ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Бойко
2020.04.08 23:27
Оптимісти мрійливо дивились
У світле майбутнє.
Песимісти, однак,
Готувались до чорного дня.

Посміхнулась фортуна останнім,
Та тільки на кутні,
Бо в нерівному герці

Віктор Кучерук
2020.04.08 21:34
Поміняв би професію,
Та не хоче душа, –
Хоч нема від поезії
Для родини й гроша.
Не хвалюся зарплатою
Але йду на парі,
Що штани перелатую
І гризу сухарі.

Оксана Логоша
2020.04.08 21:10
Пташечко моя,дрібко,
Мила моя втіха.
Не затонка гілка?
Не затісна стріха?
Серце твоє пташине.
Сила твоя крилата.
Що тобі ті вершини...
Що тобі ті грати...

Євген Федчук
2020.04.08 20:57
Сиджу собі на лавці попід тином.
Вже сонечко на захід погляда.
На возі хтось везе додому сіно,
Сидить у ньому, що його й не видно,
Лиш чути голос іноді: «Гайда!»
Навпроти за дорогою толока.
Бабуся пасти вивела козу.
Коза ще молоденька – кілька рокі

Олександр Панін
2020.04.08 17:59
Чорт Стецько та біс Агапко -
Чортеня із бісеням,
Ледь не попсували лапки:
Ухопить не можуть "крам"!

Ох, яка, яка "хвеміня",
А,точніше, це - "чортиня,
Це - Чортиця-молодиця,

Тетяна Левицька
2020.04.08 15:02
Минали місяці - вервечки голубі,
полином пахли вечори духмяні.
Проходило життя в депресії, журбі
не рятувало навіть фортеп'яно.

Боявся подумки вертатися туди,
де одночасно солодко і гірко
було йому, ще до розлучення, біди.

Анастасія Поліщук
2020.04.08 14:23
Горнятко кави - не перше точно.
Закриєш очі - стаєш півтінню.
Дзеркальний вимір твоїх безодень
Повік забралом тебе поглинув.

Горнятко кави - лишився запах.
У голові - безкінечне віче
Усіх твоїх несвідомих. Правди

Сергій Губерначук
2020.04.08 08:57
Постать, спинившись на постаменті,
довго чекала до себе параду…

Квіти посохли і стали паперами –
постать ніколи не набридала.

Коні подохли і стали екзотикою –
постать ніколи не набридала.

Іван Потьомкін
2020.04.08 00:44
Не був єрусалимцем Никанор.
Мешкав в Александрії.
Та як почув,що Храм мають зробить таким,
Який той був за Соломона,
Спродав усе своє добро
А, може, й долучив пожертви друзів
Та й заходився робить ворота з міді.
Що блиском не поступалась золоту сам

Олександр Панін
2020.04.07 21:26
Шкандибає Старенька із ключкою,
По горбатій стежині чвала,
Тяжко крапають сльози горючії,
Зразу видно - життя не халва!

І чорти, і зміюки, і грішники
Витрищають "квадратні" баньки:
"Хто ж Чортячу Матусеньку вирішив

Євген Федчук
2020.04.07 21:10
Якось сиділи ми на лавці біля двору:
Дідусь, бабуся та із ними третім я.
Ще череда не йшла із паші на ту пору.
Її й чекали ми. Спекотний день стояв.
Нас рятувала тінь великого горіха,
Легенький вітерець, що з поля залітав.
Дідусь газету м’яв, бурмо

Ігор Деркач
2020.04.07 20:41
Яка оказія явилась!
Весна не за горою,
а сіячі заякорились
у гавані застою.
Ячить поезія висока
кімвалами кумира,
куняє муза одинока
і почиває ліра.

Вікторія Лимарівна
2020.04.07 17:10
З’являється шанс, відкриваються дверці
у поклику до небайдужого серця,
якому так боляче зараз за всіх.
Планета в загрозі: це догма чи збіг?
Фатальний кінець чи замолимо гріх?

Наскільки умілі в майстерності спроби,
щоб відсіч надати смертельній х

Микола Дудар
2020.04.07 13:18
Коронавірус? Корона - вірус:
А свита - меч… снаряд…. тротил…
Все сіють смерть, я смерті вірю
Вакцині - ні, глибокий тил…
О Боже! Боженько, наш Царю! О
Владико Всесвіту, тримайсь...
У нас такого вдосталь "жару",
А з Тебе, в пекло, аусвайс…

Тетяна Левицька
2020.04.07 13:03
Насолодитися, не випити до дна,
розкішна пава, зірка промениста,
утіха жадібна, мольфарка чарівна,
заволоділа серцем піаніста.

