ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олексій Кацай
2020.07.06 20:29
планету машиною часу
жбурляє у космосу вир
де мов бумеранг папуаса
галакто-спіралиться шир
і на астероїдів брили
розсипавши простору схил
пітьма проявляє пітьмила
в непевному світлі світил

Євген Федчук
2020.07.06 19:21
Було це у часи у старовинні.
Коли? Не знаю. Та давно було.
Унадились татари в Україні
Чи не щодень чинити своє зло.
Ішли так часто. Йшло їх так багато,
Що всю траву стоптали у степах
Не стало чим й коня погодувати
На широченних степових шляхах.

Олександр Панін
2020.07.06 18:15
На зеленій галявині, на узліссі -
Засмучена дівчина у дрімучому лісі…
Як у ліс потрапила, Прекрасна,
Що робиш на галявині, Красна?

«Краще бути в лісі почорнілому,
ніж у чоловіка в домі немилому…

Олександр Сушко
2020.07.06 17:31
Він грав на піаніно власним членом,
Скакав по сцені у рябих трусах.
А нині - Президент! Спаситель! Ленін!
Країна, врешті, витягла туза.

І зажила-а-а! Аж мед тече по вухах,
Грошви до біса і війни нема...
Ці вибори - солодка груповуха,

Ярослав Чорногуз
2020.07.06 15:00
Смарагдове сяйво, як полум`я ніжне,
Голубить воно, не пече.
Тону у вогні я оцім дивовижнім –
Смарагдових бранець очей.

ПРИСПІВ:
Смарагдові очі, смарагдові очі
Мене огорнули теплом.

Олександр Сушко
2020.07.06 09:29
Порізано талант сатири лезами,
Під хвіст коту усі мої труди!
Кошлате мудромисліє - поезія,
А те, що в мене - сірий наратив.

О, хто би дав хоча б ковточок радості?
Боги парнаські вирок прорекли:
"Для вічноті твої творіння - капості,

Сергій Губерначук
2020.07.06 09:14
Вічно серце живе
по тілах по людських,
не в однакових ритмах кочує.

Десь фонтаном прорве
між артерій вузьких,
десь мелодію Брамса прочує.

Іван Потьомкін
2020.07.05 21:35
Андрій Розумовський Маестро, чи не могли б Ви подивитись оцю ось пісню ? Бетховен З приємністю, Ваша величність. Ви стільки робите для мене, що тепер я – найбагатший, мабуть, серед моїх колег. Де ще б я перевірить зміг те, що тільки-но створив, як не

Ігор Шоха
2020.07.05 21:19
Є люди, з якими приємно завжди,
далеко не треба ходити,
є й інші, з якими, куди не іди,
немає про що говорити.

На інших надійся, та сам обирай,
на кого надія в дорозі,
оточена пеклом дорога у рай,

Дума Козак
2020.07.05 20:56
Млини...
Млини ідуть по полю
і мелють вітер на шматки,
а разом з ним щербату долю,
немов посохлі пелюстки...

Вони ідуть на захід сонця
чи навпаки – йому на схід?

Дума Козак
2020.07.05 20:32
Коса, дорога, рев мотора,
пісок розпечений, жара...
До моря, вниз і знов угору,
повзе авто на всіх парах.

Обабіч ліс, столітні сосни,
вірніше залишки ліска.
Було їм вирости непросто,

Євген Федчук
2020.07.05 20:10
Сидів в саду і слухав солов’я,
Що недалеко в гаї заливався.
Під спів той задрімати намагався,
Не міг заснути в душній хаті я.
Дививсь крізь віття на громаддя зір,
Якими щедро всипалося небо.
Задумувався про життя, про себе,
Про те усе, що бачив до

Олександр Сушко
2020.07.05 12:46
У дурня аж дзвенить у лобі,
Сховала маска розум, ніс.
Тепер носи її до гробу -
Намордник намертво приріс.

А ще сідай, пиши віршата
І глипай мовчки за вікно.
Для мене ж ця гультяйська влада -

Домінік Арфіст
2020.07.05 12:31
Диво сталося вночі – над горою за селом пролетіла величезна вогняна птаха і загубила перо… Його підібрав удосвіта маленький пастушок Стасик і обпік собі ліву руку. Відтепер його стали кликати Вогником і він почав розуміти мову тварин. Перо з часом охололо

Сергій Губерначук
2020.07.05 09:43
А ти ж мною шила,
шила-вишивала
мережані рушники,
лєнти й покривала.

