ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Сергій Губерначук
2020.11.27 09:38
Він міцно й владно
в бік рукою вп’явся.

А інший, хто лежав
націлений в екран,
спокійно й мило кажуть:
"Ліктик? Заважає…"

Олександр Сушко
2020.11.27 09:22
Фобії у людей часто набувають потворних рис. Мій сусіда Микола під час пандемії коронавіруса затято швендяє без маски в громадських містах, а якщо її й одягає, то виключно на руку, аби продемонструвати своє особливе ставлення до безглуздого наказу урядов

Микола Соболь
2020.11.27 07:26
Вечір згорає у присок*,
легіт знімає утому
і аромат кипарису
шириться швидко по дому.
Накинь кошулю* на плечі,
хай зорі тебе зігріють.
Були у словах предтечі
ілюзії та не мрії.

Тата Рівна
2020.11.26 21:45
П‘ята ранку, лунко й холодно, не приходять думки
Порожнеча, немає сну ні в одному оці
Незворотність абсурдного сушить голову
Голова засушена на тарань
Що там буде завтра? Яка історія?
Яка парадигма прийдешнього?
Амплітуда коливань?
Смішні до бе

Євген Федчук
2020.11.26 19:39
Спекотний день зміняла врешті ніч,
Навколо все примарніше ставало,
Бухикати гармати перестали
І пил, і дим поволі осідали.
Вже б можна було чути людську річ,
Але у вухах наче шмаття вати,
Хіба до ранку відновиться слух.
Як віспою подовбано навкруг

Ярослав Чорногуз
2020.11.26 19:37
З Діани гроту йдем до бельведеру,
Сталлоне, Гір, також Ален Делон
Вже відбули краси своєї еру,
Та вічно юним бог є Аполлон.

Як та весна, він молодий і дужий,
Красуні Артеміді – рідний брат.
Ці діти Зевса і Латони дружать,

Олександр Панін
2020.11.26 17:08
Біжать Баранюги
міцні, круторогі,
Викрешують іскри
в борні,
Могутні, уперті
у битвах завзятих,
В очицях палають
вогні.

Іван Потьомкін
2020.11.26 13:39
Як почувся півня спів,
Лис на ферму полетів.
Прибіга. Примружив око:
«Є м’ясце, та зависоко...
Любий друже, я б хотів,
Щоб ти поруч мене сів.
Мав би я тоді нагоду,
Віддать шану твоїй вроді».

Ігор Шоха
2020.11.26 13:31
Ще гуляю... мріями блукаю...
не блуджу, та іноді гадаю, –
де мої синиці й журавлі:
чи у небі, чи в його імлі?
Знаю, що ніде немає раю
на моїй дорозі по землі.

Де-не-де розвіяні по світу

Ніна Виноградська
2020.11.26 10:55
Скидали мов дрова
палили слов’янськії гени
а душі кружляли
над холодом змучених тіл

і снігом грудневим
лягала зима на рамена
де горе закрило

Ніна Виноградська
2020.11.26 10:53
Застигла від болю пилипівська ніченька чорна,
А в хаті всі вікна посліпли, снігами он їх замело.
У повітці змовкли давно вже не труджені жорна,
Бо голод прийшов у моє слобожанське село.

Немає у матері нині для діток зернини,
Одну картоплинку щоранк

Тетяна Левицька
2020.11.26 08:54
Огорну тебе теплом,
неймовірною любов'ю,
Нахилюся над чолом
й витру смуток сивиною.
Задрімаю на плечі,
безтурботно, як дитина.
Буду вогником свічі
палахтіти безупинно.

Сергій Губерначук
2020.11.26 06:06
З-перед вістря гострого спису,
що насамперед,
стебло встигає на коліна впасти,
бо усе за законами трави:
де подихи, прояви, сік і тяжіння.

Полишивши роздірливу яму,
що довго у яр обертається,

Микола Соболь
2020.11.26 05:08
Вперше земля не пахла землею
і вперше від неї тхнуло…
З дерев погризли залишки глею*,
на продаж тягли баули…

«Ой, дайте мені хлібчика трохи,
діточкам треба щось їсти.
Двоє вчора померло в Явдохи…

Тата Рівна
2020.11.25 22:31
На подорож у минуле немає квитків
А лікар мій каже, що це шкідливо й не варто
Вертатися у місця прожитих життів
Пити щоразу ту саму вже спиту кварту

«Ніяких минулих життів. Не твоє. Забудь!» —
Спросоння шептали подушка й гіпертонія
Але я уперт

Олександр Олехо
2020.11.25 10:11
Місце гріха – душа
Місто гріхів – планета
Ось допишу віршА
Стану на шлях аскета…

Окіл живе юрба
Помстою і брехнею
Лаю в душі раба
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Зозулько Зузулько
2020.10.11

