ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олександр Сушко
2020.04.06 10:19
Те, що вам зараз розкажу — велика таємниця. Тому мусите її тримати при собі до Страшного суду. Ну, а якщо нестерпно, аж до гикавки, закортить поділитися цим тягарем знань, — так і бути, благовіщайте, дозволяю. Але тільки власним дружинам і чоловікам,

Сергій Губерначук
2020.04.06 09:36
Зустрівши кілька снів, невидимих таких,
закутаних у превелебну ніч нечутно, –
на тиші днів нових, між проявів тонких,
радію світлу я і посміхаюсь чудно.

Достатньо вітру й трав, розпатланих по нім,
аби згадати все до кінчиків коріння,
коли конем-во

Алла Даниленко
2020.04.06 08:58
А наостанок я скажу:
Бувай, не обіцяй кохати!
Здається, з розуму зійшла,
Йду до найвищої розплати.

Як ти кохав! Але згубив.
І все навколо спорожніло.
Не в тому справа, що згубив.

Ярослав Чорногуз
2020.04.06 07:55
Укривши світ габою голубою,
Весна ішла у чарівній обнові…
А ми були, як лебеді, з тобою
В смарагдовому озері любові.

Його розхвилював бурхливий вітер –
Аж бризки золоті навкруг летіли.
І шал кохання підіймав над віти,

Віктор Кучерук
2020.04.06 05:01
Жар світання синизною
Освітляє височінь, –
Ти прощаєшся зі мною
Метушливо, наче тінь.
Від задухи меркнуть зорі
І здригаються серця, –
Ти зітхаєш сумно з хворим
Трохи виразом лиця.

Микола Соболь
2020.04.06 03:11
Усе впирається в межу:
Для відьми маю помело
І брагу хлопцям на село,
Ярке для клоуна шатро,
Для любки, звісно, пісню про…
А, що я дурню докажу?

Тому, ні доводів, ні фактів.

Володимир Бойко
2020.04.05 23:14
Суд його ловив, та не спіймав. Війна війною, а бізнес «по понятіям». Коли не знаєте, як робити, то робіть, як знаєте. Справжні шанувальники жінок менше як тричі не п’ють. Можна писати як на тверезу, так і на п’яну голову. Аби лиш голова бу

Микола Дудар
2020.04.05 20:15
Паралельні світи семи нотам дотичні…
Кілька кроків по всесвіту… Що я несу?
Це єдиний у нотах забутого звичай…
Потаємних думок - передбачений сум

Паралелі життя… та читав Сведенборга
Років сорок тому… запізнивсь посланець
Не до сну котру ніч, як по

Ніна Виноградська
2020.04.05 20:11
Було усяких у моїй державі,
Із заходу і сходу тут були.
Та ми в свої світлиці, Боже правий,
Чужинців вже на покуть привели!

А їм начхати на святі ікони,
На рушники, на хліб і на пісні.
Вони не мають честі, їх закони –

Тетяна Левицька
2020.04.05 19:43
Люби мене мовчки, коханий, люби,
хай тиша замре на півслові.
Лиш ніжності дотики, серця скарби,
платівки мелодій любові.

Всі зайві слова, тільки погляд зорить
в смарагдовім озері зримо.
Душа відлетіла за обрій на мить

Матвій Смірнов
2020.04.05 19:32
О мадам, як пасує вам ніжно-зелена маска ця,
Що підкреслює ваших очей дивовижний колір!
Потанцюймо - а сонце нехай собі опускається
На порожні макети вулиць, трамвайні колії
Без трамваїв, зачинені супермаркети,
На укриті травою футбольне поле і цвин

Євген Федчук
2020.04.05 19:01
Було це у далекі ті віки,
Що й Біблія про них іще не знає,
Тож дещо інше нам розповідає,
Як вийшли ми з-під Божої руки.
Адам спочатку, а, по тому, Єва…
Та я почув історію і в ній
По іншому складався хід подій
При коренях людського роду Древа.

Олександр Панін
2020.04.05 16:10
Клубок вогню, мов яструб,
впав нізвідки,
Нещадний, злий,
затьмарив Сонце,
хоч лише на мить...

Він світлом цим
багряно-чорним

Вікторія Лимарівна
2020.04.05 12:39
Безлюдно повсюди, тривожно.
Весняний лиш радує цвіт.
Загрозу відчув зараз кожний.
Здригається в розпачі світ.

