ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2020.02.25 22:51
На березі ріки я очікую мрію,
Немов спалах наднової зірки.
На березі ріки тануть сподівання,
Важким каменем ідучи на дно.
Я забув, де я і що зі мною.
Немає нікого, лише я і ріка.
І сподівання відродяться, ніби фенікс.
Вони реінкарнується з попелу.

Борис Костиря
2020.02.25 22:50
Мов голку в сіні, я шукаю
Дівчат, що загубив колись.
У соцмережах я блукаю.
Роки нечутно пронеслись.

Уводжу прізвищу у море
Інформаційних потрясінь.
І винирне пекуче горе,

Борис Костиря
2020.02.25 22:50
У натовпі як у пустелі.
Пісок покрив тебе всього.
Як відчинити дивні двері
У Всесвіт, в безмір, в божество?

Коли в юрбі когось шукаєш,
Тоді ніколи не знайдеш.
Лише незримий вічний Каїн

Борис Костиря
2020.02.25 22:49
Електроенергія покидає телефон,
Ніби серця покидає надія.
Так душа відходить від тіла.
Хто зарядить батарейки
Всередині нас?
Хто створить оази
У пустелях?
Хто заповнить безодні

Борис Костиря
2020.02.25 22:49
І ці слова, причеплені на спінінг,
І вітер запальний і молодий
Диктують письмена неопалимі,
Що виведуть із плетива завій.

Впіймати рибу, що своїм мовчанням
Дасть відповіді на безодні слів.
І прийде шепіт вічності в смеркання,

Євген Федчук
2020.02.25 21:08
Колись давно, а, може, і недавно
Жив чоловік на білім світі цім.
Веселий в міру і у міру вправний,
Мав і сімю, і затишненький дім.
Та мав недолік: забував все миттю,
Але, оскільки він про нього знав,
То живучи на білому на світі,
Весь час собі одне

Мессір Лукас
2020.02.25 19:16
Як ще я не перепросився
Перед альковом, вашим сном.
Цей сон мені колись насниться.
І я не знатиму за що.

Я бачив на плечі у вас
Колібрі, птшки, татуаж.
Про спів колібрі наостанок

Лілія Ніколаєнко
2020.02.25 19:09
Як жаль, що мрії – тільки срібний вітер:
Оманою по серцю різонув.
Вбирає тиша сльозопад із літер,
Що вирватися хочуть у весну.

Віддам печальні сповіді паперу,
Схилила б небеса… – нема кому…
Душа розтане в потойбічних сферах.

Олександр Панін
2020.02.25 16:27
У тирі мисливці
Стріляють з рушниці,
Для них полювання не жарт.
Припхалися з лісу
Мисливці - гульвіси,
В мисливцях буяє азарт.

Всі іграшки-звірі

Галина Кучеренко
2020.02.25 11:06
На масному тижні Всесвіт
Вареники ліпить із сиром....
По кризі йдемо до миру,
Яка вже за тиждень скресне.

Весна наступає дощами,
Зима опирається снігом,
Вода розриває кригу -

Олександр Бобошко Заколотний
2020.02.25 11:05
Лікуймось лютим від надмірного тепла!
Снігами білими – від надто сірих спогадів.
Зима зміцніла – та іще не допекла.
Любов до неї констатую не без подиву.

Лікуймось лютим! Водолієві пора
іще триватиме. Недовго. Тижнів зо два.
І щось нове, напевно,

Сергій Губерначук
2020.02.25 10:54
Пляшковий спосіб знайомства.

Досить виставлення півлітри самограю,
одного в’яленого нанайського в’юна
і односельця – діда Миколая,
заслуженого українського шерстяника.

Гопля! Гопля! Язиком Золя.

Олександр Сушко
2020.02.25 09:55
Незакінчена епістола...
Грім ударив, наче істина,
Час ударив - я не вистояв,
Впав на зорану ріллю.

