ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Сергій Губерначук
2020.07.12 08:10
Коли надходить натхнення –
я в очі беру ніч,
шукаю приховану річ:
своє найкоротше ймення.
Думка відчує дорогу;
і от у якусь мить
там, де темніло довго,
частина від’Я зоренить…

Володимир Бойко
2020.07.12 01:37
Пірну в любов, як у криницю,
Де ані дна, ні вороття.
Сяйне розкішна блискавиця
Понад злиденністю життя.

Сяйне – і нагло сутеніє,
І все повторюється знов:
І сподівання, й безнадія,

Олексій Кацай
2020.07.11 19:54
в крик вбили грім
скрутили вітром в’язи
струмками влили в мозок переляк
за руки й ноги ухопили разом
і я ще досі пам’ятаю як
викрадачі мої мене щодуху
тягнули крізь гармидер
гуркіт

Євген Федчук
2020.07.11 19:44
«На городі бузина, а в Києві дядько».
Хто цю приказку не зна? Але, по-порядку.
Стрів обідньої пори дідуся старого,
Він із паличкою брів мимо двору мого.
Я на лавочці сидів, у тіні ховався,
Дідуся того уздрів, із ним привітався
Та й кажу йому тоді: -

Марія Дем'янюк
2020.07.11 15:31
Твоя величність білошоколадна,
П'янкодухмяна, ноти кардамону,
І я до вуст твоїх торкаюсь ніжно,
Полетимо у височінь бездонну...

Два птаха, дві зорі, і темінь неба,
І світ в задумі дивиться у вічі:
Чому як вогники палають поруч,

Сергій Губерначук
2020.07.11 07:38
Строк гідності моєї сьогодні вийшов;
у генах,
у крові
метастазів смертельний орган;
пробігла по контурах тиші миша,
крапкою такого вироку постав тарган;
лікоть сповз,
кулак розплющив крапку,

Ігор Шоха
2020.07.10 20:11
Сідали ми поближче,
злітали ми все вище,
крутили на горищі
ми любов.
Була ти зовсім боса
та не крутив я носом
і кращої за тебе
не найшов.

Євген Федчук
2020.07.10 19:12
Іду якось по вулиці села.
Уже зоря вечірняя зійшла
І сутінки на землю опустились.
А я іду, думками десь далеко.
Нарешті трохи спала денна спека,
Отож пройтися трохи захотілось.
Іду, минаю хати і сади
І бачу зразу – хто і як глядить:

Іван Потьомкін
2020.07.10 18:13
За валом вал. До гіркоти, до втоми.
Вгамуйся, море, не зови.
Вже й так хрипкий твій погук
Зриває серце з якорів
І кида в одчайдушний простір,
Де, мабуть, творяться слова, а не шторми.
І тільки звичка жить,
Завтра починати ранком

Олександр Панін
2020.07.10 16:49
Навіщо Доля часто
розлучає
закоханих
без смутку і жалю,
поволі, непомітно
і надовго?
Чинити опір -
безнадійна справа...

Дума Козак
2020.07.10 13:33
Тиша. Спить усе довкола, навіває сон.
Свіжо. Пахне матіола, ніч бере в полон
тих, хто бігав і сміявся, грався і співав,
хто квітками любувався і ходив на став.

Ніч прийшла і небо чисте всіяли зірки.
Перламутрове намисто облягли хмарки.
Як млинець

Ігор Федів
2020.07.10 11:22
Рушали побратими у похід,
У полум’я, яке уже чекає,
Пора осіння замітає слід,
А Чорний ліс ідею захищає.

Дорогою - крізь терни до зірок,
Долаючи червоні заметілі,
І дії ці, як нації урок,

Сергій Губерначук
2020.07.10 09:02
Як незасіяна рілля,
до злив і сонця збайдужіла,
так само довга скна твоя
без сильного, як сім’я, тіла.

Так само сиплеться сніжок,
з якого зими ліплять замок,
розтане, й знов – на посошк –

Віктор Кучерук
2020.07.10 08:11
Хмільний, як брага, запах матіоли,
Від вітру намагаючись втекти, –
Опівночі наповнює поволі
Кімнати напівсонної кути.
Мовчазно і безбарвно осідає
Все далі й глибше в почорнілу хлань,
Як і рої наївних і безкраїх
Останніх і прощальних сподівань.