Їй місячну сонату, п'єси дарував,
цнотливі орхідеї і браслети.
Страшенно ревнував, хоч не було підстав,

Микола Соболь
2020.04.07 09:39
До плеча пригорнутися хочу,
Там де квітнуть вишневі сади.
Соловей свою пісню охоче
Заспіває, ти тільки прийди.
Усміхнеться нам зоряне небо
Вітер косу тобі розплете…
І вінок зі смарагдових стебел
Покладу на волосся густе.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поеми):

Олександр Панін
2020.01.12

Писака Писав
2019.11.07

Ігор Якименко
2019.07.12

Сергій Губерначук
2019.07.07

Зоя Войтович
2019.04.04

Костянтин Головко
2018.09.05

Томаш Кучерук
2018.06.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Панін (1948) / Поеми

 Танок - герць

За народними мотивами.



" Де блукала ти

протягом ночі,

Мов примара,

додому прийшла,

Чом замріяні очі

дівочі

Стали наче холодна

зола!?" --

" Танці … зовсім …

позбавили … тями"… --

" Не дури хвору матір,

не смій!" --

"Файний… пан… проводжав…

мальований"… --


"То не пан! То – облудливий

Змій!

" Доню, доню,

дитина кохана..,

Я красива була

молода,

Я любила

негідника-пана,


І спливало життя,

як вода.

Він дівчат молоденьких

морочить,

Ненаситний пекельний

ласун,

Він потроху виснажує,

точить,

Як вино, випиває

красу…

Він – потвора,

гріхами покрита,

Він катує чужого,

свого"… --

" Та не вийшло мене

спокусити,

Не зумів,

я здолала його!

…Ми зійшлись у смертельнім

двобої,

Між потворних кружляли

тіней,

Скаженів темний ліс,

божеволів,

Танцювали ми

хоро* смертей.


Обпікали вмовляння

та зваби,

Що дівчат на погибель

ведуть,

Та вони не змогли

подолати

Оберіг мій –

“ Ненависть і Лють”!

Чорним Огнем спокуса

палала,

Насувалась

Стіна Вогняна,


Та Ненависть спокусу

здолала,

Нечестивця спалила

вона!

…До чаклунських поселень

ходила,

Вчилась там

не коритись йому…

Я хотіла, зуміла

і вбила!

І за вбивство

я Кару прийму!" --

" То не вбивство,

зробила ти благо,

Хай розвіється

чорний дурман:

Він – твій батько!" --

"Не батько ніякий!


Справжній батько –

відлюдник Іван!


Ви із батьком

жили у любові,

У любові

зростала і я,

А чаклун - заморочив,

знедолив,

Затуманилась

пам'ять твоя,

Та розчавлена згуби

змія!

Чорна кривда не мучить,

не душить,

Повертається щастя

назад,

Відновляються скривджені

душі

Заморочених

бідних дівчат.


Об’єднається

наша родина,

Прийде батько,

розвіє біду..,

Рідний дім я навіки

покину,

У обитель жіночу

піду:

Відворотне закляття

не зняти -

Вже зійшла

нещаслива зоря,

Я ніколи не зможу

кохати,

Це – спокута,

це – Кара моя!"
___________
* ХОРО – народний танок-хоровод.





Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2020-02-05 18:55:25
Переглядів сторінки твору 186
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.534 / 5.45)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.501 / 5.46)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.748
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ІСТОРИЧНЕ
Автор востаннє на сайті 2020.04.09 00:35
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (М.К./М.К.) [ 2020-02-05 21:30:00 ]
Все воно цікаве - тим більше, що з інтервалами. Можна між ними зупинятися, щоби впоратися з враженнями та обращами, які виникають в читацькій уяві.
А чи є де-небудь робоча версія Вашого мюзиклу?

Читач не з братства "гугломанів",
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Панін (Л.П./Л.П.) [ 2020-02-06 00:24:03 ]
Дякую за коментар, шановний пане Юрію.

Цей вірш єдине, що маю.

Зичу творчих досягнень.