Поруч побратими-воїни,
Лики вичорнено зорями,
Перешіптуються з мойрами

Тетяна Левицька
2020.02.25 08:32
Пастельні губи і мазок рум'янцю,
під макіяжем недосип щоденний.
Так пильно не дивися незнайомцю...
в метро на пересічну щемно...темно.

Оскаженілий протяг на зупинках
закутує у шарф людські обличчя.
То не прекрасна леді, просто жінка,

Ярослав Чорногуз
2020.02.24 23:41
Так сталося у житті двох поетів у 2011 році, що вони стали королем і королевою рими на одному із дійств поетичного фестивалю «Уманьфест», започаткованого знаною поетесою, уродженкою славного гайдамацького міста Софією Кримовською. Поетичні читання відбува

Володимир Бойко
2020.02.24 20:27
Ти збудила в мені те, що довго у серці дрімало,
Розпалила вогонь, що під попелом тихо жеврів.
Ти була весняна, як грайливі очиці конвалій,
Все було без умов, без вагань, без стрічань і без слів.

Та минула весна, літо й осінь, мов в казці, злетіли,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Аліна Майстер
2020.02.17

Максим Кусимир
2020.02.12

Максим Баштинов
2020.02.11

Євген Федчук
2020.02.03

Дара Двора
2020.02.02

Тамдедобре Тамдедобре
2020.01.31

Сергій СергоЗар
2020.01.30






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ігор Шоха (1947) / Вірші / ЗА ВИДНОКОЛОМ

 Релікти прогресу
Образ твору І небо, і Земля існують у пустелі.
Галактики зірок і броунівський рух
пронизує один-єдиний Божий дух,
об’єднуючи їх законом Торрічеллі.

Природа сущого боїться пустоти.
Процеси хаосу – дорога у нікуди,
але ідуть по ній непересічні люди
на перепутті до кінцевої мети.

Цивілізація являється пустою
породою землі. Це той же діатез
на мантії Землі – і суші, і небес,
який лікується вогнем або водою.

Те, що було і є, посилює уяву
про те, що буде і повториться не раз
у просторі імли і не лякає нас,
що по усій землі орудує лукавий.

І по інерції ще котиться процес,
запущений колись людиною одною,
формуючи її заочний інтерес.
Історія не вчить, але, само собою,
окаменілості із ери мезозою
показують, куди веде людей прогрес.

01.20

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Тетяна Левицька 6 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Редакція Майстерень 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2020-01-19 16:33:49
Переглядів сторінки твору 308
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 6.356 / 5.75  (6.229 / 5.52)
* Рейтинг "Майстерень" 6.280 / 5.75  (6.312 / 5.66)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.962
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Спейс-Арт - Поезія відкритого Космосу
Автор востаннє на сайті 2020.02.25 13:55
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2020-01-21 23:01:28 ]
"Але ідуть по ній наївні люди –
природа сущого боїться пустоти" - люди йдуть в нікуди, тобто, не бояться пустоти? І цьому, схоже, суперечить рядок "природа сущого боїться пустоти"?

"у просторі імли, де зупиняє час
і по усій землі орудує лукавий" - теж, ніби, проблемне місце?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2020-01-22 09:53:03 ]
Вірш починався строфою про абсурдність діянь людини на землі і в космосі і напевне тому без нього здаються абсурдними вказані Вами місця. Але ж не тільки в рубриці спейс-арт ми допускаємо метафори-оксюморони, які краще не пояснювати, якщо їх потрібно пояснювати. Тому я спробую поправити темні місця відкритого космосу в рамках трьохвимірного, а не метафізичного простору.
Дякую за орієнтацію на ясність думки.






Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2020-01-22 10:01:08 ]
У Торрічеллі – природа боїться пустоти. Природа сущого включає людину і це вже трошки інший аспект еволюції всесвіту.
Земля не де інше як у просторі імли.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2020-01-23 19:37:44 ]
Так, просто ця думка, ця ідея, нмсд, суперечить "Але ідуть по ній (дорозі в нікуди) наївні люди". Тобто, - рух сущого (людей) в "нікуди" (форму відсутності-порожнечі) таки ніби виразно суперечить у ваших рядках оцьому, - "природа сущого боїться пустоти".
Мається на увазі, що це можливо обіграти трохи інакше, аби не виникав "не той акцент" розуміння. Бо зараз, нмсд, написане сприймається, мов "люди" наївно йдуть в "нікуди" ( і в процеси хаосу), хоча їхня природа (природа і кожної особи теж) цього боїться. Вважаю, що якісь слова можна змінити, аби з'явилася виразніша логіка подій і станів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2020-01-25 11:17:06 ]
Мені дуже цікаво, як Ви оціните мої старання увиразнити текст і понизити, наскільки це можливо, коефіцієнт прозорості.
Як бачите є шлях до консенсусу – Ви знімаєте свої несправедливі оцінки, я публікую вірші із природнім КП. Не думаю, що з іншими авторами у РМ виникнуть подібні проблеми. Я розумію, що перестарався зі стилем і цим злополучним коефіцієнтом.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2020-01-25 11:20:42 ]
До речі, що означає оцінка 0 у цьому вірші?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2020-01-26 15:01:14 ]
Шановний пане Ігорю, я не побачив "0" в оцінках до цього вірша. Але допускаю, що міг якийсь тимчасовий "глюк" статися під час роботи в іншому , програмному середовищі. Зараз, ніби все нормально.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2020-01-26 16:01:46 ]
Отже, щодо "коефіцієнта прозорості".

Безумовно, що охопити в поезії всі творчі скерування об'єктивним аналізом неможливо. Тому адміністрація обрала базову модель - автор і поетичний простір буття навколо, всередині чи ще десь, але простір, не той, яким є автор тексту.
Тобто, наша математика і система оцінювання не точно працюють у випадку, коли автор у своєму тексті перебуває ніби сам у собі, і те чи те художнє співіснування з поезією навколишнього простору відсутнє, або майже відсутнє. Ясна річ, у цьому випадку в творі все дуже близько до "надпрозоро". І адміністрація ось в роздумах, як такі випадки вкласти в "систему цінностей", в той же час, не порушуючи вільного вибору форми авторського поетичного самовиявлення.
Ось така історія )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2020-01-25 14:21:49 ]
Звичайно, пане Ігорю, що на нуль цей вірш не заслуговує. 6 балів поставити не можу, бо зауваги суттєві, тож 5, 5. Даруйте!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2020-01-25 15:06:43 ]
Шановна пані Тетяно, разом з 0 Ваші 5,5 дають в результаті 2,75. Якби Ви були уважніші, то помітили б також, що вірш відредагований. Вас же ніхто не примушує ставити будь-яку оцінку? Тому, будь-ласка, зніміть своє оцінювання( натисніть верхній рядочок в переліку оцінок). Нехай залишається 0. Редакція майстерень експериментує. Не заважайте, будь-ласка, цьому процесу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2020-01-25 15:09:08 ]
Вибачте хотіла Вам допомогти таким чином. А якщо поставлю 6 балів, ситуація покращиться?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2020-01-25 15:11:07 ]
Поставила 6 і здається все добре.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2020-01-25 19:26:03 ]
Я вимушений пояснити, що Ви зі своєю святою простотою через мене можете потрапити в халепу. Редакція вважає, що мої вірші занадто прозорі і тому неякісні і ні в якому разі не заслуговують на більше, ніж на 0-5,25. Так само вважають метри ПМ, в тому числі Ваш найдорожчий друг. РМ намагається виправити ситуацію, щоб і вовки були цілі, і вівці не голодні. Це виглядає смішно, але я не хотів би, щоб ви постраждали через свою доброту. Крім того може й справді відбудуться якісні зміни в оцінюванні творів, але я в цьому процесі не суб’єкт, а об’єкт критики і експериментів. Майте це на увазі.
Дякую за добрі наміри.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2020-01-26 00:00:15 ]
Не переживайте, вже як буде, так буде. Бережіть здоров'я це саме головне!