Потім з світу зжила,
жила-виживала.
Дала в руки клумаки

Олександр Сушко
2020.07.05 07:17
Писати про кохання найтяжче. Це тільки на перший погляд здається, що сльозоточиве любовне мусі-пусі не варте уваги справжніх митців пера. Інша справа, що сердечну тему експлуатують всі кому не ліньки, особливо налягаючи на ридання з приводу розлук, зрад
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Таня Тарасюк
2020.06.30

Ядвіга Руда
2020.06.20

Вигнанниця Добровільна
2020.06.17

Август Ина
2020.06.13

Лада Квіткова
2020.06.07

Микола Байдюк
2020.06.06

Олександр Ку
2020.05.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тата Рівна / Вірші

 Каштани
Він був алжирцем. Медиком. Звали його Сафір.
Вона - німкеня Акі, колюча і сувора, мов Спарта
Його очиська виблискували, ніби французький ампір
Вона ж як зефірка, wow! Блиску такого варта.

Ці двоє не були знайомі, не разом ходили до школи
Жили у різних районах. Він — на Дарниці, вона — у центрі Подолу
Та одного разу він побачив її у фармації
У довжезній колійці. Вона стояла за валідолом.
Текла осінь. Плив листопад сірими вулицями столиці
Акі сумно чекала своєї черги у самім хвості
Сафір зазвичай не запам‘ятовував лиця —
Всі білі однакові у своїй білосніжній чужості.

Та її очі так гостро шпилили й ніби стискали кістки
Скелету медичному, що рекламував якусь лабуду в цій аптеці
Що Сафір не витримав — на мить доторкнувся її руки
І відскочив, уражений струмом у саме своє серце
Сафіру схотілося сонця, текіли й кохання з цією
Привабливою скляною дівчиною з поглядом Діви
І щоб легалізували нарешті канабіс —
Хоча би медичний. І ще — повезти її на Мальдіви

Акі думала: «Чорт! Він дивиться на мене так,
Ніби хоче душу викрасти. Диявол, шайзі.
Акі, вирішуй вже швидше — телефонуєш в поліцію
Чи хильнеш трохи шнапсу і віддаєшся тому заразі...»

Ці двоє закінчили вечір вечерею у «Монтебло»:
Вона запивала свій валідол вишуканим Бароло
Він прикидав рахунок, роздумував що було б
Якби не аптека й не погляд її суворий.

А потім до полудня кохалися спрагло так
Що вітер здіймався, стогнав й піднімав фіранки
Вони побралися в РАГСі, тому, що на Печерських горбах
У травні, коли зацвіли київські рожеві каштани.

Він повіз її на Мальдіви - текілла санрайз текла тілами, ніби на біс
Акі поступово втрачала зефірність, всотуючи сонце й Сафіра
Мрії збуваються. О! Якби ще легалізували канабіс. —
Хоча б медичний... — Мріяв наш медик й душа його тремтіла.

В листопаді у них народились кучеряві кияни — смагляві близнята
Акі й Сафір назвали малих традиційно — Марічкою та Хуаном
На честь Діви Марії, її мами, його тата й — скільки ж можна
чекати ще — легальної в Україні марихуани.

Ці четверо, як і зазвичай, вечеряли у «Монтебло»:
Вона запивала свій валідол вишуканим Бароло
Він прикидав рахунок, роздумував що було б
Якби її серце в той вечір не закололо

Якби не його нестримний потяг до фармацій
Де пахне, як виявилось, коханням, дівками

А Київ стояв собі травневий, сльотний, живий
Вдихав легальний канабіс, дивився як квітнуть каштани





Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2020-06-03 17:06:25
Переглядів сторінки твору 158
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.968 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.837 / 5.39)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.783
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Модернізму і Неомодернізму
Поезія Необароко, Неокласицизму, Неореалізму
Поезія Романтизму і Сентименталізму
Іронічний неореалізм
Портрети
Україні з любов"ю
Автор востаннє на сайті 2020.06.12 08:33
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (М.К./М.К.) [ 2020-06-04 06:21:35 ]
Цікаво, не тривіально! Хочеться продовження, Тато!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тата Рівна (Л.П./Л.П.) [ 2020-06-06 23:51:28 ]
Дякую за ваш коментар)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2020-06-08 00:36:48 ]
завершення твору, а може й кінець, якби натякає, що то якась паралельна реальність
або чому би і не казка. часом хочеться казки & хрін з ним, із тим легальним канабісом
є ж нелегальний, а в Києві, так і неважко пробити мабуть, якщо вже аж так треба. . .
хоча, я підозрюю, що легальний канабіс тут саме ~ усе-таки метафора, Тетяно
але ну що ж. така є наша літературна дійсність, у сипучіх пісках метафоричного гіпертексту




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тата Рівна (Л.П./Л.П.) [ 2020-06-12 08:33:56 ]
Я його написала, коли ВР медичний канабіс легалізувала)))))) Кому що - поету все вірші)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2020-06-12 08:39:56 ]
я просто мабуть не в курсі, еге
та поету насправді не треба психотропних субстанцій ~
це чиста правда