Микола Соболь
2020.07.10 07:09
Хай ніч розсудить і зведе рахунки
Валькірії не місце на землі.
Потрапив у тенета до чаклунки,
А чари її ніжні, але злі.

Тремчу від стужі у жарких обіймах
І не рятує "Отче наш..." мене...
Ну відпусти, тебе благаю, відьмо!

Ігор Деркач
2020.07.09 22:56
– А пам'ятаєш, на Купайла
у лісі папороть цвіла
і ти мені пообіцяла,
.................................?
– А пам'ятаєш, вечорами
свіча горіла у вікні,
а я тинявся за тинами,
.................................?
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Публіцистика):

Оранжевый Олег Олег
2020.03.12

Тарас Бездомний
2020.01.18

Станіслав Настенко
2019.11.12

Юлія Савіцька
2019.04.01

Величко Анастасія
2019.01.16

Сергій Булат
2017.09.17

Ірина Вовк
2017.06.10






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Володимир Ляшкевич / Публіцистика

 Як закінчилася
Що сталося, коли в 13 віці н.е. остаточно відійшло попереднє "Християнство" і запанували т.з."Авраамічні релігії"?

Два паралельні потоки нового затоплення Калі Югою.

І пішла переробка і нав"язування з грубим насильством.
Ось так Ісус Спаситель стає Месією-Мешіахом, «Ізраїль» переміфологізується, і початкова «Тора» від Ра компілюється на "Тору" від Єгови, та й хіба тільки це? Звідси і такий туман навколо. Але і це тимчасово, Калі юга проминула, Світло щодня прибуває. "Золоте" вкраплення Ісуса СПАСИТЕЛЯ й інших, більш земних, сяє все виразніше.

1. Деякі дії з боку нової (авраамічної) форми "християнства" (13 вік н.е.)

"Про альбігойців і катарів" (нині у Франції)

"...Їм після 1234 року заборонили мати будь-які богословські книги на зрозумілих їм мовах. Ці книги вони зобов"язані були негайно принести до місцевого епіскопа і спалити як злочинні.
На (цю) релігію ( а їх в той час були й інші, але не панівні) стали дивитися так, як дивилися піддані Даріїв і Ксерксів на свого монарха, не відкриваючи рота, щоби не осоромити його своїм рабським словом.
(Новоявлених) католиків силою заганяли в храми кожної неділі. Вони зобов"язані були тричі на рік сповідатися і долучатися, недотримання цих умов давало привід звинуватити в "єресі". Зі служителя вівтаря зробили офіційного нишпорку. ЦЕ БУЛО ВИРІШЕНО (за "офіційними" церковними джерелами) тим же тулузьким собором 1229 року, який встановив ІНКВІЗИЦІЙНИЙ процес.
Прихідський священник мав у обов"язковому порядку доносити епіскопу щодо "приходжан", бо інакше його самого полишали сану і приходу.
Той "приходжанин", що не бував у храмі в неділю, платив ШТРАФ дванадцять денаріїв: половину церкві, половину своєму сеньйору...
Значно більш не охопною глузду (на перший погляд) були підозра в єресі на кожного католика, що мав у себе "Святе письмо", і передача його за це до СУДУ інквізиції..."

( Н.Осокін. "История альбигойцев и их времени ")

Невже було різне "Святе письмо"? Ось так, схоже, в цей час відбувалося перезахоплення "християнства"

І паралельно працювала темна каста юдейських жерців над перезахопленням іншим - з юдейськими ж царями в Парижі. Про це в наступній частині.

2. Євреї і греки.
Рав Реувен Пятигорський

"Тепер зрозуміло, чому, прийшовши до влади, цар Хізкіяу, син Ахаза, насамперед розпорядився виставити у кожного Будинку вчення озброєний загін, в прямому сенсі слова примушуючи місцевих жителів йти і вчитися. Поза сумнівом, Тору не може бути примушено вчити насильно. Але у Хізкіяу не було іншого виходу: люди забули, що таке навчання, вони цуралися синагог і ешив, вважаючи їх розсадниками зла. Так вчиняють з дитиною, який відмовляється спробувати нове блюдо, бо воно йому незнайоме: його обманом змушують пригубити одну ложку, після чого він сам з охотою попросить повну тарілку ...

