ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.03.29
01:44
Хай осінь принесе нам перемогу!
На неї заслуговує народ!
Ми вільну обираємо дорогу
Без нечисті з сусідніх злих "болот".
Герої наші, хлопці та дівчата,
За волю платять дорого - життям.
Ми будемо боротися завзято!
На неї заслуговує народ!
Ми вільну обираємо дорогу
Без нечисті з сусідніх злих "болот".
Герої наші, хлопці та дівчата,
За волю платять дорого - життям.
Ми будемо боротися завзято!
2024.03.28
22:30
Тихо Янгол над церквою летів,
То посланець Господній
І весело загубив ненароком
з крилець пір’ї ну, розсипаючи…
Зі сміхом погляд на нас униз кидає
Все спустився, підняти хотів.
Та побачив в ту мить Україну.
І не стримав сердешний сльозу
То посланець Господній
І весело загубив ненароком
з крилець пір’ї ну, розсипаючи…
Зі сміхом погляд на нас униз кидає
Все спустився, підняти хотів.
Та побачив в ту мить Україну.
І не стримав сердешний сльозу
2024.03.28
22:29
Зачепила чимось дзеркало
Воно впало і розбилось
Ці уламки не зібрати
У них не видно відображення,
Хочеться просто взяти і збрехати.
У кривому дзеркалі щось відбилось
Хочу дізнатися, що відображає дзеркало?
Воно впало і розбилось
Ці уламки не зібрати
У них не видно відображення,
Хочеться просто взяти і збрехати.
У кривому дзеркалі щось відбилось
Хочу дізнатися, що відображає дзеркало?
2024.03.28
22:28
Господар взагалі собі я сам
І не вміючи церемониться з гостями
уявивши, як у дворі я з сусідом
Сіли в шахи грати.
Ось мізкує дід Панас,
Як би зробити правильний хід на шахівниці:
Він почав з білої пішки стартувати
І при цьому доброго короля зображ
І не вміючи церемониться з гостями
уявивши, як у дворі я з сусідом
Сіли в шахи грати.
Ось мізкує дід Панас,
Як би зробити правильний хід на шахівниці:
Він почав з білої пішки стартувати
І при цьому доброго короля зображ
2024.03.28
22:27
Прокинулися предки - в наші дні від жаху,
Щоб воскресити України красу і велич,
В собі - наші історії нагадати себе про наше походження,
Коли предки правили світом
Та несли Всевишнього Блаходать віри Роду,
Як свято земля…
Тепер історична легенда пр
Щоб воскресити України красу і велич,
В собі - наші історії нагадати себе про наше походження,
Коли предки правили світом
Та несли Всевишнього Блаходать віри Роду,
Як свято земля…
Тепер історична легенда пр
2024.03.28
22:25
Міріада світів у просторі Всесвіту
І химерно обертаються планети.
Галактик віддалених,
І Комета пролітаючи,
освітлює далеке світло.
О! Як великий простір Всесвіту,
Туди, у простори Світобудови,
У глибини життя неземного.
І химерно обертаються планети.
Галактик віддалених,
І Комета пролітаючи,
освітлює далеке світло.
О! Як великий простір Всесвіту,
Туди, у простори Світобудови,
У глибини життя неземного.
2024.03.28
22:24
Земні Ангели, небесні люди в небесах живете над нами…
Земні Ангели, небесні люди зі мною поруч, але я їх не бачу…
Земні Ангели, небесні люди зі мною поруч, але допомоги від них
мені, як ніби не видно…
Бо ми всі земні люди.
Я вірю у вічну душу вашу,
Земні Ангели, небесні люди зі мною поруч, але я їх не бачу…
Земні Ангели, небесні люди зі мною поруч, але допомоги від них
мені, як ніби не видно…
Бо ми всі земні люди.
Я вірю у вічну душу вашу,
2024.03.28
22:22
Ночами цілий світ завмирає,
повсюдно панує тиша.
