ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Дудар
2024.04.19 12:49
За чередою череда…
Роки біжать, мов коні
А з неба сочиться вода,
Але не на долоні…
Ступає кожен по землі
Куди — кому, є розклад
Старі похилені й малі
Спішать чомусь на розпад

Світлана Пирогова
2024.04.19 08:13
А я стояла на глухім розпутті.
Гойдались зорі у ставочку.
Шляхи ожина застеляла пруттям,
Немов вдягала оторочку.

І та любов, як квітка на лататті,
Закрилась у вечірню сутінь.
На диво, щезло із душі сум'яття.

Леся Горова
2024.04.19 08:00
Залишся у мені теплом осіннім,
І заходом не гасни у думках.
Бо то давно не мрія, то легка
Рожева тінь пелюстки, то - тремтіння
З чола спадаючого завитка.

То - тріпотіння крил, що не збулися,
Згубились на ходу, незвісно де.

Микола Соболь
2024.04.19 07:14
Пам'ять тобі, друже Варяже,
із Богом покойся, братику.
Слово лихе хіба хто скаже?
Один я пройду Хрещатиком.
Тільки спогад колючим дротом,
де ми до війни приковані.
Повзе крізь дим їдкий піхота,
через міста йде зруйновані.

Віктор Кучерук
2024.04.19 06:07
Посадили квіти
Біля школи діти
І весняна клумба аж вогнем зайшлась, –
Іскорки шафрану,
В полум’ї тюльпанів,
Запашіли жаром з рястом водночас.
Квітів аромати
Стали наповняти

Гриць Янківська
2024.04.18 21:10
Я не сумую, просто – білий вальс,
А думка в пелюстках стоїть безвітрям.
І впала б вже, та звичка, Ісабель!..

А ти чи так дивилась і на нас,
Як на бездення прорваного неба,
Коли ми світ розрізали навпіл?

Євген Федчук
2024.04.18 19:59
Ать-два! Ать-два!
В генерала голова.
Сам придумав, сам зробив.
Мабуть, орден заробив
Ще й підвищення звання.
А все інше – то дурня.
Легко було при Союзі.
Перед старшими – на пузі,

Артур Сіренко
2024.04.18 19:35
Отримав нагороду мовчанням –
Найвищу нагороду нинішніх рапсодів,
Що шиють собі сорочки-мантії
Для буття-блукання в царстві марень,
Братів кіфари, сестер ірландської арфи,
Нагороди сумної білої тиші
Пелюстками анемон посипаної –
Нагороди мовчання

Юрій Гундарєв
2024.04.18 19:12
Уранці 17 квітня російські варвари завдали ракетного удару по Чернігову.
Є загиблі. Багато поранених. Серед них четверо дітей…


Старенький Чернігів - в крові без сил…
Кремлінський палець униз: вбий його!
Святі мовчки виходять з могил.
Сльози в оча

Володимир Каразуб
2024.04.18 19:05
Ти виходиш з будинку, що носить прізвище якогось поета чи композитора,
А вона вже чекає тебе на балконі у свиті з каріатидами
І погляд її, як у звичайного, пристойного інквизитора,
Який знає, що буде далі, а тому милується міськими видами;
А тоді огля

Вікторія Лимар
2024.04.18 15:16
Терпіти несила, мовчати не можу,
бо замість весільного – траурне ложе.
Загинув хлопчина – йому дев’ятнадцять.
В матусі життя обірвалось неначе.

Її зрозуміють лиш ті, що втрачали.
Бо після такого – дорога печалі.
Дорога постійного смутку та болю.

Козак Дума
2024.04.18 10:34
Політики, філософи, експерти…
Усіх несила і порахувать!.
Куми, свати, недоумки і смерди –
ота наразі «королівська рать»
аналізує, пророкує, пише,
висвітлює, доводить, викрива,
розбурхує і каламуте тишу…
Ярять і шаленіють нувориші –

Микола Дудар
2024.04.18 09:44
Люблю какао в молоці…
Моє їм привітання --
То друзі справжні, молодці
А особливо зрання…
Тако сьорбнеш ковточок їх
І завібрірує щодення…
І не згадати буде гріх
Любязність їх, і ймення…

Світлана Пирогова
2024.04.18 08:39
Якщо серця співають, то вона, мов пісня.
Солодка чи гірка, але в житті не прісна.
І пишуться вірші, сонети й навіть оди.
І з розуму бентежно чарівниця зводить.
А очі набувають сонячного блиску,
І ось вона велична зовсім близько-близько.
Пірнають в г

Микола Соболь
2024.04.18 08:26
Циклопу треба жертва, voila,
і він знайшов її в центрі Европи,
нема потвори гірше москаля,
не люди, а трикляті азіопи.
У світі всі стурбовано мовчать.
Не можна, кажуть, монстра турбувати.
Коли вода затопить Арарат,
то хай потопить й полчища сохатих

Леся Горова
2024.04.18 08:16
Не ласкає нас море життєве лазурними хвилями.
Не втішають його буруни, у вітрах неприкаяні.
Ми - дві чайки утомлені, низько літаємо й квилимо.
І чи крила піднімуть у завтра, напевно не знаємо.