Цей вірус прийшов із Китаю.
З шаленою швидкістю зріс.
Раніше про нього не знали.

Домінік Арфіст
2020.04.05 12:17
море – мармур…інока келія…
відпускає мені гріхи
мерехтінням святого Ельма
вистеляє мені шляхи…
море вилилось мені в душу
і влилося в очі мої
заховало мене у мушлю
і заповнило по краї…

Іван Потьомкін
2020.04.05 10:21
Давно уже слышал я и читал о том, что, почуяв приближение смерти, слоны уходят из стада и умирают в одиночестве. Не довелось, правда, видеть в передачах о животных, как уходящие в мир иной при этом прощаются с родными и близкими. А вот совсем недавно пока
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Андрій Пелепець
2020.03.29

Степан Вишиватін
2020.03.27

Людмила Бурлаченко
2020.03.19

Оранжевый Олег Олег
2020.03.12

Надія Мезрина
2020.03.01

Оля Кміт
2020.02.28

Маріанна Галич
2020.02.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Сидорів (1960 - 2020) / Вірші

 Розмін
Образ твору Любов'ю пишався чесною,
Глибокою, витривалою.
Та зараз її розплескую,
Вважаючи це забавою.

Також на дрібниці з жартами,
Трапляється, що й розмінюю,
Відкинувши вбік опінії,
Копійки ніде не вартими.

Я з нею займаюсь віршами.
Та хто їх коли цінитиме?
І з ними ходжу здебільшого
Шляхами новими й битими.

Чиїсь агресивні випади
Кінця добіжать факапами.
Хтось буде очима кліпати,
Не вірю, що буде плакати.

А можна цього не бачити -
Нічого затим не станеться.
Бо то нецікава всячина,
І нині звичайна п'ятниця.

А щодо любові давньої...
Інакша спішить розлучниця.
Закриються вікна ставнями,
Адреса всіма забудеться.

14.02.20, п'ятниця


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.




Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2020-02-14 20:07:41
Переглядів сторінки твору 381
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.133 / 5.53)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.030 / 5.57)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.840
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Маньєризм, Галантний та Куртуазний Маньєризми
Автор востаннє на сайті 2020.04.06 13:52
Автор у цю хвилину присутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2020-02-14 20:28:24 ]
ага, криптовірші

10 рядок, передчуваю, мінятиметься....
а от про всячину - особливо класно

загалом, нмсд ~
цікава іронічність, якби замовляльна
оце якби знаєте: ’тьху на тебе’ кажуть
щоби не врекли
але не 100% саме така, це зрозуміло ж
якби, десь-так

такі речі, як любов
на копійки ніяк не розміняти, тут я певний



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (М.К./М.К.) [ 2020-02-15 04:29:35 ]
Десь так. Шифрую, щоби здалеку не починати - де народився, де хрестили etc.
Без іронічності складно. Одноманітні перебори - це для осінніх дощів, для барабанщика духового оркестру при виконанні маршів. Я ж модератор настрою вірша. І свого, якщо вдається.
Все одно ніхто не повірить, що сьогодні, саме сьогодні, я мав певний незвичний настрій. Але не варто впадати у відчай. Навіть мелодія траурного маршу у фіналі спинається на вищі октави. Чи ноти нотного стану.
Були до цього "пиріжки". Одні читачі бачили (відчували) сарказм, другі - іронічність. Гумор бачили більш-менш обізнані у цьому жанрі. І трішки знали автора.
Якісь категорії припустяться помилки і в даному випадку. А дещо і безпомилково визначать. Як от Ви - практично все.
Дякую,
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2020-02-15 19:02:58 ]
дяки

тут натрапив на вислів р.фроста, щодо поезії
мовляв, це буває, коли чуття спіткає думку, яка стрічається зі словами

щодо ’криптування’ ж, тут щонайменш 2 варіанти

або слова, які стрічаються зі думкою, яку спіткає чуття (за фростом) - не для сторонніх очей, але ж, всі ми в гіпертексті, тому імовірно, бажаний якийсь фільтр, якщо налаштування приватності цього вимагають

або ж, вони (слова і т.д.) вже були в користуванні, відтак - не сильно цікаві є



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (М.К./М.К.) [ 2020-02-16 07:34:06 ]

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2020-02-16 13:14:12 ]



пригадуючи вогкий вечір
мов репродукцію далі
чи то було таки до речі
келлí —


(перебираючи валентинки)




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (М.К./М.К.) [ 2020-02-16 16:14:31 ]
Цікаве дешифрування (це я спочатку надибав іншу пісню, в якій було про закриті ставні, жалюзі тощо - хто як перекладе; а в моєму віршику якраз вони були), як мені здалося. Потім за гіперпосиланням відкрилась та, що мала відкритися, і вийшло дещо інше. Така от сумна історія відкрилася.
Зрозуміло. Дякую. Відкриваються очі на світ лірики божий.