У темряві раптом міріади зірок
вистилалися в загадковому небі.
У перлинному оздобленні блищать, як дари неба,
як люблю їхній таємничий блиск!
Приводять із собою таємничий вечір,
минаючи галактики т
повсюдно панує тиша.
У темряві раптом міріади зірок
вистилалися в загадковому небі.
У перлинному оздобленні блищать, як дари неба,
як люблю їхній таємничий блиск!
Приводять із собою таємничий вечір,
минаючи галактики т
2024.03.28
22:21
Орки, ви не знищете українську націю, нашу країну,
Бо ми виженемо варварів з рідної Батьківщини.
Вам тут не місце. Це не ваша земля,
Орки нелюди, які втілюють в життя зло.
Їх зневажають і гонять далеко.
Ворогують з усім світом,
Але світ на нашій сто
Бо ми виженемо варварів з рідної Батьківщини.
Вам тут не місце. Це не ваша земля,
Орки нелюди, які втілюють в життя зло.
Їх зневажають і гонять далеко.
Ворогують з усім світом,
Але світ на нашій сто
2024.03.28
22:20
Розкинувся в небі Чумацький шлях,
А навколо нього міріади незліченних зірок,
Кружляли легко і безтурботно,
Сяйво їх воєдино злилося.
Чумацький шлях освітлює промені,
А на землі: по коридорам лабіринта ми йдемо
Все життя своє знаходимося в дорозі.
А навколо нього міріади незліченних зірок,
Кружляли легко і безтурботно,
Сяйво їх воєдино злилося.
Чумацький шлях освітлює промені,
А на землі: по коридорам лабіринта ми йдемо
Все життя своє знаходимося в дорозі.
2024.03.28
22:18
Весна прийшла після суворої зими,
Лине пісня з далекого краю,
То мама рушник вишиває різними нитками,
Хрестиком долю своїх дітей заговорила:
Чорний - то журба.
Так мати журилася,
Бо матері втрачають своїх дітей на війні.
Голубий - то небо.
Лине пісня з далекого краю,
То мама рушник вишиває різними нитками,
Хрестиком долю своїх дітей заговорила:
Чорний - то журба.
Так мати журилася,
Бо матері втрачають своїх дітей на війні.
Голубий - то небо.
2024.03.28
22:17
Хтось грав на струнах
І звук нот створив мелодію
І занурившись глибоко в душу,
та надихнув нас танцювати…
І ми танцювали всю ніч до ранку,
прокинулась любов жива
і в серці крила розпустила…
І світлом заповнила тінь,
І звук нот створив мелодію
І занурившись глибоко в душу,
та надихнув нас танцювати…
І ми танцювали всю ніч до ранку,
прокинулась любов жива
і в серці крила розпустила…
І світлом заповнила тінь,
2024.03.28
22:16
Глянула я на зоряне небо,
вкрите зоряним покривалом
та побачила моя зірка мерехтить мені світлом.
Ця зірка горіла живим вогнем
та позначила мені дорогу на зоряному небі,
яку я знайшла на усипаному небі.
Ці зірки охороняються у храмі вогнів, передба
вкрите зоряним покривалом
та побачила моя зірка мерехтить мені світлом.
Ця зірка горіла живим вогнем
та позначила мені дорогу на зоряному небі,
яку я знайшла на усипаному небі.
Ці зірки охороняються у храмі вогнів, передба
2024.03.28
22:14
Стою на сцені і не можу зрозуміти,
яку роль мені грати.
Вести подвійну гру на сцені,
розіграла мене:
Змінюю ігрива чужу маску на обличчі,
душевний біль і сльози на очах,
втомлена душа,
прояви жадібності до всього,
яку роль мені грати.
Вести подвійну гру на сцені,
розіграла мене:
Змінюю ігрива чужу маску на обличчі,
душевний біль і сльози на очах,
втомлена душа,
прояви жадібності до всього,
2024.03.28
22:12
У густому лісі стоїть непорушна гора,
А в горі печера.