Ми з тобою - дві чайки. І берег в такій невідомості.
З-
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Меланія Дереза
2024.02.08

Ольга Чернетка
2023.12.19

Галюся Чудак
2023.11.15

Лінь Лінь
2023.10.26

Світлана Луценко
2023.07.27

Гельґа Простотакі
2023.07.15






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Сонце Місяць (1974) / Проза

 проз

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2020-08-13 13:00:13
Переглядів сторінки твору 6416
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.750
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2022.02.28 23:08
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2020-08-13 14:31:51 ]
О, Сонце Місяцю!
Де новітній Сікейрос?..
Могла би народитися фреска,
де є ЛГ і багатоплановий (багатоликий) фон
зо всім хаосом і космосом оцього ненав’язливого тексту,
який мені дужко сподобався, бо зпалює уяву читача образами неповторними.
Чого варте лише:
«відмотана низка мовчань,
серпокрили в серпанку,
містичної троянди протягів,
помережана тінями хрестоматія кінофільмів сепійних…»


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2020-08-13 14:56:58 ]
художництво це так само зрощування й селекція плодів до вподоби, до смаку
о Василю

але все не так погано, із ними, художниками
хоч є і там сповідаючі тренди диджиталізації
і промисловість 4.0

хотілося якогось тихого фіналу
Рембо скоріше обрав би прокидання & церковний ранок

перфекція Рембо вона скоріш давньогрецька
він може полемізувати з класичною просодією
але церковно-прихідську школу не пропити

я скоріше полемізую з внутрішнім сінематографом
тобто, була така мисль, зробити зйомку
з оглядом на певний канон
але без уваги до маркетингу, хоч би ідеалізованого



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2020-08-14 10:03:38 ]
Однозначно можу запевнити - того, що має ознаки шароварщини, в написаному немає. Коли читаю щось інше - теж з Вашого доробку, мені уявляється, що прочитане є якісним перекладом якогось з іменитих, заслужено відомих зарубіжних авторів, твори яких у шестидесяті роки ми читали як щось особливе і як взірці нам більш цікавої літератури.
Якби Ви писали би детектив, то я б його читав, напевно, ще з більшою цікавістю, ніж зараз.
Але і рівень сьогоднішньої зацікавленості теж ще той. Високий.
І моє порівняння з зарубіжною літературою не має натяків на якесь наслідування.
Це, нмд, стиль.
І він Ваш. Як хода, модель поведінки etc.

Було цікаво. Дякую.
Творчих успіхів, гарного настрою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2020-08-14 10:14:03 ]
Часові порівняння були не зовсім коректними.
Написане Вами дихає, якщо так можна сказати, сучасністю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2020-08-14 19:21:53 ]
запевняю Вас, що це навіть хронологія животрепетна

друже Олександре, дорогий ~ як оце прийнято на пмі тепер)

до речі, якщо про підхід зарубіжних колег ~
оце усталення драматичного дискурсу із рискою прямої мови
шо там платонівські діалоги...
оце усталення відбулося разом із голлівудом

стиль звісний, це такий реверанс декаданс-пост
бонсуар мсьйо ґюісманс
не думаю, що десь українське пост-бароко, та хай би ще хтось

всяко правдиво осяйливо
Ваш


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2020-08-14 19:30:25 ]




тобто кінофільми топового ґатунку то є та сама література, класика-лайт або й бульварне чтиво
просто вам цю літературу згодовують показуючи картинки ну дуже багато картинок, розумієте





Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2020-08-14 22:16:39 ]

Дякую за терплячість вислухати читача-технаря, який то одним, то другим боком торкається прекрасного гуманітарного, далекого від технічного, тбм, "дальокоґо" (рос.). І за терплячість при викладенні для Вас відомого, а для мене - ні, матеріалу.
Мені було і приємно, і цікаво його переглянути, щоправда, практично по діагоналі дещо з написаного саме Ж.-К. Ґюїсмансом. Подобається.
Було би там ще про фейки, ID та смартфони, то можна було би тісніше зв'язати з сучасністю :)

Щоби не займати багато місця та уваги, начебто і кінець моєму допису.





Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2020-08-15 02:10:52 ]
ґюісманс відомий насамперед тим, що він свого часу
не прийняв оскара вайльда зі світою, які приїхали спеціально
щоби йому вклонитися, чи на кшталт того

а ґюісмансу то було нецікаво
мав справи на монастирському городі
капусту мабуть підсапував

так само як через деякий час вайльду стало нецікаво все
але там була в’язниця і тривале приниження

з тим самим результатом


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2020-08-15 02:17:04 ]
дякую Вам із всією найчеснішою пошаною,
я не заради кількості коментів їх дублюю, ні

просто окрема людська подяка & за різне інше також
де може забув подякувати за правдивий інтерес

таке не часто бува