ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2020.02.25 22:51
На березі ріки я очікую мрію,
Немов спалах наднової зірки.
На березі ріки тануть сподівання,
Важким каменем ідучи на дно.
Я забув, де я і що зі мною.
Немає нікого, лише я і ріка.
І сподівання відродяться, ніби фенікс.
Вони реінкарнується з попелу.

Борис Костиря
2020.02.25 22:50
Мов голку в сіні, я шукаю
Дівчат, що загубив колись.
У соцмережах я блукаю.
Роки нечутно пронеслись.

Уводжу прізвищу у море
Інформаційних потрясінь.
І винирне пекуче горе,

Борис Костиря
2020.02.25 22:50
У натовпі як у пустелі.
Пісок покрив тебе всього.
Як відчинити дивні двері
У Всесвіт, в безмір, в божество?

Коли в юрбі когось шукаєш,
Тоді ніколи не знайдеш.
Лише незримий вічний Каїн

Борис Костиря
2020.02.25 22:49
Електроенергія покидає телефон,
Ніби серця покидає надія.
Так душа відходить від тіла.
Хто зарядить батарейки
Всередині нас?
Хто створить оази
У пустелях?
Хто заповнить безодні

Борис Костиря
2020.02.25 22:49
І ці слова, причеплені на спінінг,
І вітер запальний і молодий
Диктують письмена неопалимі,
Що виведуть із плетива завій.

Впіймати рибу, що своїм мовчанням
Дасть відповіді на безодні слів.
І прийде шепіт вічності в смеркання,

Євген Федчук
2020.02.25 21:08
Колись давно, а, може, і недавно
Жив чоловік на білім світі цім.
Веселий в міру і у міру вправний,
Мав і сімю, і затишненький дім.
Та мав недолік: забував все миттю,
Але, оскільки він про нього знав,
То живучи на білому на світі,
Весь час собі одне

Мессір Лукас
2020.02.25 19:16
Як ще я не перепросився
Перед альковом, вашим сном.
Цей сон мені колись насниться.
І я не знатиму за що.

Я бачив на плечі у вас
Колібрі, птшки, татуаж.
Про спів колібрі наостанок

Лілія Ніколаєнко
2020.02.25 19:09
Як жаль, що мрії – тільки срібний вітер:
Оманою по серцю різонув.
Вбирає тиша сльозопад із літер,
Що вирватися хочуть у весну.

Віддам печальні сповіді паперу,
Схилила б небеса… – нема кому…
Душа розтане в потойбічних сферах.

Олександр Панін
2020.02.25 16:27
У тирі мисливці
Стріляють з рушниці,
Для них полювання не жарт.
Припхалися з лісу
Мисливці - гульвіси,
В мисливцях буяє азарт.

Всі іграшки-звірі

Галина Кучеренко
2020.02.25 11:06
На масному тижні Всесвіт
Вареники ліпить із сиром....
По кризі йдемо до миру,
Яка вже за тиждень скресне.

Весна наступає дощами,
Зима опирається снігом,
Вода розриває кригу -

Олександр Бобошко Заколотний
2020.02.25 11:05
Лікуймось лютим від надмірного тепла!
Снігами білими – від надто сірих спогадів.
Зима зміцніла – та іще не допекла.
Любов до неї констатую не без подиву.

Лікуймось лютим! Водолієві пора
іще триватиме. Недовго. Тижнів зо два.
І щось нове, напевно,

Сергій Губерначук
2020.02.25 10:54
Пляшковий спосіб знайомства.

Досить виставлення півлітри самограю,
одного в’яленого нанайського в’юна
і односельця – діда Миколая,
заслуженого українського шерстяника.

Гопля! Гопля! Язиком Золя.

Олександр Сушко
2020.02.25 09:55
Незакінчена епістола...
Грім ударив, наче істина,
Час ударив - я не вистояв,
Впав на зорану ріллю.

Поруч побратими-воїни,
Лики вичорнено зорями,
Перешіптуються з мойрами

Тетяна Левицька
2020.02.25 08:32
Пастельні губи і мазок рум'янцю,
під макіяжем недосип щоденний.
Так пильно не дивися незнайомцю...
в метро на пересічну щемно...темно.

Оскаженілий протяг на зупинках
закутує у шарф людські обличчя.
То не прекрасна леді, просто жінка,

Ярослав Чорногуз
2020.02.24 23:41
Так сталося у житті двох поетів у 2011 році, що вони стали королем і королевою рими на одному із дійств поетичного фестивалю «Уманьфест», започаткованого знаною поетесою, уродженкою славного гайдамацького міста Софією Кримовською. Поетичні читання відбува

Володимир Бойко
2020.02.24 20:27
Ти збудила в мені те, що довго у серці дрімало,
Розпалила вогонь, що під попелом тихо жеврів.
Ти була весняна, як грайливі очиці конвалій,
Все було без умов, без вагань, без стрічань і без слів.