Чорним оком дивиться…
У мене є вибір піднятися на гору
чи увійти в печеру.
Йдучи темною дорогою…
У темряві не бачити свою дорого…
Та маючи на меті пройти тяжкий шлях…
А в горі печера.
Чорним оком дивиться…
У мене є вибір піднятися на гору
чи увійти в печеру.
Йдучи темною дорогою…
У темряві не бачити свою дорого…
Та маючи на меті пройти тяжкий шлях…
2024.03.28
22:11
Запах ароматний паски,
Та вишитий рушник з візерунками,
Фарбовані яйця в чашці,
А на додачу ще й узяти зі столу
Пляшку червоного вина -
Це атрибути світлого Великодня
Віряни несуть до церкви
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Та вишитий рушник з візерунками,
Фарбовані яйця в чашці,
А на додачу ще й узяти зі столу
Пляшку червоного вина -
Це атрибути світлого Великодня
Віряни несуть до церкви
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
2024.03.26
2024.02.08
2023.12.19
2023.11.15
2023.10.26
2023.07.27
2023.07.15
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тетяна Левицька /
Проза
Лялька
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Лялька
Коли я була маленькою знала, що на небі живе Бог і що у нього є янголи, що я особлива дівчинка з кучерявим волоссям, зеленими очима і щирою усмішкою. Колись жила на цьому світі і завше мріяла про ляльку. А якщо попрошу зараз у Бога, то він обов'язково виконає моє прохання, але я не знала молитв і соромилася просити в Бога. Просила маму, але вона не купувала, казала, що немає грошей на хліб не те, що на іграшки. У шість років я заходила в магазин подивитися на ляльок, які сиділи в рядочок на верхній полиці, щоб діти не могли їх дістати. Там були різні - великі, малі з милими зворушливими обличчями, кирпатими носиками і карими, смарагдовими, блакитними очима. Смішні з веснянками на обличчі, веселі, сумні, байдужі. Були такі, що кліпали повіками і казали: "Мама", це було так мило і втішно дитячому серцю. Я могла годинами знаходитися у тому універмазі не помічаючи, як спливає час, аж поки, якась продавщиця не починала хвилюватися і підозріло дивитися, щоб чогось не вкрала і я вибігала з магазину на вулицю ще довго думаючи про ляльку, яка мені подобалася найбільше. На День народження чекала, що мені її подарують і я пригорну до себе, нашию їй багато різної одежі, вона буде моя донечка, яку я буду любити найбільше за всіх, але отримувала в подарунок шкільні зошити, щоденник, ручку. Була розчарована, що моя мрія не здійснюється і водночас рада, бо батьки гладили по голівці і вітали хоч тим, що потребувала школа. Мені часто снилася та лялька, що кліпала очима і казала, "Мама". Літом я йшла на город і з качанів кукурудзи робила сліпих ляльок, заплітала їм коси, які через декілька днів ржавіли, в'яли, а я йшла і знову рвала кукурудзу на нові ляльки. Пам'ятаю той день, коли мені вже не так сильно хотілося тієї ляльки і я змирилася у п'ятому класі з тим, що у мене її ніколи не буде.