Олексій Сергєєв
2020.08.13

Тарас Баш
2020.07.28

Сергій Кузін
2020.07.02

Олег Прусак
2020.06.11

Богдан Бойко
2020.03.22

Анна Дудник
2020.03.15






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Сушко (1969) / Проза

 Печаль
Неня не відрізнялася відмінним здоров’ям. Та й і хто його мав з наших батьків, яким довелося пережити війну, Голодомор, повоєнну розруху, каторжну працю в колгоспах та на числених ударних будівництвах. Частина нашого суспільства сиділа за гратами як вороги народу, частину вислали на каторгу. І поверталися вони звідтіля з цілим букетом хвороб та знесиленими.
Вони були позбавлені дитинства, достатку, а часто - і шматка хліба, але знаходили сили створювати сім’ї, народжувати дітей, дбати про них як належить.
- Сину! Господарю треба мати свій шматок землі, свій город, свій садок. А ти тільки книжки пишеш та пісні співаєш. Збери грошенят і купи хату. Я в ній хочу жити, а не в хрущовці. В ній мені недобре. Ти мене чуєш? - казала неня.
Почухав макітру і вирішив не тринькати гроші на чергові опуси про мусі-пусі, і таки придбав хатинку в мальовничому Поліссі. Але таку забур’янену та зарослу диким вишняком, що півроку довелося корчувати старі пні та розлогі кореневища., а потім приводити до ладу і саму хату.
Інколи неня ні з того, ні з сього лягала на ліжко, казала, що їй зле. І з віком таких випадків ставало більше. А от на дачі їй було набагато краще. Це й не дивно, оскільки за сто метрів від будинку стіною стояв сосновий ліс, який тягнувся вглиб на кілометрів тридцять, а з протилежного боку знаходилася річка Тетерів із заливними луками, в які впирався наш город. Повітря чисте, напоєне хвоєю, тиша, спокій і дзвінкі пташині голоси — що ще потрібно людині, аби зустріти свою старість.
Але на зиму мамця поверталася до київської хрущовки, хай вона сказиться. І весною, перед самим від’їздом на свою улюблену дачу з нею стався приступ. І серйозний.
Негайно викликав швидку.
- Нікуди я не поїду, може все минеться? - впиралася матір.
- Мамо, нині я командую. Їдемо до лікарні, робимо аналізи, якщо потрібно — проколемося, отримаємо вердикт лікарів і тоді будемо вирішувати: що робити далі. Гаразд?
Таки умовили її разом з дружиною, зібрали необхідні речі та поїхали до лікарні.
Всі палати були під зав’язку забиті людьми.
- Доведеться покласти Вас на коридорі,- сказала чергова лікарка. - Зараз прикотять ліжко, поставлять тумбочку і зроблять аналізи крові. Потерпіть, будь-ласка до ранку, люди випишуться і ми вас одразу туди покладемо.
До самої пізньої пори гомоніли з мамою про життя-буття, заспокоювали її, слухали напучування що і як треба зробити. Купили необхідних продуктів та ліків. Сиділи б до ранку, так черговий лікар нагримав, що вночі у лікарні членам сімей робити нічого. Що ж - прийдемо уранці.
А уранці засмучений лікар повів нас одразу до реанімації. Чекали години три, доки звідтіля не вийшов реаніматолог і повідомив, що у матері вночі стався інсульт і її розбив параліч. Нині вона впала в кому.
- Як таке могло трапитися? Вона ж у лікарні?
- Не знаю, я не її палатний лікар. Сходіть, спитайте в нього.
А палатного лікаря не було, а черговий лікар вже пішов додому, як і чергова сестра.
Сів на ліжко, в якому лежала матір і обхопив голову руками. Підійшла старенька бабуся, поклала руку мені на голову і сказала:
- Синку, уночі я не сплю, ходжу коридорами, і бачила, що сталося з вашою мамою. Уночі вона ходила до вбиральні, впала на підлогу. Спробувала її підняти, але марно. Сил уже немає. Кликала на допомогу, шукала сестру. Але в нашому відділенні нікого з лікарів не було. Вони роблять увечері необхідні уколи та процедури пацієнтам, а потім зачиняються в кімнаті поверхом нижче і сплять.
Аж тільки уранці медсестра підійшла до вашої матері.
Аж на четвертий день неню, повністю паралізовану, вивезли з реанімації. Ні говорити, ні рухатися вона вже не могла. Це сталося тому, що поруч не було медпрацівника, який би зробив всього лишень один укол і зняв гіпертонічний криз. І це в лікарні!
За півроку неня навчилася їсти лівою рукою та говорити слово “сину”. І увесь час хотіла мене поцілувати. Ночами куняв біля матері, робив їй масаж, давав потрібні ліки, читав щось заспокійливе і веселе, робили дихальну гімнастику, міняв памперси. А вдень бігав на роботу, готував їсти, купував ліки тощо. Кожен, у кого на руках лежачий інсультник, знає про що йде мова. Я втратив сон, а руки почали тремтіти як у затятого алкоголіка. А в серпні місяці стався другий інсульт і матері не стало.
Ціна лікарської помилки або нехлюйства — людське життя. І як правило такі помилки виправити неможливо. Так за що ми тоді платимо в лікарнях? Нащо віддаємо своїх рідних і близьких в руки ескулапам, якщо невідомо — чи повернуться вони додому живими та здоровими?


30.03.2020р.





Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2020-03-30 09:37:33
Переглядів сторінки твору 265
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.968 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.970 / 5.49)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.799
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2020.11.27 09:25
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2020-03-30 11:41:08 ]
Напевно, для газети.
Добірка штампів (самі, мабуть, бачите), мова ("звідтіля" двічі - як приклад). Формалізовано-протокольно якось так, але водночас не без лірики. Читацький резонанс можливий - причому, скоріше за все, саме тому + кон'юктура сьогоднішнього ринку надання медичних послуг.
Дякую без критики.
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2020-03-30 11:47:35 ]
Так, друже, згоден. Для газети. Для книжки доведеться тему поглибити, наплести чогось художньо-романтичного. Що я і зроблю з великим задоволенням.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2020-03-30 17:04:59 ]
Вітаю, пана Сергія Гупала з виходом нової книжки. Правда привітати Вас на Вашій сторінці не вдається, бо заблокований.