Та минула весна, літо й осінь, мов в казці, злетіли,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Тамдедобре Тамдедобре
2020.01.31

Влад Дяден
2020.01.20

Рома РічардГрейсон
2020.01.19

Тарас Ріль
2020.01.18

Олександр Панін
2020.01.12

Сергій Зубець
2020.01.01

Юра Ясінський
2019.11.13






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тарас Ріль (2020) / Проза

 Пишу тобі прощального листа.
Вона казала, що ти вже відправилася на кандидатуру. Подруга мала на увазі монастир, але певне то це, чи я помиляюся? Не суть важно. Мені насправді боляче за тебе, боляче що ти йдеш саме такою дорогою, і я надіюся, що ти робиш це з доброти, із наявного в твоєму серці, а то інакше, шляхом вимудруваних абстрагувань чи академічного богослов'я, знаєш, дорога в один кінець.

Я вже змирився з тим, що ти йдеш, одна з кількох людей, які пустили мене у своє серце і, щонайважливіше, були ніжними, розуміли, не завдали рани, а ти ще й пробачила. Наша остання зустріч була доволі важкою, важкою для мене як юнака, як молодого чоловіка, та і твою подорож до Бога я сприймаю як свою поразку, хоча дуже-дуже хочеться, щоб вона була осмисленою, не тільки твоїми відчуттями чи переживаннями, а й розумом. Бо подавляти не варто нічого.

Я сам у процесі повернення.. Надіюся, твоя жіноча, ірраціональна сутність ніяк цьому не завадить (сприймай це як зайву пересторогу щодо людей, що по суті нею і є). Сподіваюся, ти не образилася, що в тодішній телефонній розмові я засумнівався у твоїй самостійності, одначе це також необхідно, як і всяка щирість воно має право бути вираженим, і тепер моя черга говорити в цьому житті. Та й для мене це ще один крок до свободи, що зрозуміло з допомогою звичайної логіки. Може в якійсь мірі за цей час мені вдалося по-своєму прив'язатися до деяких людей, хоча я не певен, що це любов. Одначе любов я шукаю, про неї пишу, багато мрію та фантазую. Як втрачений романтик у світі, який пережив любов. Знаєш, наш уже кінцевий розрив і мій розрив із другом сприяли тому, що в мені зародилася творча сила. Вона сама почалася відділятися зсередини, кусочками та ривками.

Ти напевне дивуєшся й виносиш свої моральні оцінки щодо мене та мого друга, і поспішу ось що сказати: я не зміг простити йому зраду. Коли я посварився з деким, то він не підтримав мене, і казав що є сенс вибачитися. Це лише епізод із цієї ситуації, але цього вповні досить для розуміння, що ми вже не будемо друзями.

У мені ще пролітає скрізь надія, рветься із клітки, я можу писати, знаю чим хочу займатися, хоч якось та й спілкуюся з дівчатами. Мені б хотілося у вічність, розумієш. Тільки там мені й місце, а літак туди довжиною в життя. І я готовий ризикнути. Тільки-от мені страшенно боляче, після всього пережитого. Кожен чортів день я несу всередині пекельний, горючий біль, вічний біль. І ти не знаєш, що це, і мій друг, і будь-хто, хто не переживав трагедії. Саме тому я можу робити зло й інколи роблю його. Але я ні добрий, ні злий, моя місія в інакшому. Моя місія в тому, щоби лишити слід, експериментувати, ходити на межі з ременем безпеки. Щось мені підказує це, щось зупиняє мене та щасливі моменти знаходять мою душу й тіло. І ні, це не Бог, це саме Життя, його сила та круті-верті.

І так, ти права, я художник. Я тип художника, це і є моє головне завдання. Рисунки, спостереження, маленька наковальня. Кожен день мене болить і коле, я часто плачу і злюся, але щоби не ставалося, щомиті я малюю. І я нутром чую, що живопис життя мене знайшов, упіймав за шкуру й готує щось прекрасне. Може, і тобі також, хоч і таким дивним та збоченим методом? І ще я зберіг собі гілочку хвої з того місця, де ми колись обіймалися в траві.

Прощай!

2020





Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2020-01-21 17:16:49
Переглядів сторінки твору 51
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (0 / 0)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.833
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Конкурси. Теми ЩОДЕННИК
Автор востаннє на сайті 2020.02.23 03:52
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Торон (Л.П./М.К.) [ 2020-01-25 11:13:30 ]
Є потік щирих почуттів, але вам потрібно навчитись виділяти з нього головне, надавати твору певну структуру.Неможливо у короткому нарисі розказати про все одразу -- і про (можливу) любов, і про друга, і про свої життєві плани-сподівання, і про свою загострену чутливість... особливо якщо між цим усім немає чіткого зв'язку. Або ж треба зробити так, щоб одна частина випливала з другої, тоді твір матиме цілісність.