Моє гіперпосилання не збереглося, бо такі, певно, умови тієї бібліотеки видалених коментарів. А було воно наступним:
mad heads
Данси-манси під фонограму.
Таке воно собі найпростіше з усього того простого, що могло тільки бути.
Задум вірша приблизно був таким. Деякий, тбм, серфінг - щоби глибоко не зариватися дошкою ні у глибоке, ні в поверхневе. І щось таки повідомити у стилі, властивому автору.

Збуваються деякі сумні пророцтва одного з моїх коментарів про те, чи варто надриватися. Цікавий вірш чи ні, а доба не встигла добігти наступної нульової відмітки, як його не стало видно.
І справді - нащо він такий.
Ні про зелене, ні про дво- чи триколірне.
Не на часі, одним словом. Про сніг і зиму також не було. То що це за вірш, коли за вікнами зима без жодної сніжинки снігу, а в ньому про неї ні гу-гу.
І не про кохання, не про вбудовані спальні кутки бетонних трущоб міст нашої країни.
І ні про щось інше, а про щось своє, нікому нецікаве.
Можливо, це нормально. Не для того пишеться і твориться, щоби з ним носитися :)
Дякую за компанію, текстово-музичний супровід etc.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2020-02-16 18:20:08 ]
звісно

й правдиво подячний, що ділитеся нюансами суттєвими

мій експромтик був собі раптом & нізвідки, як водиться
трохи поспіль подумалося, що це якби ілюстративне
щодо вищесказаного мого щодо криптотеми оцієї як раз

власне, щодо втрачених гіперпосилань -
метафорично, хіба ні?

перекопіювати результат обробки інтернет-оглядачем
простого коду - втративши гіперпосилання й зберігши чисто сам текст -

ось Вам й криптовірш. хто там буде взагалі знати, що то за келлІ,
а вже тим паче, з якої примхи оце ’до речі’

але до речі це ж by the way ~ по тексту фіша


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (М.К./М.К.) [ 2020-02-17 15:20:44 ]
То таке...
Скопійоване двічі на сайті може розгубити всю синтаксичну атрибутику прихованих знаків.
І вся проблема. Головне - бути уважним. Якраз для мене. Бажання довершеності - не без втрат і знахідок.
А про by the way, so, усякі what about та fish можна писати мемуари - як про ділове листування, так і про здобуття освіти.

Цей вірш можна вважати закінченим і прокоментованим.
Дякую за все :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (М.К./М.К.) [ 2020-02-17 15:31:56 ]
Але ні...
На прощання подивився - і бачу, що масла недостатньо, нмд. Це ж любов.
"Шармів" з "Кокошанелями" бракує.
Мови заможних родин часів царизму і санктпетербургів.
Яка може бути суха графіка з напіввологими акварелями?
Дактилічні клаузули. Підбір... Краса і слова, і явища...
Так що шоу не фінішує.
Потім якось, іншим разом.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2020-02-17 17:23:40 ]
та насправді нічого не завершується, чи фінішує
у гіпертекстові. ми звично маємо якби справу з
прихованим гіпертекстом -
оце, як вище обговорювалося, копіювання в плейн текст

із фішом так само (не) получилося ж

тому залюбки перенесу сюди Вам один порошок із
першопочаткової локації

але вже із належнішим кодом:

район дрімає, а контора пише
сценарії для потороч
& фіш співає, ми цукрові миші
у дощ










Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мессір Лукас (Л.П./М.К.) [ 2020-02-27 19:24:27 ]
"я з нею займаюсь віршами" саме те!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (М.К./М.К.) [ 2020-02-27 20:46:12 ]
Автор додав строфу саме з цим рядком.
Його напевно бракувало.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мессір Лукас (Л.П./М.К.) [ 2020-03-11 21:51:32 ]
краще не сказати
.
суголосно моїм потугам