Вже через кілька років "не можна було знайти в усьому Ізраїлі, від Дана до Беер-Шеви, жодної дитини, яка б не знала законів ритуальної чистоти". Ця фраза взята нами з Мідраша. Треба сказати, що закони ритуальної чистоти вважаються найважчими в навчанні. Але чому йдеться саме про них, хіба діти вчили тільки ці закони? Та тому, що ритуальна нечистота, у вигляді відвертого поклоніння чужоземним ідолам, ось що повністю захопило народ, відірваний від Тори. Язичництво - це і є духовна бруд.

Треба було відновити все, що було піддано поломці, перекрученню і нищенню в дні правління Ахаза. Тому його син, успадкувавши престол, не просто широко розкрив двері ешив - вони і до цього, в принципі, не зачинялися, але зміцнив народ в його бажанні вчити Тору.
"Просвіта" (грамотність і наука) перестала бути обов'язковою, а Тора (лише) - "факультативною". Повернулося пророцтво в ІЗРАЇЛЬ. Був виданий указ, щоб від Дану й аж до Беер-Шеви перевірили знання учнів. Шукали і не знайшли жодного, який би не знав всі закони чистоти.

Тактику Ахаза застосували греки. Вони знали, що мають справу з важким народом, якого сама Тора називає «Твердошиї". Він упертий, свавільний і неслухняний. Маючи з ним справу, не можна починати з заборон і обмежень [12]. Заборона призведе до протилежного результату. Народ швидше озброїться і піде різати окупантів, ніж вступить з ними діалог, граючи роль слухняного виконавця. Якщо хочеш завоювати прихильність єврея, поясни йому, що те, що ти пропонуєш, не просто йому корисно, але необхідно! Причому знай, що він просто так твої слова на віру не прийме, треба буде уточнити всі деталі, все продумати і передбачити. Греки і виявилися розумними людьми. Вони почали привчати до своєї культури через знайомство з філософією - не просто говорити: поміркуйте самі, наскільки наша філософія глибше і розумніші вашого іудаїзму, Ні - вони обрали більш скромний шлях: подивіться, що є на світі, окрім вашого іудаїзму. Тобто і це має місце бути! Ми не стверджуємо, що ваша Тора погана. Ми говоримо, що поряд з Торою є й інші принципи мудрого філософствування.

Про це написав мудрець Ран [13], коментуючи відомий уривок з Танаха (Йірмея 9): "Сказав Всевишній: за те, що залишили Мою Тору ... і йшли за своїм серцем ... порозпорошую Я їх між народами ..." Сказано: "залишили Мою Тору ". Не просто Тору, а "Тору, яку Я їм дав". Іншими словами, Тору не залишили, але стали займатися нею так, ніби вона дана не Всевишнім, а являє собою ще один вид мудрості, складеної людьми, в загальному ряду інших наук і знань, поширених серед інших народів.

Ось цей перехід - від Тори Творця до просто Тори - і був здійснений греками і їх Квіслінгом всередині Ізраїлю. Саме це ми маємо на увазі, коли вимовляємо в молитві: "І знялося царство Греції на Твій народ Ізраїль, щоб змусити його забути Твою Тору" Забути, що Тора належить Всевишньому!

Отже, мета поставлена ​​- звести Небесну Тору на рівень звичайного розуміння. Залишалося знайти ефективні засоби. Ось тоді і була зроблена греками спроба перешкодити нашому традиційному навчанню. Перетворити його за методом Ахаза в "систему освіти". Бо за століття свого існування ми звикли до одного правила: сумніви, питання і неприйняття по відношенню до заповідей Тори виникають у нас тільки тоді, коли ми (упаси Бог!) Закриваємо Талмуд. Це правило головним чином стосується законів, які називаються хукім, про них ми говорили вище. Щоб їх вивчити, треба "включити розум на повну потужність". Але щоб їх прийняти, роботи розуму недостатньо. Вони над-розумні, вони - в нашій вірі. Тому, коли прийшли греки, вони в першу чергу заборонили нам вчити саме хукім, заборонили виконувати їх, "щоб відвести юдеїв від законів Твоєї волі". .."

https://toldot.ru/blogs/pyatigorsky/pyat_59.html

* "Талмудисти", ті самі "книжники"

* Епоха КАЛІ ЮГИ (700 до н.е - 1699 р. н.е)


Контекст :



Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2020-06-06 13:39:01
Переглядів сторінки твору 30
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.161 / 5.54)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.160 / 5.54)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.792
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Соціально-громадська тематика
Культурологічна тематика
Автор востаннє на сайті 2020.07.11 09:28
Автор у цю хвилину відсутній