренах "Самвидаву" певних художніх поетичних напрямків, що і є найголовнішим у діяльності "Майстерень".
Докладніше про права і обов'язки адміністрації, та редакторів можна прочитати ось тут >>>
Піднімати організаційні питання перед всіма редакторами найкраще на сторінці • Редакторського круглого столу
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : Погляди на життя «Майстерень»Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Театр. Жовтень_07. Заньківчани, Стригун, Київ."
• Перейти на сторінку •
"Про державну інституцію, що брендить «премією імені Тараса Шевченка»"
• Перейти на сторінку •
"Про державну інституцію, що брендить «премією імені Тараса Шевченка»"
Про публікацію