У будинку піонерів перед Новим роком влаштували карнавал. Я була у сукні із накрохмаленої марлі і срібною короною на голові зробленою власними руками з картону обсипаного битими ялинковими іграшками. Свято було чудове. Ми співали, раділи, кружляли хороводи і тут вчителька попросила всіх замовчати і витягла з-під ялинки - ляльку. Це була неймовірна лялька з великими здивованими очима і закрученими віями. Мало того, що ця лялька розмовляла і кліпала повіками у неї була розкішна рожева сукня з органзи і блакитні блискучі кучері. Вона була схожа на Мальвіну, але вчителька обвела усіх поглядом і оголосила:" Хто скаже, як звати цю ляльку, тому я її подарую!" І тут почалося. Всі діти перекрикуючи один одного горланили - Таня! Лєна! Наташа! Валя! Алла! Вчителька сміялася і заперечувала: "Ні, не вгадали, не вгадали". В приміщенні був такий галас, що мало що було чути. Зоя! Люда! Люба! Лариса! Свєта! - "Ні...ні...ні" - ще дужче сміялася вчителька: "Мабуть, мені прийдеться цю гарну лялечку залишити собі". І тоді я вперше в житті почала просити Бога, щоб ця лялька дісталася саме мені. "Боженько, допоможи, ти ж знаєш, що я найбільше хочу цей приз." Я подивилася на задоволену, збуджену вчительку і перекрикуючи всіх голосно прокричала: "Цю ляльку звати - Белла!". У вчительки зразу посмішка зникла з обличчя, наступила тиша. Всі замовчали і пильно дивилися то на розгублену вчительку, то на ляльку, а то на мене. "Ти мабуть знала, що мою маму звати Белла, тому вгадала, як звати ляльку?" - сумно сказала вона. Звідки мені було знати, як було звати її маму, яка проживала у іншому місті. І все ж таки, хоч та лялька дісталася мені, але я чомусь ніколи нею не гралася. Згадувала, як вчителька відривала її від серця і як заздрісно дивилися діти, коли мені вручали мою мрію. Дуже швидко ту ляльку подарувала молодшій двоюрідній сестрі, бо бажання, які здійснюються невчасно не приносять особливих радощів. Швидко зрозуміла, що переросла свою мрію. Я тоді уже мріяла про інше і це була не лялька.
15.05.2020р.
У будинку піонерів перед Новим роком влаштували карнавал. Я була у сукні із накрохмаленої марлі і срібною короною на голові зробленою власними руками з картону обсипаного битими ялинковими іграшками. Свято було чудове. Ми співали, раділи, кружляли хороводи і тут вчителька попросила всіх замовчати і витягла з-під ялинки - ляльку. Це була неймовірна лялька з великими здивованими очима і закрученими віями. Мало того, що ця лялька розмовляла і кліпала повіками у неї була розкішна рожева сукня з органзи і блакитні блискучі кучері. Вона була схожа на Мальвіну, але вчителька обвела усіх поглядом і оголосила:" Хто скаже, як звати цю ляльку, тому я її подарую!" І тут почалося. Всі діти перекрикуючи один одного горланили - Таня! Лєна! Наташа! Валя! Алла! Вчителька сміялася і заперечувала: "Ні, не вгадали, не вгадали". В приміщенні був такий галас, що мало що було чути. Зоя! Люда! Люба! Лариса! Свєта! - "Ні...ні...ні" - ще дужче сміялася вчителька: "Мабуть, мені прийдеться цю гарну лялечку залишити собі". І тоді я вперше в житті почала просити Бога, щоб ця лялька дісталася саме мені. "Боженько, допоможи, ти ж знаєш, що я найбільше хочу цей приз." Я подивилася на задоволену, збуджену вчительку і перекрикуючи всіх голосно прокричала: "Цю ляльку звати - Белла!". У вчительки зразу посмішка зникла з обличчя, наступила тиша. Всі замовчали і пильно дивилися то на розгублену вчительку, то на ляльку, а то на мене. "Ти мабуть знала, що мою маму звати Белла, тому вгадала, як звати ляльку?" - сумно сказала вона. Звідки мені було знати, як було звати її маму, яка проживала у іншому місті. І все ж таки, хоч та лялька дісталася мені, але я чомусь ніколи нею не гралася. Згадувала, як вчителька відривала її від серця і як заздрісно дивилися діти, коли мені вручали мою мрію. Дуже швидко ту ляльку подарувала молодшій двоюрідній сестрі, бо бажання, які здійснюються невчасно не приносять особливих радощів. Швидко зрозуміла, що переросла свою мрію. Я тоді уже мріяла про інше і це була не лялька.
15.05.2020р.
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію